09 квітня 2025 рокуСправа №640/31780/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №640/31780/21 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП: 44116011), до відповідача-2: Державної податкової служби України (04053, м. Київ, площа Львівська, буд. 8, код ЄДРПОУ: 43005393) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
04 листопада 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до відповідача-1: Головного управління ДПС у м. Києві, до відповдіача-2: Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління ДГІС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України та Державної податкової Служби України щодо нарахування в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 20 612 (двадцять тисяч шістсот дванадцять) гривень 02 коп. за період з 1 кварталу 2019 року по IV квартал 2020 року (включно);
- зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України та Державну податкову службу здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 з єдиного соціального внеску, що сплачується, фізичними особами підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами які провадять незалежну професійну діяльність, шляхом виключення самостійно нарахованого боргу (недоїмки) в сумі 20 612 (двадцять тисяч шістсот дванадцять) гривень 02 коп.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність дій відповідачів щодо нарахувань в інтегрованій картці позивача. Позивач зазначає, що в спірний період був офіційно працевлаштований, в зв'язку з чим страхові внески за нього сплачував роботодавець.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 640/31780/21 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Мазур А.С.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/31780/21, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
21 лютого 2022 року до Окружного адміністративного суду міста Києва від представника відповідача-1 надійшов відзив, в якій відповідач-1 проти позову заперечує в повному обсязі. Зазначає, що нарахування позивачу проведені в автоматичному режимі в зв'язку з наявністю статусу самозайнятої особи, база нарахування ЄСВ для якої відмінна від найманого працівника. Наполягає на правомірності відповідних нарахувань.
21 лютого 2022 року до Окружного адміністративного суду міста Києва від представника відповідача-2 надійшов відзив, в якому відповідач-2 проти позову заперечує в повному обсязі з підстав, тотожних доводам відповідача-1.
В зв'язку з реалізацією положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» дана адміністративна справа 04 лютого 2025 року надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, призначено до розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
27 лютого 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано додаткові пояснення, які надійшли від відповідача-1 в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач-1 повторює доводи раніше поданого відзиву.
Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Позивач має право на заняття адвокатською діяльністю згідно свідоцтва від 07.12.2018 року серії КС №7263/10.
Згідно повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску від 03.01.2019 року №1926518000001 позивача обліковується у відповідача-1 як платник єдиного внеску.
Відповідно до довідки ТОВ «Юридична фірма «СІ.ТІ.АР» від 27.01.2021 року №25 позивач працював на посаді юриста з 01.01.2019 року по 16.09.2019 року, внески сплачено до бюджету в повному обсязі.
Згідно довідок про доходи від 02.11.2021 року №9-1-15/1254, №9-1-15/1255, №9-1-15/1256, складено Управлінням справами Апарату Верховної Ради України, позивач з вересня 2019 року працевлаштований на посаді помічника-консультанта народного депутата, ЄСВ сплачений в повному обсязі за період з вересня 2019 року по жовтень 2021 року.
Листом відповідача-1 від 13.10.2021 року №94142/6/26-15-24-07-10 позивачу повідомлено, що йому в автоматичному режимі як самозайнятій особі здійснено нарахування ЄСВ:
1) січень-грудень 2019 року - 11016,72 грн;
2) січень-грудень 2020 року - 9595,30 грн.
Також в листі згадано рішення суду у справі №640/9847/19, яким щодо позивача скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки), однак через відсутність в рішенні скасування недоїмки як такої підстави для скасування такої недоїмки відсутні.
Аналогічний зміст містить лист відповідача-1 від 25.10.2021 року № 96561/6/26-15-24-07-10.
Вважаючи такі нарахування протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Суд зауважує, що виклад нормативно-правового регулювання здійснюється в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин.
У підпункті 14.1.226 пункту 14.1 статті14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб;
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI, адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Статтею 178 Податкового кодексу України передбачено, що особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу.
Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об'єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.
Іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи, є резидентами і у річній податковій декларації поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Під час виплати суб'єктами господарювання - податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов'язаних з такою діяльністю, податок на доходи у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до пунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності.
Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Частиною 1 статті 5 Закону №2464-VI передбачено, що облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - учасниками накопичувальної пенсійної системи), - з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом. Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників. Взяття на облік осіб, зазначених: в абзацах другому, третьому, п'ятому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, на яких поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», - здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1162 від 24 листопада 2014 року, взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755, контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1, заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою № 12-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку.
Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI передбачено, що застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Абзацом 3 частини 8 статті 9 Закону №2464-VI передбачено, що платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Також, пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI передбачено, що платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
Особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов'язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.
Інше тлумачення норм Закону № 2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДФС і зареєстровані як фізичні особи-підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04.12.2019 року у справі №440/2149/19, від 06.02.2025 року у справі №160/5434/19.
Судом встановлено, що спірні нарахування здійснені за 2019-2020 роки повністю. Водночас, судом також встановлено, що протягом 2019-2020 років повністю позивач був найманим працівником, за якого ЄСВ сплачувався роботодавцем. Відповідачами цю обставину не заперечено. Отже, позивач не може бути подвійним платником ЄСВ.
Доводи відповідачів про те, що позивач не обмежений у позаробочий час у здійсненні адвокатською діяльності, мають характер припущення, на підставі якого законодавством не передбачено визначення особі грошових зобов'язань. Доказів отримання позивачем доходу від професійної діяльності відповідачами не надано, хоча обсяг їх повноважень передбачає наявність у них таких відомостей.
Отже дії Головного управління ДПС у м. Києві щодо нарахування позивачу боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2019 року по 31.12.2020 року на суму 20612,02 грн. є протиправними.
Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 року №5 (далі - Порядок №5).
Згідно п. 2 розділу І Порядку №5 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу; облікова операція - дія в ІКП, яка призводить до змін облікових показників.
Відповідно до п. 1 глави 1 розділу ІІ Порядку №5 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Пунктом 1 глави 4 розділу V Порядку №5 встановлено, що працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження податкового органу, до компетенції яких належать розгляд скарг під час проведення процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах, під час проведення процедури судового оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем вносять дані до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати контрольно-перевірочної роботи.
Відображенню в інформаційній системі підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв'язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.
Відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 19.11.2018 у справі №810/5997/15, від 26.11.2019 у справі №810/5194/14.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 25.03.2020 року у справі №826/9288/18, який хоча і сформовано щодо положень іншого нормативно-правового акту, однак зміст таких положень є суттєво подібним та не змінює суть системного тлумачення відповідних положень законодавства.
Отже, з метою ефективного захисту прав позивача необхідно зобов'язати відповідача-1 внести зміни в інтегровану картку позивача.
Водночас, в матеріалах справи відсутні докази протиправної поведінки відповідача-2, в зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог до нього належить відмовити.
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Суд зазначає, що задовольняє частково позовні вимоги за змістом, однак приводить їх у відповідність до вимог законодавства та у спосіб, що забезпечить ефективний захист прав позивача.
Щодо розподілу судових витрат.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 908,00 грн, що підтверджується платіжним документом від 03.11.2021 року. Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір за подання позову підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП: 44116011), до відповідача-2: Державної податкової служби України (04053, м. Київ, площа Львівська, буд. 8, код ЄДРПОУ: 43005393) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві щодо нарахування ОСОБА_1 боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2019 року по 31.12.2020 року на суму 20612,02 гривень.
Зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 , виключивши суму 20612,02 гривень недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2019 року по 31.12.2020 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП: 44116011) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 908,00 гривень (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко