Справа № 930/1737/24
Провадження №11-кп/801/279/2025
Категорія: 23
Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
08 квітня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
із секретарем ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці об'єднані кримінальні провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12024025070000070 від 15.06.2024 та № 12024020070000246 від 27.09.2024, за апеляційною скаргою заступника керівника Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_8 на вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 26.11.2024 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Вінниця, Вінницького району Вінницької області, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, який має на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше судимим Немирівським районним судом 30.11.2022 року за ст. 125 ч. 2 КК України до штрафу в розмірі 850 грн., 11.03.2024 року Немирівським районним судом за ст. 125 ч. 1 КК України до 100 годин громадських робіт,
визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 389 КК України та ст. 126-1 КК України, і призначено йому покарання:
- за ст. 126-1 КК України - у вигляді 2 (двох) років пробаційного нагляду;
- за ч. 2 ст. 389 КК України - у вигляді 1 (одного) року пробаційного нагляду.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено ОСОБА_7 покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 2 (двох) років пробаційного нагляду, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 59-1 КК України, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
На підставі ч. 1 ст. 49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України строк покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_7 ухвалено обчислювати з дня його постановки за цим вироком на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, застосовано до засудженого ОСОБА_7 , обмежувальний захід та направлено до органу місцевого самоврядування для проходження програми для кривдників, строком 2 (два) місяці.
ОСОБА_7 , будучи раніше засудженим, а саме вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 11.03.2024 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України, до покарання у виді громадських робіт на строк 100 годин громадських робіт.
На підставі розпорядження суду про виконання вище вказаного вироку 08.05.2024 засудженого ОСОБА_7 відповідно до ст. ст. 36, 37, 40 КВК України поставлено на облік за місцем проживання у Вінницькому районному секторі № 6 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області, роз'яснено порядок та умови відбування покарання у вигляді громадських робіт, про відповідальність засудженого та попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування вказаного покарання за ч. 2 ст. 389 КК України, про що ОСОБА_7 08.05.2024 надано підписку згідно п. 7 ч. 2 розділу ІV Порядку здійснення нагляду та проведення соціально - виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.01.2019 № 272/5.
Засудженому ОСОБА_7 08.05.2024 під розписку надано направлення на відбування громадських робіт до Немирівської міської ради Вінницької області, згідно якого засуджений повинен приступити до виконання громадських робіт з 13.05.2024 року.
Відповідно до ст. 39 КВК України розпорядженням міського голови Немирівської міської ради № 142-р від 09.05.2024 «Про проведення громадських робіт на території Немирівської міської ради» ОСОБА_7 залучено до виконання робіт з 13.05.2024, а також для здійснення контролю за відбуванням покарання призначено відповідальну особу та встановлено графік виконання громадських робіт.
Згідно даного графіку ОСОБА_7 повинен відпрацювати по чотири години громадських робіт в день, а саме в період з 13.05.2024 по 21.06.2024 виконуючи роботи з благоустрою.
Однак, ОСОБА_7 з 27.05.2024 по 11.06.2024 до виконання громадських робіт не приступив, на визначений об'єкт чи до Немирівської міської ради не з'являвся, про причини неявки не повідомляв.
У зв'язку із цим 11.06.2024 начальником Вінницького районного сектору № 6 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області здійснено виїзд за місцем проживання ОСОБА_7 для встановлення причини порушення порядку та умов відбування покарання, однак, поважних причин неявки за місцем виконання громадських робіт, у тому числі документально підтверджених, не встановлено.
За цих обставин начальником Вінницького районного сектору № 6 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області відповідно до ч.1 ст. 40 КВК України, 11.06.2024 ОСОБА_7 винесено під розписку застереження у вигляді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності, у разі подальшого ухилення від відбування покарання.
Разом з тим, ОСОБА_7 незважаючи на винесені застереження, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання виконував громадські роботи лише з 13.06.2024 по 19.06.2024, та станом на 30.06.2024 відбув лише 60 годин.
Таким чином, ОСОБА_7 допустив ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, що відповідно до ч. 3 ст. 40 КПК України є невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин.
