09 квітня 2025 рокуСправа №160/17915/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Савченко А.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
04 липня 2024 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені вимоги:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, щодо не нарахування відпустки у кількості 22 (двадцять дві) доби основної та 6 (шість) діб додаткової за 2024 рік та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок кількості діб відпустки основної та додаткової за 2024 рік, та здійснити виплату за кожен день не відбутої відпустки в сумі 127824,73 грн. (сто двадцять сім тисяч вісімсот двадцять чотири гривні) 73 коп;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, щодо невірного нарахування вихідної допомоги при звільненні та зобов'язати відповідача нарахувати позивачеві вихідну допомогу при звільненні з урахуванням 25 відсотків за кожен повний відпрацьований рік, а саме: 8892,18 (25 відсотків від заробітної плати на місяць, котра складається від окладу, премій, надбавок, винагороди за роботу у військовий час) помножена на 12 (кількість повних відпрацьованих років), що дорівнює 28667.68 грн. (двадцять вісім тисяч шістсот шістдесят сім гривень) 68. Коп.;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, щодо несвоєчасного надання розрахункового листа при звільненні, а також не розрахунку відповідача з позивачем при звільненні, та зобов'язати відповідача сплатити середній заробіток в сумі 1616,76 гривень, за кожен робочий день з 18.03.2024 року по день сплати даних сум включно, але не більше 6 місяців, що дорівнює 213 412, 32 грн. ( двісті тринадцять тисяч чотириста дванадцять гривень) 32 коп.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 18.03.2024 № 302 о/с з позивача було звільнена за пунктом 7 (за власним бажанн'ям) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», проте, станом на день видачі цього наказу відповідач не провів з позивачем всіх розрахунків через невірне нарахування вихідної допомоги при звільненні. 04.04.2024 року позивач, за допомогою засобів поштового зв'язку, звернувся до відповідача з листом щодо проведення з ним повного розрахунку при звільненні, проте листом від 13.05.2024 р. №21/М-19 відповідачем було відмовлено йому у здійснені вказаних виплат. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, та з посиланням на норми чинного законодавства України, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року, прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження в адміністративній справі №160/17915/24, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Крім того, вищевказанною ухвалою суду було зобов'язано Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області надати докази проведення остаточного розрахунку при звільненні ОСОБА_1 та надати належним чином засвідчену копію довідки про всі належні звільненому працівникові ОСОБА_1 суми при звільненні (усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).
29.07.2024 року через підсистему «Електронний суд» до суду надійшов відзив Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому відповідач пред'явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 18.03.2024 № 302 о/с старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Новомосковського районного відділу поліції капітана поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції пунктом 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію». При цьому, відповідачем наголошено, що поліцейські Національної поліції за період проходження служби в органах поліції отримують не заробітну плату, а грошове забезпечення, структура і порядок виплати якого визначається не нормами законодавства України щодо оплати праці (зокрема не Законом України «Про оплату праці»), а нормами спеціального законодавства. Так при звільненні ОСОБА_1 нараховано кінцевий розрахунок у сумі: 145618,48 грн, який складався з: грошового забезпечення (основні та додаткові види, що мають постійний характер виплати) з 1 березня 2024 року до 18 березня 2024 року (18 днів служби) у сумі 15334,24 грн; грошової компенсації за невикористані 118 діб щорічної відпустки (з них: 64 діб основної та 54 діб додаткової): 103875,27 грн.; матеріальна допомога на оздоровлення в сумі 26 408,97грн. Так сума, що підлягала виплаті позивачеві після утримання податків, зборів та внесків становила 143434,21 грн. та саме її було зараховано на особовий банківський рахунок АТ «Приватбанк» ОСОБА_1 26 березня 2024 року, що підтверджується платіжною інструкцією від 25.03.2024 № 20969 та відомістю розподілу виплат АТ КБ «Приватбанк» від 