Справа № 147/44/25
Провадження № 33/801/326/2025
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Почкіна О. М.
Доповідач: Войтко Ю. Б.
08 квітня 2025 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Войтко Ю. Б.,
з участю секретаря судового засідання: Пантелеймонової А. І.,
захисника: адвоката Клойстрех О. В.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тростянецького районного суду Вінницької області від 04 березня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 04 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в сумі становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнуто з нього на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.
Не погодившись з постановою Тростянецького районного суду Вінницької області від 04 березня 2025 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає її незаконною та такою, що не відповідає обставинам справи, просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Основними доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції порушив вимоги ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, не встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання його винуватості.
Зауважує, що розглядаючи справу, суд не з'ясував обставини справи, розглянув справу поверхнево, так як висновки суду не ґрунтуються на доказах та не відповідають фактичним обставинам справи. Судом також не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та залишено поза увагою грубі порушення процесуального та матеріального права.
Вказує, що закон встановлює чітку послідовність обставин, як підлягають встановленню в ході проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, які знаходяться в причинному зв'язку між собою та є взаємозалежними.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, надав суду письмові пояснення. Оскільки своєчасно сповіщений про місце і час розгляду справи, підстави відкладення розгляду справи відсутні. Його захисник - адвокат Клострейх О. В. підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі та просить її задовольнити.
Заслухавши пояснення захисника Клострейх О. В, дослідивши матеріали адміністративної справи, доводи апеляції, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
За змістом ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності, а положеннями ст. 245 цього ж Кодексу визначено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КпАП України).
Судом встановлено, що відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 209876 від 01.01.2025, ОСОБА_1 01.01.2025 о 01 год. 38 хв. в с. Капустяни по вул. Лесі Українки, керував транспортним засобом Opel Vectra, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6810, результат тесту 2.02 %, тест №04589, чим ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР України.
Дані протоколу відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, містять виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про події правопорушення та особу, яка його вчинила.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП забороняється керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частини 2 статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція).
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 23 ЗУ Про національну поліцію, поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, апеляційний суд приходить до висновку, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідають встановленим фактичним обставинам справи, вина ОСОБА_1 доведена наявними у матеріалах справи належними та допустимими доказами, а його дії за частиною 1 статті 130 КУпАП кваліфіковані правильно.
До таких висновків суд прийшов дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 209876 від 01.01.2025; відповідно до роздруківки приладу Драгер «Alcotest 6810» результатом тесту 2,02 % - позитивний; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на огляд водія транспортного засобу; відеозапис з бодікамери поліцейського.
Докази в сукупності узгоджуються між собою, жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку, в сукупності підтверджують вину скаржника у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і встановлений судом перебіг досліджуваної події відповідає змісту відео, яке міститься на технічному носієві з відеозаписом, який знаходиться в матеріалах справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції був досліджений відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції.
До протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 209876 від 01.01.2025, як доказ у справі, додано відеозапис на DVD з нагрудної камери поліцейського, що відповідає положенням ч. 1 ст. 251 КУпАП.
Безпідставними є доводи захисту про невиконання працівниками поліції вимог безперервності відеозапису посилаючись на те, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції.
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису й матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення, а тому доводи щодо відсутності відеозапису з моменту початку виконання службових обов'язків є безпідставними. Крім того, технічно відеозапис реєстратором здійснюється роздільними окремими файлами.
Частина 2 ст. 251 КУпАП встановлює, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, і такою особою до протоколу про адміністративне правопорушення додано відеозапис з одного відеореєстратора.
Отже, зафіксовані відеозаписом обставини, які були здійснені поліцейським за допомогою нагрудного відео реєстратора, безумовно стосуються вчиненого правопорушення, що надає можливість повно та об'єктивно дослідити їх, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п. 6 розділу І Інструкції).
За результатами огляду ОСОБА_1 , проведеного за допомогою приладу Драгер «Alcotest 6810» на місці зупинки, виявлено вміст алкоголю 2,02 %, тобто перевищує гранично допустиму норму (0,2% проміле) та беззаперечно вказує на перебування скаржника в стані алкогольного сп'яніння. З даним оглядом скаржник був ознайомлений, як вбачається із відеозапису. Також працівниками поліції складено акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу з зазначенням результатів (2,02 %).
