Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 квітня 2025 року Справа№200/280/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черникової А.О, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі-позивач) через свого представника, адвоката Мандрика Владислава Володимировича, через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд» звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі-відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні з 4 грудня 2023 року по 26 грудня 2023 року та періодах перебування у відпустках за станом здоров'я рекомендованими Довідкою ВЛК №326 від 29 червня 2023 року на 30 календарних днів, Довідкою ВЛК №10369 від 15 вересня 2023 року на 30 календарних днів, Довідкою ВЛК №11569 від 17 жовтня 2023 року на 30 календарних днів, Довідкою ВЛК № 138 від 28 грудня 2023 року на 30 календарних днів, з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебуванням на стаціонарному лікуванні з 4 грудня 2023 року по 26 грудня 2023 року та періодах перебування у відпустках за станом здоров'я рекомендованими Довідкою ВЛК №326 від 29 червня 2023 року на 30 календарних днів, Довідкою ВЛК №10369 від 15 вересня 2023 року на 30 календарних днів, Довідкою ВЛК №11569 від 17 жовтня 2023 року на 30 календарних днів, Довідкою ВЛК № 138 від 28 грудня 2023 року на 30 календарних днів, з урахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Під час проходження військової служби він отримав вогнепальне осколкове сліпе поранення, відкритий перелом середньої третини ліктьової кістки зі зміщенням, наскрізне поранення правого передпліччя.
У зв'язку з отриманням бойового поранення 16 червня 2023 року позивач проходив довготривале лікування та перебував на стаціонарному лікуванні.
Первинна медична допомога була надана відповідно до Форми 100 від 16 червня 2023 року. Відповідно до Виписки №10449, перебував на стаціонарному лікуванні з 17 червня 2023 року по 19 червня 2023 року. Відповідно до Виписки № 996, перебував на стаціонарному лікуванні з 19 червня 2023 року по 1 липня 2023 року.
Відповідно до довідки ВЛК № 11569 від 17 жовтня 2023 року позивачу проведено медичний огляд, травма, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини. Згідно Наказу МОЗ України №370 від 4 липня 2007 року за ступенем тяжкості травма відноситься до тяжких.
На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороби потребує відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів.
Відповідно до Виписки № 13964 перебував на стаціонарному лікуванні з 4 грудня 2023 року по 26 грудня 2023 року.
Відповідно до довідки ВЛК № 138 від 28 грудня 2023 року позивачу проведений медичний огляд, травма, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини.
Згідно Наказу МОЗ України №370 від 4 липня 2007 року за ступенем тяжкості травма відноситься до тяжких. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороби потребує відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів.
Відповідно до Свідоцтва про хворобу №1316 від 1 квітня 2024 року позивача на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороби визнано непридатним до військової служби з переоглядом через 6 місяців.
Позивач вважає, що у зв'язку з отриманням ним бойового поранення пов'язаного із захистом Батьківщини, він набув право на отримання додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100 000 грн, відповідно до п. 1 Постанови КМУ № 168 від 28 лютого 2022 року, пропорційно періоду стаціонарного лікування та відпустки за станом здоров'я, а саме: перебуванням на стаціонарному лікуванні з 4 грудня 2023 року по 26 грудня 2023 року та періоду відпусток за станом здоров'я рекомендованими Довідкою ВЛК №326 від 29 червня 2023 року на 30 календарних днів, Довідкою ВЛК №10369 від 15 вересня 2023 року на 30 календарних днів, Довідкою ВЛК №11569 від 17 жовтня 2023 року на 30 календарних днів, Довідкою ВЛК № 138 від 28 грудня 2023 року на 30 календарних днів.
Ухвалою суду від 17 січня 2025 року позовна заява залишена без руху, позивачу встановлений строк для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із даним позовом та доказів поважності причин його пропуску.
20 січня 2025 року від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій позивач просить вважати поважними причини пропуску строку на подання позовної заяви та відкрити провадження по справі.
