Єдиний унікальний номер 722/569/25
Номер провадження 1-в/722/123/25
07 квітня 2025 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:
судді: ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
представників СВК №67 ОСОБА_4 , ОСОБА_5
засудженого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання начальника державної установи «Сокирянська виправна колонія (№67)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Начальник державної установи «Сокирянська виправна колонія (№67)» звернувся до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання у виді позбавлення волі засудженого ОСОБА_6 .
Посилався на те, що ОСОБА_6 відбуває покарання за вироком Піщанського районного суду Вінницької області від 12.09.2022 року за ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.190, ч.4 ст.185, ч.1 ст.70 КК України на строк 5 роки позбавлення волі. На підставі ст.72 КК України зараховано ОСОБА_6 в строк відбування покарання період перебування його під вартою з 05.04.2022 року по 12.10.2022 року, з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 1 день позбавлення волі. Ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 22.01.2025 року звільнено ОСОБА_6 від покарання за ст.ст.185ч.3, 190 ч.2, 185ч.4 КК України, призначеного вироком Піщанського районного суду Вінницької області від 12.09.2022 року у зв'язку із усуненням законом караності діяння. Визнано вважати ОСОБА_6 засудженим за вироком Піщанського районного суду Вінницької області від 12.09.2022 року за ст.ст.186 ч.2, 185 ч.3, 70 КК України до 4 років позбавлення волі.
За вказаним вироком суду початок строку відбування покарання ОСОБА_6 - 12.10.2022 року. Кінець строку - 05.04.2026 року.
Станом на час звернення із клопотанням ОСОБА_6 відбув 2/3 строку призначеного судом покарання.
В місцях позбавлення волі ОСОБА_6 перебуває з 08.04.2022 року. За період відбування покарання в ДУ «Вінницька УВП (№1)» до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Не заохочувався. З 10.11.2022 року відбував міру кримінального покарання в ДУ «Могилів-Подільська ВК (№114)». За час відбування покарання в даній установі за порушення порядку та умов відбування покарання в двох випадках притягувався до дисциплінарної відповідальності. Стягнення погашені. В одному випадку заохочувався.
До державної установи «Сокирянська виправна колонія (№67)» прибув 09.11.2023 року. По прибуттю до установи подав заяву на працевлаштування та був працевлаштований водієм транспортної дільниці підприємства установи. До роботи відносився добре, виконував поставлені завдання вчасно та в повному обсязі. Правил техніки безпеки та безпеки праці не порушує. Приймав участь в програмі диференційованого виховного впливу «Духовне відродження», регулярно відвідував молитовний будинок при установі.
За час відбування покарання в установі до дисциплінарної відповідальності не притягувався. В одному випадку заохочений.
27.12.2024 року за постановою начальника установи був переведений для подальшого відбування покарання до дільниці соціальної реабілітації, де й перебуває по теперішній час. Працевлаштований різноробочим дільниці. До виконання своїх обов'язків та поставлених йому завдань підходить завжди з відповідальністю та розумною ініціативою.
По відношенню до персоналу установи ввічливий, тактовний. У відношенні до інших засуджених вживчивий, неконфліктний, стосунки підтримує із засудженими позитивної спрямованості, будує з ними рівні й доброзичливі взаємовідносини.
Заходи виховного характеру, які проводяться у дільниці, відвідує, реагує на них вірно. За час перебування на дільниці порушень встановленого режиму відбування покарання не допускав, стягненням не підлягав.
Приймає участь в програмі диференційованого виховного впливу «Підготовка до звільнення осіб, які утримуються в дільниці соціальної реабілітації». За оцінюваний період відбування покарання спроб втечі не вчиняв. На профілактичних обліках не перебуває.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 проти задоволення клопотання заперечував вказуючи, що воно є передчасним, адже засуджений ОСОБА_6 до СВК прибув в листопаді 2023 року, проте норму виробітку почав виконувати лише з травня 2024 року. Попри це, з наявної суми заборгованості по виконавчих документах в сумі 16384 грн. засуджений відшкодував лише 17 грн. 06 коп. Двічі притягувався до дисциплінарної відповідальності за порушення розпорядку дня. До дільниці соціальної реабілітації ОСОБА_6 переведено в грудні 2024 року, що відповідає ступеню його оцінки як такого, що стає на шлях виправлення. Проте, в березні 2025 року, фактично через три місяці перебування останнього на ДСР ступінь його оцінки визначено як такого, що довів своє виправлення.
Представник колонії ОСОБА_5 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Представник колонії ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що був безпосереднім начальником відділення, де відбував покарання ОСОБА_6 до переведення його на ДСР. Зазначив, що з грудня 2024 року по березень 2025 року засуджений дійсно не міг досягти такого ступеня виправлення, однак під час відбування покарання він позитивно себе зарекомендував.
Засуджений ОСОБА_6 в судому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити та зазначив, що під час відбування покарання він виконував всі розпорядження та доручену йому роботу.
