09 квітня 2025 року Справа № 640/26247/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №640/26247/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП Плюс" до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві про скасування постанови №258, -
І. ПРОЦЕДУРА
Позовна заява відповідає вимогам ст. 160-161, 172 КАС України.
Товариство з обмеженою відповідальністю "СВП Плюс" (04074, м.Київ, вул.Автозаводська, 18) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві (03151, м.Київ, вул.Волинська, буд. 12), у якій позивач просить суд:
- скасувати Постанову № 258 від 02 грудня 2019 року Головного управління Держпродспоживслужби в м.Києві про накладення штрафу у
сумі 17 000,00 гривень.
В якості підстави для звернення до суду зазначено положення Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Законом України від 13.12.2022 року № 2825-IX “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до положень абзаців другого-четвертого пункту 2 розділу ІІ Закону №2825-IX до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п'ятої статті 153 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №2825 “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно-правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2825 Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали адміністративної справи №640/26247/19.
04.02.2025 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи №640/26247/19.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2025 року дана адміністративна справа передана судді Ількову В.В., для розгляду.
Ухвалою суду від 10.02.2025 року прийнято адміністративну справу №640/26247/19 до провадження судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ількова В.В. Призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії таких доказів, зокрема:
- постанову № 258 від 02.12.2019 року про накладення штрафу у сумі 17000,00 грн.;
- направлення/наказ про призначення перевірки;
- рішення від 21.06.2019 за №188;
- акт відбору зразків від 21.06.2019;
- рішення від 21.06.2019 року за №188/13 про призначення експертизи;
- протокол від 30.09.2019 року за №2688/98;
- рішення від 03.10.2019 року за №04.1-0189;
- всі наявні докази щодо суті спору.
18.02.2025 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву. Долучені додаткові докази по справі.
07.03.2025 року позивачем до суду подано письмову відповідь на відзив.
17.03.2025 року відповідачем до суду подані письмові заперечення на відповідь на відзив.
20.03.2025 року позивачем до суду подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Ухвалою суду від 21.0.2025 року у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП Плюс" про вихід із спрощеного провадження та призначення справи №640/26247/19 до розгляду у порядку загального позовного провадження або спрощеного з викликом учасників, відмовлено.
У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у цій справі приймається суду 09.04.2025 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки прийнята відповідачем з порушенням вимог законодавства.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Суд, дослідив матеріали справи, з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі Секторального плану перевірок з ринкового нагляду на 2019 рік Держпродспоживслужби України, Головним управлінням видано та оформлено Наказ від 03.06.2019 року № 2688, направлення на проведення перевірки від 03.06.2019 року № 2176.
Направлення на проведення перевірки від 03.06.2019 року № 2176 вручено уповноваженій особі Позивача, про що свідчить підпис на другій сторінці направлення.
21.06.2019 року Головним управлінням прийнято Рішення про відбір зразків продукції від 21.06.2019 року № 188 в кількості 7 одиниць продукції в двох екземплярах.
На підставі Рішення про відбір зразків продукції від 21.06.2019 року № 188, Головним управлінням складено Акт відбору зразків продукції від 21.06.2019 року №188 у трьох примірниках, один з яких передано разом з опломбованими (опечатаними) зразками продукції до уповноваженої та/або акредитованої організації (лабораторії), що призначена для проведення експертизи (випробування) та зазначена в рішенні про відбір зразків продукції, другий - залишився у суб'єкта господарювання, а третій - у посадової особи, яка здійснила відбір зразків продукції.
У ході перевірки, серед інших, будо відібрано зразок продукції № 4 - мобільний телефон DOOGEE, модель К 60, д/в 01.19, ІМЕІ 1: 352736100408452 (Зразок №4).
Згідно Акту відбору зразків продукції від 21.06.2019 року №188, лабораторні зразки продукції у кількості 7 одиниць направлено до ДП «Укрметртестстардарт» на адресу: вул. Метрологічна, 4, м. Київ, для проведення лабораторних досліджень.
Головним управлінням прийнято рішення від 21.06.2019 року №188/14 тимчасово заборонити надання на ринку продукції зазначеної в акті відбору зразків №188 від 21.06.2019 року до закінчення проведення експертизи (випробування).
Посадовими особами Головного управління при візуальному огляді маркування мобільного телефону DOOGEE, модель К 60, дата випуску 01.19, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 (Зразок №4) та зарядного пристрою встановлено, що продукція не відповідає вимогам «Технічного регламенту радіообладнання», затвердженого Постановою КМУ від 24.05.2017 № 355, на обладнанні відсутнє найменування виробника, імпортера та їх поштові адреси (при можливості нанесення).
