09 квітня 2025 року ЛуцькСправа № 140/1097/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Смокович В. І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_2 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач), відповідно до якого просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо переведення на пенсію по віку позивача із застосуванням середньої заробітної плати за 2017-2019 роки; зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії за віком позивачу із застосуванням середньої заробітної плати відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2022-2024) з дня подачі заяви (03 січня 2025 року).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 03.11.2024 звернувся до відповідача з письмовою заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», досягнувши необхідного 60-ти річного пенсійного віку та надавши пакет документів для призначення пенсії.
Вказує, що для розрахунку розміру пенсії відповідачем було взято показник середньої заробітної плати по Україні за 2017-2019 роки, як для перерахунку пенсії, а не згідно до норм частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначеної для призначення нової пенсії: за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2022-2024 роки), мотивуючи тим, що позивачу вже була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку із чим, для застосування середньої заробітної плати, визначеної частиною другою статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для призначення пенсії при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, не має підстав.
Уважає такі дії ГУ ПФУ у Волинській області протиправними та просить адміністративний позов задовольнити повністю (арк. спр. 1-2).
У відзиві на позовну заяву від 26.02.2025 представник відповідача позов не визнала та просив відмовити у його задоволенні.
Вказує, що позивач з 23.01.2020 отримував пенсію за вислугу років, призначено відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991.
ОСОБА_1 03.01.2025 за його заявою, переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058. Розмір пенсії позивача обчислено відповідно до норм цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019.
Середня заробітна плата, визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії застосовується лише під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії.
Уважає, що відсутні правові підстави для переведення позивача з пенсії за вислугу років «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та застосування показника середньої заробітної плати за 2022-2024 роки в межах одного й того ж Закону. Крім того підстави уважати, що у розглядуваному випадку мало місце призначення позивачу іншої пенсії за іншим законом відсутні (арк. спр. 27-29).
Інших заяв по суті справи чи клопотань на адресу суду від учасників справи не надходило.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 23).
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
ОСОБА_2 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-ІV) починаючи з 03.01.2025. До цього часу позивач отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Дані обставини підтверджуються заявою про перехід на пенсію за віком та перерахунками пенсії по пенсійній справі ОСОБА_1 (арк. спр. 5-10).
Відповідачем, при розрахунку пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», при обчисленні її розміру враховано середній заробіток за 2017 - 2019 роки, що підтверджується перерахунком пенсії від 07.01.2025 (арк. спр. 10-16).
Уважаючи такі дії пенсійного органу протиправними, ОСОБА_1 за захистом своїх прав звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом №1058-IV визначаються принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам.
Згідно зі статтею 1 Закону №1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з положеннями статті 9 Закону №1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05 листопада 1991 року (далі Закон №1788-ХІІ) передбачено такий вид трудової пенсії як за вислугу років.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону №1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Системний аналіз вищезазначених положень дозволяє дійти висновку, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV. Однак у даному випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Суд зазначає, що ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
Як встановлено судом вище, для призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV позивач звернувся вперше 03.01.2025, про що свідчить заява позивача (арк. спр. 5-6).
Таким чином, отримуючи пенсію за вислугу років позивач не користувався жодним із видів пенсій, встановлених Законом №1058-ІV, тому звернувшись до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком, позивач використав право на призначення пенсії в солідарній системі відповідно до Закону №1058-ІV вперше, та перейшов з одного виду пенсії на інший.
Отже, у випадку, коли особі було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугою років.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду №876/5312/17 від 31.10.2018.
Як встановлено судом, позивач до 03.01.2025 отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ та з 03.01.2025, за заявою ОСОБА_1 , призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV.
Таким чином, у даному випадку позивач має право на призначення іншої пенсії за іншим Законом.
Для визначення розміру пенсії позивача мають застосовуватися формули, які використовуються при призначенні пенсії вперше відповідно до Закону №1058-IV.
Отже відповідач мав призначити пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки, тобто показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом №1058-IV.
На думку суду, відповідачем неправомірно застосовано розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні та не враховано приписи частини другої статті 40 Закону №1058-ІV.
Вказані вище висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 12.06.2020 у справі №400/293/19.
Також у постанові Верховного Суду від 18.06.2024 у справі №280/4122/23, суд дійшов висновку про те, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на інший вид пенсії у межах одного закону, а тому при обчисленні пенсії необхідно застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) за три роки, що передували року призначенню пенсії за віком.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV має застосовуватись показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність своїх дій щодо застосування при призначенні пенсії за віком відповідно до вимог Закону №1058-ІV показника середньої заробітної плати за 2017-2019 роки.
З урахуванням встановлених обставин справи, вищенаведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду, беручи до уваги повноваження суду, визначені у статті 245 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 у спосіб визнання протиправними дій відповідача щодо призначення позивачу з 03.01.2025 пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017, 2018, 2019 роки; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу з 03.01.2025 пенсії за віком, відповідно до статті 40 Законом №1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022, 2023, 2024 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Волинській області необхідно стягнути судовий збір в сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок), який сплачений відповідно до квитанцій №9368-1624-0831-6314 від 29.01.2025 (арк. спр. 3).
Керуючись статтями 139, 243- 246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо призначення ОСОБА_1 з 03 січня 2025 року пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2017, 2018, 2019 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити з 03 січня 2025 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 за віком, відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022, 2023, 2024 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судовий збір у сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.І. Смокович
09 квітня 2025 року