Ухвалою суду від 23 січня 2025 року відкрито провадження у справі за даним позовом; призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); визнані поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлений строк звернення до суду з даною позовною заявою; запропоновано відповідачу надати суду відзив на позовну заяву, а також зобов'язано надати суду додаткові докази по справі.
28 січня 2025 року судом отримано від відповідача відзив на позов та додаткові докази по справі.
У відзиві на позов Військова частина НОМЕР_1 заперечує проти задоволення позовних вимог позивача, зазначаючи наступне.
На виконання вимог діючого законодавства військовою частиною НОМЕР_1 було нараховано позивачу додаткову грошову винагороду в розрахунку 100 000 грн на місяць пропорційно часу передування на лікуванні у тому числі за час перебування позивача у відпустці для лікування з 6 липня 2023 року по 5 серпня 2023 року на загальну суму 143 225,80 грн.
26 грудня 2023 року зазначену суму виплачено на картковий рахунок у розмірі 143 225,80- 2148,39 (військовий збір)- 49 398,15 (аліменти)= 91 679,26 грн.
Також військовою частиною НОМЕР_1 нараховано та виплачено позивачу додаткову грошову винагороду в розрахунку 100 000 грн на місяць пропорційно часу перебування у відпустці для лікування після отриманого поранення за періоди:
- з 17 вересня 2023 року по 16 жовтня 2023 року;
- з 19 жовтня 2023 року по 17 листопада 2023 року;
- з 29 грудня 2023 року по 28 січня 2024 року.
Загальна сума нарахованої додаткової грошової винагороди за зазначені періоди склала 296 881,73грн.
Відповідно 27 травня 2024 року позивачу виплачено 296 881,73 грн - 4 453,23 грн (військовий збір) - 59 152,95 грн (аліменти) = 233 275,55грн.
Виплати грошових коштів 26 грудня 2023 року у сумі 91 679,26 грн та 27 травня 2024 року у сумі 233 275,55 грн підтверджуються відомістю зарахувань заробітної плати, що додається до відзиву на позовну заяву.
З урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги щодо повторного нарахування та виплати додаткової грошової винагороди позивачу за час перебування у відпустках за станом здоров'я рекомендованими Довідкою ВЛК №326 від 29 червня 2023 року на 30 календарних днів, Довідкою ВЛК №10369 від 15 вересня 2023 року на 30 календарних днів, Довідкою ВЛК №11569 від 17 жовтня 2023 року на 30 календарних днів, Довідкою ВЛК № 158 від 28 грудня 2023 року на 30 календарних днів відповідач вважає безпідставними.
Щодо нарахування та виплати додаткової грошової винагороди за період перебування позивача на стаціонарному лікуванні за період з 4 грудня 2023 року по 26 грудня 2023 року військова частина НОМЕР_1 зазначає, що за даним фактом проводиться службове розслідування про результати якого буде повідомлено Донецький окружний адміністративний суд.
У зв'язку з вищевказаним, відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
31 березня 2025 року судом отримано від відповідача заява про долучення доказів до матеріалів справи, а саме: копії наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29 березня 2025 року № 1527 (з основної діяльності) «Про результати проведення службового розслідування».
В листі відповідач зазначає, що Військовою частиною НОМЕР_1 проведено службове розслідування з метою встановлення причин та умов, які сприяли невиплаті додаткової винагороди в період з 04.12.2023 по 26.12.2023 колишньому військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 солдату ОСОБА_1 .