25.03.2024. Крім того ОСОБА_1 було нараховано та виплачено одноразові види виплати - одноразову грошову допомогу при звільненні, визначену статтею 9 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 79226,91 грн. (після вирахування податків і зборів - 78038,51 грн.) та додаткову винагороду, визначену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 8275,68 грн. (після вирахування податків і зборів - 8151,54 грн.). Одночасно відповідачем зауважувалось, що вищезазначеним наказом було визначено кількість діб невикористаної ОСОБА_1 основної та додаткової відпустки, що склала 118 діб, в тому числі і за 2024 рік: основної - 5 діб, додаткової - 1 доба, а також визначена загальна сума нарахованої при звільненні грошової компенсації за ці невикористані 118 днів відпусток - 103 875,27 грн. При цьому, розмір грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки ОСОБА_1 після утримання податку на доходи фізичних осіб, нарахування компенсації податку та утримання військового збору склав 102317,14 грн та був перераховано на особовий банківський рахунок ОСОБА_1 , відкритий в АТ КБ «Приватбанк», у березні 2024 року разом з іншими, належними при звільненні виплатами. Крім того, розмір одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 після утримання податку на доходи фізичних осіб, нарахування компенсації податку та утримання військового збору 1,5% склав 78038,51 грн, яку було зараховано на особовий банківський рахунок ОСОБА_1 , відкритий в АТ «Приватбанк» 26 квітня 2024 року у межах строків, визначених пунктом 8 розділу VI Порядку № 260 - 2016 (не пізніше двох місяців з дня звільнення зі служби). Стосовно не включення у розрахунок суми одноразової грошової допомоги сум додаткової винагороди, відповідач зазначив, що вона не є щомісячним видом грошового забезпечення постійного характеру виплати, не входить до переліку видів грошового забезпечення, зазначених у пункті 6 розділу VI Порядку № 260 - 2016, з яких обчислюється одноразова грошова допомога, а отже відсутні правові підстави для її врахування при обчисленні грошової допомоги при звільненні. Крім того відповідачем наголошено, що у день звільнення - 18.03.2024 року, а також у наступні після звільнення дні, позивач за розрахунковим листком до управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП у Дніпропетровській області не з'являлся.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що наказом Головного управління Національної поліції України від 18.03.2024 № 302 о/с «По особовому складу» відповідно до пункту 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 (0047738), старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Новомосковського районного відділу поліції, з 18 березня 2024 року, установивши йому преміювання за березень 2024 року у розмірі 238,848 відсотків.
Крім того, вищевказаним наказом встановлено наступне:
« Невикористана частина щорічної відпустки за 2015 рік складає: основної - 3 доби, додаткової - 0 діб.
Невикористана частина щорічної відпустки за 2016 рік складає: основної - 10 діб, додаткової - 0 діб.
Невикористана частина щорічної відпустки за 2022 рік складає: основної - 16 діб, додаткової - 6 діб.
Невикористана щорічна відпустка за 2023 рік складає: основної - 30 діб, додаткової - 7 діб.
Невикористана частина щорічної відпустки за 2024 рік за фактично відпрацьований час складає: основної - 5 діб, додаткової - 1 доба.
Додаткову оплачувану відпустку відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки» як батьку, який працює і має двох дітей віком до 15 років, за 2021 рік у кількості 10 діб не використав.
Додаткову оплачувану відпустку відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки» як батьку, який працює і має двох дітей віком до 15 років, за 2022 рік у кількості 10 діб не використав.
Додаткову оплачувану відпустку відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки» як батьку, який працює і має двох дітей віком до 15 років, за 2023 рік у кількості 10 діб не використав.
Додаткову оплачувану відпустку відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки» як батьку, який працює і має двох діте'й віком до 15 років, за 2024 рік у кількості 10 діб не використав.
Стаж служби в поліції: 12 років 08 місяців 28 днів.
Стаж служби для виплати одноразової грошової допомоги: 12 років 08 місяців 28 днів.»
04.04.2024 року за допомогою засобів поштового зв'язку ОСОБА_1 направив до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області звернення, яке було отримано останнім 15.04.2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням , копія якого міститься в матеріалах справи.
