Номер провадження: 33/813/566/25
Номер справи місцевого суду: 521/15328/24
Головуючий у першій інстанції Плавич І. В.
Доповідач Драгомерецький М. М.
05.03.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі судді судової колегії судової палати з розгляду цивільних справ Драгомерецького М.М.,
при секретарі Узун Н.Д.,
за участю: представника ОСОБА_1 - адвоката Квіткіна Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Квіткін Юрій Миколайович на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2024 року по справі по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №125724 від 09.09.2024, ОСОБА_1 08 вересня 2024 року о 23:30 год, керуючи автомобілем марки «Scania G450 LA 6X2/4MNA» реєстраційний номер НОМЕР_1 , по автодорозі М05 Київ - Одеса 462км, не був уважний за кермом, не вибрав безпечну дистанцію та боковий інтервал, скоїв зіткнення з транспортним засобом «Volvo FH 12», д.н.з. НОМЕР_2 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди, транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.1 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. Також з ОСОБА_1 стягнуто на користь держави судовий збір 605,60 грн.
Не погоджуючись із зазначеною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Квіткін Ю.М. звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2024 року та закрити провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 УпАП, з підстав викладених в апеляційній скарзі.
Крім того, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Квіткін Ю.М. просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2024 року, мотивуючи тим, що розгляд справи проведений без участі ОСОБА_1 та його представника, про наявність оскаржуваної постанови суду представник дізнався 19 грудня 2024 року, коли постанова була зареєстрована в системі «Електронний суд».
Статтею 289 КУпАП встановлено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Частиною 2 ст. 294 КУпАП, встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Відповідно до ст. 129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.
Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджуються викладенні у клопотанні доводи, а також для забезпечення права особи на доступ до правосуддя, вважаю за можливе визнати причини пропущеного строку поважними та поновити ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Квіткін Ю.М. строк на апеляційне оскарження постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2024 року.
Заслухавши представника ОСОБА_1 - адвоката Квіткіна Ю.М., який підтримав доводи апеляційної скарги й просив її задовольнити, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, за наступних підстав.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами.
Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи у суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Згідно п. п. 3, 5 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, в тому числі чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Однак, суд першої інстанції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не дотримався вищевказаних вимог, тому доводи апеляційної скарги відносно того, що справа всупереч вимогам закону була розглянута за відсутності ОСОБА_1 і його представника, а також про те, що останні були позбавлені можливості в повній мірі реалізувати свої процесуальні права, апеляційний суд вважає обґрунтованими, за таких підстав.
Так, матеріалами справи встановлено, що 30 вересня 2024 року ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд справи на 16 жовтня 2024 року, шляхом надіслання на його мобільний номер телефону SMS-повідомлення (а.с. 8).
16 жовтня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Квіткін Ю.М. звернувся до суду із заявами про відкладення розгляду справи, та про ознайомлення із матеріалами справи в електронному вигляді, в якій просив внести його дані РНОКПП до відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи (а.с. 9-14).
16 жовтня 2024 року ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд справи на 14 листопада 2024 року, шляхом надіслання на його мобільний номер телефону SMS-повідомлення (а.с. 15).
13 листопада 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Квіткін Ю.М. звернувся до суду із заявою про відкладення розгляду справи, та про ознайомлення із матеріалами справи в електронному вигляді (а.с. 16-17).
14 листопада 2024 року ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд справи на 28 листопада 2024 року, шляхом надіслання на його мобільний номер телефону SMS-повідомлення (а.с. 18).
27 листопада 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Квіткін Ю.М. втретє звернувся до суду із заявою про відкладення розгляду справи, та про ознайомлення із матеріалами справи в електронному вигляді (а.с. 19-20).
Доказів на підтвердження того, що судом надано адвокату Квіткіну Ю.М. доступ до електронної справи, матеріали справи не містять.
28 листопада 2024 року Малиновський районний суд м. Одеси ухвалив постанову, про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Суд вказав, що ОСОБА_1 у відкрите судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі (а.с. 21).
Крім того, із матеріалів, які були наданні адвокатом Квіткіним Ю.М. разом з апеляційною скаргою, та підтвердженні безпосередньо інформацією з системи «Електронний суд», апеляційним судом встановлено наступне.
Згідно технологічного документа «внесення дат слухання», суд першої інстанції 28 листопада 2024 року призначав дану справу на 09 грудня 2024 року о 11:00 год (а.с. 59).
04 грудня 2024 року судом першої інстанції створені судові повістки про виклик до суду на 09 грудня 2024 року о 11:00 год, на ім'я ОСОБА_1 та його адвоката Квіткіна Ю.М..
09 грудня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Квіткін Ю.М. звернувся до суду із заявою про відкладення розгляду справи, та про ознайомлення із матеріалами справи в електронному вигляді.
11 грудня 2024 року адвокату Квіткіну Ю.М. наданий доступ до матеріалів справи в електронному вигляді в системі «Електронний суд».
18 грудня 2024 року судом першої інстанції підписано постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2024 року.
30 грудня 2024 року судом першої інстанції анульовано «дату слухання судового розгляду на 09.12.2024».
