8 квітня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12023153120000063 від 09.06.2023р., за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , на вирок Арбузинського районного суду Миколаївської області від 2 січня 2024 року стосовно,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайськ Миколаївської області, громадянина України, не працевлаштованого, не маючого постійного місця проживання, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
-обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.249 КК України,
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_7
захисник ОСОБА_5
(в режимі відеоконференції за допомогою сервісу EASYCON )
встановив:
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі захисник просить вирок суду скасувати. Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 виправдати через недоведеність вчинення ним кримінального правопорушення, у вчиненні якого його було обвинувачено.
Короткий зміст вироку.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.
Покладено на ОСОБА_6 в період пробаційного нагляду обов'язки, передбачені п.1-3 ч.1 ст. 59-1 КК України: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави витрати за проведення судової експертизи у розмірі 4779 (чотири тисячі сімсот сімдесят дев'ять) грн. 60 к.
Цивільний позов прокурора Южноукраїнського відділу Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства в Миколаївській області до ОСОБА_6 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави матеріальну шкоду внаслідок вчинення кримінального правопорушення в сумі 196537 (сто дев'яносто шість тисяч п'ятсот тридцять сім) грн. Вирішено питання щодо речових доказів.
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі захисник пояснює, що в вироку свідчення обвинуваченого спростовані, та взяті за основу тільки покази свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 котрі є працівниками Миколаївського рибоохоронного патруля. Свідчення громадянина ОСОБА_11 суд також необґрунтовано та не доведено спростував оскільки взяв за основні свідків які зацікавлені у покаранні обвинуваченого, а саме працівників Миколаївського рибнагляду. Вважає, що суд першої інстанції не достатньо оцінив усі докази сторони захисту, однобічно прийняв їх до уваги. Вказує, що стороною обвинувачення не доведено сам факт належності сітки для вилову риби «павук» та перемети саме ОСОБА_6 і що саме вів взяв ці знаряддя зі свого домоволодіння, як вказано в обвинувальному акті, оскільки навіть не було проведено обшук за місцем проживання обвинуваченого аби хоча б встановити належність своїх даних які зазначені в обвинувальному акті і на що сул першої інстанції просто не звернув увагу оскільки розглядав справу суб'єктивно та однобічно.
Зауважує, що у судовому засіданні стороною захисту було наголошено, що кількість риби у кілограмах не встановлена, що не дає підстави вважати, що порушені норми добування вилову риби за добу (з кг. та 1 шт), передбачені Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №700 від 19.02.2022р., про який йдеться навіть в обвинувальному акті. Також судом не встановлено як саме за який час була виловлена та риба чи саме 09.06, або с 07.06 по 09.06 2023 року. Вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 стороною обвинувачення не доведена в судовому засіданні. Фактичні обставини кримінального проступку, вчиненого ОСОБА_6 формулюванням обвинуваченням в обвинувальному акті викладені не вірно та не відповідають дійсності і не доведені в судовому засіданні.
Обставини встановлені судом першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено та визнано доведеним, що 09 червня 2023 року у ОСОБА_6 , точний час органом дізнання не встановлено, який перебував на береговій зоні Ташлицького водосховища - охолоджувача, розташованого на території Южноукраїнської територіальної громади Вознесенського району Миколаївської області, виник протиправний умисел на незаконне зайняття рибним промислом без передбаченого законом дозволу.
ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконне зайняття рибним добувним промислом за допомогою заборонених знарядь лову з корисливих мотивів в порушення ст. 27 Закону України «Про тваринний світ», підготував саморобне знаряддя лову «павук», який складається з металевого каркасу, обтягнутого сіткою 1.95 х 1.95 м та два «перемети» загальною довжиною 30 м та гачки в кількості 12 од., які згідно п.п. 1, 7, 9 ч.1 розділу 1У Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 19 вересня 2022 року № 700, є забороненим знаряддям для добування (вилову) водних біоресурсів.
Починаючи з точно не встановленого органом дізнання часу до 13 години 09 червня 2023 року, ОСОБА_6 , перебуваючи на вищевказаній береговій зоні, діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконне зайняття рибним добувним промислом за допомогою заборонених знарядь лову, з корисливих мотивів, в порушення ст. 27 Закону України «Про тваринний світ», Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 19 вересня 2022 року № 700, всупереч наказу Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Миколаївській області № 76 від 29.03.2023 року «Про встановлення весняно-літньої нерестової заборони на лов риби та інших водних біоресурсів у 2023 році», виловив з водойми Ташлицького водосховища - охолоджувача енергетичного об'єкту, розташованого на території Южноукраїнської територіальної громади Вознесенського району Миколаївської області водні біоресурси: 38 особин сома (розміром 11-40 см), вартість за 1 особину складає 5117 грн., 41 особину тиляпії (розміром 6-14 см), вартість за 1 особину складає 51 грн., чим заподіяв рибним запасам України матеріальну шкоду на загальну суму 196537 грн., яка є істотною за критерієм «вилов риби у період нересту».
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 судом кваліфіковані за ч.1 ст.249 КК України, як незаконне зайняття рибним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду.