Так, під час проведення перевірки, підтвердження того, що ТОВ «СВП Плюс» не вводив зазначену продукцію в обіг, суб'єктом господарювання надано не було, відповідно, встановлено введення в обіг продукції.
Згідно акту перевірки, порушення вимог п.п. 25, 35«Технічного регламенту радіообладнання», затвердженого Постановою КМУ від 24.05.2017 № 355, відображено у п 4 ч.І акту перевірки характеристик продукції від 21.06.2019 № 2688/98, складеному посадовими особами Головного управління за результатами проведення перевірки.
Примірник акту перевірки від 21.06.2019 року № 2688/98 було вручено представнику позивача.
24.09.2019 року на адресу Головного управління від ДП «Укрметртестстардарт» надійшли результати проведених лабораторних досліджень (випробування), які оформлені протоколами випробувань №1367-5-2019 та №1368-1-2019, які затверджено 15.07.2019 року.
На підставі Акту перевірки характеристик продукції від 21.06.2019 року №2688/98, головним спеціалістом відділу ринкового нагляду Управління захисту споживачів було складено Протокол про виявлене(і) порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 30.09.2019 року № 2688/98 та винесено Головним управління відносно позивача постанову про накладення штрафу від 02.12.2019 року № 258.
Отже, 02 грудня 2019 року уповноваженими особами ГУ Держпродспоживслужби в м.Києві була винесена спірна Постанова № 258 про накладення штрафу у сумі 17 000,00 грн на ТОВ «СВП ПЛЮС», на підставі Акту перевірки характеристик продукції від 21 червня 2019 року та Протоколу № 2688/98 від 30 вересня 2019 року.
Позивач вважаючи постанову відповідача про накладення штрафу від 02.12.2019р. №258 протиправною, тому звернувся з позовом до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Організація та порядок здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції під час її ввезення на митну територію України визначаються Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», державний контроль продукції - діяльність органів доходів і зборів із забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України для вільного обігу, встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз від такої продукції суспільним інтересам; орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, що визначається відповідно до цього Закону (далі - орган ринкового нагляду); державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», дія цього Закону поширюється на відносини щодо: здійснення ринкового нагляду за продукцією, що охоплюється встановленими вимогами, крім видів продукції, зазначених у частині п'ятій цієї статті; здійснення контролю всієї продукції, крім видів продукції, зазначених у частині п'ятій цієї статті.
Статтею 3 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлено, що законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.
Метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськість щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам (ч. 1 ст.4 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»).
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 10 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об'єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об'єктами технічних регламентів.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст.1 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», до повноважень органів ринкового нагляду, зокрема, належить проведення перевірок характеристик продукції.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.
Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
З матеріалів справи вбачається, що в ході перевірки, серед інших, будо відібрано зразок продукції № 4 - мобільний телефон DOOGEE, модель К 60, д/в 01.19, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 (Зразок №4). Згідно Акту відбору зразків продукції від 21.06.2019 року №188, лабораторні зразки продукції у кількості 7 одиниць направлено до ДП «Укрметртестстардарт» на адресу: вул. Метрологічна, 4, м. Київ, для проведення лабораторних досліджень.
Головним управлінням прийнято рішення від 21.06.2019 року №188/14 тимчасово заборонити надання на ринку продукції зазначеної в акті відбору зразків №188 від 21.06.2019 року до закінчення проведення експертизи (випробування).
Посадовими особами Головного управління при візуальному огляді маркування мобільного телефону DOOGEE, модель К 60, дата випуску 01.19, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 (Зразок №4) та зарядного пристрою встановлено, що продукція не відповідає вимогам «Технічного регламенту радіообладнання», затвердженого Постановою КМУ від 24.05.2017 № 355, на обладнанні відсутнє найменування виробника, імпортера та їх поштові адреси (при можливості нанесення).
Під час проведення перевірки, підтвердження того, що ТОВ «СВП Плюс» не вводив зазначену продукцію в обіг, суб'єктом господарювання надано не було, відповідно, встановлено введення в обіг продукції. Порушення вимог п.п. 25, 35«Технічного регламенту радіообладнання», затвердженого Постановою КМУ від 24.05.2017 № 355, відображено у п 4 ч.1 акту перевірки характеристик продукції від 21.06.2019 № 2688/98, складеному посадовими особами Головного управління за результатами проведення перевірки.
24.09.2019 року на адресу Головного управління від ДП «Укрметртестстардарт» надійшли результати проведених лабораторних досліджень (випробування), які оформлені протоколами випробувань №1367-5-2019 та №1368-1-2019, які затверджено 15.07.2019 року.
