09 квітня 2025 рокуСправа №160/34661/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Голобутовського Р.З.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
30.12.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом «Про надання відповіді» №42389-29984/К-01/8-0400/24 від 26.07.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи за Списком №1, з дня виникнення права на пенсію за віком, за Списком №1, починаючи з 22.04.2024 періоди роботи:
- з 17.10.2000 по 07.12.2000 підземним гірником шахти «Гвардійська» АГ «Кривбасзалізрудком»;
- з 01.03.2011 по 04.03.2016 електрогазозварником (у кар'єрі) дільниці з ремонту гірничого устаткування ТОВ «Промисловий ремонт»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву від 22.04.2024 про призначення пенсії за віком за Списком №1, із зарахуванням до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 17.10.2000 по 07.12.2000 підземним гірником шахти «Гвардійська» АТ «Кривбасзалізрудком», з 01.03.2011 по 04.03.2016 електрогазозварником (у кар'єрі) дільниці з ремонту гірничого устаткування ТОВ «Промисловий ремонт» та здійснити відповідний перерахунок та виплату пенсії відповідно зарахованих пільгових періодів роботи.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із питання визначення його пільгового стажу, проте Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило його про не зарахування до його пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи: з 17.10.2000 по 07.12.2000 підземним гірником шахти «Гвардійська» АТ «Кривбасзалізрудком»; з 01.03.2011 по 04.03.2016 електрогазозварником (у кар'єрі) дільниці з ремонту гірничого устаткування ТОВ «Промисловий ремонт» з посиланням на перерву між атестаціями робочого місця та не наданням ОСОБА_1 довідки щодо підтвердження пільгового стажу. Так, позивач не погоджується з таким не зарахуванням періодів його трудової діяльності та зазначає на те, що його оспорюваний пільговий стаж підтверджується відповідними записами трудової книжки серії НОМЕР_1 , водночас надання додаткових документів для підтвердження стажу роботи законодавством не вимагається, з огляду на, що вказане стало підставою для звернення до суду з позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2025 відкрито провадження у адміністративній справі №160/34661/24 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
22.01.2025 відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначив, що відповідно до записів трудової книжки позивача, він працював в ТОВ «Промисловий ремонт» з 01.03.2011 по 04.03.2016 електрогазозварником (у кар'єрі) дільниці з ремонту гірничого устаткування. Водночас, в трудовій книжці позивача відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме не зазначено, про те що позивач безпосередньо був зайнятий повний робочий день на роботах передбачених Списками (розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається період роботи), характер виконуваної роботи, не зазначені Списки до яких відноситься цей період роботи. Крім того, на момент звернення за призначенням пенсії довідку про пільговий характер роботи в ТОВ «Промисловий ремонт» позивачем не було надано, тому зарахувати період роботи з 01.03.2011 по 04.03.2016 до стажу роботи за Списком №1 не має підстав. Крім того, з 21.08.1992 року пенсії за віком на пільгових умовах залежно від умов праці призначаються за результатами атестації робочих місць. З огляду на вказане, відповідач зазначив про відсутність підстави для зарахування спірного періоду до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, оскільки вищезазначений період роботи позивача в ТОВ «Промисловий ремонт» не підтверджено уточнюючою довідкою підприємства, з посиланням на первинні документи щодо проведення атестації робочих місць. Крім того, відповідач вказав та не, що ТОВ "Промисловий ремонт" , на якому працював позивач є ремонтними, на працівників яких розповсюджується дія пунктів 6 та 7 Порядку, тобто обчислення пільгового стажу проводиться з урахуванням фактично відпрацьованого часу в такому порядку: загальна кількість днів, протягом яких працівник повний робочий день був зайнятий на роботах із шкідливими умовами праці, ділиться на 21,2 - при п'ятиденному робочому тижні. З урахуванням вищевказаного, адміністрацією ТОВ "Промисловий ремонт" повинна бути видана довідка, в якій зазначено вибірку фактично відпрацьованого часу на роботах із шкідливими умовами праці за Списком №1. Щодо обчислення періоду роботи з 17.10.2000 по 07.12.2000, то ГУ ПФУ Дніпропетровській області, зазначило, що відповідно до пред'явлених позивачем документів для вирішення питання розрахунку пенсії на пільгових умовах встановлено наступне: довідкою від 25.03.2024 №297, виданою адміністрацією ПАТ «Кривбасзалізрудком», підтверджено стаж роботи позивача за Списком №1, зокрема: за професією "підземний гірник" в період з 17.10.2000 по 27.03.2001. При цьому, факт проведення атестації робочих місць на підприємстві за вказаний період підтверджено наступними документами: наказом по підприємству №48 від 12.04.1999, дія якого поширюється на проміжок часу з 13.04.1999 по 11.04.2000 (дата закінчення дії п'ятирічного строку від дати проведення першої атестації - 11.04.2000р.); листом про продовження дії наказу "Атестації робочих місць за умовами праці" від 21.05.2000 №14/1-116. Наказом по підприємству від 08.12.2000 №332 «Про підтвердження результатів атестації робочих місць з умов праці", відповідно до якого зараховано позивачу пільговий стаж роботи за Списком №l за період з 08.12.2000 (дата початку чергової атестації) по 27.03.2001 (дата закінчення періоду роботи за професією "підземний гірник" Отже, за вказаними документами та відповідно до приписів наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, період роботи позивача з 17.10.2000 по 07.12.2000 не підтверджено результатами проведення атестації робочих місць та, відповідно, виключено із пільгового стажу роботи за Списком №1. Отже, дії Управління є правомірними та вмотивованими.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України НОМЕР_2 .
