Справа № 748/4923/24 Головуючий у 1 інстанції Хоменко Л.В.
Провадження № 33/4823/265/25
Категорія - ст. 124 КУпАП
07 квітня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - Оседача М.М.,
за участю особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - адвоката Сащенка Ю.В.,
потерпілої - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 18 лютого 2025 року,
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючий заступником директора ТОВ «Фішап», проживаючий в АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Як встановив суд, 22 листопада 2024 року, о 17 год. 40 хв., на 8 км а/д М-01 Чернігів Пакуль КПП «Славутич», ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Subaru Forester», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по другорядній дорозі, не надав перевагу в русі автомобілю «Nissan Rogu», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого трапилось зіткнення. В результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, постраждалих не має, чим порушив п. 16.11 Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати як незаконну, необґрунтовану та закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи. Категорично заперечує факт порушення ним Правил дорожнього руху та вважає, що саме порушення допущені водієм ОСОБА_2 відповідних пунктів Правил дорожнього руху стали причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди. Також, з метою усунення протиріч між описовою частиною постанови місцевого суду та висновками експерта, просить викликати в судове засідання та допитати в якості свідка експерта ОСОБА_3 .
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, пояснення потерпілої ОСОБА_2 , допитавши експерта, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Приписами ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і суб'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положення ст.124 КпАП України вказують на притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобі, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Пунктом 16.11 визначено, що на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Проте, зазначених вимог ПДР України водієм ОСОБА_1 дотримано не було.
Незважаючи на заперечення захисником та ОСОБА_1 на факт порушення останнім Правил дорожнього руху, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема:
- даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №842665 від 22.11.2024 року, який є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій ОСОБА_1 і є одним з джерел доказів, в якому викладено обставини вчинення даної ДТП (а.с.3);
- схемою місця ДТП, доданою до протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до якої зазначено місце зіткнення транспортних засобів та розташування після зупинки, із описом відповідних пошкоджень (а.с.4);
- висновком експерта №СЕ-19/125-25/772-ІТ від 10 лютого 2025 року, (а.с.34-45), викладені відомості якого підтвердив в судовому засіданні суду апеляційної інстанції судовий експерт, який склав даний висновок, стаж роботи - з 2008 року, згідно якого у цій дорожньо-транспортній ситуації, у відповідності до моделі розвитку події дорожньо-транспортної пригоди, яка вказана в заяві про призначення експертизи, водій автомобіля Nissan Rogue, (номерний знак НОМЕР_2 ) ОСОБА_2 з технічної точки зору, повинна була діяти відповідно до вимог п.п. 12.2, 12.6 «ґ», 19.1 «а», 10.5 Правил дорожнього руху України, а за умови, якщо водій автомобіля Nissan Rogue, (номерний знак НОМЕР_2 ) ОСОБА_2 з моменту початку руху в межах блокпосту мала можливість спостерігати автомобіль Subaru Forester, (номерний знак НОМЕР_1 ) з свого робочого місця, то з моменту виявлення перешкоди для руху повинна була діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, з урахуванням терміну «перешкода для руху», що зазначено в п 1.10 Правил дорожнього руху України, а водій автомобіля Subaru Forester, (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 з технічної точки зору, повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 16.3,15.9 «ґ» Правил дорожнього руху України. У відповідності до представленої на дослідження моделі розвитку події дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, невідповідність дій водія автомобілю Nissan Rogue, (номерний знак НОМЕР_2 ) ОСОБА_2 вимогам п.п. 10.5, 19.1 «а» Правил дорожнього руху України, а з моменту виявлення перешкоди для руху вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, з урахуванням терміну «перешкода для руху», що зазначено в п 1.10 Правил дорожнього руху України, а також невідповідність дій водія автомобілю Subaru Forester, (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 вимогам п.п. 16.3, 15.9 «ґ» Правил дорожнього руху України перебували в причинному зв'язку з виникненням в представленій на дослідження моделі розвитку події дорожньо-транспортної пригоди.
Не є переконливими доводи апелянта та сторони захисту про те, що в момент дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 зупинився та пропускав автомобілі, що рухались по головній дорозі, проте, схема місця ДТП вказує на те, що він, проїхавши стоп-лінію, виїхав з другорядної дороги на головну дорогу, при цьому не дотримався п.16.11 Правил дорожнього руху, не зупинився на знак 2.1, тим самим не пропустив автомобіль, який рухався по головній дорозі з м. Чернігова до с. Киїнка, у результаті чого і відбулось зіткнення транспортних засобів.
Крім цього, доводи апеляційної скарги зводяться до того, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення низки вимог ПДР України водієм ОСОБА_2 .
Проте, апеляційний суд перш за все враховує, що справа про адміністративне правопорушення розглядається судом лише стосовно конкретної особи та в межах висунутого їй обвинувачення у вчиненні конкретного правопорушення. Отже, у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 суд повинен надати оцінку саме його діям в дослідженій дорожній обстановці на предмет відповідності ПДР України.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у справі зібрано достатньо доказів на підтвердження факту порушення водієм ОСОБА_1 п. 16.11 ПДР України та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, що відповідає встановленим фактичним обставинам справи, а тому оскаржуване рішення, на переконання апеляційного суду, є законним та обґрунтованим, в зв'язку з чим відсутні підстави для його скасування та закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, як про це йде мова в поданій апеляційній скарзі.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції ст. 124 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію його дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду першої інстанції, не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 18 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач