Справа № 463/2758/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/894/25 Доповідач: ОСОБА_2
03 квітня 2025 року у м.Львові.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:
під головуванням судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора в кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 26 березня 2025 року про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання підозрюваному ОСОБА_7
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 26.03.2025 року відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_8 про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та обрано запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_7 у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України строком до 26.05.2025 року.
Прокурор ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу на вище вказану ухвалу слідчого судді, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задоволити клопотання слідчого та обрати підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з визначенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
У своїх доводах на підтвердження апеляційних вимог прокурор вказує, що слідчим суддею повною мірою не враховано тяжкість інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, якому загрожує покарання у виді позбавлення волі, останній може незаконно впливати на потерпілого та свідків, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення. Також прокурор вказує, що ОСОБА_7 не працює, не має постійного місця проживання на території Львівської області та раніше неодноразово судимий.
При апеляційному розгляді прокурор підтримав апеляційну скаргу та наведені в ній мотиви та вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою.
Дослідивши матеріали клопотання слідчого, оскаржувану ухвалу слідчого судді, доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення, пояснення прокурора, суд апеляційної інстанції встановив наступне.
Відповідно до вимог ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
25.03.2025 року ОСОБА_7 оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, а саме у вчиненні крадіжки в умовах воєнного стану.
Санкцією ч.4 ст.185 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років позбавленням волі з конфіскацією майна, що є особливо тяжким кримінальним правопорушенням проти основ державності України.
Колегія суддів вважає, що надані слідчим докази доводять обставини, що свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, і таке стверджується доказами, що долучені до клопотання слідчого та не оскаржується в апеляційній скарзі прокурора.
При цьому, слідчий суддя вірно встановив наявність та обґрунтованість ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на потерпілого.
Водночас, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками слідчого судді про те, що відсутні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки ОСОБА_7 не має зареєстрованого місця проживання у м. Львові, матеріали поданого клопотання про застосування запобіжного заходу не містять будь якої інформації, що підозрюваний проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Відсутня будь яка інформація, що він є власником вказаної квартири, орендує таку, чи на будь якій іншій правовій основі має право на проживання в ній. В судове засідання стороною обвинувачення не забезпечено явку власника такої квартири, чи законного володільця, які б дали дозвіл на відбуття підозрюваним запобіжного заходу в ній.
Також під час апеляційного розгляду стороною обвинувачення не надано даних про проживання підозрюваного ОСОБА_7 на законних підставах за адресою АДРЕСА_1 , що дало б можливість на законних підставах останньому обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Враховуючи вище викладене колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді про відмову в задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання підозрюваному ОСОБА_7 є законною та обґрунтованою, і не знаходить достатніх та належних підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.376, 405, 407, 424 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 26 березня 2025 року про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання підозрюваному ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора в кримінальному провадженні ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: