Номер провадження: 11-кп/813/229/25
Справа № 522/12330/17
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
27.03.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 к,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
потерпілого ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 про повторне дослідження доказів у кримінальному провадженні № 12017160500001757 від 01.04.2017 року подане в межах його апеляційної скарги на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 28.11.2022 року, відносно: ОСОБА_7 , обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,
установив
Вироком суду 1-ої інстанції ОСОБА_7 за пред'явленим йому обвинуваченням у вчиненому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, визнано невинуватим і судом виправдано за відсутністю в його діях складу злочину.
Також даним вироком вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат.
На зазначений вирок суду прокурором Приморської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 була подана апеляційна скарга, в якій він просить вирок суду 1-ої інстанції - скасувати, ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
В апеляційній скарзі прокурор вказує, що згідно ч. 3 ст. 404 КПК України, особа, яка подає апеляційну скаргу, учасник судового провадження має право клопотати перед судом про дослідження доказів судом апеляційної інстанції, на підставі чого під час апеляційного розгляду просить повторно дослідити:в повному обсязі письмові та речові докази, надані стороною обвинувачення, а також повторно допитати потерпілого, обвинуваченого та свідків, а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
Окрім того, просить допитати свідків, які не були допитані судом першої інстанції ОСОБА_13 ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .
Своє клопотання мотивує тим, що під час судового розгляду не було допитано двох свідків обвинувачення, а саме співробітників патрульної поліції ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , до яких звернувся по допомогу потерпілий ОСОБА_9 одразу після скоєння на нього розбійного нападу та повідомив їм обставини вчиненого кримінального правопорушення.
На необхідності допиту зазначених свідків неодноразово зазначалось прокурором під час судового розгляду під звукозапис. Проте, вказаних свідків допитано не було, а судом прийнято рішення про завершення судового розгляду без їх допиту. Зазначене рішення судом першої інстанції не умотивоване, оскільки покази вказаних свідків можуть мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.
Також, не було допитано свідка обвинувачення ОСОБА_15 , який бачив, як нападники покидали місце вчинення кримінального правопорушення та, по допомогу до якого звернувся свідок ОСОБА_10 одразу після вчинення нападу на нього та на потерпілого.
В судовому засіданні апеляційного суду прокурор ОСОБА_6 підтримав своє клопотання, потерпілий залишив його вирішення на розсуд суду, натомість, обвинувачений та захисник заперечували проти задоволення клопотання.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, апеляційний суд приходить до висновку про таке.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 404 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом 1-ої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
При цьому сам по собі факт подачі на вирок апеляційної скарги із вимогою про його скасування не свідчить про те, що суд апеляційної інстанції автоматично зобов'язаний переглянути справу у повному обсязі, як це здійснював суд першої інстанції.
Розгляд у суді апеляційної інстанції не повинен дублювати дослідження доказів, яке проводилося у місцевому суді, оскільки це суперечить основним засадам кримінального процесуального законодавства України. Такий висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 10.02.2021 року у справі №127/14811/17 (провадження 51-5046км20).
Щодо клопотання прокурора про повторний допит обвинуваченого ОСОБА_7 , а також потерпілого ОСОБА_9 , апеляційний суд вважає, що вони як учасники апеляційного розгляду під час судових засідань висловили свою позицію щодо суті обвинувачення та фактичних обставин провадження, тому необхідності в їх окремому повторному допиті не має.
Натомість, апеляційний суд приймає до уваги, що в поданій стороною обвинувачення апеляційній скарзі зазначалось, що судом 1-ої інстанції надана невірна оцінка фактичним обставинам справи та доказам у провадженні, натомість, ним не вказано, в чому підлягає неповнота або порушення судом 1-ої інстанції при досліджені всіх обставин, та на яких, передбачених законом підставах, а всі його доводи фактично зводились до незгоди із прийнятим судовим рішенням.
Відмовляючи в задоволенні в задоволенні клопотання прокурора про допит свідків, які не були допитані судом першої інстанції ОСОБА_13 ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , апеляційний суд виходить з того, щосаме прокурор під час судового розгляду не забезпечив явку свідків обвинувачення в судові засідання, призначені на 11.08.2018 року, 21.12.2018 року, 16.04.2019 року, 04.07.2019 року, 20.05.2020 року, 30.06.2020 року, а тому суд, не вбачаючи обґрунтованих підстав для чергового відкладення судового засідання, продовжив судовий розгляд та прийняв рішення на підставі наявних доказів та показань потерпілого та свідків, які були допитані безпосередньо судом.
Окрім того, визнаючи необґрунтованими доводи прокурора про те, що на необхідності допиту зазначених свідків неодноразово зазначалось прокурором під час судового розгляду під звукозапис, апеляційний суд виходить з того, що через неявку прокурора були відкладені судові засідання, призначені на 27.06.2018 року, 27.01.2020 року, 20.04.2021 року, 18.10.2021 року, 02.11.2021 року, 16.02.2022 року, 01.04.2022 року, 24.05.2022 року, 23.06.2022 року, 25.07.2022 року, 12.08.2022 року, 26.08.2022 року.
