09 квітня 2025 року ЛуцькСправа № 140/897/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Фонд» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест-Фонд» (далі - ТОВ «Інвест-Фонд», товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної (далі - ПН) / розрахунку коригування (далі - РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 30.12.2024 №4264 про відповідність платника податку ТОВ «Інвест-Фонд» критеріям ризиковості платника податку; зобов'язати ГУ ДПС у Волинській області виключити ТОВ «Інвест-Фонд» з переліку ризикових платників податку на додану вартість.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Квантум авто» має два основні напрямки діяльності: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами та 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, яка включає з себе оптову торгівлю фреоном.
Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації ПН / РК в ЄРНП, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 09.04.2024 №819 на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, відповідно до довідника кодів податкової інформації, затверджених наказом ДПС від 11.01.2023 №17, а саме по кодах:
«03» - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у ПН / РК (відсутні відомості про об'єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;
«11» - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;
«13» - придбання товарів (послуг) у платника (ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
Позивачем надано пояснення та копії документів у кількості 57 додатків щодо невідповідності критеріям ризиковості платника податку, однак відповідачем прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 30.12.2024 №4264 на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, відповідно до довідника кодів податкової інформації «03», «13», «11» та зазначено про ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме: первинних документів щодо зберігання; первинних документів щодо транспортування; складських документів (інвентаризаційні описи); розрахункових документів; банківських виписок з особового рахунку; сертифікат відповідності. Додатково зазначено про непідтвердження даних щодо зберігання товарів. Непідтвердження даних щодо транспортування. Відсутні сертифікати якості. Відсутні розрахункові документи (платіжні доручення, банківські виписки), що підтверджують факт повної оплати.
Не погоджуючись із вказаним рішенням ТОВ «Інвест-Фонд» зазначає, що відповідачем не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.
При цьому відповідачу надані документи, які оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентами, які складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, що засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентами господарських зобов'язань, які надавались відповідачу до повідомлення про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості на розгляд Комісії з питань зупинення реєстрації ПН / РК в ЄРПН ГУ ДПС у Волинській області.
Звертає увагу, що приймаючи рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податку, контролюючий орган не може здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.
Також уважає безпідставними посилання відповідача, як на підставу для віднесення позивача до ризикових платників податку, про придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, оскільки лише сам факт проведення позивачем господарської операції із контрагентом, відносно якого існує рішення контролюючого органу про відповідність такого контрагента критеріям ризиковості, не є підставою для віднесення платника податку до ризикових в розумінні додатку № 1 до Порядку №1165, і відповідно не є достатньою самостійною підставою для віднесення позивача до платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, а тому просить адміністративний позов задовольнити (арк. спр. 1-8).
У відзиві на позовну заяву від 14.02.2025 представник відповідача позовних вимог не визнала, обґрунтовуючи це тим, що за результатами аналізу господарських операцій ТОВ «Інвест-Фонд» встановлено придбання товарiв у платника податку, щодо якого прийняте рiшення про вiдповiднiсть критерiям ризиковостi платника податку, а саме: придбання галогенових похідних вуглеводів в кількості 4705 штук, обсяг придбання становить 7 455,0 тис. грн, суміші з вмістом галогенових похідних в кількості 2264 штуки, обсяг придбання - 4005,5 тис. грн, холодореагенту в кількості 450 штук, обсяг придбання - 981,0 тис. грн, дизельного палива в кількості 50251 л, обсяг придбання - 1845,0 тис. грн у ТОВ «Юма Трейд», тому відповідачем 18.03.2024 прийняте рішення за №14513 про відповідність пункту 8 критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Протягом жовтня 2023 - квітня 2024 (станом на 09.04.2024) подано на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні на реалізацію товарів: галогенові похідні в кількості 2960 штук, обсяг постачання становить 4 606,2 тис. грн та дизельного палива в кількості 90251 л, обсяг постачання - 3517,3 тис. грн.
Натомість, за результатами аналізу даних ЄРПН по ТОВ «Інвест Фонд» встановлено факт накопичення залишків товарів, а саме: відсутня реалізація суміші з вмістом галогенових похідних, цегли М-75, холодореагенту, розрахунковий залишок не реалізованого товару, галогенові похідні вуглеводів, становить 1745 штук.
На підставі наведеного комісією прийняте рішення щодо відповідності ТОВ «Інвест Фонд» пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, відповідно до довідника кодів податкової інформації, затверджених наказом ДПС від 11.01.2023 №17, а саме по кодах: «03», «11», «13».
За результатами розгляду наданих ТОВ «Інвест-Фонд» документів прийняте рішення №819 від 09.04.2024 про відповідність позивача пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165. Зокрема, виявлено непідтвердження даних щодо зберігання товарів, непідтвердження даних щодо транспортування. Відсутні сертифікати якості. Відсутні розрахункові документи (платіжні доручення, банківські виписки), що підтверджують факт повної оплати.
Також представник відповідача зазначає, що жодних відомостей ТОВ «Інвест-Фонд» стосовно наявності у товариства статусу оператора контрольованих речовин (до яких віднесені галогенові похідні вуглеводів), а також кваліфікаційних документів (сертифікатів), подання відповідної звітності ані на розгляд Комісії, ані до суду надано не було.
Зауважує, що згідно з нормами безпеки небезпечні речовини (горючі рідини, озойноруйнівні речовини) мають зберігатися окремо у спеціально обладнаних приміщеннях. Фреон зберігають у герметичних балонах, в сухому, прохолодному та добре вентильованому місці. При цьому дизельне паливо, наприклад, виділяє пари, які можуть накопичуватися і створювати небезпечне середовище.