Крім того, ОСОБА_7 в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», діючи умисно, усвідомлюючи небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, систематично, протягом тривалого часу, а саме з жовтня 2022 року по вересень 2024 року, вчиняв домашнє насильство у виді фізичного насильства щодо своєї співмешканки ОСОБА_9 , за місцем їх спільного проживання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що виражалось у спричиненні тілесних ушкоджень ОСОБА_9 .
Так,28.10.2022 близько 12:00 год. ОСОБА_7 , перебуваючи у кімнаті житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 розпочав суперечку із ОСОБА_9 , з якою він перебуває у сімейних відносинах. В ході даної суперечки ОСОБА_7 усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, перебуваючи у безпосередній близькості біля ОСОБА_9 , штовхнув останню на диван. Після цього, ОСОБА_7 у той час коли ОСОБА_9 лежала на дивані, з метою спричинення тілесних ушкоджень останній, дістав з правої кишені своєї куртки ножа, яким наніс один удар в область лівого стегна ОСОБА_9 , чим спричинив тілесне ушкодження у вигляді колото-різаної рани по задній поверхні третини лівого стегна, що згідно висновку судово-медичного експерта від 07.11.2022 виникло від дії колюче-ріжучого предмета та відноситься до легкого тілесного ушкодження, яке спричинило короткочасний розлад здоров'я (відповідно до п. 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»). Згідно вироку Немирівського районного суду Вінницької області від 30.11.2022, який набрав законної сили, ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України.
Крім того, 06.01.2024 близько 15:00 год. ОСОБА_7 перебуваючи у кімнаті житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , розпочав суперечку із ОСОБА_9 , з якою він перебуває у сімейних відносинах, під час якої у ОСОБА_7 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 . Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_7 наніс три удари долонею правої руки в область обличчя останньої, чим спричинив ОСОБА_9 тілесне ушкодження у вигляді синця в області нижньої губи зліва, розриву кайми нижньої губи, крововиливів та розривів слизової оболонки в області верхньої та нижньої губи зліва, сколу ріжучої частини 1-го та 2-го зуба верхньої щелепи зліва, які згідно висновку судово-медичного експерта від 09.01.2024 року виникли від дії тупого, твердого предмета та відносяться до легких тілесних ушкоджень, відповідно до п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень». Згідно вироку Немирівського районного суду Вінницької області від 11.03.20224 який набрав законної сили, ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
Крім того, 26.09.2024 у період часу з 15:30 до 17:00 год. ОСОБА_7 перебуваючи на вулиці біля житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , розпочав чергову словесну суперечку із своєю співмешканкою ОСОБА_9 в ході якої ОСОБА_7 усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій, умисно спричинив ОСОБА_9 тілесні ушкодження у виді синців в області правого передпліччя, лівої гомілки, правого стегна, по задній поверхні шиї.
Дані тілесні ушкодження, виникли від дії тупого, твердого предмета та відносяться до легких тілесних ушкоджень, згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» п. 2.3.5.
Дії ОСОБА_7 органом досудового слідства кваліфіковані за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до фізичних страждань та за ч. 2 ст. 389 КК України, ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.
Заступник керівника Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, просив вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 26.11.2024 року відносно ОСОБА_7 в частині призначеного покарання скасувати через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що потягло невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого внаслідок м'якості.
Ухвалити новий вирок, яким визнати винуватим ОСОБА_7 та призначити йому покарання:
- за ст. 126-1 КК України - у виді 2 (двох) років пробаційного нагляду з покладанням обов'язків, передбачених ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України, а саме зобов'язати його періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- за ч. 2 ст. 389 КК України у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду з покладанням обов'язків, передбачених ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України, а саме зобов'язати його періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На підставі ст. 70 КК України призначити ОСОБА_7 покарання, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 2 (двох) років пробаційного нагляду, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 59-1 КК України, а саме періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, застосувати до засудженого ОСОБА_7 , обмежувальний захід та направлено до органу місцевого самоврядування для проходження програми для кривдників, строком 2 (два) місяці.
