про залишення позовної заяви без руху
09 квітня 2025 року ЛуцькСправа № 140/3562/25
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Мачульський В.В., отримавши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОВІСТ» до Хмельницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОВІСТ» звернулося з позовом до Хмельницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів:
1) від 18.11.2024 №UA400030/2024/000089/2;
2) від 19.11.2024 №UA400030/2024/000092/2;
3) від 19.11.2024 №UA400030/2024/000091/2;
4) від 21.11.2024 №UA400030/2024/000094/2;
5) від 25.11.2024 №UA400030/2024/000096/2.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, та містить такі недоліки.
Кодексом адміністративного судочинства України встановлені вимоги щодо форми, змісту позовної заяви, порядку її подання.
Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з частиною другою статті 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Згідно статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
У відповідності до статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Вищевказана норма кореспондується зі статтею 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Відповідно до частини 1-2 статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою, суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні № 8-рп/2008 від 22.04.2008 зазначив, що державною мовою здійснюються ведення судового процесу, складання судових документів та інші процесуальні дії і відносини, що встановлюються між судом та іншими суб'єктами на всіх стадіях розгляду і вирішення адміністративних та цивільних справ.
Абзацом четвертим пункту 8 Розділу І Інструкції з діловодства в місцевих та адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20.08.2019 №814, передбачено, що у діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені офіційним перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.
Вимоги щодо викладення документа процесуального характеру державною (українською) мовою викладені, зокрема, в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2019 року у справі № 11-955зі19 (9901/98/19) та від 12 лютого 2020 року у справі № 9901/12/20 (П/9901/12/20).
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що при зверненні із позовною заявою позивачем разом із документами, які виготовлені на іноземній мові, повинні бути подані належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на державну мову.
Проте, позивачем до матеріалів справи не долучено переклад документів, що складені іноземною мовою.
Також, згідно з пункту 3 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Оскільки безпосереднім наслідком винесення рішення про коригування митної вартості є зміна складу майна позивача, вимоги про скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень, є майновими.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 (далі, також Закон України Про судовий збір).
Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Зі змісту адміністративного позову слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОВІСТ» просить суд визнати протиправними та скасувати 5 рішень Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів від 18.11.2024 №UA400030/2024/000089/2; від 19.11.2024 №UA400030/2024/000092/2; від 19.11.2024 №UA400030/2024/000091/2; від 21.11.2024 №UA400030/2024/000094/2; від 25.11.2024 №UA400030/2024/000096/2.
Суддя звертає увагу, що рішеннями про коригування митної вартості контролюючий орган визначає декларанту митну вартість за якою необхідно здійснити митне оформлення товару, що тягне за собою необхідність сплати податку на додану вартість, акцизний збір та/або інші митні платежі у збільшеному розмірі.
Таким чином, звернена до суду вимога про визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень, безпосереднім наслідком якої є зміна складу майна позивача, є майновою.
Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 зазначеного Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028 грн.
При визначенні ціни позову суд враховує, що базою для розрахунку суми судового збору є різниця між митними платежами, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою контролюючим органом у відповідному рішенні, а не безпосередньо різниця між заявленою та скоригованою митною вартістю товару.
Так, Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 22 січня 2020 по справі № 480/966/19 зазначив, що саме по собі збільшення митної вартості товарів у порівнянні із заявленими декларантом відомостями, не впливає на майновий стан позивача, оскільки саме пропорційне збільшення митних платежів, які необхідно сплатити за випуск товарів у вільний обіг може негативно вплинути на майновий стан декларанта у вигляді додатково сплаченого мита та податку на додану вартість.
Тобто, з викладеного вбачається, що ціною позову у зазначеній категорії справ є грошовий вираз майнових вимог позивача, що є різницею митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів.
Із рішення про коригування митної вартості товарів від 18.11.2024 №UA400030/2024/000089/2; від 19.11.2024 №UA400030/2024/000092/2; від 19.11.2024 №UA400030/2024/000091/2; від 21.11.2024 №UA400030/2024/000094/2; від 25.11.2024 №UA400030/2024/000096/2 судом встановлено, що ціна позову складає 216 032,87 грн., яка визначена як різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів визначеною митним органом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів визначеною декларантом.
Тобто при зверненні до адміністративного суду з даною позовною вимогою майнового характеру, відповідно до положень статтей 4, 6 Закону України «Про судовий збір» та заявлених позовних вимог, позивач повинен сплатити судовий збір в розмірі 3240,50 грн.
Однак, згідно із частиною третьою статті 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням наведеного, за подання позовної заяви до сплати підлягає судовий збір у загальному розмірі 2592,40 грн (3240,50 грн х 0,8).
Статтею 9 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Поряд з цим, суддя перевіряючи зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, відповідно до наданого позивачем документу, встановив, що у реєстрі підтверджень оплат із Казначейства (Комп'ютерна програма «Діловодство спеціалізованого суду») не знайдено підтверджень платежів із Казначейства сплаченого Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОВІСТ» за подання позовної заяви до Волинського окружного адміністративного суду.
При цьому, встановлено, що позивачем на підтвердження сплати судового збору долучено до позовної заяви платіжну інструкцію №107 від 03.04.2025 про сплату судового збору в сумі 2592,40 грн на розрахунковий рахунок UA558999980313020170000003550, що не є розрахунковим рахунком Волинського окружного адміністративного суду (UA248999980313101206084003550), відтак не є належним доказом сплати судового збору.
Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Волинського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (https://adm.vl.court.gov.ua/sud0370/gromadyanam/tax/) в розділі Судовий збір, а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Належним документом про сплату судового збору в розумінні вищевказаного Закону, є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення (оригінал).
Крім того, суддя зауважує, що позивачем також порушено вимоги пункту 8 частини п'ятої статті 160 КАС України, згідно з якою в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Зазначення у пункті 2 «Додатки» інформації наступного змісту - «Докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги» не відповідає наведеним положенням КАС України та також є недоліком позовної заяви.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу/представнику позивача у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання суду:
1) доказів сплати судового збору у сумі 2592,40 грн.
2) переліку документів та інших доказів, що додані до позовної заяви;
3) належного офіційного перекладу усіх документів, долучених до позовної заяви, що викладені іноземною (відмінною від української) мовою.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОВІСТ» до Хмельницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, - залишити без руху.
Надати позивачу/представнику позивача строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення (доставки в електронний кабінет) копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою, засобами інформаційної системи «Електронний суд».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя В.В. Мачульський