Отже, головною підставою для прийняття оскаржуваного рішення було ненадання платником документів, що підтверджують можливість зберігання одночасно в одному приміщенні контрольованих речовин (наявність відповідних умов), дизельного палива та цегли.
Також, з огляду на хімічні властивості речовин, їхнє перевезення фактично неможливе без укладення Договору про перевезення небезпечних вантажів із дотриманням всіх передбачених законодаством вимог. Позивач же ж, при укладенні договір перевезенням, жодним чином не обумовив особливості вантажу, що перевозився, у тому числі його небезпечні властивості.
Враховуючи вищевикладене, уважає, що ГУ ДПС у Волинській області діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України, а тому просить у задоволенні позовних вимог відповідність ТОВ «Інвест-Фонд» відмовити (арк. спр. 87-92).
На адресу суду 28.02.2025 від представника позивача надійшли додаткові пояснення, у яких зазначено, що відповідач не надав жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії, і який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення, як і не зазначив в оскаржуваному рішення конкретних податкових накладних за результатами моніторингу яких відповідач дійшов висновку про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості. Отже, рішення прийнято не за наслідками подання товариством ПН / РК для реєстрації, що суперечить положенням Порядку № 1165.
В оскаржуваному рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, відповідач не зазначив детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, не обґрунтовано суть та характер наявної податкової інформації, не надано належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.
Уважає, що Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН застосовано непрозорі механізми визначення позивача як такого, що відповідає критеріям ризиковості, оскільки не доведено, яку саме використано інформацію та чи проведено повний моніторинг діяльності позивача перед тим, як винести рішення про віднесення його до переліку ризикових (арк. спр. 113-116).
У додаткових поясненнях від 03.03.2025 представник відповідача зазначила, що форма рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку визначена в додатку 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.06.2023 №574). Отже, форма рішення є законодавчо визначеною та зміні безпосередньо контролюючим органом не підлягає (арк. спр. 120-121).
Також 01.04.2025 представником ГУ ДПС у Волинській області подано додаткові пояснення, у яких вказано щодо направлення запиту до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, у відповідь на який повідомлено, що К-134а (1,1,1,2-тетрафтор етан, НРС-І34а, СН3ЕСЕ3), Я-134 (1,1,2,2-тетрафторетан, НРС-134, СН3РСР3), К.-125 (пентафторетан, НРС-.125, СНР2СР3), К-І43а (1,1,1-трифторетан, НРС-143а, СН3СР3), К-143 (1,1,2- трифторстан, НРС-143, СН3СР3) входять до додатку 2 до Закону України «Про регулювання господарської діяльності з озоноруйнівними речовинами та фторованими парниковими газами» і є контрольованими речовинами, на операції з ними або будь-якими сумішами, у складі яких вони містяться, а також товарами та обладнанням, що їх містять, поширюється дія Закону. Водночас станом на 21.03.2025 ТОВ «Інвест-Фонд», а також ТОВ «Мальва Транс» в Єдиному державному реєстрі операторів контрольованих речовин не зареєстровані. В той же час, ТОВ «Інвест-Фонд» листом від 17.03.2025 № 1 надіслало до Міндовкілля документи щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру контрольованих речовин, які на цей час опрацьовуються відповідно до вимог законодавства (арк. спр. 125-126).
Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надходило.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 83).
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
У відповідності до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Інвест-Фонд» з 21.04.2023 перебуває на обліку в ГУ ДПС у Волинській області.
За даними класифікації видів економічної діяльності у позивача наявні наступні секції: Основний: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, що підтверджується також інформаційною довідкою (паспортом) ТОВ «Інвест-Фонд» станом на 12.02.2025 (арк. спр. 98-99).
Згідно із витягом з Протоколу засідання комісії №1 ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Комісія) від 09.04.2024 №72 заступник Голови Комісії, начальника управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків, повідомив про надходження листа управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків №499/03-20-18-01-04 від 09.04.2024, у якому управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків повідомляє, що за орієнтовною методикою обміну інформацією, визначеною листами ДПС №10327/7/99-00-04-11-03-07 від 26.06.2020 та №1855/7/99-00-18-01-03-07 від 21.01.2021, у функціонал навігації «Робота Комісії» ІКС «Управління документами» 09.04.2024 надійшла інформація від ДПС про те, що за результатами проведеного аналізу операції ТОВ «Інвест-Фонд» виявлено ймовірно фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Зазначене може свідчити про ймовірне проведення ризикових операцій з метою розповсюдження схемного податкового кредиту та/або ухилення від сплати податків.
Відповідно даних ЄРПН, ТОВ «Інвест- Фонд» протягом жовтня 2023 - квітня 2024 сформовано податковий кредит за рахунок придбання товарів: галогенові похідні вуглеводів (коди УКТЗЕД 2903450000 та 2903420000) в кількості 4705 штук, обсяг придбання становить 7 455,0 тис. грн, суміші з вмістом галогенових похідних (код УКТЗЕД 3827) в кількості 2264 штуки, обсяг придбання - 4005,5 тис. грн, холодореагенту (код УКТЗЕД 3824) в кількості 450 штук, обсяг придбання - 981,0 тис. грн, дизельного палива (код УКТЗЕД 2710194300) в кількості 50251 л, обсяг придбання - 1845,0 тис. грн, цегли М-75 (код УКТЗЕД 6904100000) в кількості 200 тис. штук, обсяг придбання - 925,0 тис. гривень.
