08 квітня 2025 року ЛуцькСправа № 140/1843/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лозовського О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, контролюючий орган, позивач) звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 24328,62 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення статей 16, 36, 38 Податкового кодексу України (далі - ПК України) за відповідачем рахується податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб, який виник внаслідок самостійно поданих податкових декларацій та донарахування штрафних санкцій на підставі податкового повідомлення рішення.
З метою погашення податкового боргу була сформована та надіслана податкова вимога від 18.09.2024 №0010311-1304-0320, однак податковий борг не був погашений.
З огляду на зазначене, контролюючий орган просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач відзив на позов не подав, хоча копія ухвали про відкриття провадження у адміністративній справі була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місця реєстрації, проте поштове відправлення повернулося 29.03.2025 на адресу суду із відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання», тобто зазначена копія ухвали не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин. Відтак, з врахуванням положень частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), слід вважати, що копія даної ухвали вручена належним чином.
Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд, перевіривши доводи позивача у заяві по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Відповідно до довідки про наявність заборгованості по платежах до бюджету у відповідача станом на 19.02.2025 наявна заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 24328,62 грн (а. с. 3).
Згідно розрахунку сум податкового боргу за позивачем обліковується борг, який платник податків визначив самостійно у деклараціях платника єдиного податку третьої групи: №9225643369 від 08.08.2024 на суму 36008,29 грн по терміну сплати 19.08.2024; №9425390387 від 10.02.2025 на суму 7472,00 грн по терміну сплати 19.02.2025 (а. с. 4).
Позивач здійснював часткову сплату суми податків і зборів, а саме: 20.08.2024 на суму 1 000,00 грн та 21.10.2024 на суму 1000,00 грн.
Крім того, згідно податкового повідомлення-рішення від 26.09.2024 №26370/03-20-24-06 ФОП ОСОБА_1 донараховано штрафну санкцію в сумі 3400,00 грн у відповідності до пункту 54.3 статті 54 Податкового Кодексу України (а. с. 15).
Враховуючи наведене, з врахуванням переплати в сумі 20551,67 грн та часткової сплати наявної заборгованості в сумі 2000,00 грн, загальна заборгованість ФОП ОСОБА_1 становить 24328,62 грн, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника за вказаним платежем (а. с. 16-17).
Позивач, відповідно до статті 59 ПК України, сформував та надіслав позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу за формою «Ф» від 18.09.2024 №0010311-1304-0320 на загальну суму податкового боргу 15762,06 грн (а. с. 6), та, як вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення, була повернена за закінченням терміну зберігання (а. с. 5).
З огляду на те, що відповідач у добровільному порядку не сплатив податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 24328,62 грн, тому контролюючий орган просить стягнути з нього вказану заборгованість у судовому порядку.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачений обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПК України, законами з питань митної справи.
За приписами підпункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Так, податковий борг за платежем: єдиний податок з фізичних осіб самостійно у деклараціях платника єдиного податку третьої групи: №9225643369 від 08.08.2024 на суму 36008,29 грн по терміну сплати 19.08.2024; №9425390387 від 10.02.2025 на суму 7472,00 грн по терміну сплати 19.02.2025 (а. с. 10-13).
Згідно пункту 54.1. статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно із пунктом 294.1. статті 294 ПК України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (крім податкового періоду для податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного пунктом 202.1 статті 202 цього Кодексу).
Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (пункт 294.2. статті 295 ПК України).
Нормами пункту 295.3. статті 295 ПК України, визначено, що платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
За приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
З врахуванням викладеного несплачені у встановлені законодавством строки суми податкового зобов'язання набули, статусу податкового боргу.
Згідно пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків..
З метою погашення податкового боргу ГУ ДПС у Волинській області, сформувало податкову вимогу форми «Ф» від 18.09.2024 №0010311-1304-0320, яка була надіслана у встановленому порядку за адресою відповідача, проте була повернена за закінченням терміну зберігання.
Як обумовлено пунктом 42.5 статті 42 ПК України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно пункту 95.2 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 87.11 статті 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Таким чином, оскільки за відповідачем рахується заборгованість зі сплати єдиного податку з фізичних осіб в сумі 24328,62 грн щодо наявності та розміру якої відповідачем не подано відзиву на позов, не надано доказів її погашення, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості у вказаному розмірі підлягають до задоволення.
Відповідно до підпункту 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 ПК України єдиний податок належить до місцевих податків.
Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси (пункт 295.4 статті 295 ПК України).
Отже, стягнення податкового боргу слід здійснювати в дохід державного бюджету - за місцем обліку відповідача як платника податків.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
З урахуванням такого правила витрати позивача - суб'єкта владних повноважень зі сплати судового збору за звернення до суду із даним позовом із відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 243-246, 255, 257, 262, 295, 297 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Позов Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, майдан Київський, 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44106679) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в дохід бюджету податковий борг в сумі 24328 (двадцять чотири тисячі триста двадцять вісім) гривень 62 копійки.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.А. Лозовський