Листом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області «Про розгляд звернення» від 13.05.2024 р. №21/М-19 було повідомлено позивачеві, що у період з 07 листопада 2015 року по 18 березня 2024 року проходив службу в ГУНП в Дніпропетровській області на посадах, які відносяться до посад середнього складу поліції, а не до посад найманих працівників.У період проходження служби особи рядового і начальницького складу поліції (поліцейські) на відміну від найманих працівників отримують не заробітну плату, а грошове забезпечення. Обчислення тривалості відпусток поліцейських визначено статтею 93 Закону України «Про Національну поліцію». При звільненні позивачеві у відповідності до норм статті 93 Закону України «Про Національну поліцію» наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 18.03.2024 № 302 о/с визначено кількість діб невикористаних відпусток за період з 07.11.2015 р. по 18.03.2024 р. Визначена наказом ГУНП від 18.03.2024 № 302 о/с кількість діб частини щорічної відпустки за 2024 рік за фактично відпрацьований час складає 5 діб основної та 1 доба додаткової щорічної відпустки, що відповідає нормам частини 9 статті 93 Закону України «Про Національну поліцію». Зазначена Вами у зверненні кількість діб невикористаної відпустки 22 основної та 6 додаткової, яку Ви самостійно обрахували застосовуючи період з 21.06.2023 по 18.03.2024, не відповідає нормам спеціального законодавства, визначеним для поліцейських Національної поліції, а саме нормам статті 93 Закону України «Про Національну поліцію». У березні 2024 року згідно наказу ГУНП від 18.03.2024 № 302 о/с Вам було нараховано та виплачено грошову компенсацію за всі невикорастані дні щорічних основних та додаткових оплачуваних відпусток, а також додаткових оплачуваних відпусток відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки». Загальна кількість діб невикористаних відпусток, визначена наказом ГУНП від 18.03.2024 № 302 о/с склала 118 діб. При обчисленні суми грошової компенсації за невикористані дні відпусток поліцейським застосовується не Порядок 100, а норми спеціального законодавства для поліцейських, а саме - Порядок № 260 - 2016. Крім того, враховуючи, що додаткова винагорода, визначена Постановою № 168 - 2022, є не щомісячним видом грошового забезпечення постійного характеру виплати (надбавкою, доплатою, підвищенням, або премією), а є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, відсутні правові підстави для врахування сум такої додаткової винагороди для обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані дні відпусток. Стосовно питання виплати середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні повідомляємо, що відповідно до норм пункту 13 розділу І Порядку № 260 - 2016, виплата грошового забезпечення поліцейським здійснюється щомісяця з 25 числа по останній день місяця за поточний місяць. Відповідно до пункту 8 розділу VIII Порядку №260 - 2016 одноразова грошова допомога при звільненні виплачується не пізніше двох місяців з дня звільнення із служби. Таким чином виплату належних Вам сум при звільненні було проведено без порушень норм спеціального законодавства для поліцейських.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, щодо несвоєчасного надання розрахункового листа при звільненні, а також не проведення повного розрахунку з позивачем при звільненні, а саме не нарахуванні йому відпустки у кількості 22 (двадцять дві) доби основної та 6 (шість) діб додаткової за 2024 рік та невірному нарахуванні вихідної допомоги при звільненні, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
За приписами ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі-Закон України №580-VIII) визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно з частиною 1 статті 59 Закону вищевказаного Закону служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до частин першої та другої статті 94 Закону №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Відповідно до ст. 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Цією ж статтею передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до статті 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.
Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 №504/96-ВР (далі по тексту - Закон України №504/96-ВР) установлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.
Згідно статті 4 Закону України №504/96-ВР установлюються такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством; 2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням (статті 13, 14 і 15 цього Закону); 3) творча відпустка (стаття 16 цього Закону); 3-1) відпустка для підготовки та участі в змаганнях (стаття 16-1 цього Закону); 4) соціальні відпустки: відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами (стаття 17 цього Закону); відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 цього Закону); відпустка у зв'язку з усиновленням дитини (стаття 18-1 цього Закону); додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 19 цього Закону); 5) відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26 цього Закону). Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.
У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (частина перша статті 24 Закону України №504/96-ВР).
Аналогічні положення містяться у частині першій статті 83 КЗпП України.
Відповідно до частин першої та третьої статті 59 Закону України №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік і форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 60 Закону України №580-VIII).
Згідно з частинами першою та другою статті 92 Закону України №580-VIII поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом. Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.
