07 березня 2025 рокуСправа №160/33212/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Царікової О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу №160/33212/24 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська 17-а; ЄДРПОУ 44118658) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу,-
16.12.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , в якому позивач просить стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 153062,05 грн.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що у відповідача наявний податковий борг на загальну суму 153062,05 грн. Позивач вживав заходи щодо погашення податкової заборгованості, визначені Податковим кодексом України, в тому числі надсилася податкова вимога. За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача податковий борг та задовольнити позовну заяву в повному обсязі.
24.12.2024 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
11.02.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх №10324/25).
В обґрунтування відзиву відповідачем зазначено, що за змістом позову, позивачем нараховано податковий борг на об'єкт нерухомості, власником якого є відповідач. Разом з тим, з позовної заяви неможливо встановити, щодо якого саме майна у відповідача виник податковий борг, оскільки в позові не вказано, яке конкретно майно є об'єктом оподаткування земельним податком, по який саме земельній ділянці нараховано земельний податок. Не вказано також, на який конкретно об'єкт нерухомості, відмінний від земельної ділянки, нараховано податок, не вказані характеристики цих об'єктів, в тому числі їх площа. Оскільки відповідачу не були вручені податкові повідомлення-рішення та податкова вимога, відповідач відповідно, не отримував і детального розрахунку суми податкового боргу, який є обов'язковим додатком до податкового повідомлення - рішення і податкової вимоги, що є порушенням зі сторони позивача вимог п.59.1 ст.59, п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України. Також, на думку відповідача, не відповідає зазначеним позивачем обставинам справи доданий до позову акт перевірки від 24.04.2019 з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з земельного податку по податковому повідомленню-рішенню від 19.06.2014 року, оскільки в позовній заяві про повідомлення-рішення від цієї дати зовсім не йдеться. Тобто вищевказаний акт перевірки не є доказом будь-якої обставини у справі, що розглядається. З урахуванням наведеного відповідач, просив відмовити в задоволенні позову.
12.02.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №7119/25), в обґрунтування якої представником позивача зазначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за будь-якими офіційно вказаними адресами будь то електронної пошти або місцезнаходження. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платник податків наслідків. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення (ф.119) ППР № 0159353-2417-0485-UA12060170010270453 від 26.03.2024, № 0159354-2417-0485-UA12060170010270453 від 26.03.2024, № 0159355-2417-0485- UA12060170010270453 від 26.03.2024, 0159356-2417-0485-UA12060170010270453 від 26.03.2024, 0159360-2417-0485-UA12060170010270453 від 26.03.2024, 0159361-2417-0485-UA12060170010270453 від 26.03.2024 було повернуто за закінченням терміну зберігання. Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Порядку надсилання (вручення) контролюючим органом податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Мінфіну від 28.12.2015 № 1204 зазначено, що якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення (ф.119) податкова вимога була отримана Черепанюком особисто 06.10.2013, що також підтверджується підписом останнього. Крім того представником позивача зазначено, що Верховний Суд вважає, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, діяльність яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Таким чином, представником позивача зазначено, що твердження відповідача про неправомірність нарахування йому податку на майно громадян (нерухоме майно, транспортний податок, плата за землю) є недоречним, оскільки відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження таких тверджень.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без руху відмовлено.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є платником податків, зборів (обов'язкових платежів) і перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
Податковий борг ОСОБА_1 виник на підставі:
- Заборгованості з земельного податку, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 78 123,10 грн., згідно: Податкової декларації №2844 від 30.03.2018 на суму 2 726,80 грн.; Податкової декларації №1498 від 25.01.2019 на суму 4 090,20 грн.; Податкове повідомлення-рішення №0036521317 від 10.06.2019 на суму 4 274,07 грн.; Податкове повідомлення-рішення №0053385650 від 30.08.2019 на суму 340,00 грн.; Податкової декларації №1825 від 31.01.2020 на суму 4 090,21 грн.; пеня по земельному податку, нарахована згідно ст. 129 ПК України на загальну суму 62 601,82 грн.
- Заборгованості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 74 938,95 грн., згідно: Податкове повідомлення-рішення №0159356-2417-0485-UA12060170010270453 від 26.03.2024 на суму 2 141,75 грн; Податкове повідомлення-рішення №0159360-2417-0485-UA12060170010270453 від 26.03.2024 на суму 21 441,42 грн; Податкове повідомлення-рішення №0159361-2417-0485-UA12060170010270453 від 26.03.2024 на суму 1 977,00 грн; Податкове повідомлення-рішення №0159355-2417-0485-UA12060170010270453 від 26.03.2024 на суму 23 228,21 грн; Податкове повідомлення-рішення №0159353-2417-0485-UA12060170010270453 від 26.03.2024 на суму 2 207,65 грн; Податкове повідомлення-рішення №0159354-2417-0485-UA12060170010270453 від 26.03.2024 на суму 23 942,92 грн;
Відповідно до ст.59 ПКУ відповідачем сформована та направлена позивачу податкова вимога №49-11 від 04.09.2013 на суму у розмірі 188248, 12 грн., яка направлена на адресу відповідача засобами поштового зв'язку та отримана відповідачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Отже, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що сума податкового боргу ОСОБА_1 складає 153062,05 грн.
Доказів оскарження вищеозначених податкових повідомлень-рішень, доказів сплати вказаного податкову боргу відповідачем суду не надано, таким чином вказана сума податкового боргу набрала статусу узгодженої.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.
Пунктом 16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п. 36.1 - 36.3 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з п. п. 58.2, 58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу
Відповідно до п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно ст.14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Відповідно до п.59.4 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За правилами, визначеними п.59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На виконання пунктів 59.1, 59.4 статті 59 Податкового кодексу України, відповідачу направлено податкову вимогу №49-11 від 04.09.2013 на суму у розмірі 188248, 12 грн. засобами поштового зв'язку та отримано відповідачем, що підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, суд дійшов висновку, що сума податкового боргу є узгодженою та підлягає стягненню у встановленому законом порядку.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
За таких обставин, позивачем здійснені всі передбачені чинним законодавством заходи, що передують стягненню податкового боргу.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Повно і всебічно дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність відзиву відповідача щодо суті позову, в тому числі проплат на погашення існуючої заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, а саме, кошти в сумі 153062,05 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська 17-а; ЄДРПОУ ВП 44118658) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу, задовольнити повністю.
Стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 153062 (сто п'ятдесят три тисячі шістдесят дві) грн. 05 коп.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складений 07.03.2025.
Суддя О.В. Царікова