09 квітня 2025 р.Справа №160/10145/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р.З., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/10145/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
1. 08.04.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), у якій просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо мобілізації громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти рішення про скасування наказу, яким призвано на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у військову частину НОМЕР_1 .
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.03.2025 позивача було мобілізовано ІНФОРМАЦІЯ_3 , не зважаючи на те, що позивачем надавались докази бронювання за місцем роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Нова пошта», зокрема, довідку №1178 від 13.03.2025 про бронювання ОСОБА_1 строком дії до 23.07.2025. Позивач вказує, що на момент мобілізації він був заброньований, а тому винесені мобілізаційні розпорядження та перебування ОСОБА_1 у військовій частині НОМЕР_1 є незаконними, а тому відповідні документи про призов мають бути скасовані, а позивач виключений зі списків військової частини.
3. Разом з позовною заявою представником позивача подано до суду клопотання про забезпечення позову, у якому просить:
- заборонити військовій частині НОМЕР_1 виконувати певні дії, зокрема направляти військовослужбовця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для безпосередньої участі в бойових діях; переміщення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до інших військових частин Збройних Сил України, Національної гвардії України для проходження військової служби до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі щодо оскарження дій (бездіяльності) щодо мобілізації та зобов'язання вчинити певні дії.
4. В обґрунтування клопотання про забезпечення позову зазначено, що відповідачем було протиправно проведено мобілізацію стосовно ОСОБА_1 . Представник позивача вказує, що позовні вимоги не стосуються оскарження постанов ВЛК, а виходять з явного порушення процесу мобілізації, прав позивача, перевищення повноважень посадових осіб, а тому вкрай важливо забезпечити право позивача на захист та на реалізацію виконання судового рішення.
5. Розглянувши клопотання про забезпечення позову, суддя зазначає наступне.
6. Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
7. Частинами 1, 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
8. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
9. За приписами ч. 4 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
10. Заходи забезпечення позову відповідають предмету позовної заяви та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
11. Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
12. У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
13. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
14. Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.
15. При розгляді та вирішенні заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову судом надається оцінка обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не беруть участь у розгляді справи.
16. Порядок розгляду заяви про забезпечення позову визначений ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
17. За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову, існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
18. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є працівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта», зокрема є фахівцем Дніпровського інноваційного терміналу (поштовий) Регіональна термінальна мережа №2.
19. Згідно результатів бронювання за заявою №20240723-43116, ОСОБА_1 є заброньованим до 23.07.2025.
20. 13.03.2025 громадянин України ОСОБА_2 був мобілізований співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач надав співробітникам військового управління довідку №1178 від 13.03.2025, в якій зазначено про те, що останній заброньований до 23.07.2025. Крім того, до довідки №1178 була додана копія наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 29.04.2024 №384 про підтвердження статусу критично важливого для функціонування економіки та забезпеченні життєдіяльності населення в особливий період.
21. Однак, уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 було проігноровано надані ОСОБА_1 , а також інспектором з військового обліку ТОВ «Нова Пошта» підтверджуючі документи бронювання ОСОБА_1 .
22. Представником позивача були підготовлені адвокатські запити для отримання інформації щодо бронювання ОСОБА_1 , а також заяву про вчинення кримінального правопорушення до Дніпропетровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері та Міністерства оборони України.
23. Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» надійшла відповідь з посиланням на витяг з наказу від 02.10.2023 №196-К про те, що ОСОБА_1 працює на підприємстві на цей час. Крім того, від ТОВ «Нова Пошта» надійшла роздруківка з переліком всіх працівників чоловічої статі, які є заброньованими або не підлягають бронюванню. Так, в пункті №523 встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , є заброньованим працівником до 23.07.2025.
24. Не погоджуючись з діями ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом.
25. Стосовно вирішення клопотання про забезпечення позову у справі, суд виходить з наступного.
26. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.
27. Стаття 24 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначає мету бронювання військовозобов'язаних. За її змістом бронювання військовозобов'язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.
28. Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов'язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється.
29. При цьому припинення юридичної сили індивідуального акта, у тому числі і наказів, відбувається автоматично у разі задоволення позову після набрання законної сили рішенням суду.
30. Тобто, вчинення дій щодо можливого переміщення не вплине на можливість захисту прав позивача шляхом скасування зазначеного спірного наказу. Таким чином, заборона направлення/переведення позивача ніяким чином не може додатково гарантувати, що рішення про скасування наказу про призов на військову службу, у разі задоволення позову, буде виконано, оскільки, як зазначалось, припинення юридичної сили наказів відбувається автоматично та не потребує додаткових дій.
31. Спосіб забезпечення позову, про який просить позивач, не є нерозривно пов'язаним з підставами та предметом адміністративного позову, оскільки ніяк не вплине на можливість припинення юридичної сили індивідуальними актами у разі набрання законної сили рішенням суду, якщо позов буде задоволено.
32. З огляду на предмет спору, викладене свідчить про непропорційність та неспівмірність заходів забезпечення позову, про які просить заявник, а отже й про відсутність підстав для їх застосування.
33. Верховний Суд у постанові від 03.05.2023 у справі №640/15534/22 вказав, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
34. Разом з тим, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому воєнний стан був неодноразово продовжений і триває, у точу числі, на момент розгляду заяви про забезпечення позову.
35. Суд звертає увагу, що ч. 3 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 10 згідно із Законом України «Про внесення зміни до частини третьої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України щодо забезпечення позову у виді зупинення наказу або розпорядження командира (начальника) під час воєнного стану чи в бойовій обстановці» №2359-IX від 08.07.2022, відповідно до якого не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
36. Таким чином, процесуальний закон містить пряму заборону вживати заходи забезпечення позову, шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
37. Як зазначено судом, представник позивача просить забезпечити позов шляхом заборони військовій частині НОМЕР_1 виконувати певні дії, зокрема направляти військовослужбовця ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , для безпосередньої участі в бойових діях; переміщення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , до інших військових частин Збройних сил України, Національної гвардії України для проходження військової служби до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі щодо оскарження дій (бездіяльності) щодо мобілізації та зобов'язання вчинити певні дії.
38. На переконання суду, обраний заявником вид забезпечення позову, за своїм змістом є фактично забороною вчиняти дії щодо виконання відповідних наказів, які можуть бути видані командиром військової частини в майбутньому, що відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, не допускається в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
39. Крім того, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 151 не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення, відтак суддя робить висновок про відсутність визначених законом підстав для вжиття заходів забезпечення позову, тому у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
40. Керуючись ст. ст. 150-154, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
41. Клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/10145/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
42. Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський