07 квітня 2025 року Справа 160/6901/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі клопотання Міністерства юстиції України про розгляд справи №160/6901/25 за правилами загального позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, -
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа №160/6901/25 за позовною заявою громадянина ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії.
04 квітня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, яке надійшло від відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач зазначає, що судова справа № 160/6901/25 за своїм предметом не відноситься до переліку судових справ, які визначені пунктами 1-9 та пунктом 11 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України та оскільки, в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі № 160/6901/25 відсутній висновок суду про те, що дана судова справа має незначну складність (тому є складною), то враховуючи висновки щодо застосування норм права, які викладені у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 280/889/19, вважаємо, що адміністративна справа № 160/6901/25 має бути розглянута за правилами загального позовного провадження
Дослідивши матеріали справи, при вирішенні такого клопотання суд виходить з наступного.
Частиною другою та третьою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
При цьому згідно ч. 4 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
В свою чергу частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Вирішуючи клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд зазначає наступне.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
Передусім суд констатує, що результат оцінки судом складності справи вже втілено у форму судочинства, обрану судом для розгляду даної справи.
Вказана категорія справ не належить до тих, що повинні розглядатися за правилами загального провадження.
Натомість, спір виник у справі незначної складності, для якої передбачено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.
Суд зауважує, що клопотання відповідача не містить обґрунтування як такого.
Суд констатує, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають розгляду справи в порядку загального позовного провадження. При цьому сторони не позбавлені права надавати докази та висловлювати свою позицію письмово та спростовувати доводи опонентів у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмове провадження).
Враховуючи вищевикладене, у задоволенні клопотання відповідача належить відмовити.
З цих же підстав суд вважає безпідставним і розгляд цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 243, 248, 257, 260, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про розгляд справи №160/6901/25 за правилами загального позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.
Копії даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути оскаржена.
Суддя Н.В. Боженко