За результатом службового розслідування командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ з основної діяльності від 29 березня 2025 року № 1527 відповідно до якого посадовим особам військової частини НОМЕР_1 встановлено завдання щодо вжиття необхідних дій, направлених на проведення виплати додаткової винагороди солдату ОСОБА_1 за період знаходження на стаціонарному лікуванні з 4 грудня 2023 року по 26 грудня 2023 року.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України згідно з паспортом серії НОМЕР_2 виданим Дружківським МС ГУ ДМС України в Донецькій області 6 листопада 2012 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач, Військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , зареєстроване місцезнаходження: АДРЕСА_2 , є суб'єктом владних повноважень та належним відповідачем у справі.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25 січня 2023 року:
"18. Солдат ОСОБА_1 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації (…) та з 25 січня 2023 року зарахований до списків особового складу на всі види забезпечення, з 26 січня 2023 року зарахований на котлове забезпечення".
Згідно Витягу із наказу №133 від 8 травня 2024 року командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) ОСОБА_1 був звільнений наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 3 травня 2024 року №41-РС у запас з підпунктом «б» пункту 2 частини 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-13 місяців). З 8 травня 2024 року позивач виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення, а з 9 травня 2024 року знятий з котлового забезпечення.
Відповідно до Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 21 червня 2023 року за №403, позивач 16 червня 2023 року отримав поранення, діагноз: вогнепальне осколкове сліпе поранення, відкритий перелом середньої третини ліктьової кістки зі зміщенням, наскрізне поранення правового передпліччя.
16 червня 2023 року під час виконання військового обов'язку із захистом Батьківщини, під час відсічі збройної агресії російської федерації проти України, і в зоні ведення бойових дій в районі населеного пункту Новоіванівка Гуляйпільського району Запорізької області, в наслідок танкового обстрілу з боку противника, отримав поранення.
Після отриманого поранення, позивач перебував на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я:
- первинна медична допомога була надана відповідно до Форми 100 від 16 червня 2023 року;
- відповідно до Виписки №10449, позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 17 червня 2023 року по 19 червня 2023 року;
- відповідно до Виписки № 996, перебував на стаціонарному лікуванні з 19 червня 2023 року по 1 липня 2023 року.
Відповідно до Довідки ВЛК № 326 від 29 червня 2023 року, ОСОБА_1 проведено медичний огляд, поранення, в якому зазначено: ТАК, пов'язане з проходженням військової служби. Згідно Наказу МОЗ України №370 від 04.07.2007 за ступенем тяжкості травма тяжкого ступеня. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
Відповідно до витягу з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії 11 Регіональної військово-лікарської комісії №20 від 2 січня 2025 року, у Довідці ВЛК №326 від 29 червня 2023 року було змінено причинно-наслідковий зв'язок на «Поранення, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини».
Відповідно до Довідки ВЛК № 10369 від 15 вересня 2023 року, ОСОБА_1 проведено медичний огляд, травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. Згідно Наказу МОЗ України №370 від 04.07.2007 за ступенем тяжкості травма тяжкого ступеня. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів.
Відповідно до Довідки ВЛК № 11569 від 17 жовтня 2023 року, ОСОБА_1 проведено медичний огляд, травма, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини. Згідно Наказу МОЗ України №370 від 04.07.2007 за ступенем тяжкості травма відноситься до тяжких. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів.
Відповідно до Виписки № 13964 позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 4 грудня 2023 року по 26 грудня 2023 рік.
Відповідно до Довідки ВЛК № 138 від 28 грудня 2023 року, ОСОБА_1 проведено медичний огляд, травма, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини. Згідно Наказу МОЗ України №370 від 04.07.2007 за ступенем тяжкості травма відноситься до тяжких. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів.
Відповідно до Свідоцтва про хворобу №1316 від 1 квітня 2024 року ОСОБА_1 на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб визнано непридатним до військової служби з переоглядом через 6 місяців.
