08 квітня 2025 року ЛуцькСправа № 140/1354/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лозовського О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо переведення на пенсію по віку із застосуванням середньої заробітної плати за 2014-2016 роки; зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати відповідно до частини 2 статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2022-2024 роки) з дня подачі заяви (17.01.2025).
Позов обґрунтований тим, що з 09.02.2005 ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років, яка передбачена нормами Закону України від 05.11.1991 №1788-XII “Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII). У зв'язку з досягненням пенсійного віку на підставі поданої заяви позивачу з 17.01.2025 було призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV. При цьому для визначення розміру пенсії за віком відповідачем було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.
Позивач вважає, що своїми діями відповідач порушує її право на належне пенсійне забезпечення, оскільки перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком за нормами Закону №1058-ІV є первинним призначенням такого виду пенсії в солідарній системі страхування. Тому при фактичному первинному призначенні пенсії за віком для обрахунку розміру пенсії має застосовуватись показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом №1058-ІV (у цьому разі за 2022-2024 роки).
З наведених підстав позивач просила позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що з 17.01.2025 ОСОБА_1 переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV. Відповідач вважає, що при переведенні з одного виду пенсії на інший застосовувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2022-2024 роки, немає підстав, оскільки положення статті 40 вказаного Закону застосовуються саме при призначенні пенсії, а не її перерахунку.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 з 09.02.2005 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, що підтверджується розрахунком стажу (форма РС-право) (а. с. 9 зворот).
17.01.2025 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою, у якій просила перевести її з пенсії за вислугу років на пенсію за віком (а. с. 5).
На підставі рішення ГУ ПФУ у Волинській області №907190141053 ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV (а. с. 6).
Як слідує із вказаного рішення, пенсія з 17.01.2025 обчислена з урахуванням середнього заробітку по Україні за 2014-2016 роки - 3764,40 грн із застосуванням коефіцієнта збільшення показника заробітної плати (1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796), що підтверджується розрахунком заробітку для обчислення пенсії (а. с. 6-8).
Позивач, вважаючи дії відповідача щодо переведення її на пенсію по віку із застосуванням середньої заробітної плати за 2014-2016 роки протиправними, звернулася до суду з даним позовом за захистом своїх прав
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Закон №1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Відповідно до положень статті 9 Закону №1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (частина перша статті 10 Закону №1058-ІV).
Умови призначення пенсії за віком визначені у статті 26 Закону №1058-ІV. Починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності відповідного страхового стажу, вказаного у цій статті.
ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV з 17.01.2025.
Відповідно до статті 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
За приписами частини другої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+ Кз3+ ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Вказані норми Закону свідчать на користь висновку про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, тобто мова йде про пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника. У такому разі показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії є незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №577/2457/17, від 10.04.2019 у справі №211/1898/17, від 31.07.2019 у справі №720/208/17, від 16.06.2020 у справі №127/7522/17.
Спірні правовідносини виникли з приводу здійснення ГУ ПФУ у Волинській області обчислення розміру пенсії позивача за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки. При цьому за позицією відповідача застосовувати середню заробітну плату за 2022-2024 роки немає підстав, оскільки має місце саме переведення з пенсії одного виду на інший, а не призначення пенсії.
Однак суд зауважує, що вперше ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років згідно з положеннями Закону №1788-XII (як працівнику охорони здоров'я) з 09.02.2006.
Статтею 51 Закону №1788-XII визначено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Варто зазначити, що Закон №1058-ІV не передбачає такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Отже, призначена позивачу пенсія відповідно до зазначеного закону є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.
Набувши право на пенсію за віком на загальних підставах та у зв'язку із досягненням пенсійного віку (на день звернення було 60 років), ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком та пенсія їй відповідно до Закону №1058-ІV призначена вперше 17.01.2025.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі №577/2576/17 сформулювала висновок, що при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону №1788-XII, до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону №1058-IV має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.
Тому при обчисленні розміру пенсійної виплати орган Пенсійного фонду України має застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення із заявою за призначенням пенсії за віком.
Зазначений висновок суду знайшов послідовне відображення у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №127/7522/17, від 18.08.2020 у справі №263/6611/17, від 19.01.2022 у справі №528/639/17, від 28.09.2022 у справі №184/886/17, від 29.03.2023 у справі №240/4170/19, від 08.02.2024 у справі №500/1216/23, від 27.11.2024 у справі №560/11681/23, від 16.01.2025 у справі № 580/4901/22, від 27.02.2025 у справі №380/21644/23 та ін.
Таким чином, при зверненні із заявою до ГУ ПФУ у Волинській області після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, позивач набула право на призначення іншого виду пенсії (за віком на загальних підставах) із її новим обчисленням відповідно до приписів статті 40 Закону №1058-IV. Тому при обчисленні розміру пенсійної виплати відповідач має застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення із заявою за призначенням пенсії за віком, тобто за 2022-2024 роки, як того вимагає частина друга статті 40 Закону №1058-ІV.
З огляду на встановлені обставини справи, наведені вище норми чинного законодавства України, які врегульовують спірні правовідносини, правові висновки Верховного Суду, межі позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позову у спосіб визнання протиправними дій відповідача щодо обчислення ОСОБА_1 розміру призначеної відповідно до Закону №1058-ІV пенсії за віком із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки, та зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області провести позивачу з 17.01.2025 перерахунок та виплату пенсії за віком (з урахуванням виплачених сум) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022-2024 роки.
Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку із задоволенням позову за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн, які підтверджуються платіжною інструкцією від 01.02.2025 (а. с. 3).
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо обчислення розміру призначеної ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії за віком із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести ОСОБА_1 з 17 січня 2025 року перерахунок та виплату пенсії за віком (з урахуванням виплачених сум) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022-2024 роки.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.А. Лозовський