Рішенням пенсійного органу №046050020539 від 02.05.2024 позивачу з 22.04.2024 призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003.
02.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з питання визначення його пільгового стажу.
Листом від 26.07.2024 за вих. №42389-29984/К-01/8-0400/24 «Про надання відповіді» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено позивачеві про те, що період його роботи з 17.10.2000 по 07.12.2000 не зараховано через перерву між атестаціями, а період з 01.03.2011 по 04.03.2016 через відсутність довідки щодо підтвердження пільгового стажу.
Не погоджуючись з відмовою у зарахуванні до його пільгового стажу роботи за Списком №1 періодів роботи з 17.10.2000 по 07.12.2000 та з 01.03.2011 по 04.03.2016, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
За приписами ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов'язком держави.
На підставі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як слідує зі ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Так, ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Статтею 48 Кодексу законів про працю України також визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Так, згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За приписами пункту 20 вказаного Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №234/13910/17 та від 07.03.2018 у справі №233/2084/17.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 року.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. В разі, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Як слідує з трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , а саме з записів №13-16 трудової книжки позивача ОСОБА_1 працював підземним гірником шахти «Гвардійська» акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (АТ «Кривбасзалізрудком»):
17.10.2000 - прийнятий на дільницю №26 гірником 3-го розряду з повним робочим днем в підземних умовах на тимчасову роботу (наказ №170к від 19.10.2000);
17.01.2001 - переведений на дільницю №26 гірником 3-го розряду з повним робочим днем в підземних умовах на постійну роботу (наказ №10к від 17.01.2001);
28.03.2001 - переведений на дільницю №26 електрослюсарем черговим і по ремонту обладнання 4-го розряду з повним робочим днем в підземних умовах (наказ №53к від 02.04.2001);
08.07.2003 - звільнений за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України (наказ №141к від 12.07.2003).
Крім того, позивачем із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, серед іншого, до пенсійного органу було надано довідку акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (АТ «Кривбасзалізрудком») про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №297 від 25.03.2024, в якій, зокрема, зазначено, що у період з 17.10.2000 по 27.03.2001 ОСОБА_1 працював у шахті «Гвардійська» АТ «Кривбасзалізрудком» підземним гірником з повним робочим днем на підземних роботах в шахті по видобутку руди, що передбачено Списком №1 розділом І підрозділ 1 пункт «а» позиція 1010100а виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою КМУ від 11.03.1994 №162.
Водночас, у довідці зазначено: «атестація робочих місць за умовами праці» наказ по підприємству №48 від 12.04.1995 (атестація робочих місць за умовами праці по Списку №1 проведена вперше - 12.04.1995). Лист продовження дії наказу «Атестація робочих місць за умовами» від 21.05.2000 №14/1-116 подовжено до 01.01.2001 «Атестація робочих місць за умовами» наказ по підприємству №332 від 08.12.2000.
Отже, протягом періоду з 17.10.2000 по 07.12.2000 позивач займав робоче місце, що передбачено переліком робочих місць, виробництв, робіт, професій та посад, працівникам яких надається право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1.
Як зазначалося вище, в якості підстави для відмови у зарахуванні до пільгового стажу за Списком №1 спірного періоду роботи позивача з 17.10.2000 по 07.12.2000 на посаді «підземного гірника» з повним робочим днем у шахті «Гвардійська» АТ «Кривбасзалізрудком» пенсійним органом визначена перерва в атестації цих робочих місць.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що наказом ВО «Кривбасруда» №48 від 12.04.1995 «Про підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць» затверджений Перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій та посад у ВО «Кривбасруда», яким підтверджено право професії «підземний гірник» на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №l (атестація проведена вперше).
Термін дії наказу ВО «Кривбасруда» №48 від 12.04.1995 «Про підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць», що сплив 11.04.2000, подовжено до 01.01.2001 на підставі листа Головного державного експерта області з умов праці - заступника начальника управління праці та зайнятості населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації «Про подовження дії наказу» від 21.05.2000 №14/1-116.