Право працюючої особи на відпочинок у формі відпустки закріплено Конституцією України. Особу не може бути позбавлено такого права. Види відпусток, які можуть надаватися поліцейським, визначені у статті 92 Закону України №580-VIII. Її аналіз дозволяє зробити висновок, що поліцейським можуть бути надані такі відпустки: щорічні чергові оплачувані відпустки, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.
У Рішенні Конституційного Суду України від 07.05.2002 N 8-рп/2002 у справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень частин другої, третьої статті 124 Конституції України (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) зазначено, що під час розгляду та вирішення конкретних справ, пов'язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, установивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми, у яких визначені основні трудові права працівників - КЗпП України.
З огляду на відсутність правового врегулювання цього питання положеннями Закону № 580-VIII і Порядку №260 питання компенсації невикористаної частини відпустки поліцейському за минулі роки, до спірних правовідносин належать застосуванню приписи КЗпП України і Закон № 504/96-ВР.
Відповідно до приписів пунктів 2 та 3 статті 93 Закону України №580-VIII, тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки.
За кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п'ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п'ятнадцять календарних днів.
Поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, виплачується грошова компенсація за всі не використані під час проходження служби дні: щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського; щорічної додаткової відпустки особам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.(п. 10 статті 93 Закону України №580-VIII)
Відповідно до частини першої статті 19 Закону України від 15.11.96 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі - Закон) та статті 182 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпЦ), одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалою перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 КЗпП).
Відповідно до ч. 7 ст. 20 Закону України «Про відпустки» додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи надаються понад щорічні відпустки, передбачені статтями 6, 7 і 8 цього Закону, а також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами, і переносяться на інший період або продовжуються у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.
Згідно з ст. 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
У випадку звільнення поліцейських з органів Національної поліції України їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні, як основної, так і додаткової відпустки.
Аналогічні правові висновки щодо регулювання спірних правовідносин викладені у постановах Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 160/10875/19 та від 31.03.2021 у справі № 320/3843/20.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за №669/28799, затверджено Порядок та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (далі - Порядок № 260)
Відповідно до абзацу сьомий пункту 8 розділу III Порядку № 260, поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, виплачується грошова компенсація за всі невикористані під час проходження служби дні: щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського; щорічної додаткової відпустки особам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи.
Виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення. У випадках припинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 8 розділу I цих Порядку та умов, і призупинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 7 цього розділу, виплата компенсації за невикористану відпустку проводиться з розміру грошового забезпечення, яке було встановлено на день припинення (призупинення), крім премії.
Так, судом встановлено, що відповідно до довідки про грошове забезпечення та інші виплати старшого уповноваженого відділу кримінальної поліції Новомосковського РВП ГУПН в Дніпропетровській області за період з 01.01.2023-30.04.2024 капітана поліції ОСОБА_1 №5 від 10.05.2024 року, розмір грошового забезпечення позивача на день його звільнення зі служби (18.03.2024 року) становив: посадовий оклад - 2500,00 грн; оклад за спеціальним званням: 1800,00 грн; надбавка за стаж служби в поліції - 1075,00 грн; премія 18 615,22 грн.; надбавка за специфічні умови проходження служби - 2 418,75 грн.
При цьому з урахуванням вимог ЗУ «Про Національну поліцію» та ЗУ «Про відпустки» щорічна відпустка позивача становить 30 діб, а з урахуванням стажу служби в поліції - 12 років 08 місяців 28 днів, останній також має право на 7 діб додаткової відпуски (п. 3 статті 93 Закону України №580-VIII)
Наказом Головного управління Національної поліції України від 18.03.2024 № 302 о/с передбачено, що невикористана частина щорічної відпустки за 2015 рік складає: основної - 3 доби, додаткової - 0 діб; невикористана частина щорічної відпустки за 2016 рік складає: основної - 10 діб, додаткової - 0 діб; невикористана частина щорічної відпустки за 2022 рік складає: основної - 16 діб, додаткової - 6 діб.; невикористана щорічна відпустка за 2023 рік складає: основної - 30 діб, додаткової - 7 діб; невикористана частина щорічної відпустки за 2024 рік за фактично відпрацьований час складає: основної - 5 діб, додаткової - 1 доба. Додаткову оплачувану відпустку відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки» як батьку, який працює і має двох дітей віком до 15 років, за 2021 рік, за 2022 рік, за 2023 рік та за 2024 рік у кількості 10 діб не використав.
