09 квітня 2025 року Справа №160/752/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., перевіривши матеріали справи Дніпровського Державного університету внутрішніх справа до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням, -
13.01.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дніпровського Державного університету внутрішніх справа до ОСОБА_1 , в якій просить суд:
- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - МВС України в особі його структурного підрозділу Дніпровського державного університету внутрішніх справ (р/р UA268201720313221003201017468, код 08571446, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати, пов'язані з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 80 765 грн. 38 коп. (вісімдесят тисяч сімсот шістдесят п'ять гри, 38 к судовий збір у розмірі 3028 грн. (три тисячі двадцять вісім грн).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 17.02.2025, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 продовжено строк розгляду адміністративної справи №160/752/25 за позовною заявою Дніпровського Державного університету внутрішніх справа до ОСОБА_1 про стягнення витрат пов'язані з утриманням на 30 днів
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
В силу пункту 13 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, цим Кодексом або іншими законами.
Частина 5 статті 122 КАС України встановлює місячний строк для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до частини 1 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За приписами частини 6 зазначеної статті якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що законодавець передбачив, що в разі, якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав. При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду є наявність обставин, які створили об'єктивні перешкоди для звернення особи з позовом і подолання яких для цієї особи було неможливим або ускладненим.
Судом встановлено, що спір виник з підстав невідшкодування відповідачем у зв'язку із його звільненням з Національної поліції витрат пов'язаних на його утриманням під час проходження навчання у навчальному закладі.
Спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть, якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України. Тобто, у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № 804/285/16 та постановах Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 340/685/19, від 10 жовтня 2019 року в справі № 140/721/19, від 24 грудня 2019 року в справі № 824/284/19-а, від 29 квітня 2020 року в справі № 560/1942/19, від 18 червня 2020 року в справі № 140/2024/19 та від 01 липня 2020 року в справі № 400/1758/19.
Таким чином, чинне законодавство обмежує право позивача на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, визначено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків пов'язане з необхідністю досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Отже, для вирішення питання про правильність застосування судом першої інстанції строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати коли розпочався перебіг цього строку.
Відповідно до частини 4 та 5 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2,4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Згідно пункту 5 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 № 261, після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.
Отже, з аналізу наведених норм слідує, що початок перебігу строку на звернення до суду у даному випадку необхідно обчислювати з наступного дня після закінчення строку для добровільного відшкодування витрат.
Із матеріалів позовної заяви вбачається, що наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 16.09.2024 № 992 o/c ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону України «Про Національну поліцію».
16.09.2024 було складене відповідне повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати.
Відтак, після спливу строку на добровільне відшкодування витрат, у держави в особі уповноважених органів виникло право на примусове стягнення відповідних сум. Таке право в спірних правовідносинах виникло з 16.10.2024, а тому з цим позовом позивач мав звернутися до суду не пізніше 16.11.2024.
Натомість, позов був направлений до суду поштовим засобом зв'язку лише 07.01.2025, при цьому позивач не подав заяву про поновлення строку звернення до суду з підтвердженням поважності причин його пропуску.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
При цьому, до суду позивачем такої заяви не надано.
Відтак, позивачу слід надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
За таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву Дніпровського Державного університету внутрішніх справа до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до ч.15 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Копію цієї ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 КАС України, та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Є. Сліпець