В подальшому, чергова атестація робочих місць за умовами праці проведена згідно з наказом ДП «Криворізький державний залізорудний комбінат» №332 від 08.12.2000 «Про підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць».
Відтак, перерва в проведені атестації становить період з 11.04.2000 по 07.12.2000.
Водночас, суд критично ставиться до означеної позиції відповідача, оскільки на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації (в тому числі чергової) робочих місць за умовами праці.
Обов'язок щодо проведення атестації робочих місць законодавцем покладено на керівників підприємств.
Суд вважає за необхідне зауважити, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 01.08.1992 №422 (далі - Порядок №442), та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 №41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Так, згідно з ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність керівників суб'єктів господарювання.
Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У разі, якщо не проведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров'ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за статтею 271 Кримінального кодексу України.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
За змістом пунктів 8 та 9 Порядку №442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1 чи Списку 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Матеріалами справи підтверджено, що робоче місце за професією, посадою «підземного гірника» з повним робочим днем у шахті «Гвардійська» АТ «Кривбасзалізрудком» було атестовано підприємством первинно відповідно до наказу №48 від 12.04.1995 та дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1, при цьому, в подальшому атестацію подовжено на підставі листа Дніпропетровської обласної державної експертизи та умов праці від 21.05.2000 №14/1-116; відповідно до наказу №332 від 08.12.2000 було повторно проведено атестацію цього робочого місця.
Водночас, матеріали справи не містять доказів того, що після закінчення п'ятирічного строку дії результатів атестації цього робочого місця, проведеної первинно 12.04.1995, з урахуванням продовження атестації на підставі листа Дніпропетровської обласної державної експертизи та умов праці від 21.05.2000 №14/1-116, після затвердження чергової атестації №332 від 08.12.2000 умови праці робочого місця за професією, посадою «підземного гірника» змінювались.
Отже, результати атестації робочих місць за умовами праці, проведених вищезазначених атестацій та їх продовжень були в установленому порядку продовжені на весь міжатестаційний спірний період та робоче місце позивача за умовами та характером праці в цей період під час проведення чергової атестації не змінювалось, що підтверджено результатами наступних атестацій робочих місць.
Наведені обставини відповідачем не спростовані.
За наведених обставин, суд робить висновок, що пільговий стаж роботи позивача в період з 17.10.2000 по 07.12.2000 за професією, посадою «підземного гірника» згідно зі Списком №1 підтверджується результатами атестацій робочих місць, затверджених згідно з наказами підприємства про атестацію робочих місць, проведеної первинно 12.04.1995, з урахуванням продовження атестації на підставі листа Дніпропетровської обласної державної експертизи та умов праці від 21.05.2000 №14/1-116, а також після проведеної чергової атестації №332 від 08.12.2000 дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1.
При цьому, несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадина його конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.
Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
З урахуванням викладеного, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника, при цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Викладене відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленому у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а.
Правова позиція щодо необхідності включення до пільгового стажу періоду роботи на посадах, що надають право на призначення пенсії на пільгових умовах, у випадках порушення термінів проведення чергової атестації підприємством-роботодавцем неодноразово висвітлювалась Верховним Судом.
Зокрема, у постанові від 16.09.2014 (справа №21-307а14) Верховний Суд зазначив, що аналіз положень Порядку проведення атестації та розроблених на виконання цієї постанови Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 №41, дає підстави вважати, що якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Аналогічний підхід застосування означених норм права висловлений Верховним Судом і у постановах від 21.02.2018 у справі №352/547/16-а (К/9901/20098/18) та від 03.05.2018 у справі №352/1840/14-а (К/9901/5403/18).
За таких обставин, суд вважає безпідставним не зарахування відповідачем до пільгового стажу позивача за Списком №1 періоду роботи з 17.10.2000 по 07.12.2000 з причини відсутності відомостей про проведення чергової атестації її робочого місця в цей період.
Щодо не зарахування до пільгового стажу позивача за Списком №1 періоду роботи з 01.03.2011 по 04.03.2016 через відсутність довідки щодо підтвердження пільгового стажу ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Відповідно до записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , а саме з записів №24-27 трудової книжки позивача ОСОБА_1 працював у ТОВ «Промисловий Ремонт» у період з 01.03.2011 по 04.03.2016 електрогазозварником (у кар'єрі) дільниці з ремонту гірничого устаткування ТОВ «Промисловий ремонт», а саме:
01.03.2011 - прийнято по переведенню з ВАТ «ЦГЗК» електрогазозварником (у кар'єрі) 5-го розряду дільниці з ремонту гірничого устаткування (наказ №8 від 01.03.2011);
Також, у трудовій книжці містяться записи про те, що за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 (наказ №4/1 від 01.03.2011 та наказ №4/49о від 31.07.2015);
04.03.2016 - звільнений за угодою сторін згідно з п. 1 ст. 36 К3пП України (наказ №4/30y від 04.03.2016).
