про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
09 квітня 2025 р. Справа № 120/4533/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Комар Павло Анатолійович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами вважаю, що заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статтей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Окрім того, відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно частин першої- другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п'ятою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Відповідно до пункту першого глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. № 383 "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236" дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 червня 2023 року.
З огляду на вказане, право на звернення до суду із цим позовом, відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19 липня 2022 року), не обмежене будь-яким строком, при цьому, строк визначений частиною другою статті 233 КЗпП України в редакції, чинній з 19 липня 2022 року, продовжено на строк дії карантину до 30.06.2023 р.
Тобто, після 30.06.2023 р. підлягають застосуванню строки визначені ст. 233 КЗпП України, зокрема, в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Так, предметом спору, серед іншого, є не виплата грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань з липня 2022 р. по травень 2023 р., отже на спірні правовідносини щодо нарахування грошового забезпечення з 19.07.2022 р. поширюється норма статті 233 КЗпП України чинна з 19.07.2022 р. Відтак, позивач мав в тримісячний строк звернутись до суду, в той час, як звернувся до суду 04.04.2024 р., тобто із пропуском звернення до суду.
Акцентую увагу, що при звільненні в разі наявності підстав виплачується лише грошове забезпечення з дня наказу про звільнення до дня виключення, компенсації за відпустки, одноразова допомога при звільненні (за наявності підстав).
В свою чергу, згідно п. 8 розділу 1 даного Порядку грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.
Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).
Отже, на відносини щодо не вірного нарахування грошового забезпечення, яке військовослужбовець отримав в поточному місяці за минулий не поширюється норма стосовно повідомлення про суми які виплачені, нараховані при звільненні, адже в такому зазначається лише суми , які виплачені в день звільнення військовослужбовця.
Слід вказати, що про порушення свого права позивач мав дізнатись з моменту не отримання грошового забезпечення, тобто з червня 2022 р. по травень 2023 р.
При цьому звернення позивача до відповідача із листом про виплату спірних сум лише свідчить про те, коли останній почав вживати заходи для здіснення виплати грошового забезпечення, а не про поважність причин пропуску звернення до суду.
Отже є необхідним подати заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших поважних причин його пропуску в частині вимог заявлених про виплату грошового забезпечення за спірний період, та надати докази поважності причин його пропуску.
За правилами визначеними частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 10-ти денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Комар Павло Анатолійович