Обставини встановлені судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника на підтримку доводів апеляційної скарги, заперечення прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, суд апеляційної інстанції дійшов наступного.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегія суддів вважає, що дані вимоги закону судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного вироку щодо ОСОБА_6 дотримано.
У відповідності до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею 22 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів, засобами, передбаченими цим кодексом. Обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, тобто винуватості обвинуваченого, форми вини, мотиву і мети вчинення кримінального правопорушення, виду і розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у відповідності до положень ч.1 ст.92 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим кодексом випадках, на потерпілого.
Згідно вимог ч.1 ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Статтею 85 КПК України визначено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу на позицію, Європейського суду з прав людини, який неодноразово вказував, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
В судовому засіданні суду першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_6 у вчиненні кримінального проступку не визнав та показав, що влітку 2023 року він охороняв бджоли біля Ташлицького водосховища. 09 червня 2023 року він чергував біля водосховища третій день підряд. На пасіку його привозив господар з будинку, розташованому в смт. Костянтинівка, вул. Шевченко. Працював він на пасіці декілька разів по три дні підряд. До нього підійшли два чоловіки, які назвались працівниками рибного патруля, та запитали його про те, кому належать снасті. На що він відповів, що тільки дві вудки належать йому. Далі працівники патруля склали акт, який він підписав, не читаючи. Потім приїхали працівники поліції і почали знімати на камеру у присутності понятих. За пропозицією працівника рибного патруля він підняв з води снасті. Працівники поліції вилучили: «павук», два перемети, сітки та 38 одиниць риби. Рибу дістали з садка біля берега. Спійману ним рибу він кидав у садок. Вудки знаходились на комишах, а перемет був на відстані 5 м від його вудок. Він бачив ці знаряддя лову, коли закидав власні вудки. Коли приїхали працівники рибного патруля, то він перебував на відстані близько 50 м від цих знарядь. «Павук» та перемет він підіймав, однак у них риби не було.
Висловлена в апеляційній скарзі позиція сторони захисту про недоведеності причетності ОСОБА_6 до незаконного зайняття рибним промислом, що заподіяло істотну шкоду спростовується показами свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , протоколом огляду місця події від 09 червня 2023 року, фототаблицею та відеозаписом до нього, протоколом огляду речі від 09 червня 2023 року із якого вбачається, що на береговій зоні Ташлицького водосховища з координатами 47,86972о Пн 31.21738 Сх виявлено: саморобне знаряддя лову «павук», яке складається з сітки розмірами 1.90 м х 1.90 м, вічко 72 мм та металевого каркасу, два перемети загальною довжиною 30 м з кількістю гачків 12 од. розмірами 16 мм, 38 одиниць риби сом, 41 одиницю риби тиляпія (розмірами від 11 до 40 см) та рибацький садок, в якому знаходилась риба (а.с.121-127, 239-242), висновком експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи від 26 листопада 2023 року за № 2677/23-27, проведеної на підставі постанови дізнавача від 27 червня 2023 року, розмір шкоди, завданої внаслідок незаконного вилову ОСОБА_6 водних біоресурсів, а саме: риби видів сом 38 особини, тиляпія 41 особина в Ташлицькому водосховищі - охолоджувачі в Миколаївській області становить 196537 грн. Внаслідок незаконного вилову ОСОБА_6 водних біоресурсів завдано істотну шкоду за критеріями «вилов риби у період нересту» (а.с.156-162).
Також на підтвердження винуватості ОСОБА_6 , суд дослідив матеріали справи № 467/702/23 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_6 за ч.4 ст.85 КУпАП, до яких, серед іншого, входять протокол про адміністративне правопорушення № 018003/393 від 09.06.2023 року, з якого вбачається, що 09 червня 2023 року о 13 годині 20 хвилин в Арбузинському районі на Ташлицькому водосховищі-охолоджувачі на відстані близько 2000м від автодороги до смт. Арбузинка та мосту через Ташлицьке водосховище ОСОБА_6 здійснював вилов водних біоресурсів забороненим знаряддям лову - павуком капроновим із сіткоматеріалу, вічком 12мм розміром 1,95х1,95м, переметом у кількості 2 штук, довжиною 30м із кількістю гачків 12 штук розміром 16мм під час весняно-літньої нерестової заборони (наказ ДАМРГ у Миколаївській області № 76 від 29.03.2023 року). під час огляду на березі була виявлена риба снула в кількості: сом - 38 особин, тиляпія у кількості 41 особина, чим заподіяв рибному господарству України шкоду у сумі 196537 грн., згідно такс затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1209 зі змінами № 1039 від 06.10.2021 року. ОСОБА_6 порушив вимоги розділу IV пункт 1, 4 підпункт 9,7, 4 Правил любительського та спортивного рибальства, за що передбачена відповідальність ч. 4 ст. 85 КУпАП; постанову Арбузинського районного суду Миколаївської області № 467/7023/23 від 11.07.2023 року, якою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_6 за ч.4 ст.85 КУпАП закрито, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в його діях. Матеріали справи направлено до ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївської області (а.п. 178).
