Дата документу 09.04.2025Справа № 554/438/25
Провадження № 1-кс/554/3919/2025
09.04.2025 року м. Полтава
Слідчий судя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 420241780000000068 від 10.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,-
встановив:
11.03.2025 року року до Октябрського районного суду м. Полтави надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 420241780000000068 від 10.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
В обґрунтування клопотання заявник зазначила, що ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 23.01.2025 року на підставі клопотання слідчого СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №420241780000000068 від 10.06.2024 року було накладено арешт на майно, а саме: мобільний телефон Iphone 12, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 власником якого є ОСОБА_4 , який було вилучене під час обшуку 20.01.2025 року в службовому кабінеті «головної медсестри» СПД КП ПОКЛ № 420241780000000068 від 10.06.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.
Адвокат ОСОБА_3 подав до суду заяву в якій прохав, розгляд клопотання про скасвування арешту майна розглядати без його участі та прохає його задовольнити.
Слідчий в судове засідання не з'явився будучи належним чином повідомлений. Надіслав до суду заяву в якій прохав клопотання про скасування арешту розглядати без його участі та винести рішення на розсуд суду.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 16 КПК України одним з принципів кримінального провадження є недоторканість права власності, відповідно до якого позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч. 1ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Згідно зі статтею 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно із положеннями ст.170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх не застосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Згідно з ч.1 ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Так, протягом розгляду даного клопотання органом досудового розслідування не надано до суду належних обґрунтувань та доказів того, що зазначене майно на даний час має відношення до предмету розслідування у кримінальному провадженні та відповідає одному з критеріїв, визначених ч.1 ст.98 КПК України.
Згідно з ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Стороною обвинувачення не зазначено обґрунтованих та достатніх підстав вважати, що із залученням вказаного майна для досягнення цілей кримінального провадження потрібно проводити в подальшому будь-які інші слідчі та процесуальні дії, що обумовлюють необхідність обмеження (арешту) цього майна.
До матеріалів клопотання такі відомості слідчим не надані й не підтверджені належними і допустимими доказами, а також поясненнями, які б можна було вважати переконливими.
Відповідно до ст.7 КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Факт перебування майна під арештом тривалий час фактично позбавляє конституційного права власника на законних підставах користуватися та розпоряджатися своєю власністю.
Безпідставне обмеження права власності у вигляді накладення арешту на майно не є співрозмірним із завданнями кримінального провадження та порушує основоположні права власника майна, які визначені Конституцією України та чинним законодавством України.
На підставі викладеного, приходжу до висновку про задоволення клопотання. Скасувати арешт із мобільного телефону Iphone 12, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 власником якого є ОСОБА_4 , який було вилучене під час обшуку 20.01.2025 року в службовому кабінеті «головної медсестри» СПД КП ПОКЛ № 420241780000000068 від 10.06.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.
Керуючисьст.174 КПК України, -
ухвалив :
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 420241780000000068 від 10.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 23.01.2025 року на мобільний телефон Iphone 12, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 власником якого є ОСОБА_4 .
Зобов'язати уповноважену особу СУ ГУНП в Полтавській області невідкладно повернути мобільний телефон Iphone 12, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 власнику - ОСОБА_4 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1