Так, у відзиві на позовну заяву та у довідках начальника УФЗБО- головного бухгалтера ГЦ НП у Дніпропетровській області №286 та №4 від 19.07.2024 року, відповідачем було наведено розрахунок розміру суми грошової компенсації за невикористані 118 днів відпусток, яка склала 103875,27 грн. (102317,14 грн. - розмір грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки ОСОБА_1 після утримання податку на доходи фізичних осіб, нарахування компенсації податку та утримання військового збору 1,5%)
Сума грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 102317,14 грн, було нараховано та перераховано на особовий банківський рахунок ОСОБА_1 , відкритий в АТ КБ «Приватбанк», у березні 2024 року разом з іншими, належними при звільненні виплатами, що також підтверджується довідкою начальника УФЗБО- головного бухгалтера ГЦ НП у Дніпропетровській області №286 від 19.07.2024 року та довідкою АТ КБ «Приватбанк», яка долучена до матеріалів позовної заяви.
При цьому, ОСОБА_1 на день свого звільнення з поліції (18.03.2024 року) мав право на щорічну відпустку за 2024 року з урахуванням фактично відпрацьованого часу у кількості 5 днів основної ((30 календарних днів щорічної відпустки/12 місяців)*2 (фактично відпрацьованих місяців)) та 1 дня додаткової відпустки ((7 календарних днів додаткової відпустки/12 місяців)*2 (фактично відпрацьованих місяців)).
Також судом наголошується, що позивачем жодним чином не обґрунтовано та не підтверджено розмір нарахування йому відпустки саме у кількості 22 (двадцять дві) доби основної та 6 (шість) діб додаткової за 2024 рік.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 в наказі ГУНП в Дніпропетровській області від 18.03.2024 № 302 о/с про його звільнення зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію» було правильно та у відповідності до норм спеціального законодавства нараховано кількість днів невикористаної частини щорічної відпустки за 2024 рік за фактично відпрацьований час: основної - 5 діб, додаткової - 1 доба, за які у подальшому грошова компенсація у березні 2024 року разом з іншими. належними при звільненні виплатами була перерахована на його особовий банківський рахунок, відкритий в АТ КБ «Приватбанк».
Таким чином позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Щодо тверджень позивача про невірне нарахування йому вихідної допомоги при звільненні, то суд зауважує наступне.
Одноразова грошова допомога при звільненні виплачується поліцейським згідно статті 9 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» та Порядку № 260
Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні із служби передбачена розділом VIII Порядку № 260
Пунктом 23 розділу І Порядку №260 поліцейським, які звільняються зі служби в поліції та в установленому порядку мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, нарахування такої допомоги здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, та премій, установлених на день звільнення. При цьому до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні не включається винагорода за безпосередню участь у воєнних конфліктах, антитерористичних операціях та інших заходах в умовах особливого періоду. Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.
Поліцейським, які звільняються із служби за власним бажанням та мають календарну вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.(п. 2 розділу VIII Порядку № 260)
Відповідно до п. 5-6 розділу VIII Порядку № 260, строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей" та зазначається кадровим підрозділом у наказі про звільнення поліцейського, якому передбачена виплата цієї допомоги.
Нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення.
Також п.7-8 розділу VIII Порядку № 260 передбачено, що у наказі про звільнення підрозділом кадрового забезпечення в разі необхідності виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зазначається стаж служби для її виплати. Крім того, у разі необхідності в наказі про звільнення додатково вказується підстави для проведення відрахувань з грошового забезпечення та інших виплат.
Одноразова грошова допомога при звільненні виплачується не пізніше двох місяців з дня звільнення із служби, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п'яти робочих днів після їх надходження в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання центрального органу управління поліцією, органів поліції, державних органів, установ та організацій, до яких відряджені (прикомандировані) поліцейські.
Наказом Головного управління Національної поліції України від 18.03.2024 № 302 о/с передбачено, що стаж служби для виплати одноразової грошової допомоги: 12 років 08 місяців 28 днів.