За результатами аналізу господарських операцій ТОВ «Інвест-Фонд» встановлено придбання товарів у платника податку, щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме: придбання галогенових похідних вуглеводів (коди УКТЗЕД 2903450000 та 2903420000) в кількості 4705 штук, обсяг придбання становить 7 455,0 тис. грн, суміші з вмістом галогенових похідних (код УКТЗЕД 3827) в кількості 2264 штуки, обсяг придбання - 4005,5 тис. грн, холодореагенту (код УКТЗЕД 3824) в кількості 450 штук, обсяг придбання - 981,0 тис. грн, дизельного палива (код УКТЗЕД 2710194300) в кількості 50251 л, обсяг придбання - 1845,0 тис. грн у ТОВ «Юма Трейд», 18.03.2024 прийняте рішення за №14513 про відповідність пункту 8 критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Протягом жовтня 2023 - квітня 2024 (станом на 09.04.2024) подано на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні на реалізацію товарів: галогенові похідні вуглеводів (коди УКТЗЕД 2903450000 та 2903420000) в кількості 2960 штук, обсяг постачання становить 4 606,2 тис. грн та дизельного палива (код УКТЗЕД 2710194300) в кількості 90251 л, обсяг постачання - 3517,3 тис. грн, в адресу наступних суб'єктів господарювання: ТОВ «Трал Авто» реалізовано галогенові похідні вуглеводів (коди УКТЗЕД 2903450000) в кількості 951 штука, обсяг постачання становить 1 583,3 тис. грн та дизельне паливо (код УКТЗЕД 2710194300) в кількості 90251 л, обсяг постачання - 3517,3 тис. грн; ТОВ "Шок Транс" реалізовано галогенові похідні вуглеводів (коди УКТЗЕД 2903450000) в кількості 600 штук, обсяг постачання становить 1 000,0 тис. грн; ТОВ "Мальва Транс" реалізовано галогенові похідні вуглеводів (коди УКТЗЕД 2903450000 та 2903420000) в кількості 1384 штук, обсяг постачання становить 1 981,3 тис. грн; неплатникам ПДВ реалізовано галогенові похідні вуглеводів (коди УКТЗЕД 2903450000) в кількості 25 штук, обсяг постачання становить 41,6 тис. грн.
Зважаючи на те, що галогенові похідні вуглеводів, суміші з вмістом галогенових похідних та холодореагенти потребують спеціальних умов зберігання та транспортування, а ТОВ «Інвест-Фонд» згідно відомостей щодо наявних об'єктів оподаткування за формою 20-ОПП використовує у своїй діяльності офісне приміщення за адресою Волинська область, Луцький район, село Заброди, вулиця Центральна, будинок 4 та склад за адресою Волинська область, Луцький район, село Сапогове, вулиця Центральна, 61 А, ставить під сумнів можливість зберігання різнотипних товарів. Так, як за результатами аналізу даних ЄРПН по ТОВ «Інвест-Фонд» встановлено факт накопичення залишків товарів, а саме: відсутня реалізація суміші з вмістом галогенових похідних, цегли М-75, холодореагенту, розрахунковий залишок не реалізованого товару, галогенові похідні вуглеводів, складає 1745 штук.
Враховуючи вищевикладене, одноголосно, кількістю 7 голосів, вирішено питання про відповідність ТОВ «Інвест-Фонд» пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, відповідно до довідника кодів податкової інформації, затверджених наказом ДПС від 11.01.2023 №17, а саме по кодах: 03, 11 та 13 (арк. спр. 100-101).
На підставі наведеного Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 09.04.2024 №819 на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, відповідно до довідника кодів податкової інформації, затверджених наказом ДПС від 11.01.2023 №17, а саме по кодах:
«03» - вiдсутнiсть необхiдних умов та/або обсягiв матерiальних ресурсiв для виробництва товарiв, виконання робiт або надання послуг в обсягах, вiдображених у податковiй накладнiй/розрахунку коригування (вiдсутнi вiдомостi про об'єкти оподаткування, вiдсутнє придбання послуг оренди об'єктiв оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди мiсць зберiгання товарно-матерiальних цiнностей, послуг оренди;
«11» - накопичення залишкiв нереалiзованих товарiв за вiдсутностi (недостатностi) мiсць для їх зберiгання (власних, орендованих складських примiщень) вiдповiдно до поданої до контролюючих органiв звiтностi;
«13» - придбання товарів (послуг) у платнику(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
У зв'язку із виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності (арк. спр. 94-95).