На підставі Акту перевірки характеристик продукції від 21.06.2019 року № 2688/98, головним спеціалістом відділу ринкового нагляду Управління захисту споживачів Лисенко Михайлом Володимировичем складено Протокол про виявлене(і) порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 30.09.2019 року №2688/98 та винесено Головним управління відносно Позивача постанову про накладення штрафу від 02.12.2019 року № 258.
Отже, згідно матеріалів справи спірна постанова про накладення штрафу від 02.12.2019 року № 258 винесена Головним управлінням за введення ТОВ «СВП Плюс» в обіг продукції - мобільний телефон DOOGEE, модель К 60, яка не відповідає вимогам п.п. 25, 35 «Технічного регламенту радіообладнання», затвердженого Постановою КМУ від 24.05.2017 № 355, за що пунктом 2 частини 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачено застосування штрафних санкцій.
Так, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», суб'єкти господарювання за порушення цього Закону несуть згідно з законами України цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, зокрема, введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено, що оскаржуваною постановою до позивача застосовано штраф у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що відповідає вимогам п. 2 ч.2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
Доказів на спростовування наведеного вище, та спростовування висновків здійснених у акті перевірки позивачем суду надано не було.
Щодо доводів позивача про те, що оскаржувана постанова від 02.12.2019 року не відповідає фактичним обставинам справи.
Відповідно до Акту про відбір зразків продукції від 21.06.2019 року №188 Головним управлінням було проведено візуальний огляд продукції Мобільного телефону DOOGEE, мод. Х 60, д/в 01.19, IMEI1: 352736100408452.
Оглянувши візуально зразки продукції Мобільного телефону DOOGEE, мод. Х 60, д/в 01.19, IMEI1: 352736100408452 було виявлено невідповідність вимогам «Технічного регламенту радіообладнання», затвердженого Постановою КМУ від 24.05.2017 № 355, а саме: на самому обладнанні відсутнє найменування виробника, імпортера та їх поштові адреси (при можливості нанесення).
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 8 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», яким закріплено що виробники зобов'язані: зазначати на продукції або її упаковці найменування та місцезнаходження виробника, назву, тип або номер моделі, номер партії або серійний номер, назви складових частин тощо у випадках та в порядку, визначених законодавством.
Вказана норма не є імперативною та передбачає, що зазначення на продукції або її упаковці інформації про найменування та місцезнаходження виробника, назву, тип або номер моделі, номер партії або серійний номер, назви складових частин тощо здійснюється у випадках та в порядку, визначених законодавством.
Згідно положень статті 1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», технічний регламент - нормативно-правовий акт, в якому визначено характеристики продукції або пов'язані з ними процеси та методи виробництва, включаючи відповідні адміністративні положення, додержання яких є обов'язковим. Він може також включати або виключно стосуватися вимог до термінології, позначень, пакування, маркування чи етикетування в тій мірі, в якій вони застосовуються до продукції, процесу або методу виробництва.
Частиною першою статті 10 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» визначено, що технічні регламенти, як правило, містять, не обмежуючись відповідним переліком.
Згідно положень пунктів 25 та 35 «Технічного регламенту рідообладнання», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 року №355, відповідно до яких виробники повинні зазначити на радіообладнанні назву своєї компанії, зареєстровану торгову назву або зареєстровану торгову марку та поштову адресу, за якою з ними можна зв'язатися, або, якщо розмір або характер радіообладнання не дає змоги це зробити, - на упаковці радіообладнання або в супровідному документі.
Зазначається лише одна адреса, за якою можна зв'язатися з виробником. Контактні дані наводяться відповідно до закону про порядок застосування мов.
Імпортери повинні зазначати на радіообладнанні своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу, а у разі, коли нанесення відповідної інформації неможливе, то - на пакуванні чи в документі, що супроводжує таке радіообладнання.
Аналіз наведених вище норм дає можливість дійти висновку, що передбачена технічним регламентом інформація дійсно може бути розміщена на пакуванні та супровідні документи, але виключно у випадку якщо розмір або характер радіообладнання не дає змоги це зробити безпосередньо на самому радіобладнанні.
Згідно матеріалів справи, позивач ні під час перевірки Головним управлінням, ні до суду, не надає жодних належних доказів неможливості зазначення інформації на самій продукції, оскільки законодавець визначив, що лише у разі неможливості така інформація зазначається на його пакуванні чи в документі, що супроводжує таке електрообладнання.
Доводи Позивача стосовно того, що в цьому випадку інформація про виробника товару та імпортера може бути зазначена на пакуванні, - є не підтвердженою належними доказами по справі.