Довідкою про грошове забезпечення та інші виплати старшого уповноваженого відділу кримінальної поліції Новомосковського РВП ГУПН в Дніпропетровській області за період з 01.01.2023-30.04.2024 капітана поліції ОСОБА_1 №5 від 10.05.2024 року, передбачено нарахування позивачеві в квітні 2024 року одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 79 226,91 грн.
Відповідно до довідки начальника УФЗБО- головного бухгалтера ГЦ НП у Дніпропетровській області №287 від 19.07.2024 року, розмір нарахованої ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні склав 79 226,91 грн. (26408,97 грн.* 25%* 12 років). Сума, що підлягала виплаті після утримання податків та зборів, у розмірі 78038,51 грн було зараховано на особовий банківський AT «Приватбанк» ОСОБА_1 26 квітня 2024 року - у межах строків, визначених пунктом 8 розділу VI Порядку №260 - 2016 (не пізніше двох місяців з дня звільнення зі служби).
Сума, що підлягала виплаті після утримання податків та зборів, у розмірі 78038,51 грн. було зараховано на особовий банківський АТ «Приватбанк» ОСОБА_1 26 квітня 2024 року, шо підтверджується платіжною інструкцією від 24.04.2024 № 22471 та відомістю розподілу виплат АТ КБ «Приватбанк» від 25.04.2024 № 240425РВ000040168862.
Стосовно не велючення у розрахунок суми одноразової грошової допомоги сум суми додаткової винагороди визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», то суд зауважує наступне.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) установлює, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством внутрішніх справ, але не більше ніж до 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
Пунктом 2-1 вищевказаної Постанови передбачено, установлено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають: порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови; особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту; порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги та одноразової винагороди.
Додаткова винагорода, визначена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», виплачується поліцейським Національної поліції України у порядку, затвердженому наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28.11.2022 № 775 «Про затвердження Порядку та умов виплати поліцейським додаткової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби -(навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)» (далі - Порядок №775
Пунктом 15 Порядку № 775 визначено, що додаткова винагорода, одноразова винагорода та винагорода за навчання є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення.
При цьому, граматичний аналіз положень пункту 6 розділу VI Порядку № 260 дає підстави стверджувати, що нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи, серед інших складових, виключно такі щомісячні додаткові види грошового забезпечення як «надбавки, доплати, підвищення», а врахування винагород жодним нормативним актом не передбачено. Такий граматичний аналіз, зокрема, було застосовано Конституційним Судом України в рішенні від 13 травня 2015 року в справі № 4-рп/2015.
Отже, за своєю правовою природою, щомісячна додаткова винагорода, запроваджена Постановою №168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час воєнного стану.
За правилами пункту 6 розділу VI Порядку № 260 до розміру грошового забезпечення, з якого обчислюється допомога при звільненні не включаються винагороди, незалежно від їхнього виду (щомісячні чи одноразові).
Аналогічних висновків в схожих правовідносинах дійшов Верховний Суд в постановах від 08 серпня 2024 рокув справі № 240/26703/23 та від 23 вересня 2024 року у справі №240/33138/23.
Таким чином, відповідачем було правомірно розраховано розмір виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні, а також здвйснено її виплату у межах строків, визначених Порядком № 260
Оскільки позивач не має права на включення винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні зі служби, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача, щодо невірного нарахування вихідної допомоги при звільненні та відповідному зобов'язанні останнього нарахувати позивачеві вихідну допомогу при звільненні з урахуванням 25 відсотків за кожен повний відпрацьований рік, а саме: 8892,18 (25 відсотків від заробітної плати на місяць, котра складається від окладу, премій, надбавок, винагороди за роботу у військовий час) помножена на 12 (кількість повних відпрацьованих років), що дорівнює 28667.68 грн. (двадцять вісім тисяч шістсот шістдесят сім гривень) 68 коп.
Також не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача, щодо не проведення розрахунку відповідача з позивачем при звільненні, з огляду на наступне.