ТОВ «Інвест-Фонд» надано пояснення та копії документів у кількості 57 додатків щодо невідповідності критеріям ризиковості платника податку, а саме: договір оренди приміщення від 20.10.2023; акт наданих послуг від 31.10.2024; платіжна інструкція №116 від 27.11.2024; форма 20-ОПП, реєстраційний номер 9320053438; штатний розпис на 2024; рішення засновника №2; договір купівлі-продажу товарів №201023/1 від 20.10.2023; видаткова накладна №27 від 23.10.2023, товарно-транспортна накладна (далі - ТТН) №27 від 23.10.2023; видаткова накладна №29 від 24.10.2023, TTH №29 від 24.10.2023; видаткова накладна №30 від 24.10.2023, ТТН №30 від 24.10.2023; видаткова накладна №31 від 25.10.2023, ТТН №31 від 25.10.2023; видаткова накладна №32 від 26.10.2023, ТТН №32 від 26.10.2023; видаткова накладна №33 від 27.10.2023, ТТН №33 від 27.10.2023; видаткова накладна №45 від 28./2.2023, ТТН №45 від 28.12.2023; видаткова накладна №14 від 19.02.2024, ТТН №14 від 19.02.2024; видаткова накладна №15 від 27.02.2024, ТТН №15 від 27.02.2024; видаткова накладна №16 від 06.03.2024, ТТН №16 від 06.03.2024; видаткова накладна №17 від 06.03.2024, ТТН №17 від 06.03.2024; видаткова накладна №18 від 12.03.2024, ТТН №18 від 12.03.2024; видаткова накладна №19 від 15.03.2024, ТТН №19 від 15.03.2024; платіжні інструкції №2 від 26.10.2023, №5 від 21.11.2023, №58 від 23.05.2024, №69 від 04.06.2024, №100 від 19.09.2024, №105 від 03.10.2024, №108 від 25.10.2024; акт звірки з ТОВ «Юма Трейд»; договір купівлі-продажу товарів №24/10/23-1 від 24.10.2023; видаткова накладна №1 від 26.10.2023; видаткова накладна №2 від 27.10.2023; виписка банку за 26.10.2023; договір купівлі-продажу товарів №271123/1 від 27.11.2023; видаткова накладна №4 від 27.11.2023; видаткова накладна №4 від 25.07.2024; виписка банку за 25.07.2024; договір купівлі-продажу товарів №200324/1 від 20.03.2024; видаткова накладна №1 від 21.03.2024, TTH №1 від 21.03.2024; виписка банку за 05.04.2024; договір купівлі продажу товарів №030424/1 від 03.04.2024; видаткова накладна №2 від 03.04.2024, ТТН №2 від 03.04.2024; видаткова накладна №3 від 04.04.2024, ТТН №3 від 04.04.2024; виписка банку за 23.05.2024; виписка банку за 30.05.2024; виписка банку за 04.06.2024; виписка банку за 03.10.2024; акт звірки з ТОВ «Мальва-Транс»; договір №201023/1 про надання послуг з перевезення вантажів; акт надання послуг №10 від 21.03.2024; акт надання послуг №19 від 03.04.2024; акт надання послуг №20 від 04.04.2024; платіжна інструкція №109 від 29.10.2024; інвентаризаційний опис №l на 29.11.2024; ОСВ по рахунку 281; ОСВ по рахунку 361; ОСВ по рахунку 631 (арк. спр 14-76).
Протоколом засідання Комісії від 30.12.2024 №261 заступник Голови Комісії, начальника управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків, повідомив про подані на розгляд Повідомлення та копії документів щодо невідповідності критеріям ризиковості платника податку.
Члени Комісії, за результатами аналізу наданих ТОВ «Інвест-Фонд» документів до Повідомлення від 20.12.2024 №1 дійшли висновку, що надані документи є недостатніми для підтвердження можливості здійснення ТОВ «Інвест-Фонд» операцій та спростування ризиковості. Зокрема, виявлено непідтвердження даних щодо зберігання товарів, непідтвердження даних щодо транспортування. Відсутні сертифікати якості. Відсутні розрахункові документи (платіжні доручення, банківські виписки), що підтверджують факт повної оплати (арк. спр. 101а-103).
За результатами розгляду наданих ТОВ «Інвест-Фонд» повідомлень та копій документів щодо невідповідності критеріям ризиковості платника податку Комісією ГУ ДПС у Волинській області прийняте рішення від 30.12.2024 4264 про відповідність пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 у зв'язку із ненаданням платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку: первиннi документи щодо зберiгання; первиннi документи щодо транспортування; складськi документи (iнвентаризацiйнi описи); розрахунковий документ; банкiвська виписка з особових рахункiв; сертифiкат вiдповiдностi; непідтвердження даних щодо зберігання товарів. Непідтвердження даних щодо транспортування. Відсутні сертифікати якості. Відсутні розрахункові документи (платіжні доручення, банківські виписки), що підтверджують факт повної оплати (арк. спр. 96-97).
Не погоджуючись із рішеннями комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань віднесення позивача критеріям ризиковості платника податку від 30.12.2024 4264, товариство звернулося із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Додатком 1 до Порядку №1165 затверджені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пунктом 8 яких визначено такий критерій: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.
Додатком 4 до Порядку №1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку зазначається код (коди) податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Так, з метою реалізації вимог абзацу другого пункту 8 додатка 1 до Порядку №1165 наказом Державної податкової служби України від 11.01.2023 №17 затверджено довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення), зокрема:
код 03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній / розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;
код 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;
код 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
Як вбачається із рішень Комісії від 09.04.2024 №819 та від 30.12.2024 №4264 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, воно прийнято на підставі пункту 6 Порядку №1165 та з урахуванням критерія ризиковості платника податків, передбачено пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додатку 1 до Порядку №1165) у зв'язку із наявністю наступної податкової інформації: коди 03, 11, 13.
Щодо тверджень відповідача на відсутність у позивача необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній / розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності (код 03), суд зазначає, в оскаржуваному рішенні відповідачем не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.
Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується відповідачем, згідно відомостей про об'єкти оподаткування/або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням/або через які провадиться діяльність (20-ОПП) ТОВ «Інвест-Фонд» використовує склад за адресою: Волинська область, Луцький район, село Сапогове, вулиця Центральна, будинок 61А (арк. спр. 71). Дане приміщення орендується у ТОВ «МЕСЯ» за договором оренди від 20.10.2023. Площа орендованого приміщення згідно пункту 1.1. договору становить 1527,4 кв.м. (арк. спр. 26-27).
