Україна
Донецький окружний адміністративний суд
07 квітня 2025 року Справа№200/591/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення управління Пенсійного фонду України, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (відповідач), у якому просив суд:
Визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 23.01.2025 № 057350008812 про відмову у призначенні пенсії та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 15.01.2025 позивача відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» із зарахуванням до підземного пільгового стажу за списком №1 шахтарі “підземні», що дає право на пенсію на пільгових умовах неврахований період роботи з повним робочим днем під землею з 14.12.1998 по 11.03.1999.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 23.01.2025 звернувся через портал ПФУ із заявою про призначення пенсії, проте отримав рішення відповідача від 23.01.2025 № 057350008812 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Зазначив, що на момент звернення із заявою на призначення пенсії досяг відповідного стажу на підземних роботах де безпосередньо був зайнятий повний робочий день згідно вимог ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та, відповідно, мав право призначення пенсії за віком незалежно від пенсійного віку. Рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах вважає протиправним, просив задовольнити позов.
У відзиві на позовну заяву вказує, що рішенням від 23.01.2025 № 057350008812 відповідачем відмовлено позивачу у призначенні пенсії, в зв'язку з відсутністю необхідної кількості стажу на підземних гірничих роботах. Зазначає, що до пільгового стажу роботи не зараховано періоди роботи з 14.12.1998 по 11.03.1999 згідно довідки №1/1402 від 30.10.2024, оскільки гідрошахта «Красноармійська» ліквідована. Згідно п.3 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховується до стажу для призначення пенсії, затвердженого постановою правління ПФУ №18-1 від 10.11.2006, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за №1231/13105, у разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника, підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, здійснюється Комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії. Відповідне рішення Комісії - відсутнє. Просив відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою суду від 03.02.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_1 ), та особою, що претендує на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403) є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.
15.01.2025 позивач звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням від 23.01.2025 № 057350008812 відповідачем відмовлено позивачу у призначенні пенсії, в зв'язку з відсутністю необхідної кількості стажу на підземних гірничих роботах. Обґрунтовано тим, що Страховий стаж Позивача з урахуванням додаткових років за списком №1 склав - 49 років 6 місяців 22 дні; страховий стаж складає - 25 роки 6 місяців 22 дні, з них роботи підземні професії за пост. №202 (25) - 24 роки 9 місяців 15 днів. За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. До пільгового стажу роботи не зараховано періоди роботи з 14.12.1998 по 11.03.1999 згідно довідки №1/1402 від 30.10.2024, оскільки гідрошахта «Красноармійська» ліквідована. Згідно п.3 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховується до стажу для призначення пенсії, затвердженого постановою правління ПФУ №18-1 від 10.11.2006, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за №1231/13105, у разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника, підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, здійснюється Комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії. Відповідне рішення Комісії - відсутнє.
Також, як вбачається з формі РС право відповідачем не зараховано до пільгового підземного стажу за списком №1 «шахтарі» з повним робочим днем під землею період роботи з 14.12.1998 по 11.03.1999 (2 місяці 28 днів).
Згідно трудової книжки НОМЕР_2 наявні наступні записи:
Запис №1 від 14.12.1998 прийнятий учнем гірничого робітника підземного з повним робочим днем в шахті
Запис №2 від 30.01.1999 переведений гірничим робітником підземним 2 розряду з повним робочим днем в шахті
Запис №3 від 11.03.1999 звільнений за ст.38 КЗпП України (власне бажання).
Також додано довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній №1/1402 від 30.10.2024 за період роботи з 14.12.1998 по 11.03.1999, яка видана ТОВ «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ». Довідка доповнена наступною інформацією: «Згідно наказу TOB «ДТЕК Добропіллявугілля» № 117 від 28.04.2012 архів гідрошахти «Красноармійська» переданий в ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» шахта «Новодонецька». 02.07.2012 ВСП «Шахта «Новодонецька» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» об'єднано з ВСП «Шахта «Піонер» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» у виробничий структурний підрозділ ВСП «Шахтоуправління «Білозерське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля». Підстава: наказ № 75 від 28.03.2012».
Отже, предметом спору у даній справі є наявність правових підстав для не зарахування до страхового та пільгового стажу спірних періодів роботи та відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного пільгового стажу.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV).
Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (ст.8 Закону № 1058-IV).
У ч.1 ст.44 Закону України № 1058-IV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно з ч.3 ст.114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абз.1, 15 - 23 п.1 ч.2 цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абз.1 ст. 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абз.1 п.1 ч.2 цієї статті.
Стосовно не зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 14.12.1998 по 11.03.1999, суд зазначає наступне.
Згідно положень ст. 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Зазначений Порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок № 637).
За п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
За пп. 2 п. 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок№ 22-1), до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка і лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу.
При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи, організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або за відсутності необхідних записів у трудовій книжці, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах під час встановлення трудового стажу також констатовано Верховним Судом в постанові від 16.09.2022 у справі № 560/1399/19.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 №383 затверджено Порядок застосування Списків 1 та 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. «а», «б» ст.13 та ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до п.3 Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці. Крім того, після 21.08.1992 основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом України «Про пенсійне забезпечення» (ст.13, 62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Як зазначено вище, у трудовій книжці позивача року належним чином відображені всі періоди пільгової роботи позивача і спору між сторонами стосовно цих записів немає, тому вони мають бути зараховані до пільгового стажу позивача.
З форми РС-право випливає, що спірні періоди не враховані до спеціального трудового стажу позивача.
Також суд вказує, що ч.1 і ч. 3 ст. 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) передбачено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Доказів того, що відповідач скористався даним правом суду не надано.
Отже, всі вказані періоди містять в трудовій книжці інформацію з повним робочим днем в шахті, таким чином слід зазначити, що трудова книжка містить достатні відомості для зарахування цих періодів до пільгового стажу позивача.
Стосовно тверджень відповідача щодо ненадання позивачем рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії суд зазначає, що згідно п. 1.7 Порядку № 22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Тобто, відповідач мав можливість витребувати у позивача додаткові докази що підтверджують пільговий характер робіт, однак, як убачається з розписки про отримання документів, будь-які додаткові документи заявнику не було запропоновано надати.
Суд зауважує, що відповідач користуючись наданими широкими межами розсуду та можливістю вибору різними способами та засобами для дотримання своїх зобов'язань, взагалі не врахував ступінь втрати однієї сторони, в даному випадку позивача, його конституційного права на пенсійне забезпечення.
Враховуючи зазначене, період роботи позивача з 14.12.1998 по 11.03.1999 підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з нормами ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Нормами ч.2 зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень ч.5 ст.77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до п. 10 ч. 2ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закон і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За наслідками судового розгляду, з метою ефективного захисту прав позивача суд дійшов висновку, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 23.01.2025 № 057350008812 про відмову у призначенні пенсії; зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 15.01.2025 про призначення пенсії, зарахувавши до підземного пільгового стажу за списком №1 шахтарі “підземні», що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи з 14.12.1998 по 11.03.1999.
З огляду на зазначене вище, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.
Відповідно до вимог ст.139 КАС України судовий збір у розмірі 968,96 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (адреса 21028, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, ЄДРПОУ 13322403) про визнання протиправним та скасування рішення управління Пенсійного фонду України, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного у Вінницькій області від 23.01.2025 № 057350008812 про відмову у призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.01.2025 про призначення пенсії, зарахувавши до підземного пільгового стажу за списком №1 шахтарі “підземні», що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи з 14.12.1998 по 11.03.1999.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Повне рішення суду складено 07.04.2025.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В. Шинкарьова