У решті вирок залишити без змін.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що Немирівський районний суду Вінницької області, ухвалюючи вирок щодо ОСОБА_7 , мав призначити йому покарання за ст. 126-1 КК України у виді пробаційного нагляду на певний строк з покладанням обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України, потім призначити покарання за ч. 2 ст. 389 КК України у виді пробаційного нагляду на певний строк з покладанням обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України, після чого застосувати положення ст. 70 КК України та призначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді пробаційного нагляду на певний строк з покладанням обов'язків, передбачених ст. 59-1 КК України.
Однак, ухвалюючи вирок стосовно ОСОБА_7 від 26.11.2024 та призначаючи йому покарання як за ст. 126-1 КК України у виді пробаційного нагляду, так і за ч. 2 ст. 389 КК України у виді пробаційного нагляду, Немирівський районний суду Вінницької області не поклав на нього обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України, що є обов'язковим у разі призначення такого виду покарання, тобто неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу прокурора, просив скасувати вирок через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, оскільки покладення обов'язків є обов'язковим при призначенні покарання за кожний кримінальне правопорушення, думку обвинуваченого ОСОБА_7 , який не заперечив проти апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга прокурора -підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 389 КК України та ст. 126-1 КК України в апеляційному порядку прокурором не оспорюються.
Перевіривши доводи щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність апеляційної скарги прокурора, суд апеляційної інстанції вважає, що вони є обґрунтованими.
Відповідно до ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування судового рішення, є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; застосування закону, який не підлягає застосуванню; неправильне тлумачення закону, який суперечить його точному змісту; призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 59-1 КК України, покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.
При цьому ч. 2 ст. 59-1 КК України визначено, що суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду такі обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
З аналізу вищевказаних вимог кримінального закону вбачається, що положення, передбачені ч. 2 ст. 59-1 КК України, є імперативною нормою.
Таким чином, при призначенні покарання у виді пробаційного нагляду на обвинуваченого в обов'язковому порядку мають бути покладені обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України, за кожне кримінальне правопорушення.
Суд першої інстанції, ухвалюючи вирок стосовно ОСОБА_7 від 26.11.2024 та призначаючи йому остаточне покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України у виді пробаційного нагляду, поклав на обвинуваченого обов'язки, передбачені ст. 59-1 КК України.
З урахуванням положень ст. 59-1 КК України суд першої інстанції, ухвалюючи вирок щодо ОСОБА_7 , мав призначити обвинуваченому покарання за ст. 126-1 КК України у виді пробаційного нагляду на певний строк з покладанням обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України, потім призначити покарання за ч. 2 ст. 389 КК України у виді пробаційного нагляду на певний строк з покладанням обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України, після чого застосувати положення ч. 1 ст. 70 КК України та призначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді пробаційного нагляду на певний строк з покладанням обов'язків, передбачених ст. 59-1 КК України.
Неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 59-1 КК України, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 409, ст. 413 КПК України є підставою для скасування вироку та ухваленням нового вироку.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 413, 420, 615 КПК України, суд апеляційної інстанції,
апеляційну скаргу заступника керівника Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_8 - задоволити.
Вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 26.11.2024 року, яким ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 389 КК України та ст. 126-1 КК України, в частині призначеного покарання скасувати через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Ухвалити новий вирок.
Призначити ОСОБА_7 покарання:
- за ст. 126-1 КК України - у виді 2 (двох) років пробаційного нагляду з покладанням обов'язків, передбачених ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України, а саме зобов'язати його періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- за ч. 2 ст. 389 КК України - у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду з покладанням обов'язків, передбачених ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України, а саме зобов'язати його періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На підставі ст. 70 КК України призначити ОСОБА_7 покарання, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 2 (двох) років пробаційного нагляду.
На підставі п.п. 1-3 ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 91-1 КК України, застосувати до засудженого ОСОБА_7 , обмежувальний захід та направлено до органу місцевого самоврядування для проходження програми для кривдників, строком 2 (два) місяці.
В решті вирок залишити без змін.
Судове рішення може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Відповідно до ч. 4 ст. 532 КПК України судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому ОСОБА_7 .
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4