Окрім того, позивачем було надано на розгляд Комісії акт виконаних робіт (наданих послуг) від 31.10.2024 №10, а також платіжну інструкцію кредитового переказу коштів від 27.11.2024 №116 (зворот арк. спр. 28-29).
Також з матеріалів справи випливає, що 20.10.2023 ТОВ «Інвест-Фонд» (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу товарів №201023/1 з ТОВ «Юма-Трейд» (Постачальник), відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець прийняти і оплатити такий Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором (арк. спр. 40-41).
На підставі видаткових накладних видаткових накладних №27 від 23.10.2023, №30 від 24.10.2023, №31 від 25.10.2023, №32 від 26.10.2023, №33 від 27.10.2023, №45 від 28.12.2023, №14 від 19.02.2024, №15 від 27.02.2024, №16 від 06.03.2024, №17 від 06.03.2024, №19 від 15.03.2024 та ТТН №27 від 23.10.2023, №30 від 24.10.2023, №31 від 25.10.2023, №32 від 26.10.2023, №33 від 27.10.2023, №45 від 28.12.2023, №14 від 19.02.2024, №15 від 27.02.2024, №16 від 06.03.2024, №17 від 06.03.2024, №19 від 15.03.2024 здійснювалась поставка товару, а на підставі платіжних інструкцій №2 від 26.10.2023, №5 від 21.11.2023, №58 від 23.05.2024, №69 від 04.06.2024, №100 від 19.09.2024, №105 від 03.10.2024, №108 від 25.10.2024 проводилась оплата товару (арк. спр. зворот арк. спр. 41-57).
Здійснення наведених операцій підтверджується також і актом звірки взаємних розрахунків за період: січень 2024 - листопад 2024 між ТОВ «Інвест-Фонд» та ТОВ «Юма Трейд» за договором купівлі-продажу товарів №201023/1 від 20.10.2023 (арк. спр. 58).
З метою реалізації придбаного товару, товариством було:
укладено договір купівлі-продажу товарів №24/10/23-1 від 24.10.2023 з ТОВ «Трал Авто» (Покупець), відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець прийняти і оплатити такий Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором (арк. спр. 30-31). Поставки товару здійснювались на підставі видаткових накладних №1 від 26.10.2023 та №2 від 27.10.2023. Оплата підтверджується виписками за рахунками 26.10.2023 (арк. спр. 32-33);
укладено договір купівлі-продажу товарів №271/23/1 від 27.11.2023 з ФОП ОСОБА_1 (Покупець), відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець прийняти і оплатити такий Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором (арк. спр. 63-64). Додатковими угодами №1 від 27.11.2023 та №2 від 25.07.2024 врегульовано асортимент та ціни товару (зворот арк. спр. 64-65). Поставки товару здійснювались на підставі видаткових накладних №4 від 27.11.2023 та №4 від 25.07.2024. Оплата підтверджується виписками за рахунками 25.07.2023 (арк. спр. 66-67);
укладено договір купівлі-продажу товарів №200324/1 від 20.03.2024 з ТОВ «Шок Транс» (Покупець), відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець прийняти і оплатити такий Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором (арк. спр. 34-35). Додатковою угодою №1 від 20.03.2024 врегульовано асортимент та ціни товару (зворот арк. спр. 35). Поставки товару здійснювались на підставі видаткової накладної №1 від 23.03.2024 та ТТН №1 від 23.03.2024. Оплата підтверджується виписками за рахунками 05.04.2024 (арк. спр. 36-39);
укладено договір купівлі-продажу товарів №030424/1 від 03.04.2024 з ТОВ «Мальва Транс» (Покупець), відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець прийняти і оплатити такий Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором (арк. спр. 17-18). Додатковими угодами №1 від 03.04.2024, №2 від 04.04.2024 врегульовано асортимент та ціни товару (зворот арк. спр. 18-19). Поставки товару здійснювались на підставі видаткових накладних №2 від 03.04.2024, №3 від 04.04.2024, та ТТН №2 від 03.04.2024, №3 від 04.04.2024. Оплата підтверджується виписками за рахунками 23.05.2024, 30.05.2024, 04.06.2024 та 03.10.2024 (зворот арк. спр. 22-25). Здійснення наведених операцій підтверджується також і актом звірки взаємних розрахунків за період: січень 2024 - листопад 2024 між ТОВ «Інвест-Фонд» та ТОВ «Мальва Транс» за договором купівлі-продажу товарів №030424/1 від 03.04.2024 (зворот арк. спр. 25).
Для перевезення товару 20.10.2023 ТОВ «Інвест-Фонд» було укладено Договір №202023/1 про надання послуг з перевезення вантажів з ФОП ОСОБА_2 (арк. спр. 59-60). Факти здійснення перевезення вантажу підтверджуються актами надання послуг №10 від 31.03.2024, №19 від 03.04.2024, №20 від 04.04.2024 та платіжною інструкцією кредитового переказу коштів від 29.10.2024 №109 (арк. спр. 61-62).
У відповідності до штатного розписку, затвердженого 31.03.2024, штатна кількість працівників становить 5 осіб з місячним фондом заробітної плати - 49 800,00 грн (арк. спр. 70).
Повідомленням про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту від 03.04.2024 підтверджується факт найму ще одного працівника - ОСОБА_3 (арк. спр. 68).
Крім того, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).
Аналогічна позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 25.10.2023 у справі №808/3686/16.
Вказані письмові докази, на думку суду, свідчить про достатність у позивача необхідних обсягів матеріальних ресурсів з огляду на специфіку ведення господарської діяльності.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що твердження відповідача про відсутність у позивача необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній / розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності не є обґрунтованими.