Заслухавши думку всіх учасників процесу, дослідивши письмові документи, додані до клопотання та детально матеріали особової справи засудженого суд вважає, що клопотання начальника державної установи «Сокирянська виправна колонія (№67)» задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Таким чином, виходячи із вказаної норми кримінального закону, застосування умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування як основного, так і додаткового покарання, є виключною дискрецією суду.
Пунктом 2 ч.3 ст.81 КК України передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим, не менше двох третин строку покарання, призначеного судом умисний тяжкий злочин.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 засуджений вироком Піщанського районного суду Вінницької області від 12.09.2022 року за ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.190, ч.4 ст.185, ч.1 ст.70 КК України на строк 5 років позбавлення волі.
На підставі ст.72 КК України зараховано ОСОБА_6 в строк відбування покарання період перебування його під вартою з 05.04.2022 року по 12.10.2022 року, з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 1 день позбавлення волі.
Ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 22.01.2025 року звільнено ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання за ст.ст.185ч.3, 190 ч.2, 185 ч.4 КК України, призначеного вироком Піщанського районного суду Вінницької області від 12.09.2022 року, на підставі ст.74 КК України, у зв'язку із усуненням законом караності діяння, за яке його було засуджено.
Визнано вважати ОСОБА_6 засудженим за вироком Піщанського районного суду Вінницької області від 12.09.2022 року за ст.ст.186 ч.2, 185 ч.3, 70 КК України до 4 років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 - 12.10.2022 року.
Відповідно, кінець строку - 05.04.2026 року.
Станом на час розгляду судом клопотання, засуджений ОСОБА_6 , із врахуванням строку попереднього ув'язнення, відбув більше двох третин строку покарання, призначеного судом.
Невідбутий засудженим ОСОБА_6 строк покарання у виді позбавлення волі, станом на час постановлення судом даної ухвали, складає 9 місяців 28 днів.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» №2 від 26.04.2002 року (далі Постанова №2), умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття рішення при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч.2 ст.81 КК).
Тобто, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише за умови обов'язкової та одночасної наявності вказаних в законі підстав і умов в їх сукупності. При цьому, основним і вирішальним є не факт відбуття визначеної частини покарання, а досягнення однієї із цілей покарання - виправлення засудженого.
Відповідно до Постанови №2, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії по суті внесеного подання.
Головною підставою умовно-дострокового звільнення є виправлення особи, а висновок суду про доведеність виправлення засудженого повинен засновуватись на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період перебування у виправно-трудовій установі.
Відповідно до п.17 Постанови №2 під час судового розгляду питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання суди повинні ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Із досліджених в судовому засіданні письмових матеріалів клопотання та особової справи засудженого судом встановлено, що в місцях позбавлення волі ОСОБА_6 перебуває з 08.04.2022 року. За період відбування покарання в ДУ «Вінницька УВП (№1)» до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Не заохочувався. З 10.11.2022 року відбував міру кримінального покарання в ДУ «Могилів-Подільська ВК (№114)». За час відбування покарання в даній установі за порушення порядку та умов відбування покарання в двох випадках притягувався до дисциплінарної відповідальності. Стягнення погашені. В одному випадку заохочувався.
До державної установи «Сокирянська виправна колонія (№67)» прибув 09.11.2023 року. По прибуттю до установи подав заяву на працевлаштування та був працевлаштований водієм транспортної дільниці підприємства установи. До роботи відносився добре, виконував поставлені завдання вчасно та в повному обсязі. Правил техніки безпеки та безпеки праці не порушує. Приймав участь в програмі диференційованого виховного впливу «Духовне відродження», регулярно відвідував молитовний будинок при установі.
За час відбування покарання в установі до дисциплінарної відповідальності не притягувався. В одному випадку заохочений.
27.12.2024 року за постановою начальника установи був переведений для подальшого відбування покарання до дільниці соціальної реабілітації, де й перебуває по теперішній час. Працевлаштований різноробочим дільниці.
Згідно характеристик засудженого, до виконання своїх обов'язків та поставлених йому завдань підходить завжди з відповідальністю та розумною ініціативою.
По відношенню до персоналу установи ввічливий, тактовний. У відношенні до інших засуджених вживчивий, неконфліктний, стосунки підтримує із засудженими позитивної спрямованості, будує з ними рівні й доброзичливі взаємовідносини.
Заходи виховного характеру, які проводяться у дільниці, відвідує, реагує на них вірно. За час перебування на дільниці порушень встановленого режиму відбування покарання не допускав, стягненням не підлягав.
Разом з цим, характеристика засудженого від 14.12.2023 року (а.о.с.68) - негативна.
05.08.2024 року засуджений звернувся до начальника установи із заявами про бажання реалізувати програми диференційовано виховного впливу «Духовне відродження» та «Підготовка до звільнення».
В характеристиці від 17.10.2024 року (а.о.с.85-86) зазначено, що ОСОБА_6 не виявив бажання здобути повну загальну середню освіту та нову робітничу професію. Вказано, що останній приймає участь в програмі диференційованого виховного впливу «Підготовка до звільнення».
