Справа №712/4274/25
Провадження №1-кп/712/651/25
про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
08 квітня 2025 року м.Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження з обвинувальним актом, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025100140000740 від 17.02.2025, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
В провадженні Соснівського районного суду м.Черкаси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з визначенням застави. Клопотання обґрунтоване тим, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, тому з метою запобігання спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, враховуючи тяжкість покарання, прокурор просив задовольнити клопотання та продовжити запобіжний захід. В обґрунтування наявності вищенаведених ризиків прокурор зазначив, зокрема, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від п'яти до десяти років, та може ухилитись від суду.
Захисник та обвинувачений в судовому засіданні не заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, водночас, просили суд визначити заставу в мінімальному розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Заслухавши учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, суд встановив таке.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою продовжити, змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного/обвинуваченого, має обґрунтувати свій висновок про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. При цьому кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Судом встановлено, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 закінчується 17 квітня 2025 року.
Водночас, завершити судове провадження до спливу строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою неможливо.
У зв'язку з воєнною агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан терміном на 30 днів, а також запроваджено заходи правового режиму воєнного стану. Указом Президента України від 14.01.2025 №26/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 15.01.2025 №4220-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб.
Відповідно до ст.178 КПК України, суд враховує те, що кримінальне правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_5 , згідно зі ст.12 КК України, віднесене до тяжких злочинів, що загрожує обвинуваченому, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
При цьому суд звертає увагу на те що, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до розділу ХІХ КК України належить до військових кримінальних правопорушень, в той час, коли відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено воєнний стан на всій території України, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність даних правопорушень.
Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення кримінального правопорушення, як вони викладені в обвинувальному акті, дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватись від суду.
На обґрунтування ризику можливого переховування обвинуваченого від правосуддя, суд надає оцінку особі обвинуваченого, який раніше не судимий в силу ст.89 КК України, тяжкими захворюваннями не страждає, має постійне місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суд також враховує, що 17.02.2025 ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
Враховуючи викладене, з огляду на ступінь тяжкості інкримінованого злочину та суворість можливого покарання за нього, доведеним є ризик можливого переховування ОСОБА_5 від суду з метою уникнення відповідальності.
Водночас, наведені в клопотанні прокурора ризики щодо можливого вчинення тиску на свідків у кримінальному провадженні, зокрема, на військовослужбовців своєї військової частини, та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином є необґрунтованими.
Згідно з ч.8 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Водночас, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи вимоги ч.4 ст.183 КПК України, а саме те, що визначення розміру застави є правом суду, а не обов'язком, суд вважає за доцільне визначити розмір застави обвинуваченому, а саме 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 гривень.
На думку суду, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.
Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.ч. 3, 4 ст.183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на обвинуваченого такі обов'язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.27, 177-178, 182, 183, 194, 314-316, 331, 395 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з 08 квітня 2025 року по 06 червня 2025 року включно.
Одночасно визначити заставу, після внесення якої обвинувачений звільняється з-під варти, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 20-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як обвинуваченим, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцями) на депозитний рахунок, отримувач: ТУ ДСА України в Черкаській області.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням, а також суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти, внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;
- не спілкуватися, у будь-якій формі зі свідками у цьому кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі невиконання ним покладених обов'язків, застава буде звернена в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Ухвала суду може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1