З приводу такої підстави як накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності (код 11) слід зазначити, що у вказаній частині спірне рішення також неможливо вважати обґрунтованим, оскільки в ньому не наведено податкової інформації, яка б свідчила про таке твердження контролюючого органу.
Так, в рішенні контролюючого органу від 30.12.2024 №4264 не зазначено жодної інформації, за якою встановлено саме накопичення залишків нереалізованих товарів. До суду не надано жодних доказів реальної наявності суміші з вмістом галогенових похідних, цегли М-75, холодореагенту, розрахунковий залишок не реалізованого товару, галогенові похідні вуглеводів, у кількості 1745 штук.
Наданий відповідачем баланс ТОВ «Інвест-Фонд» за період 2023 - квітень 2024 (станом на 09.04.2024) (арк. спр. 108) не відповідає інформації, викладеній у Протоколі засідання Комісії №1 від 09.04.2024 №72.
Щодо сумніву контролюючого про можливість зберігання різнотипних товарів за адресою: Волинська область, Луцький район, село Сапогове, вулиця Центральна, будинок 61 А, суд зазначає наступне.
Так, судом встановлено, що відповідно до інвентаризаційного опису №1 станом на 29.11.2024, який проведений на підставі наказу (розпорядження) від 27.11.2024 №1-інв, на залишку в ТОВ «Інвест-Фонд» знаходяться: «суміш з вмістом галоген.похід/(ФРІОН)з вміс. 15мас.% або більше трифторетану(HFC-143a)REFRIGERANT» в кількості 1 346 одиниць; «холодореагент GAS R404A» в кількості 200 одиниць; «холодореагент GAS R507» в кількості 250 одиниць; «суміш з вмістом галогенових похідних /(ФРІОН)з вмістом 40мас.% або більше пентафторетану (HFC-125)» в кількості 718 одиниць; «суміш з вмістом галогенових похідних/(ФРІОН)з вмістом 30мас.% або більше 1,1,1,2-тетрафторетану» кількості 200 одиниць та «галогенові похідні вуглеводів REFRIGERANT CLASS: 2.2 UN:3159 GAS R134(фріон)» в кількості 1 625 одиниць (арк. спр. 73).
Відносини щодо виробництва, імпорту, експорту, зберігання, використання, розміщення на ринку та поводження з озоноруйнівними речовинами, фторованими парниковими газами, товарами та обладнанням, які їх містять або використовують, що впливає на озоновий шар та на рівень глобального потепління регулює Закон України «Про регулювання господарської діяльності з озоноруйнівними речовинами та фторованими парниковими газами» від 12.12.2019 №376-IX (далі - Закон №376-IX).
Частиною першою статті 1 Закону 376-IX передбачені визначення основних термінів, які вживаються в такому значенні:
Контрольовані речовини - це озоноруйнівні речовини та/або фторовані парникові гази.
Озоноруйнівна речовина - це будь-яка речовина, що зазначена в додатку 1 до цього Закону, яка існує самостійно або в суміші, первинна, рекуперована, регенерована або оброблена для рециклінгу чи ізомери такої речовини, та має озоноруйнівний потенціал вище нуля.
Оператор контрольованих речовин - це суб'єкт господарювання, який виконує операції щодо імпорту, експорту, розміщення на ринку, зберігання, використання або поводження з контрольованими речовинами та/або товарами і обладнанням, а також суб'єкт господарювання, що володіє та/або використовує стаціонарне обладнання або системи, визначені частинами четвертою та п'ятою статті 8 цього Закону, та набув статусу оператора контрольованих речовин відповідно до законодавства України.
Операції з контрольованими речовинами - це імпорт, експорт, розміщення на ринку, зберігання, використання або поводження з контрольованими речовинами та/або товарами та обладнанням.
Поводження з контрольованими речовинами - операції щодо переміщення (транспортування), рекуперації, регенерації, рециклінгу, знешкодження в межах території України контрольованих речовин та/або товарів і обладнання.
Розміщення на ринку - це постачання або надання третім особам за плату або безкоштовно контрольованих речовин або товарів та обладнання.
Фторовані парникові гази - це будь-які речовини, зазначені в додатку 2 до цього Закону, які існують самостійно або в суміші, первинні, рекуперовані, регенеровані або оброблені для рециклінгу чи їх ізомери, та мають потенціал глобального потепління вище нуля.
Так, судом встановлено, що додатковими угодами до договору купівлі-продажу товарів №030424/1 від 03.04.2024 визначено асортимент товарів, що постачався від ТОВ «Інвест-Фонд» до ТОВ «Мальва Транс», а саме: галогенові похідні вуглеводів REFRAGERANT GLASS: 2.2 UN:3159 GAS R134A (фріон) (Код УКТ ЗЕД 2903450000); галогенові похідні вуглеводів (фріон) насичені фторовані похідні ациклічних вуглеводнів.
Перша сполука, зокрема, включає в себе тетрафторетан (хімічна формула CH2FCF3), що входить до переліку фторованих парникових газів (додаток 2 до Закону). Згідно з номенклатурою інших податкових накладних також постачались пентафторетан (хімічна формула CHF2CF3), трифторетан (хімічна формула CH3CF3), що також входять до вищезгаданого переліку.
Зі змісту статті 4 Закону №376-IX вбачається, що провадити операції з контрольованими речовинами мають право лише фізичні особи-підприємці або юридичні особи, які набули статусу оператора контрольованих речовин шляхом внесення до Єдиного державного реєстру операторів контрольованих речовин.