Неможливість зазначення інформації на самому електрообладнанні стосується технічних характеристик апаратури (продукції, що перевіряється), якщо вони, зокрема: - розмір (наприклад, занадто малий для зазначення інформації); -матеріал (наприклад, у випадку м'якої іграшки із штучного хутра з вмонтованим електричним приладом неможливо зазначити інформацію відповідно до технічних регламентів так, щоб вона була видима, розбірлива та незмивна); -можливість пошкодження продукції під час зазначення інформації, що унеможливить використання продукції за призначенням (наприклад, зазначення інформації на стерильний медичний виріб шприц тощо),- унеможливлюють зазначення інформації, визначеної технічними регламентами, на саму продукцію так, щоб вона була видима, розбірлива і незмивна, та виробником не передбачена на продукції табличка з технічними даними, лише в такому випадку відповідна інформація повинна бути зазначена на пакування чи в документі, що супроводжує таке електрообладнання.
Висновки позивача, що доводи відповідача щодо можливості нанесення найменування та контактної поштової адреси виробника й імпортера товару безпосередньо на продукцію носять суб'єктивний характер та не підтверджується належними доказами або обґрунтуванням, є передчасними та не підтвердженими під час розгляду справи.
Обґрунтування полягає в тому, що перевірці підлягала продукція, а саме: Мобільний телефон DOOGEE, мод. Х 60, д/в 01.19, IMEI1: 352736100408452, який має достатні розміри, відповідний матеріал та інші параметри, що дають можливість для зазначення видимої, розбірливої і незмивної інформації на самій продукції.
Належним доказом можливості нанесення необхідної інформації, що передбачена технічним регламентом, свідчать фотоматеріали Мобільного телефону DOOGEE, мод. Х 60, д/в 01.19, IMEI1: 352736100408452, з яких вбачається достатні розміри, відповідний матеріал та інші параметри, що в повній мірі дають можливість для зазначення видимої, розбірливої і незмивної інформації на самій продукції.
Отже, відповідною до умов Технічного регламенту №335 інформація про виробника товару та імпортера повинна бути нанесена виключно на самому обладнанні, враховуючи, що у даному випадку така можливість була.
Як вбачається з матеріалів справи, Мобільний телефон DOOGEE, мод. Х 60, д/в 01.19, IMEI1: НОМЕР_1 має ширину: 70 мм та довжину 140 мм, що свідчить про цілком достатні розміри для нанесення інформації про Виробника Товару та його адресу, Імпортера товару та його адресу безпосередньо на товарі.
Посилання позивача на те, що згідно положень ст. 15 ЗУ «Про захист прав споживачів» інформація про виробника товару має бути надана споживачу до моменту придбання такого товару, а тому така інформація має міститись на пакуванні товару є безпідставними та не звільняють від відповідальності за порушення п. 25 та п. 35 Технічного регламенту радіообладнання №355.
Згідно положень ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» нормативно-правовими актами, в тому числі технічними регламентами, можуть бути встановлені додаткові вимоги до змісту інформації про продукцію. У разі якщо нормативно-правовими актами, у тому числі технічними регламентами, встановлено спеціальні вимоги до змісту інформації про певні види продукції, положення цієї частини застосовуються у частині, що не охоплюється такими спеціальними вимогами.
Окрім того, слід вказати, що зазначення інформації про Виробника Товару, Імпортера товару та їх адреси лише на пакуванні не звільняє Позивача від виконання умов п. 25 та п. 35 Технічного регламенту №335, відповідно до яких така інформація повинна зазначатися на радіообладнанні
Щодо доводів позивача, про те, що постанова була винесена передчасно, а саме до можливості позивачу виконати рішення по вжиття обмежувальних коригувальних заходів.
Відповідно до ч. 11 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються, суд зазначає таке.
Так, суд зазначає, що з аналізу вищевикладеної норми вбачається, що в даному випадку розпорядчим документом про усунення порушень органу державного ринкового нагляду є рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.
При цьому, постанова про накладення штрафних санкцій прийняте у зв'язку з порушенням вимог п. 2 ч. 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції», а саме за введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, а не за фактом невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.
Частиною 4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» закріплена можливість притягнення до відповідальності саме за невиконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів.
Доказів застосування відповідачем штрафних санкцій за невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, до суду не надано.
Диспозиція ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачає притягнення до відповідальності у вигляді накладення штрафу до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам.