Вважаючи, що відповідач неправомірно не нарахував та не виплатив в повному обсязі додаткову винагороду у розмірі, збільшеному до 100 000 грн, відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022, пропорційно перебуванням на стаціонарному лікуванні з 4 грудня 2023 року по 26 грудня 2023 року та періоду відпусток за станом здоров'я рекомендованими Довідкою ВЛК №326 від 29 червня 2023 року на 30 календарних днів, Довідкою ВЛК №10369 від 15 вересня 2023 року на 30 календарних днів, Довідкою ВЛК №11569 від 17 жовтня 2023 року на 30 календарних днів, Довідкою ВЛК № 138 від 28 грудня 2023 року на 30 календарних днів, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону №2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
В силу статті 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно пункту першого статті 9 Закону №2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно частини 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.
Абзацом першим пункту 1 Постанови №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
У спірний період позивач перебував на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування, що підтверджується відповідними виписками та довідками ВЛК.
На думку суду, аналіз наведених норм Постанови №168 дає підстави для висновку про встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини та факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
При цьому, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.
Також, пунктом 11 розділу XXXIV Порядку №260 визначено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які, зокрема, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Відповідно до пункту 12 розділу XXXIV Порядку №260, підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Згідно пункту 13 розділу XXXIV Порядку №260, військово-лікарськими (лікарсько-експертними) комісіями закладів охорони здоров'я (установ) під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі охорони здоров'я (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач отримав поранення та перебував на стаціонарному лікуванні та у відпустках на 30 днів за станом здоров'я у спірний період.
Згідно Витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройові частині) від 5 липня 2023 року № 193, солдата ОСОБА_1 (…) відправлено у відпустку для лікування у зв'язку з хворобою на 30 діб, з 6 липня 2023 року по 4 серпня 2023 року (підстава рапорт солдата ОСОБА_2 ід 2 липня 2023 року, копія довідки ВЛК № 326 від 29 червня 2023 року.
Згідно Витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройові частині) від 16 вересня 2023 року № 269, солдата ОСОБА_1 (…) відправлено у відпустку для лікування у зв'язку з хворобою на 30 діб, з 17 вересня 2023 року по 16 жовтня 2023 року (підстава: рапорт солдат ОСОБА_2 від 15 вересня 2023 року, копія довідки ВЛК № 10369 від 15 вересня 2023 року..
Згідно Витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройові частині) від 19 жовтня 2023 року № 304, солдата ОСОБА_1 (…) відправлено у відпустку для лікування у зв'язку з хворобою на 30 діб, з 19 жовтня 2023 року по 17 листопада 2023 року. (Підстава: рапорт солдата ОСОБА_2 від 19 жовтня2023 року, копія довідки ВЛК № 111569 від 17 жовтня 2023 року).
Згідно Витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройові частині) від 29 грудня 2023 року № 377, солдата ОСОБА_1 (…) відправлено у відпустку для лікування у зв'язку з хворобою на 30 діб, з 29 грудня 2023 року по 27 січня 2024 року. З 30 грудня 2023 року знятий з котлового забезпечення (підстава: рапорт солдата ОСОБА_2 від 29 грудня 2023 року, копія довідки ВЛК № 158 від 28 грудня 2023 року).
Згідно відпускного квитка виданого Військовою частиною НОМЕР_1 від 23 грудня 2023 року № 3999, солдат ОСОБА_1 звільнений для лікування у зв'язку з хворобою терміном на 30 діб з 29 грудня 2023 року по 27 січня 2024 року.
Відповідно до наданої відповідачем картки особового рахунку військовослужбовця, за спірний період з 6 липня 2023 року по 5 серпня 2023 року відповідач здійснив нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди з розрахунку 100 000 грн, а саме на загальну суму 143 225,80 грн:
26.12.2023 зазначену суму виплачено на картковий рахунок у розмірі 143 225,80 - 2148,39 (військовий збір)- 49 398,15 (аліменти)= 91 679,26 грн.
Зараховано та виплачено позивачу додаткову грошову винагороду в розрахунку 100000 гривень на місяць пропорційно часу перебування у відпустці для лікування після отриманого поранення за періоди: з 17.09.2023 по 16.10.2023; з 19.10.2023 по 17.11.2023; з 29.12.2023 по 28.01.2024.