Пунктом 2 статті 4 Закону №376-IX передбачено, що Реєстр - це автоматизована система збирання, зберігання та обліку даних про операторів контрольованих речовин, осіб, які отримали кваліфікаційні документи (сертифікати) згідно із статтею 11 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 14 Закону №376-IX облік інформації про контрольовані речовини, товари та обладнання, відходи, що містять контрольовані речовини, є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання, які здійснюють операції з контрольованими речовинами, товарами та обладнанням.
Згідно із частиною другою статті 15 Закону №376-IX оператори контрольованих речовин, які здійснюють операції з контрольованими речовинами, зобов'язані подавати щороку центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки, звітність у порядку, встановленому таким органом.
Враховуючи наведені норми законодавства суд погоджується із посиланням представника відповідача, що матеріали справи не містять відомостей про наявність у ТОВ «Інвест-Фонд» статусу оператора контрольованих речовин, а також кваліфікаційних документів (сертифікатів).
До того ж з листа Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (далі - Міндовкілля) від 25.03.2025 №25/4-14/4186/25 убачається, що станом на 21.03.2025 ТОВ «Інвест-Фонд», а також ТОВ «Мальва Транс» в Єдиному державному реєстрі операторів контрольованих речовин не зареєстровані. В той же час, ТОВ «Інвест-Фонд» листом від 17.03.2025 № 1 надіслало до Міндовкілля документи щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру контрольованих речовин, які на цей час опрацьовуються відповідно до вимог законодавства (арк. спр. 130).
Суд зауважує, що відповідно до частини другої статті 16 Закону №376-IX, контроль за дотриманням вимог цього Закону в межах своїх повноважень здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної митної справи, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування митного законодавства.
Відтак, вказана інформація може бути підставою для проведення центральним орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, перевірки, щодо дотримання вимог ТОВ «Інвест-Фонд» ТОВ «Мальва Транс» Закону №376-IX, однак встановлений факт відсутності статусу оператора контрольованих речовин, а також кваліфікаційних документів (сертифікатів) не дає підстав уважати, що різнотипний товар, який знаходиться на балансі у позивача, не зберігається на одному складі за адресою: Волинська область, Луцький район, село Сапогове, вулиця Центральна, будинок 61 А, зворотного відповідачем не доведено.
Щодо твердження представника відповідача про необхідність укладання Договору про перевезення небезпечних вантажів із дотриманням всіх передбачених законодавством вимог, суд зауважує, що вказане твердження не було підставою для винесення оскаржуваного рішення. Така підстава відсутня і в Протоколі засідання Комісії від 30.12.2024 №261.
До того ж на спростування вказаного твердження, представником позивача надано лист ФОП ОСОБА_2 від 01.04.2024 №1, відповідно до якого, транспортний засіб MAN TGX 18/44 обладнаний всіма технічними засобами перевезення небезпечних вантажів, передбачений Декларацією особливих вимог до перевезення небезпечних вантажів. Водій ОСОБА_4 пройшов підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі та має відповідне Свідоцтво (зворот арк. спр. 118).
Суд зауважує, що наведені податковим органом гіпотези не можуть ґрунтуватись на будь-яких припущеннях і повинні підтверджуватись належними та допустимими доказами.
Положеннями пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
При цьому, згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Таким чином, аналіз господарської діяльності платника податків з його контрагентами на предмет оцінки товарності (реальності) операцій та, відповідно, висновок про дотримання або порушення податкової дисципліни таким платником може бути здійснено контролюючим органом виключно шляхом проведення документальної перевірки з дотриманням відповідної процедури.
До того ж, в даному випадку, контролюючий не вправі вказувати на відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податкових накладних та накопичення залишкiв нереалiзованих товарiв за вiдсутностi (недостатностi) мiсць для їх зберiгання у ТОВ «Інвест-Фонд» без проведення відповідної документальної перевірки, оскільки позивачем наданими документами повністю підтверджено як можливість надання своїх послуг, так і наявні місця для здійснення зберігання наявних нереалiзованих транспортних засобів.
Податкова інформація наявна у контролюючого органу щодо недостатньої кількості трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 січня 2021 року у справі 640/10988/230, від 19 листопада 2021 року у справі №140/17441/20, у постанові Касаційного адміністративного суду від 05 січня 2021 року у справі №640/11321/20, а також у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року у справі №140/8640/23.
Щодо наведених у рішенні від 30.12.2024 №4264 обґрунтувань про придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, та реалізацію товарів (послуг) платникам податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, суд уважає за необхідне зазначити, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб'єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону (постанова Верховного Суду від 04.06.2020 у справі №340/422/19).
Слід зазначити, що відповідач не надав належних доказів, які б досліджувалися в ході засідання комісії, і які слугували для прийняття оскаржуваного рішення, відповідачем не надано доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, а текст оскаржуваного рішення контролюючого органу не містить ані юридичних мотивів, ані фактичних мотивів класифікації заявника як ризикового платника податків.
Враховуючи наведене, відповідач не довів існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб'єктів господарювання, тобто діяв не у спосіб визначений законодавством, тому оскаржуване рішення, як акт індивідуальної дії, не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості, є протиправним, що в свою чергу є підставою для його скасування.
Також у відповідності до підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.
Як судом встановлено вище, в даному випадку жодної з наведених видів перевірок контролюючим органом не проводилось, а тому контролюючий орган не був вправі вимагати жодних інвентаризаційних описів у позивача.