Так, відповідачем у власному відзиві, та у довідці начальника УФЗБО- головного бухгалтера ГЦ НП у Дніпропетровській області №287 від 19.07.2024 року передбачено, що при звільненні (18.03.2024 року) ОСОБА_1 нараховано кінцевий розрахунок у сумі: 145618,48 грн, який складався з:
- грошове забезпечення (основні та додаткові види, що мають постійний характер виплати) з 1 березня 2024 року до 18 березня 2024 року (18 днів служби) у сумі 15 334,24 грн;(посадовий оклад за 18 діб 1451,61 грн.; оклад за спеціальне звання за 18 діб: 1045,16 грн ;надбавка за стаж служби в поліції за 18 діб: 624,19 грн; надбавка за специфічні умови служби за 18 діб: 1404,44 грн.; премія за 18 діб: 10 808,84 грн;
- грошова компенсація за невикористані 118 діб щорічної відпустки (з них: 64 діб основної та 54 діб додаткової): 103 875,27 грн.
- матеріальна допомога на оздоровлення в сумі 26 408,97грн.
Крім того, ОСОБА_1 було нараховано та виплачено одноразові види виплати - одноразову грошову допомогу при звільненні, визначену статтею 9 Закону України № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та додаткову винагороду, визначену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», розмір якої за березень 2024 року встановлено наказом ГУ НП у Дніпропетровській області від 11.04.2024 року №391о/с.
Розмір додаткової винагороди, встановленої ОСОБА_1 за 24 дні лютого 2024 року (з урахуванням виключення днів тимчасової непрацездатності з 05.02.2024 до 09.02.2024) відповідно до наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 13.03.2024 № 286 о/с склав 8275,68 грн. та після утримання податків та зборів склав 8151.54 грн.
Нарахування вказаної виплати підтверджується довідкоюпро грошове забезпечення та інші виплати старшого уповноваженого відділу кримінальної поліції Новомосковського РВП ГУПН в Дніпропетровській області за період з 01.01.2023-30.04.2024 капітана поліції ОСОБА_1 №5 від 10.05.2024 року,
Розмір додаткової винагороди, встановленої ОСОБА_1 за березень 2024 року відповідно до наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 11.04.2024 № 391 о/с склав 5806,44 грн. та після утримання податків та зборів склав 5719.34 грн.
Згідно інформації довідки начальника УФЗБО- головного бухгалтера ГЦ НП у Дніпропетровській області №287 від 19.07.2024 року, суму додаткової винагороди за період з 01 березня до 18 березня 2024 року, що підлягала виплаті після утримання податків та зборів, у розмірі 5 719,34 грн було зараховано на особовий банківський рахунок АТ «Приватбанк» ОСОБА_1 13 квітня 2024 року, шо підтверджується платіжною інструкцією від 12.04.2024 № 21943 та відомістю розподілу виплат АТ КК «Приватбанк» від 12.04.2024 №240412РВ000039942319.
Щодо зауважень позивача, щодо несвоєчасного надання розрахункового листа при звільненні, то судом береться до уваги, що відповідно до інформації зазначенної у довідці начальника УФЗБО- головного бухгалтера ГЦ НП у Дніпропетровській області №291 від 19.07.2024 року, у день звільнення 18.03.2024 року, а також у наступні після звільнення дні, ОСОБА_1 за розрахунковим листом не з'являлся до управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ НП в Дніпропетровській області.
Крім того на письмове звернення ОСОБА_1 від 04.04.2024 року листом від 13.05.2024 року №21/М-19 позивачеві було надано довідку від 10.05.2024 року №5 про грошове забезпечення та інші виплати за період з січня 2023 року по квітень 2024 року.
З огляду на викладене, суд робить висновок, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Решта доводів позивача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивач вмотивованих доводів на підтвердження позову не надав, натомість відповідач виконав покладений на нього ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок, а саме довів правомірність свого рішення, чим спростував твердження позивача про порушення його прав та інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищевикладеного, розглянувши справу на підставі наданих доказів, суд висновує, що адміністративний позов позивача є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачу було відмовлено у задоволені позовних вимог, а отже відповідно до ст.139 КАС України сума сплаченого судового збору останньому не повертається.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 139, 241, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
вирішив:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (вул. Троїцька, 20-А, м. Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ 40108866) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.В. Савченко