08 квітня 2025 рокуСправа №160/8204/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Соколовського Миколи Вадимовича про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
19.03.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- стягнути податковий борг з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 1 295 419,80 грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що ОСОБА_1 на даний час має податковий борг у сумі 1 295 419,80 грн. Позивач вказує, що відповідно до податкового законодавства України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та сплатити суму податку та збору в порядку та в строки визначеними Податковим кодексом України. За невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку платник податків несе відповідальність. В інтегрованих картках платника податків станом на теперішній час обліковується податковий борг. Тому позивач вказує, що з урахуванням вимог ст. ст. 56, 57 Податкового кодексу України, у зв'язку з несплатою у встановлені строки донарахованих сум, грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2025 року зазначена вище справа розподілена та 20.03.2025 року передана судді Пруднику С.В.
Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру відносно ОСОБА_1 за запитом через систему «Електронний суд» №1221077 від 21.03.2025 року за вказаними параметрами особу не знайдено.
24.03.2025 року судом було направлено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи, щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 .
25.03.2025 року надійшла відповідь Управління з питань паспортизації, реєстрації та еміграції ГУ ДМС у Дніпропетровській області від 25.03.2025 року №1201.4.5-3675/1201.4-25, згідно якої повідомлено, що згідно обліків відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління з питань паспортизації, реєстрації та еміграції ГУ ДМС у Дніпропетровській області, громадянин ОСОБА_1 , зареєстрованим на території Дніпропетровської області або знятим з реєстраційного обліку не значиться.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.
Варто зазначити, що ст. 130 КАС України врегульовано виклик (повідомлення) відповідача, третіх осіб, свідків, місце проживання (перебування) яких невідоме.
Так, відповідно до вимог наведеної статті, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання.
Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
З огляду на вимоги ст. 130 КАС України, судом на сайті Дніпропетровського окружного адміністративного суду (https://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/yvaga/9805) подано оголошення про те, що ухвалою від 28.03.2025 року прийнято до свого провадження позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та відкрити провадження в адміністративній справі. Згідно з вказаною ухвалою розгляд адміністративної справи призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. В означеній ухвалі суду також зазначено про те, що розгляд адміністративної справи буде здійснюватися одноособово суддею С. В. Прудником. Роз'яснено відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Повідомлено сторін, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду про відкриття провадження від 28.03.2025 року була направлена засобами поштового зв'язку відповідачу на адресу, яка була вказана в позовній заяві. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо адміністративної справи на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).
03.04.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло сформоване 03.04.2025 року через систему «Електронний суд» представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Соколовського Миколи Вадимовича про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Аргументи даного клопотання зводяться до того, що для повного і всебічного встановлення обставин справи №160/8204/25 необхідним є її розгляд за правилами загального позовного провадження з огляду на суму та вид позовних вимог та необхідність детального дослідження доказів. ГУ ДПС у Дніпропетровській області також зацікавлене у розгляді справи у порядку загального позовного провадження з огляду на закріплений ст. 10 КАС України принцип гласності судового процесу. ГУ ДПС у Дніпропетровській області має значний інтерес у правильному вирішенні справи №160/8204/25, оскільки загальна сума боргу, що стала підставою для звернення до суду складає 1 295 419,80 гривень, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вирішуючи означене клопотання, суд враховує наступне.
Ч. 1 ст. 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч. ч. 2-3 ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляд справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності, крім іншого, є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Верховний Суд у постанові від 13.02.2025 року у справі № 580/871/24 навів такі висновки:
«[…]
Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у ч. 4 цієї статті.
За ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Водночас, згідно з ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З цими положеннями співвідносяться (частково) норми ч. 1 ст. 263 КАС України, яка визначає особливості розгляду окремих категорій справ незначної складності щодо: 1) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; 2) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 3) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців; 4) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію).
Положеннями ч. 4 ст. 12 КАС України передбачено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
Згідно з ч. 5 ст. 12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Аналізуючи наведені положення процесуального закону у контексті доводів відповідача колегія суддів дійшла таких висновків:
у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (ч. 6 ст. 12 КАС України), а також інші адміністративні справи, щодо яких процесуальний закон не містить імперативних норм про їхній розгляд за правилами загального позовного провадження (ч. 4 ст. 12 КАС України) або ж про заборону розглядати їх за правилами спрощеного позовного провадження (ч. 4 ст. 257 КАС України);
якщо справа не належить до справ незначної складності у розумінні ч. 6 ст. 12 КАС України, це не забороняє її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, як і не вимагає, щоб такий розгляд відбувався за виключно за правилами загального позовного провадження (крім випадків, передбачених у ч. 4 ст. 257 КАС України);
за відсутності імперативних вимог до порядку розгляду справи (спрощеного або загального) презюмується, що суд розглядає (усі) адміністративні справи за правилами спрощеного позовного провадження; водночас, з урахуванням вимог, встановлених у ч. 3 ст. 257 КАС України, суд може прийняти рішення про розгляд певної справи (яку дозволено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження) за правилами загального позовного провадження;
скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд з підстави, встановленої п. 2 ч. 2 ст. 353 КАС України, стосується тих випадків, коли суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, щодо якої процесуальний закон містить імперативні вимоги про розгляд за правилами загального позовного провадження, за умов коли це унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів зазначила, що за предметом спору ця справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження, а тому з урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи суд першої інстанції у межах наданого йому законом розсуду вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження і Верховний Суд не вбачає у цій справі порушення вищенаведених норм процесуального законодавства, а тому відхиляє відповідні доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі.
[…]».
Відтак, справа № 160/8204/25 не належить до тих справ, які в силу вимог ч. 4 ст. 12, ч. 4 ст. 257 КАС України мають розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Проаналізувавши матеріали позовної заяви, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд не вбачає необхідності надання пояснень представниками сторін у зазначеній справі, а тому дійшов висновку, що підстави для її розгляду за участю сторін відсутні. У зв'язку з чим відсутні і підстави для задоволення клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Соколовського Миколи Вадимовича про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Керуючись статтями 12, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Соколовського Миколи Вадимовича про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя С. В. Прудник