Апеляційний суд зазначає, що судовий захист необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина, і саме держава бере на себе такий обов'язок відповідно до частини другої статті 55 Конституції України. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право. А за змістом частини другої статті 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежено навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Конституція України гарантує кожному судовий захист його прав у межах конституційного, цивільного, господарського, адміністративного і кримінального судочинства України. Норми, що передбачають вирішення спорів, зокрема про поновлення порушеного права, не можуть суперечити принципу рівності усіх перед законом та судом і у зв'язку з цим обмежувати право на судовий захист.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Право на доступ до суду, передбачено пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає таке: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру».
Згідно практики Європейського суду з прав людини право на доступ до суду має бути ефективним. Так, в ЄСПЛ у рішенні від 18 жовтня 2005 року в справі «МПП «Голуб» проти України» відзначив, що право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження не будуть сумісними з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо вони не мають легітимну мету та не є пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Жоффер де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року зазначено, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.
Так, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції залишив поза увагою неодноразові клопотання про представника ОСОБА_1 - адвоката Квіткіна Ю.М. про ознайомлення із матеріалами справи в електронному вигляді в системі «Електронний суд», чим порушив його права в судовому процесі, передбачені ст. 268 КУпАП.
Крім того, призначивши справу на 09 грудня 2024 року о 11:00 год, ОСОБА_1 та його представник мали право розраховувати, що їх клопотання про відкладення розгляду справи з 28 листопада 2024 року на іншу дату було задоволено.
Порушення судом першої інстанції вимог ст. ст. 268, 278 КУпАП та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є підставою для скасування судового рішення, у зв'язку з порушенням вимог процесуального закону, тому вважаю за необхідне скасувати постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2024 року та прийняти нову постанову, із дослідженням наявних в матеріалах справи доказів.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення встановлюється шляхом дослідження доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 та ст. 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність учасника дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Диспозиція статті 124 КУпАП не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, у даному випадку на норми Правил дорожнього руху України. Тому, розглядаючи дану категорію справ, суд має вирішити питання щодо винуватості особи у межах порушення вимог ПДР України, в конкретному випадку на п. 13.1 ПДР України, який зазначений працівником поліції в протоколі.
Згідно пункту 13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
В ході апеляційного розгляду справи була досліджена схема місця ДТП та протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №125724 від 09.09.2024, відповідно до змісту якого ОСОБА_1 08 вересня 2024 року о 23:30 год, керуючи автомобілем марки «Scania G450 LA 6X2/4MNA » реєстраційний номер НОМЕР_1 , по автодорозі М05 Київ - Одеса 462км, не був уважний за кермом, не вибрав безпечну дистанцію та бокового інтервалу, скоїв зіткнення з транспортним засобом «Volvo FH 12 », д.н.з. НОМЕР_2 . У результаті ДТП, транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.1 ПДР України (а.с. 1, 3).
Схема місця ДТП та протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №125724 від 09.09.2024, підписані ОСОБА_1 ..
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 він 08.09.2024 о 23:20 год на трасі М05, зробив зупинку технічного стану автомобіля «Volvo» д.н.з. НОМЕР_2 . О 23:35 год в його автомобіль, а саме в задню частину причіпу, в'їхав транспортний засіб «Scania G450 LA 6X2/4MNA » д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 4).
Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 , які він надав 09.09.2024, він рухався на автомобілі марки «Scania» д.н.з. НОМЕР_1 , в сторону м. Одеси. На 462 км зачепив припаркований на узбіччі автомобіль «Volvo». В результаті ДТП автомобілі зазнали механічних пошкоджень (а.с. 5).
Таким чином, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази окремо та в їх сукупності, ґрунтуючись на внутрішньому переконанні, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме в тому, що він 08 вересня 2024 року о 23:30 год, керуючи автомобілем марки «Scania G450 LA 6X2/4MNA» д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. автодорозі М05 Київ - Одеса 462км, не був уважний за кермом, не вибрав безпечну дистанцію та бокового інтервалу, скоїв зіткнення з транспортним засобом «Volvo FH 12», д.н.з. НОМЕР_2 , чим порушив вимоги п. 13.1 ПДР України, доведена належними та допустимими доказами.
Такий висновок відповідатиме завданням КУпАП, яким є зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.3 б ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі (рішення по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати).
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №125724 від 09.09.2024, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП - 08 вересня 2024 року, таким чином на час розгляду справи апеляційним судом, тримісячний строк накладання адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП сплив, що свідчить про існування підстав для закриття провадження по справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
При цьому, своєчасний і правильний розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачених, в тому числі ст. 124 КУпАП, має важливе значення для забезпечення безпеки дорожнього руху й експлуатації транспорту, захисту життя та здоров'я людей, майнових прав фізичних і юридичних осіб (п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»).
Із аналізу вимог ст. ст. 245, 280, 247 КУпАП випливає, що закриття провадження у справі, у зв'язку із закінченням строків накладання адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, може мати місце лише тоді, коли у справі з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Законодавство про адміністративні правопорушення не містить прямої заборони визнавати особу винною у вчиненні адміністративного правопорушення навіть при наявності підстав для закриття провадження на підставі закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, у разі, якщо вказане рішення впливає на інтереси інших осіб, зокрема, потерпілих від даного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, вважаю за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрити провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду апеляційним судом справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
У відповідності до п. 3 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та прийняти нову постанову.
Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, Одеський апеляційний суд, -
Клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Квіткін Юрій Миколайович про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Квіткін Юрій Миколайович задовольнити частково.
Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2024 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП - закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду М.М. Драгомерецький