Разом з цим, згідно довідки №65 від 03.04.2025 року, виданої директором Сокирянського НЦ №67 ОСОБА_7 , ОСОБА_6 навчався в центрі з 26.08.2024 року (наказ №5 від 23.08.2024 року) по 25.02.2025 року (наказ №2 від 25.02.2025 року) за професією «Столяр будівельний».
В характеристиці від 26.12.2024 року, безпосередньо перед прийняттям рішення про переведення ОСОБА_6 на ДСР вказано, що останній виявив бажання здобути робітничу професію в навчальному центрі при установі та подав заяву на здобуття професії за фахом «Столяр будівельний». Приймає участь в програмах диференційованого виховного впливу «Підготовка до звільнення», «Духовне відродження» та «Фізкультура і спорт», хоча заява про бажання приймати участь у вказаній програмі в матеріалах особової справи відсутня (а.о.с.101-102).
Згідно висновку комісії (а.о.с.90), складеного за допомогою підсистеми «КАСАНДРА» засудженому визначено 2 бали в графі №8 «Ставлення до відшкодування збитків внаслідок скоєного кримінального правопорушення» та зазначено, що виконавчі листи до установи не надходили. Натомість, перед вказаним висновком міститься довідка №444, видана бухгалтерією СВК про те, що станом на 30.09.2024 року на виконанні установи перебувають постанови про стягнення з ОСОБА_6 коштів в сумі 16383,92, з яких засудженим нічого не відшкодовано (а.о.с. 89).
Аналогічні відомості містяться і у висновку комісії, доданого до клопотання.
Отже, судом встановлено, що засуджений ОСОБА_6 до суспільно-корисної праці залучався лише на незначний період часу з періодичністю, не досяг необхідного ступеню виправлення, передбаченого ст.81 КК України, а тому застосування до нього умовно-дострокового звільнення є передчасним.
Відповідно до Єдиного реєстру засуджених та осіб, взятих під варту, в підсистемі «КАСАНДРА», засудженому ОСОБА_6 проведено оцінку ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення засудженими до позбавлення волі, на основі чого визначено середній рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та середній рівень небезпеки засудженого для суспільства.
У відповідності до ст.6 КВК України, основними заходами виправлення та ресоціалізації є встановлений порядок виконання та відбування покарань (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє та професійно- технічне навчання, громадський вплив.
Доведення особою свого виправлення - це прагнення засудженого до такого виправлення, позитивні зрушення в його поведінці і ставленні до праці, які свідчать про успішне здійснення процесу виправлення, що може ефективно продовжуватися й в умовах перебування на волі. Цей елемент характеризується зразковою поведінкою і сумлінним ставлення до праці.
При цьому, необхідно зазначити, що висновок, про становлення особи на шлях виправлення повинен ґрунтуватися не на характеристиці особи за період, що безпосередньо передує настанню строку, після відбуття якого можливе застосування ст.81 КК України, а на даних за весь період відбування покарання або принаймні протягом значної частини цього строку.
Як встановлено з матеріалів справи, засуджений працював тільки з грудня 2023 року та не повністю виконував норму виробітку, а з травня 2024 року почав виконувати 100% норму виробітку, тобто за 9 місяців до подачі відповідного клопотання.
В характеристиках засудженого зазначено, що він приймає участь у програмах диференційованого виховного впливу «Підготовка до звільнення» та «Духовне відродження», чим доводить своє виправлення.
Разом з тим з матеріалів справи вбачається, що бажання взяти участь у вказаних програмах ОСОБА_6 виявив тільки 05.08.2024 року.
Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що на засіданні комісії установи уже розглядалися питання щодо застосування до засудженого ОСОБА_6 заохочувальних норм законодавства.
За результатами розгляду було прийнято наступні рішення:
-14 грудня 2023 року відмовлено у застосуванні статті 101 КВК України як особі, яка не довела, що стає на шлях виправлення;
-17 жовтня 2024 року відмовлено у застосуванні статті 82 КК України як особі, яка не довела, що стала на шлях виправлення.
Таким чином, вказані факти свідчать про те, що засуджений ОСОБА_6 , перебуваючи у місцях позбавлення волі з 2022 року, тільки з травня 2024 році почав своєю працею доводити, що стає на шлях виправлення, що не є достатнім, із врахуванням вище наведеного, для висновку про можливість звільнення його умовно-достроково на невідбутий строк.
Така позиція суду узгоджується з висновками Чернівецького апеляційного суду, викладеними в ухвалі від 05.03.2025 року (ЄУНСС 722/2621/24, провадження №11-кп/822/90/25).
Враховуючи викладене, керуючись ст.81 КК України, ст.6 КВК України, ст.ст.537-539 КПК України, суд,
В задоволенні клопотання начальника державної установи «Сокирянська виправна колонія (№67)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі засудженого ОСОБА_6 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 7-ми діб з дня її постановлення, шляхом подачі апеляції через Сокирянський районний суд Чернівецької області, а засудженим в той же строк з дня вручення йому копії ухвали.
Суддя:
Повний текст ухвали складено 09.04.2025 року.