Доводи апеляційної скарги про відсутність у матеріалах кримінального провадження належних та допустимих доказів, на підтвердження інкримінованого ОСОБА_6 обвинувачення, є безпідставними та невмотивованими.
На підтвердження встановлених фактичних обставин, які у повному обсязі відтворюють картину події та викривають обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні цього кримінального правопорушення, суд першої інстанції обґрунтовано посилається на дані письмових і речових доказів, які містяться в матеріалах кримінального провадження, досліджені судом, зокрема, і на ті, на які посилається апелянт.
Доказами незаконного зайняття обвинуваченим рибним промислом є вилученні у нього знаряддя лову, його перебування біля водойми, вилучення риби, яка знаходилась на березі водойми, що вказувала на те, що рибу щойно виловили.
Зауваження апелянта про те, що ОСОБА_6 не використовував заборонене знаряддя лову «павук», спростовуються показаннями свідків ОСОБА_8 ОСОБА_10 . ОСОБА_9 , протоколом огляду місця події, відеозаписом до нього, з якого, окрім іншого, вбачається, що поряд з садочком, у якому зберігалась риба, розташований «паук», а також загальною кількістю риби (79 рибин), яка була вилучена. Також, обвинувачений визнав у судовому засіданні суду першої інстанції про те, що вся риба, яка знаходилась у рибацькому садочку, спіймана ним особисто.
Суд апеляційної інстанції критично відноситься до посилання сторони захисту на дозволений вилов риби протягом доби вагою 3 кг як на норму, визначену Наказом № 76, оскільки вказаний Наказ таких норм не містить.
При цьому колегія суддів вважає вірним вказівку суду першої інстанції про те, що у відповідності до висновку експерта від 26 листопада 2023 року істотну шкоду визначено саме за критерієм «вилов риби у період нересту», тобто у заборонений період.
Так, відповідно до Наказу Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Миколаївській області № 76 від 29.03.2023 року «Про встановлення весняно-літньої нерестової заборони на лов риби та інших водних біоресурсів у 2023 році» встановлено заборону на здійснення любительського та спортивного рибальства на водоймах Миколаївської області відповідно до зазначеного у ньому переліку.
За змістом пункту 1.2 вказаного наказу встановлено заборону на здійснення любительського та спортивного рибальства на водоймах Миколаївської області відповідно до зазначеного у ньому переліку, термін нерестової заборони на любительське та спортивне рибальство під час ходу риби на нерест і на період відкладання ікри на водних об'єктах в 2023 році у всіх інших не перерахованих внутрішніх водних об'єктах Миколаївської області, розташованих в зоні контролю Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Миколаївській області визначений у період з 01 квітня по 30 червня. Тобто, здійснення любительського рибальства на водоймах Миколаївської області, які не включені у перелік, у період з 01 квітня по 30 червня 2023 року, є забороненим. Як встановлено судом, обвинувачений здійснив любительське риболовство 09 червня 2023 року, тобто у заборонений період.
Аналізуючи матеріали кримінального провадження, суд апеляційної інстанції встановив, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, доводиться також іншими належними, допустимими доказами, які були предметом детального дослідження судом першої інстанції та лягли в основу оскаржуваного вироку, це зокрема висновком експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи від 26 листопада 2023 року за № 2677/23-27, проведеної на підставі постанови дізнавача від 27 червня 2023 року, відповідно до якої розмір шкоди, завданої внаслідок незаконного вилову ОСОБА_6 водних біоресурсів, а саме: риби видів сом 38 особини, тиляпія 41 особина в Ташлицькому водосховищі - охолоджувачі в Миколаївській області становить 196537 грн. Внаслідок незаконного вилову ОСОБА_6 водних біоресурсів завдано істотну шкоду за критеріями «вилов риби у період нересту» (а.с.156-162). Вказаний висновок експерта узгоджується з висновком спеціаліста Миколаївського рибоохоронного патруля Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Миколаївській області від 14 червня 2023 року (а.с.150-153).
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції всебічно, повно й неупереджено дослідженні всі докази, надані сторонами провадження, яким судом надана оцінка з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, а тому оскаржений вирок відповідає вимогам ст.374 КПК України.
Щодо призначеного покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , то воно призначено згідно з вимогами ст.65 КК України. При цьому враховано дані про особу обвинуваченого, який не працевлаштований, має інвалідність 3 групи, раніше не судимий, вчинив кримінальний проступок, задовільно характеризується за місцем проживання, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, відсутність обставин, що пом'якшує чи обтяжує покарання, та прийшов до висновку про можливість призначення покарання ОСОБА_6 в межах розміру та виду покарання, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, призначивши останньому покарання у виді пробаційного нагляду строком на два роки.
Зважаючи на викладене, рішення суду є законним і обґрунтованим, оскільки постановлене згідно норм матеріального права з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження апелянта, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, в зв'язку з чим приходить до остаточного висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.
Керуючись статтями 376, 405, 407, 418, 419, 424, 426, 532 КПК України,
постановив :
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Вирок Арбузинського районного суду Миколаївської області від 2 січня 2024 року, стосовно ОСОБА_6 , - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий
Судді