Загальна сума нарахованої додаткової грошової винагороди за зазначені періоди склала 296881,73грн.
Відповідно 27 травня 2024 року позивачу виплачено 296 881,73 - 4453,23 (військовий збір)- 59152,95 (аліменти) = 233 275,55 грн.
Виплати грошових коштів 26 грудня 2023 року у сумі 91 679,26 грн та 27 травня 2024 року у сумі 233 275,55 грн.
Спірного питання щодо нарахування позивачу вищезазначених виплат в справі не визначено.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем у повному обсязі нарахована та виплачена позивачу додаткова винагорода, збільшена до 100 000 грн за час перебування позивача у відпустках за станом здоров'я рекомендованими Довідкою ВЛК №326 від 29 червня 2023 року на 30 календарних днів, Довідкою ВЛК №10369 від 15 вересня 2023 року на 30 календарних днів, Довідкою ВЛК №11569 від 17 жовтня 2023 року на 30 календарних днів, Довідкою ВЛК № 138 від 28 грудня 2023 року на 30 календарних днів.
Щодо позовної вимоги нарахування та виплати додаткової грошової винагороди позивачу за період перебування позивача на стаціонарному лікуванні за період з 4 грудня 2023 року по 26 грудня 2023 року військова частина НОМЕР_1 у відзиві зазначала, що за даним фактом проводиться службове розслідування про результати якого буде повідомлено Донецький окружний адміністративний суд.
31 березня 2025 року судом отримано від відповідача заяву про долучення доказів до матеріалів справи копію наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.03.2025 № 1527.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 29.03.2025 № 1527 «Про результати службового розслідування», відповідно до п. 3 начальнику відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 (….), при підготовці проекту наказу про виплату додаткової винагороди за березень 2025 року, внести солдата ОСОБА_1 за період з 4 грудня 2023 року по 26 грудня 2023 року, в розмірі 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини.
В листі відповідач також зазначає, що Військовою частиною НОМЕР_1 проведено службове розслідування з метою встановлення причин та умов, які сприяли невиплаті додаткової винагороди в період з 4 грудня 2023 року по 26 грудня 2023 року колишньому військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 солдату ОСОБА_1 .
За результатом службового розслідування командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ з основної діяльності від 29 березня 2025 року № 1527 відповідно до якого посадовим особам військової частини НОМЕР_1 встановлено завдання щодо вжиття необхідних дій, направлених на проведення виплати додаткової винагороди солдату ОСОБА_1 за період знаходження на стаціонарному лікуванні з 4 грудня 2023 року по 26 грудня 2023 року.
Станом на день розгляду даної справи відсутня інформація про виплату позивачу додаткової винагороди за період знаходження на стаціонарному лікуванні з 4 грудня 2023 року по 26 грудня 2023 року, отже, вимоги позивача про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, яка передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебуванням на стаціонарному лікуванні з 4 грудня 2023 року по 26 грудня 2023 року підлягають задоволенню.
Разом з цим, відповідачем винесено наказ від 29 березня 2025 року № 1527 в якому зазначено провести дії щодо отримання позивачем додаткової винагороди, яка передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебуванням на стаціонарному лікуванні з 4 грудня 2023 року по 26 грудня 2023 року.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують перерахування позивачу додаткової винагороди на його банківській рахунок або отримання зазначеної винагороди через об'єкти національного оператора поштового зв'язку.
При цьому суд зазначає, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень може бути визнана протиправною адміністративним судом лише у випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 грудня 2018 року у справі № 813/4640/17, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у справі № 160/6885/19.
Отже, на день винесення судового рішення відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправної бездіяльності відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі викладеного вище, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 12, 72-77, 94, 132, 139, 192-193, 242-246, 255-258, 262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , зареєстроване місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебуванням на стаціонарному лікуванні з 4 грудня 2023 року по 26 грудня 2023 року.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.О.Черникова