Справа № 308/17439/21
08.04.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря: ОСОБА_4 ,
учасників судового розгляду: прокурора - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/58/24, за апеляційною скаргою прокурора Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 січня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 січня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області старший лейтенанта поліції ОСОБА_7 погоджене прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12021070000000250 від 24.09.2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Слідчий у кримінальному провадженні - слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 за погодженням з прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12021070000000250 від 24.09.2021 року звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_8 .
В ухвалі слідчий суддя зазначила, що органом досудового розслідування складено 20.01.2025 року відносно ОСОБА_8 повідомлення про підозру за ч.2 ст. 367 КК України, копія якої вручена ОСОБА_8 21.01.2025 року, а отже орган досудового розслідування зібрав достатньо доказів для повідомлення ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 367 КК України. Окрім того слідчий суддя бере до уваги тривалість проведення досудового розслідування, а саме відомості до ЄРДР внесені 24.09.2021 року .
Окрім того, слідчий суддя зазначає, що діяння, яке інкримінується підозрюваній ОСОБА_8 було вчинено в період 2007 - 2008 року, тобто враховуючи що вчинено кримінальне правопорушення в період 2007 - 2008 року, то на час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу закінчились строки давності притягнення до кримінальної відповідальності встановлені ст. 49 КК України.
Слідчий суддя дійшла висновку про відмову у застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_8 .
В апеляційній скарзі прокурор вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, незаконною, такою, що підлягає скасуванню. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою відносно підозрюваної ОСОБА_8 обрати запобіжний захід - у вигляді домашнього арешту терміном на 2 місяці, з покладенням на неї обов'язків.
Від ОСОБА_8 та її захисника надійшли заяви про відкладення розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Зі змісту ст. 181 КПК України вбачається, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
У рішенні ЄСПЛ по справі “Бузаджі проти Республіки Молдова», в пунктах 86-91 зауважено, що домашній арешт з огляду на його рівень і напруженість вважається позбавленням свободи у розумінні статті 5 Конвенції. Суд постановив, що цей спосіб позбавлення свободи вимагає існування відповідних і належних підстав, як і тримання під вартою під час досудового слідства. Він уточнив, що поняття «рівень» і «напруженість» у його практиці, як критерії застосовності статті 5 Конвенції, стосується тільки рівня обмеження свободи пересування, а не відмінностей за рівнем комфорту або у внутрішньому режимі у різних місцях позбавлення волі.
Колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання старшого слідчого, зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею дотримані, а доводи прокурора, викладені в судовому засіданні та в апеляційній скарзі щодо незаконності ухвали слідчого судді, є необґрунтованими.
Із журналу судового засідання вбачається, що під час розгляду клопотання участь у його розгляді приймали прокурор, підозрювана ОСОБА_8 , її захисник-адвокат ОСОБА_9 , що свідчить про дотримання права підозрюваної ОСОБА_8 на захист.
Так, апеляційним судом встановлено, що витягом з кримінального провадження №12021070000000250 від 24.09.2021 року, сформованого станом на 21.01.2025 року, підтверджено, що органом досудового розслідування -ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.
20.01.2025 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, яку їй вручено 21.01.2025 року.
Своє рішення про відмову слідчий суддя мотивував тим, що у судовому засіданні не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про можливість застосування до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про те, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінального правопорушення, ч.2 ст.367 КК України, не доведено в повному обсязі.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Крім того, як вбачається з матеріалів судового провадження, прокурором в судовому засіданні не доведено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що є безумовною підставою для відмови в задоволенні клопотання про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту.
При цьому матеріали клопотання не містять доказів, що підозрювана будь-яким чином переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, знищила, сховала або спотворила будь-яку із речей чи документів, будь-яким чином перешкоджала кримінальному провадженню чи вчинила інше кримінальне правопорушення, будь-яким чином здійснювала вплив на свідків.
Доводи, на які послався в апеляційній скарзі прокурор з приводу можливих виду та строку покарання ОСОБА_8 , виходить за межі визначених законом повноважень прокурора та суперечить загальним засадам кримінального провадження, зокрема, передбаченій п. 10 ч. 1 ст. 7 КПК України презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини.
Інші обставини, на які вказує прокурор в апеляційній скарзі, були враховані судом при прийнятті рішення, у зв'язку з чим і зроблено обґрунтований висновку про необхідність відмови у застосуванні запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_8 .
За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку про те, що при розгляді клопотання слідчий суддя, врахувавши вищенаведені обставини, вимоги кримінального процесуального закону та дані про особу підозрюваного, дійшов до належних висновків про відмову в задоволенні клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту, які ґрунтуються на вимогах закону й доданих до клопотання матеріалах, у зв'язку з чим, визнаються апеляційним судом обґрунтованими й належним чином вмотивованими.
На інші доводи в обґрунтування апеляційної скарги, які б свідчили про незаконність судового рішення, в апеляційній скарзі не вказується.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, у зв'язку із чим, враховуючи положення ч. 3 ст. 407 КПК України, ухвала слідчого судді як законна та обґрунтована підлягає залишенню без зміни.
Керуючись ст. ст. 176-179, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 січня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді