Справа №718/2577/24
Провадження №1-кп/718/110/24
09.04.2025 року м.Кіцмань Чернівецька область
Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кіцмань обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024262110000144 від 19 травня 2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Берегомет Кіцманського району Чернівецької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, -
Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.
19 травня 2024 року, приблизно о 14 год. 50 хв., водій ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим заздалегідь позбавив себе можливості правильно оцінювати дорожню обстановку і координувати свої дії, керуючи транспортним засобом марки «Fiat Scudo», номерний знак НОМЕР_1 , рухався із швидкістю не меншою, ніж 73,2...76,5 км/год, що перевищує допустиму в межах населеного пункту автодорогою М-19 сполученням «Доманове - Ковель - Чернівці - Тереблече» в межах населеного пункту с. Лашківка Чернівецького району Чернівецької області, зі сторони с. Мамаївці в напрямку м. Кіцмань Чернівецького району Чернівецької області.
Доїжджаючи до будинку №65 по вул. Незалежності, 65 у с. Лашківка Чернівецького району Чернівецької області водій ОСОБА_4 не вибрав безпечної швидкості руху, не врахувавши дорожньої обстановки, не переконався що це буде безпечно та не створить небезпеки (перешкоди) іншим учасникам дорожнього руху, неправильно застосувавши прийоми керування транспортним засобом, внаслідок чого допустив виїзд на смугу зустрічного руху з подальшим зіткненням із транспортним засобом марки «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водію ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: саден на голові, параорбітальної гематоми зліва, струсу головного мозку, синців в ділянці обох стегон, закритого перелому крила носу зліва, закритого перелому кульшової западини зліва, останні з яких у відповідності до висновку експерта ЧОБ СМЕ №93-Мд від 25.06.2024 та висновку експерта ЧОБ СМЕ №049 від 30.07.2024 відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня важкості, які призвели до тривалого розладу здоров'я.
Вказану дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_4 вчинив у результаті порушення та невиконання вимог п.п. 1.5, 2.3 (б), 2.9 (а), 12.1., 12.4, встановлених Правилами дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10.10.2001 та введені в дію з 01.01.2002, при чому порушення п.п. 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху безпосередньо перебуває у причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, зокрема за змістом п. 1.5. Правил дорожнього руху дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; відповідно до підпункту б) п. 2.3. Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; згідно із підпунктом а) п. 2.9. Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; п. 12.4Правил дорожнього руху передбачено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Стаття (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Відповідно до ч.1 ст.286-1 КК України передбачено кримінальну відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Позиції сторін та інших учасників судового провадження.
Прокурор у судовому засіданні зазначив про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, з урахуванням повного визнання вини обвинуваченим, просив у дослідженні доказів обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченого, у судовому засіданні прокурор просив призначити ОСОБА_4 покарання за ч.1 ст.286-1 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік шість місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк чотири роки.
Обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, зазначив, що розкаявся у вчиненому, шкодує про вчинене, повідомив, що примирився з потерпілим, відшкодував потерпілому шкоду у сумі 5000 доларів, просив не призначати йому покарання у виді позбавлення волі.
Захисник не заперечував проти доведеності вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, зазначив, що дії обвинуваченого кваліфіковано вірно, стверджував, що обвинувачений розкаявся у вчиненому, шкодує про вчинене, повідомив, що ОСОБА_4 примирився з потерпілим, відшкодував потерпілому завдану шкоду, просив не призначати обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, призначити покарання нижче встановленої межі, звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.
Потерпілий ОСОБА_6 був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду кримінального провадження, однак у судове засідання 09 квітня 2025 року не з'явився, при цьому, потерпілий 28.02.2025 та 09.04.2025 спільно із своїм представником подав до суду письмові заяви, в яких повідомив, що не має та не буде мати у подальшому будь-яких претензій до обвинуваченого, просив не позбавляти останнього волі.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений пояснив, що у день ДТП 19 травня 2024 року вживав слабоалкогольний напій, а після ДТП вживав віскі, щоб зняти стрес, на зустрічну смугу виїхав оскільки перед ним була колона транспортних засобів, а він не встигав загальмувати, повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Відповідно до приписів ч.3 ст.349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
При цьому суд встановив, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст викладених в обвинувальному акті обставин, їх позиція є добровільною, а також роз'яснив учасникам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, допитавши в судовому засіданні обвинуваченого, дослідивши наявні у матеріалах справи відомості, що характеризують його особу, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Мотиви зміни обвинувачення.
Підстав для зміни обвинувачення чи визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не встановлено. Дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковано органом досудового розслідування за ч.1 ст.286-1 КК України.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Суд критично оцінює доводи сторони захисту, що іншими обставинами, що пом'якшують покарання, є щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди, враховуючи наступне.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що щирим каяттям є відверта негативна оцінка винною особою свого кримінально караного діяння, яка характеризує її поведінку з позицій психологічної переорієнтації після вчинення злочину, коли вона справді засуджує свій вчинок, про що мають свідчити відповідні об'єктивні дані. Саме по собі визнання своєї провини ще не означає самоосуду свого вчинку, і щире каяття слід відрізняти від визнання провини з метою створити формальні підстави для пом'якшення кримінальної відповідальності. Не заперечення і визнання об'єктивного розвитку подій та своєї винуватості автоматично не свідчить про щире каяття, про відвертий осуд своєї поведінки і відповідне суб'єктивне ставлення обвинуваченого до вчиненого.