Згідно пунктів 40, 42-46 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС. Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; у разі виявлення платником податку бажання взяти участь у розгляді матеріалів скарги особисто або через свого представника -надання усних пояснень платником податку в режимі відеоконференції (для комісії центрального рівня); доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення. Під час розгляду матеріалів скарги в режимі відеоконференції процес такого розгляду фіксується за допомогою технічних засобів відеозапису із зазначенням у протоколі засідання комісії ідентифікатора (посилання) відеозапису відеоконференції або з додаванням до протоколу носія відеозапису відеоконференції.
Таким чином, Порядком № 1165 встановлена послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платнику податку.
При цьому, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
Тобто, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Отже, питання відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись комісією регіонального рівня за наслідками подання для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в постановах від 30.11.2021 у справі №340/1098/20, від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В протоколі від 09.04.2024 №72, яке було первинно винесено ТОВ «Інвест-Фонд», та в протоколі від 30.12.2024 №261, визначено, що розгляд комісія ГУ ДПС у Волинській області відбувся у зв'язку із надходженням листа управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків №499/03-20-18-01-04 від 09.04.2024 (арк. спр. 100-103).
Тобто, зі змісту вказаного витягу з протоколу засідання комісії, на якому прийнято оскаржуване рішення від 30.12.2024 №4264, слідує, що Комісія його прийняла не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.
При цьому, саме рішення від 30.12.2024 №4264 не містить будь-яких посилань на вказані вище листи, як і не містить зазначення податкових накладних, які визначають ризиковість здійснення господарської операції.
Тобто, в оскаржуваному рішенні в рядку «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.
Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/10988/20 зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Однак, будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийнято рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем не надано, як і не надано доказів того, що контролюючий орган вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації.
Відтак, проаналізувавши долучені до матеріалів справи докази, можна дійти висновку, що позивач спростував факти, які були підставою для віднесення його до переліку ризикових платників. При цьому слід пам'ятати, що предметом дослідження у цій справі є питання правильності та правомірності віднесення платника податку на додану вартість до ризикових, а не реальність та товарність здійснення конкретних господарських операцій позивача з його контрагентами.
У зв'язку із наведеним рішення ГУ ДПС у Волинській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку 30.12.2024 №4264 пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Окрім того, приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.
Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.
Також, слід зазначити, що за приписами частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23 лютого 2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: « 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».
Таким чином, належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов'язання ГУ ДПС у Волинській області виключити ТОВ «Інвест-Фонд» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податків, з урахуванням того, що судом встановлено протиправність оскаржуваного рішення про віднесення позивача до цього переліку.
Саме зобов'язання виключити його з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскарженого рішення, яке було предметом судового контролю у межах цієї справи.
Враховуючи встановлені у ході судового розгляду справи обставини та проаналізовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що при прийнятті рішення про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, ГУ ДПС у Волинській області діяло всупереч Конституції України та чинному законодавству України.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку 30.12.2024 №4264 про відповідність платника податку ТОВ «Інвест-Фонд» критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вищевикладене, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - ГУ ДПС у Волинській області, яким винесено протиправне рішення) необхідно стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок), який сплачений відповідно до платіжної інструкції від 29.01.2025 №125 (арк. спр. 9).
Щодо відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30000,00 грн (тридцять тисяч гривень) суд зазначає наступне.
Частинами першою, другою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: Договір про надання правничої допомоги від 20.01.2025 №20-01/01, додаткова угода (замовлення) до договору ро надання правової допомоги від 20.01.2025 №20-01/01; акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 29.01.2025 №29/01-25; рахунок від 29.01.2025 №29-01/01; платіжна інструкція кредитового переказу коштів від 30.01.2025 №126; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії РН №1184 та ордер серії АС №1126377 (арк. спр. 10, 77-79, 118).
Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справ.
Щодо посилання представника відповідача, у своїх запереченнях, на відсутність перелік послуг, наданих в межах виконання договору, суд зауважує, що вартість виконаних робіт та наданих послуг (гонорар адвоката) визначений додатковою угодою (замовленням) від 29.01.2025 №29/01-25.
Послуга щодо консультування клієнта з приводу обставин справи, підготовка позовної заяви, підготовка та надіслання адвокатських запитів, здійснення підготовки інших документів процесуального характеру та представлення інтересів клієнта в суді охоплюються загальною діяльністю адвоката та має на меті складання позовної заяви і подання її до суду. Крім того, ряд послуг, які надавались позивачу не відповідають критеріям необхідності та не мали впливу на хід розгляду справи, а деякі з них - не вимагають спеціальної фахової підготовки спеціаліста-правознавця та не можуть вважатись правничою допомогою.
Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справ.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд зауважує, що провадження здійснювалося в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, тобто дана справа є справою незначної складності.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia,заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумний розмір.
Верховний Суд в постановах від 22.12.2020 по справі №520/8489/19, від 07.05.2020 у справі №320/3271/19, від 10.03.2020 у справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Таким чином, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.
На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України, з урахуванням заперечень відповідача щодо обґрунтованості та співмірності розміру витрат на правничу допомогу, заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною із заявленими позовними вимогами, а тому справедливим розміром відшкодування позивачу фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу у цій справі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача є сума 5000,00 грн (п'ять тисяч гривень 00 копійок). Решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.
Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Фонд» (45200, Волинська область, Луцький район, село Заброди, вулиця Центральна, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 44974559) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 44106679) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 30 грудня 2024 року №4264 про відповідність платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Фонд» критеріям ризиковості платника податку.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Волинській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест-Фонд» з переліку ризикових платників податку на додану вартість.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Фонд» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судовий збір у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та 5000,00 грн (п'ять тисяч гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.І. Смокович