Двічі, 11.08.2021 року та 27.10.2021 року судові засідання відкладались за клопотаннями прокурорів, яким був потрібен час для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, 09.11.2021 року за клопотанням прокурора про необхідність підготовки до судових дебатів, 26.11.2021 року за клопотанням прокурора про необхідність надання часу для зміни правової кваліфікації правопорушення.
Таким чином, саме стороною обвинувачення не було забезпечено явку свідків, на допиті яких він наполягає, а також на протязі тривалого часу, саме через неявку прокурорів затягувався розгляд кримінального провадження.
Так само, під час апеляційного розгляду прокурором не було наведено мотивованих підстав для допиту в суді апеляційної інстанції свідків, яких не було допитано в суді першої інстанції, оскільки сторона обвинувачення не навела, як саме показання цих свідків впливають на доведеність винуватості обвинуваченого, адже свідки не були очевидцями події, не є експертами, які би могли підтвердити наявність у потерпілого ОСОБА_9 тілесних ушкоджень.
Апеляційний суд враховує, що під час судового розгляду судом 1-ої інстанції ретельно були досліджені та вирішені по суті клопотання сторони обвинувачення та захисту щодо дослідження доказів та надана ним оцінка. Апеляційним судом не надається інша оцінка доказам у справі, у зв'язку з чим немає необхідності у повторному допиті свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , чи відтворенні звукозапису їх показань, оскільки в клопотанні, поданому в межах апеляційної скарги не міститься обґрунтування, яким чином їх повторні покази або повторне дослідження всіх письмових доказів можуть вплинути на встановлення фактичних обставин провадження.
Також колегія суддів враховує, що в апеляційній скарзі прокурор не наводить відповідних обґрунтувань щодо необхідності повторного дослідження зазначених доказів, в той час коли клопотання та доводи обвинувачення стосуються незгоди із встановленими фактичними обставинами та зводяться до одного абзацу, при цьому учасник судового провадження має право клопотати перед судом про дослідження доказів судом апеляційної інстанції, а вказані вище порушення вимог КПК, під час апеляційного розгляду не встановлені.
Водночас положеннями КПК не передбачено обов'язку суду дослівно викладати показання обвинуваченого, потерпілого та свідків, таке джерело доказів відображається судом у тому обсязі, який необхідний для встановлення істини у кримінальному провадженні, що і було зроблено в цьому випадку.
Повнота дослідження судом апеляційної інстанції доказів щодо певного факту має бути забезпечена у випадках, коли під час апеляційного розгляду даний факт встановлюється в інший спосіб, ніж це було здійснено у суді першої інстанції.
Таким чином, ст. 404 КПК України не зобов'язує апеляційний суд досліджувати всю сукупність доказів із дотриманням засади безпосередності, якщо він по-новому (інакше) не тлумачить доказів, оцінених у суді першої інстанції. Коли суд першої інстанції дослідив усі можливі докази з дотриманням засади безпосередності, а суд апеляційної інстанції погодився з ними, то суду апеляційної інстанції немає потреби знову досліджувати ці докази в такому ж порядку, як це було зроблено в суді першої інстанції.
Водночас, апеляційний суд, оцінюючи клопотання прокурора про необхідність дослідження під час апеляційного розгляду речових доказів, враховує те, що такими доказами визнані:
- автомобіль марки автомобіль Mercedes- Benz, в кузові чорного кольору, д.н. НОМЕР_1 . повернутий ОСОБА_12 ;
- мобільний телефон марки Айфон 6 в корпусі сірого кольору з сім- карткою НОМЕР_2 , ІМЕІ НОМЕР_3 ;
- дві банківські картки, а саме картка TBC Bank, блакитного кольору, з номером НОМЕР_4 та картку Bank of Georgia біло- помаранчевого кольору, з номером НОМЕР_5 , вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Проте, прокурор, заявляючи клопотання про необхідність їх безпосереднього дослідження апеляційним судом, не наводить жодний обґрунтувань, яким чином вказані речові докази впливають на встановлення фактичних обставин та яке мають відношення до предмету доказування в цьому кримінальному провадженні.
Також, апеляційний суд враховує те, що фактично вказані докази досліджені судом 1-ої інстанції та ним надана відповідна оцінка у вироку, у зв'язку з чим вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання.
При цьому, доводи апеляційної скарги про те, що судом не усунуто суперечностей, які виникли під час розгляду даного кримінального провадження, що істотно вплинуло на законність та обґрунтованість судового рішення, будуть оцінені та вирішені при постановленні рішення у справі.
Керуючись ст.ст. 24, 370, 376, 404, 532 КПК України, апеляційний суд,-
ухвалив
Клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 про повторне дослідження доказів та допит свідків у кримінальному провадженні - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4