ЄУ № 712/12755/24
Провадження № 2-з/712/28/25
09 квітня 2025 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі судді Стеценко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
Заявник звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з заявою про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на транспортний засіб BMW M1, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , шляхом заборони суб'єктам реєстраційних дій вчиняти дії по відчуженню транспортного засобу в будь-який спосіб, без заборони права користування транспортним засобом.
У обґрунтування заяви зазначає, що у провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
У обґрунтування заяви зазначає, що після отримання пояснень відповідача, у яких ОСОБА_2 повністю заперечує факт належності спірного майна подружжю, а зазначила, що все спірне майно є її особистою власністю, у позивача є припущення, що відповідач має намір відчужити автомобіль, що може утруднити виконання рішення суду у подальшому.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, встановивши обставини, у зв'язку з якими позивач просить вжити заходи забезпечення позову, суд приходить до наступного.
У порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно вимог ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Як зазначено у заяві заявником прийнято рішення про подання заяви про забезпечення позову після отримання пояснень відповідача, які подані до суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Метою забезпечення позову є збереження матеріального об'єкта спору до вирішення справи в суді.
Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов'язані з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченими законом.
Як вбачається із заяви про забезпечення позову, позивач не вказав обґрунтованих підстав для забезпечення позову, не навів та не підтвердив належними доказами, що невжиття таких заходів, а саме накладення арешту на транспортний засіб BMW M1, д.н.з. НОМЕР_1 , може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Також позивач не довів, що відповідач має намір відчужити транспортний засіб.
Крім того, суд зауважує, що позов подано до суду 25.10.2024, а заява про забезпечення позову 09.04.2025, тобто через великий проміжок часу, і позивачем не надано доказів, що за цей час відповідач мала намір вчиняти будь-які дії щодо знищення або відчуження спірного майна.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача компенсацію вартості спільного майна подружжя.
А отже, позивачем не доведено, як відчуження транспортного засобу вплине на виконання рішення суду.
Ураховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, розглянувши заяву в межах заявлених вимог та наданих доказів, які оцінені судом в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку про необґрунтованість вимог позивача, у зв'язку з чим його заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
За таких обставин у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись статтями 149, 150, 151, 153 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжявідмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення Черкаському апеляційному суду.
У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Суддя: О.С. Стеценко