Згідно матеріалів справи, постанова про накладення штрафу від 02.12.2019 року № 258 винесена Головним управлінням за введення ТОВ «СВП Плюс» в обіг продукції - мобільний телефон DOOGEE, модель К60, яка не відповідає вимогам п.п. 25, 35 «Технічного регламенту радіообладнання», затвердженого Постановою КМУ від 24.05.2017 № 355, за що пунктом 2 частини 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачено застосування штрафних санкцій.
Отже, для притягнення до відповідальності за ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» достатньо встановлення факту порушення вимог п.п. 25, 35«Технічного регламенту радіообладнання», затвердженого Постановою КМУ від 24.05.2017 № 355, що фактично позивачем не заперечується, та доказів зворотнього не надано, а не факту невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, що як встановлено вище, може бути самостійною підставою для притягнення до відповідальності.
Слід вказати, що постанова про накладення штрафних санкцій та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів за своєю природою є різними актами органу державного ринкового нагляду і застосовуються в конкретно визначених випадках, передбачених Законом України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції».
Законом України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції» визначається порядок прийняття вказаних актів. Зокрема статтею 23 вказаного закону передбачено Порядок прийняття рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та статтею 44 порядок прийняття Постанови про накладення штрафних (адміністративно-
Статті 45 вказаного Закону визначає вичерпний перелік підстав для звільнення від відповідальності.
Згідно положень ч. 2 ст. 45 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», розповсюджувач продукції не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що:
1)продукція стала такою, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, внаслідок недодержання іншим розповсюджувачем умов її зберігання, за умови, що інший розповсюджувач такої продукції може бути встановлений;
2) продукція, що поставлена ним, відповідає встановленим вимогам, але незважаючи на це становить ризик.
Отже, з аналізу визначених законом підстав для звільнення від відповідальності випливає, що така підстава, як виконання у повному обсязі у встановлений строк розпорядчого документа про усунення порушень, відсутня.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд вважає, що відповідач при винесені оскаржуваної постанови діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно та своєчасно, а відтак оскаржувана постанова є такою, що не підлягає скасуванню.
Щодо технічної помилки, допущеної у постанові від 02.12.2019 року за №258, слід зазначити про таке.
Згідно матеріалів справи, у Постанові від 02.12.2019 року №258 Головним управлінням було допущено технічну помилку, а саме: замість «Мобільний телефон DOOGEE, мод. Х 60» вжито «Мобільний телефон DOOGEE, мод. К 60.
Подібні технічні помилки іноді трапляються, оскільки присутній людський фактор, який призводить по помилок.
Однак, слід вказати на те, що така технічна помилка ніяким чином на впливає на права та обов'язки позивача.
Згідно правової позиції Верховного суду викладеної у постанові від 23 квітня 2020 року по справі №814/2850/17:
«Фундаментальне порушення - це таке порушення суб'єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Отже, колегія суддів, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, вважає, що порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб'єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.
Інакше кажучи, за принципами скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином, не може бути скасовано правильне по суті рішення та відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму. Рішення може бути скасоване лише для виправлення істотної помилки.».
У Рішенні Окружного адміністративного суду від 30.12.2018 року у справі №826/13055/18 суд зазначив: «Зазначення в акті перевірки характеристик продукції та протоколі від 28.03.2018 №000589 марки продукції «Maxter», а не «Maхxter», суд розцінює як технічну помилку, адже матеріали справи достеменно свідчать про постачання позивачем саме продукції саме під маркою «Maхxter», а також про те, що сама така продукція була об'єктом перевірки».
У Постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021 року у справі №826/14042/18 суд зазначив:
«Суд першої інстанції вірно вказав, що твердження позивача про те, що на нього накладено штраф за введення в обіг продукції, до якої він не має відношення є не обґрунтованими, адже допущення відповідачем технічної помилки при зазначені назви продукції (невірно зазначено одну літеру у назві) не свідчить про відсутність порушення з боку позивача норм законодавства. Дана технічна помилка жодним чином не впливає на виявлене порушення та факту поставлення продукції по ланцюгу постачання розповсюджувачу ТОВ «НРП».
Отже, наявність технічної помилки в Постанові не є фундаментальним порушенням, і не може свідчити про протиправність оскаржуваної Постанови від 02.12.2019 року №258
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП Плюс" до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві про скасування постанови №258, без задоволення.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, про таке.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП Плюс" до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві про скасування постанови №258 - залишити без задоволення.
Судові витрати покласти на позивача згідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "СВП Плюс" (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 18, код ЄДРПОУ 37244754).
Відповідач: Головне управління Держпродспоживслужби в місті Києві (03151, м.Київ, вул. Волинська, 12, код ЄДРПОУ 40414833).
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення суду складено 09.04.2025 року.
Суддя В.В. Ільков