Суд зазначає, що у даній справі ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 11.12.2024 року за клопотанням прокурора обвинуваченого було оголошено в розшук, оскільки ОСОБА_4 не з'являвся у підготовче засідання 12 серпня 2024 року, 05 вересня 2024 року, 02 жовтня 2024 року, 22 листопада 2024 року та 11 грудня 2024 року, а відтак його неявка у підготовче засідання була регулярною, що, на думку суду, виключає щире каяття обвинуваченого у тому, що він вчинив кримінальне правопорушення.
Суд також зазначає, що відшкодування збитків або усунення шкоди повинно бути добровільним. Добровільність відсутня у випадках, коли відшкодування збитків або усунення шкоди пов'язане із ініціативною поведінкою потерпілої особи (її вимогою).
Однак, ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 07.02.2025, серед іншого, прийнято до розгляду цивільний позов представника потерпілого - адвоката ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, в якому представник потерпілого просив стягнути з обвинуваченого відшкодування, пов'язане з лікуванням, у розмірі 9461 грн 77 коп., відшкодування шкоди, пов'язаної із стійкою втратою працездатності, а саме заробітну плату у розмірі 152950 грн, відшкодування шкоди, заподіяної транспортному засобу у розмірі 62186 грн 83 коп, відшкодування моральної шкоди у розмірі 250000 грн, витрат на правничу допомогу у розмірі 40000 грн.
Оскільки у судовому засіданні 28 лютого 2025 року потерпілим подано заяву про відмову від позовних вимог та повернення йому цивільного позову з огляду на те, що обвинувачений відшкодував йому завдану шкоду, суд ухвалою від 28 лютого 2025 року прийняв відмову цивільного позивача ОСОБА_6 від його цивільного позову до цивільного відповідача ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, та закрив провадження за цивільним позовом у зв'язку із відмовою цивільного позивача від цивільного позову.
Вказані обставини, на думку суду, спростовують доводи сторони захисту, що відшкодування збитків обвинуваченим було добровільним, оскільки, на переконання суду, відшкодування збитків у даному випадку пов'язане із ініціативною поведінкою потерпілої особи.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Мотиви призначення покарання.
Відповідно до ст. 50, ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
При призначенні покарання суд зважає на тяжкість вчиненого діяння, яке згідно із ст.12 КК України є нетяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання зарекомендував себе з позитивної сторони.
Враховуючи вказані обставини, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання за ч.1 ст.286-1 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк чотири роки.
Таке покарання, на переконання суду, буде співмірним вчиненому обвинуваченим кримінальному правопорушенню, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 .
При цьому, суд враховує, що ст.75 Кримінального кодексу України виключає можливість звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням за порушення правил безпеки дорожнього руху особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підстав для призначення обвинуваченому більш м'якого покарання, ніж передбачено законом в порядку ст. 69 КК України, суд не вбачає, оскільки наявна лише одна обставина, що пом'якшує покарання, а саме активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення, тоді як такі обставини як щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди не підтвердилися в ході розгляду у суді даного кримінального провадження.
Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому.
Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 28 лютого 2025 року прийнято відмову цивільного позивача ОСОБА_6 від його цивільного позову до цивільного відповідача ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, та закрито провадження за цивільним позовом у зв'язку із відмовою цивільного позивача від цивільного позову.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Долю речових доказів слід вирішити у порядку, визначеному ст. 100 КПК України.
Арешт транспортного засобу марки «Fiat Scudo», номерний знак НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Кіцманського районного суду Чернівецької області від 21.05.2024 року слід скасувати відповідно до ч.4 ст.174 КПК України та повернути його власнику.
Загальна сума процесуальних витрат у зв'язку з проведенням судових експертиз у даному кримінальному провадженні складає 20067 гривень 92 коп. і дані витрати слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, який було обрано ОСОБА_4 ухвалою суду від 03 квітня 2025 року, суд вважає за необхідне залишити без змін до набрання даним вироком суду законної сили.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 перебував під цілодобовим домашнім арештом з 17 грудня 2024 року по 02 квітня 2025 року включно.
Відповідно до ч.7 ст.72 КК України домашній арешт зараховується судом у строк покарання за правилами, передбаченими в частині першій цієї статті, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
Враховуючи вищезазначене, у відповідності до вимог ч.7 ст.72 КК України суд зараховує у строк відбування покарання обвинуваченим термін його перебування під цілодобовим домашнім арештом з 17 грудня 2024 року по 02 квітня 2025 року включно, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Керуючись ч.3 ст. 349, ст.ст. 368, 370, 371, 374, 376, 615 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, та призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк чотири роки.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня затримання обвинуваченого після набрання вироком законної сили.
На підставі ч.7 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання термін застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з 17 грудня 2024 року по 02 квітня 2025 року включно, із співвідношення, що три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту у нічний час доби залишити без змін до набрання даним вироком суду законної сили.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз у розмірі 20067 (двадцять тисяч шістдесят сім) гривень 92 коп.
Скасувати арешт транспортного засобу марки «Fiat Scudo», номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель с. Драчинці Чернівецького району Чернівецької області, накладений ухвалою слідчого судді Кіцманського районного суду Чернівецької області від 21.05.2024 року.
Речовий доказ - транспортний засіб марки «Fiat Scudo», номерний знак НОМЕР_1 , повернути власнику - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителю с. Драчинці Чернівецького району Чернівецької області.
Речовий доказ - транспортний засіб «Volkswagen Рassat», номерний знак НОМЕР_2 , арешт якого був скасований 15.01.2025 року, повернути власнику ОСОБА_6 .
Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не заперечувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
З інших підстав вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1