Суд зауважує, що записи в трудовій книжці позивача виконані без перекреслень, виправлень, чітким правописом, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесений відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця, тобто здійснені відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 №58. Зауважень до оформлення трудової книжки відповідачем не висловлено.
Крім того, пунктом 10 Порядку застосування Списків №383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №234/13910/17 та від 07.03.2018 у справі №233/2084/17.
Таким чином, відсутність довідки, що уточнює пільговий характер роботи, яка підтверджує зайнятість на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1, не може бути правомірною підставою для не зарахування позивачеві до пільгового стажу роботи, періоду підтвердженого відомостями трудової книжки.
Суд повторно зауважує, що записи в трудовій книжці позивача виконані без перекреслень, виправлень, чітким правописом, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесений відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця, тобто здійснені відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 №58. Зауважень до оформлення трудової книжки відповідачами не висловлено.
Відповідно до пункту 1 Порядку №383 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників (далі - Список №1) та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (далі - Список №2), затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, які мали право на пенсію за віком на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Пунктом 3 Порядку №383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162 затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Список № 1).
Розділом III, підрозділами - 1, 2, 3, пунктом - а шифр 1030100а-1753а, 1030200а-1753а, 1030300а-1753а визначено що до списку №1 віднесено категорію: робітники ремонтних служб, зайняті ремонтом устаткування в місцях його установки на дільницях (робочих місцях) діючих виробництв, де основні робітники, які ведуть технологічний процес, користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1: слюсарі-ремонтники, електрогазозварники, електрозварники ручного зварювання, електромонтери по ремонту і обслуговуванню електроустаткування.
Аналогічні норми закріплено постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36.
Отже, професія позивача належить до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Крім того, відповідачем дане не заперечується.
Також суд наголошує, що відповідно до підпункту 2 пункту 6 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за №41/26486, Управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб-підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на управління Фонду завдань.
Проаналізувавши наведене, суд зазначає, що реалізовуючи обов'язок держави щодо забезпечення реалізації права особи на соціальний захист, територіальний орган пенсійного фонду, в межах наданих йому повноважень та відповідно до чинного законодавства, повинен сприяти такій особі у реалізації права на призначення їй пенсії, зокрема, шляхом перевірки правильності оформлення заяви, відповідності викладених у ній відомостей, змісту і належності оформлення, а у випадку їх невідповідності - роз'яснити такій особі її права, а також надати строк для усунення виявлених недоліків.
Також у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих позивачем документів, відповідач наділений правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності, а також зобов'язаний письмово повідомляти заявника про надання додаткових документів.
З огляду на викладене, суд робить висновок, що матеріалами справи підтверджується пільгові періоди роботи позивача за Списком №1 на шахті з 17.10.2000 по 07.12.2000 та з 01.03.2011 по 04.03.2016, а тому такі періоди мають бути зараховані до пільгового стажу позивача.
За наведених обставин, суд робить висновок про наявність підстав для визнання протиправною та скасування відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періодів його роботи з 17.10.2000 по 07.12.2000 та з 01.03.2011 по 04.03.2016, а також у проведенні перерахунку його пенсії, оформленої листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №42389-29984/К-01/8-0400/24 від 26.07.2024 «Про надання відповіді», та відповідно про задоволення позовних вимог в цій частині.
При цьому, право позивача порушено з дати призначення пенсії, тобто з 22.04.2024, тому з метою відновлення порушеного права суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи позивача з 17.10.2000 по 07.12.2000 та з 01.03.2011 по 04.03.2016, у зв'язку із чим здійснити перерахунок пенсії з дати її призначення, з 22.04.2024, та виплату з урахуванням раніше проведених платежів, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права позивача у даному випадку є належним та це необхідне для його ефективного захисту.
Водночас вимога щодо повторного розгляду заяви позивача від 22.04.2024 про призначення йому пенсії на пільгових умовах задоволенню не підлягає, так як вона була вже призначена ОСОБА_1 22.04.2024.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що позовна заява підлягає частковому задоволенню судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в загальному розмірі 1211,20 грн, що документально підтверджується квитанцією від 26.12.2024.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1211,20 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог у сумі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періодів його роботи з 17.10.2000 по 07.12.2000 та з 01.03.2011 по 04.03.2016, а також у проведенні перерахунку його пенсії, оформленої листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №42389-29984/К-01/8-0400/24 від 26.07.2024 «Про надання відповіді».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періоди його роботи з 17.10.2000 по 07.12.2000 та з 01.03.2011 по 04.03.2016, у зв'язку із чим здійснити перерахунок пенсії з дати її призначення, з 22.04.2024, та виплату з урахуванням раніше проведених платежів.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати за подачу позову до суду у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський