08 квітня 2025 року ЛуцькСправа № 640/3665/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Лозовського О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
17.02.2020 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач) про визнання протиправними дій Міністерства оборони України у частині виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця серпень 2015 року; зобов'язання Міністерство оборони України нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період в 01.01.2016 по 28.02.2018 включно, застосувавши при нарахуванні та виплаті індексації базовий місяць серпень 2008 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу у Збройних Силах України з 01.08.2007 по 14.06.2018, однак після звільнення позивачу стало відомо, що в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 ОСОБА_1 не була виплачена індексація грошового забезпечення. Вважаючи такі дії відповідача незаконними та такими, що порушують його права, звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Міністерства оборони України про відновлення порушених прав. Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.03.2019 у справі №826/17010/18 позов ОСОБА_1 було задоволено частково, визнано протиправними дії Міністерства оборони України у частині невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 та зобов'язано Міноборони України нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно. При цьому відмовлено в задоволенні позовної вимоги про застосування при нарахуванні та виплаті індексації базовий місяць січень 2008 року.
На виконання вищевказаного рішення суду від 15.08.2019 позивачу було здійснено виплату заборгованих коштів індексації грошового забезпечення згідно рішення суду в сумі 5551,34 грн. Однак, як зазначає позивач, при здійсненні нарахування йому індексації грошового забезпечення за спірний період відповідачем було застосовано базовий місяць - червень 2015 року.
Вважаючи, що Міністерство оборони України протиправно на власний розсуд застосувало базовий місяць - червень 2015 року для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. З врахуванням викладеного просив позов задовольнити.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №640/3665/20 та постановлено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання відповідно до статей 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
На підставі пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2825-IX (в редакції Закону №3863-ІХ) та Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, проведено автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України; за його результатами справа №640/3665/20 передана на розгляд та вирішення Волинському окружному адміністративному суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Волинського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 цю справу передано для розгляду судді Лозовському О.А.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 адміністративну справу №640/3665/20 прийнято до провадження судді Лозовського О.А.
У відзиві на позов від 06.04.2020 та в додаткових поясненнях від 17.03.2025 представник відповідача не визнав, вважає позов безпідставним та таким, що не підлягає задоволення з огляду на таке.
Відповідно до вказівок директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 №248/3/9/1/2 та від 10.02.2016 №248/3/9/1/108 в Збройних Силах України не проводилось нарахування та виплата індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 01.03.2018, що було зумовлено відсутністю бюджетних асигнувань на вказану мету.
Окрім цього відповідач не погоджується з позовними вимогами в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок раніше виплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, виходячи з розрахунку базового місяця - серпень 2008 року. Зазначає, що в червні 2015 року позивач отримав чергове військове звання, що вплинуло на підвищення грошового забезпечення. Саме тому відповідачем була нарахована позивачу індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з врахуванням базового місяця червень 2015 року. В врахуванням викладено просить відмовити в задоволенні позову.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України в період з 01.08.2007 по 14.06.2018.
Наказом першого заступника Міністра оборони України (по особовому складу) від 07.06.2018 №33 ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас та наказом начальника Північного територіального юридичного управління (по стройовій частині) від 14.06.2018 №94 виключений зі списків особового складу Північного територіального юридичного управління та всіх видів забезпечення.
Під час проходження військової служби позивачу не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
Позивач, вважаючи такі дії відповідача незаконними та такими, що порушують його права, звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дії Міністерства оборони України у частині невиплати позивачу індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2018; зобов'язання Міністерство оборони України нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно, застосувавши при нарахуванні та виплаті індексації базовий місяць січень 2008 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2019, позов задоволено повністю, зокрема, зобов'язано Міністерство оборони України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно.
15.08.2019 позивачу було здійснено виплату заборгованих коштів індексації грошового забезпечення згідно рішення суду в сумі 5551,34 грн.
Однак, при здійсненні нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 Міністерством оборони України було застосовано базовий місяць - червень 2015 року, що позивач вважає протиправним, оскільки, на його думку, має бути застосований базовий місяць серпень 2008 року.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII “Про військовий обов'язок і військову службу» військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. У зв'язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.
Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання служби військовослужбовців, а саме межі реалізації ними своїх службових прав у зв'язку з специфікою їх правового статусу, відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством.
При цьому, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.
Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців є Закон України від 20.12.1991 №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII).
Частинами 1-4 статті 9 Закону №2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
При цьому, статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Абзацом 2 частини 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-ХІІ “Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ).
Згідно з статтею 2 Закону №1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статей 4, 6 Закону №1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина; індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації визначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).
Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно з пунктом 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Згідно з пунктом 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
З системного аналізу вказаних норм суд дійшов висновку, що місяць в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Разом з тим, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 (далі - Постанова № 1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови №1294.
Підвищення тарифних ставок (окладів) після 01.01.2008, в тому числі в період перебування позивача на службі (зокрема до 01.03.2018), що є підставою для встановлення іншого базового місяця при проведенні індексації, не відбувалося.
Отже, базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення позивача з 01.01.2016 по 28.02.2018 є саме січень 2008 року, в якому Постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців, а не червень 2015, як визначено відповідачем.
У такому порядку нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовців, яке відбулося у березні 2018 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.03.2018, та наказу Міністерства оборони України від 01.03.2018 №90 “Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України».
Таким чином, з березня 2018 року при виплаті індексації грошового забезпечення базовим місяцем є березень 2018 року. В решті періоду базовий місяць повинен був залишатись незмінним, а саме: січень 2008 року.
Відповідач не надав суду доказів нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січня 2008 року, а посилання відповідача на присвоєння позивачу в червні 2015 року чергового військового звання не є обгрунтованою підставою для застосування червня 2015 року як базового місяця для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення, оскільки присвоєння чергового військового звання не впливає на розмір посадового окладу.
У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі №9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 (справа №240/4911/18), від 07.08.2019 (справа №825/694/17), від 23.10.2019 (справа №825/1832/17), яку суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Отже, ненарахування відповідачем індексації грошового забезпечення у встановленому розмірі порушує право позивача на отримання такої індексації, оскільки відповідне право гарантується законом, а проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін є безумовним обов'язком відповідача.
Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Позивач просить зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період в 01.01.2016 по 28.02.2018 включно, застосувавши при нарахуванні та виплаті індексації базовий місяць серпень 2008 року.
Однак, з огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що охоронювані законом права, свободи та інтереси позивача протиправно порушені діями відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 зі встановленням базового місяця - червень 2015 року.
Разом з тим, судом під час розгляду даної справи встановлено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 (далі - Постанова № 1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови №1294.
Таким чином, аргументи позивача про визначення базовим місяцем для проведення індексації серпень 2008 року є необґрунтованими, відповідно позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.
З огляду на наведене та зважаючи на те, що завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення (вчинення дії) суб'єктом владних повноважень, то порушене право позивача у даному випадку підлягає відновленню шляхом прийняття рішення про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно зі встановленням базового місяця - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 .
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути 840,80 грн судового збору, сплаченого відповідно до квитанції від 27.02.2020.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про індексацію грошових доходів населення», суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - червень 2015 року.
Зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.А. Лозовський