Суд відхиляє доводи захисника про порушення процедури проходження огляду з підстав не зробленого контрольного забору повітря газоаналізатором, оскільки згідно п.п. 2.3.1.4 «Проведення тесту» такий забір проби повітря алкотестер робить автоматично.
Згідно Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проводився у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота; нечітка вимова; порушення координації рухів.
Як зазначалося вище, частиною 3 статті 266 КУпАП передбачено, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
З дослідженого відеозапису встановлено, що працівники поліції, повідомивши водію про наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння, запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в закладі охорони здоров'я.
Огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу Драгер «Alcotest 6810» проводився за згодою ОСОБА_1 , який мав можливість, у разі незгоди з результатами огляду пройти такий огляд в медичному закладі.
Як встановлено із матеріалів справи, зокрема з дослідженого відеозапису, ОСОБА_1 заперечень щодо проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або незгоду із результатами проведеного огляду на стан сп'яніння не зазначав.
Отже, підстав для проведення огляду та доставлення його працівниками поліції в заклад охорони здоров'я був відсутній.
Спосіб, у який було встановлено алкогольне сп'яніння скаржника, не суперечить вимогам законів.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об'єктивності вищевказаного проходження огляду, фальсифікації матеріали справи не містять та правопорушником надано не було. Протокол про адміністративне правопорушення не містить істотних розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи, а тому вірно покладено ці дані судом в основу прийнятого рішення.
Належних та допустимих доказів в підтвердження неправомірності в діях працівників поліції ОСОБА_1 суду не надав.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що працівниками поліції було дотримано процедуру проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд підійшов до розгляду справи в спрощеному порядку, не заслуговують на увагу, оскільки суд першої інстанції відповідно до ст. 245 КУпАП у повній мірі дослідив та проаналізував наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази і надав їм належну правову оцінку. Відтак дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, що з урахуванням характеру вчиненого правопорушення є правильним та достатнім і відповідає вимогам ст. 33 КУпАП.
Не знайшли свого підтвердження доводи захисту про порушення працівниками поліції прав ОСОБА_1 , зокрема скористатись правовою допомогою адвоката, оскільки працівники поліції не здійснювали розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду обґрунтовано викладеного в мотивувальній частині судового рішення та не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Даючи оцінку доказам по справі суд першої інстанції правильно прийшов до висновку та визнав винуватим ОСОБА_1 .. Так як керуючи автомобілем водій не повинен перебувати в стані алкогольного сп'яніння, оскільки для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керуванням цим засобом у дорозі що передбачено Правилами дорожнього руху України.
Таким чином, суд приходить до висновку про порушення ОСОБА_1 зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення вимог ПДР, а саме п. 2.9 (а), що свідчить про скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлені обставини скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. З таким висновком погоджується і апеляційний суд, оскільки такий висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, яким судом першої інстанції було надано належну оцінку.
Європейський суд з прав людини зазначав, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» від 09 липня 1997 року). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії» від 20 травня 2010 року).
Інші доводи апеляційної скарги, апеляційний суд не приймає до уваги, так як ці доводи не підтверджені доказами та не спростовують факту порушення ОСОБА_1 вимог передбачених п. 2.9 (а) ПДР України і не свідчать про невідповідність складеного щодо нього протоколу вимогам ст. 256 КУпАП.
Отже, процесуальних порушень під час розгляду справи, які б слугували підставою для скасування постанови, суд першої інстанції не допустив.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм процесуального права, яке могло призвести до неправильного вирішення справи. З урахуванням наведеного, посилання в апеляційній скарзі на необхідність закриття провадження у справі за відсутності в діях заявника складу правопорушення суд вважає безпідставними та не знаходить підстав для їх задоволення.
За таких обставин та з урахуванням положень статей 268, 294 КпАП України апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, а відтак постанову Тростянецького районного суду Вінницької області від 04 березня 2025 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Тростянецького районного суду Вінницької області від 04 березня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду Ю. Б. Войтко