Справа № 154/4449/24
Провадження № 2/156/88/25
Рядок статзвіту № 38
31 березня 2025 року сел.Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Бєлоусова А.Є.,
з секретарем судових засідань Степанець Т.В.,
за участі: представника позивача - адвоката Столітнього М.М.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши в режимі відкритих судових засідань у залі суду № 1 у сел. Іваничі Волинської області (із застосуванням засобів відеоконференції) цивільну справу (в порядку спрощеного позовного провадження) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту в межах суми 72519,98 грн.,
1. Стислий виклад позиції позивача
1.1. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (далі - ТОВ, позивач) Столітній Михайло Миколайович (діє на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги від 17.07.2024 № 17/07-2024, ордера на надання правничої допомоги від 13.11.2024 серії АІ № 1743540) звернувся 23.11.2024 до Володимир-Волинського міського суду Волинської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором кредиту на суму 72519,98 грн.. Ухвалою судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 28.11.2024 справа № 154/4449/24 передана на розгляд до Іваничівського районного суду Волинської області за належною територіальною підсудністю. Вказана справа надійшла до суду 26.12.2024.
1.2. Представник ТОВ у поданій позовній заяві зазначає, що 15.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3901450. За цим договором відповідач отримав від ТОВ кредит в обумовленому розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності та взяв на себе зобов'язання повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом згідно з умовами договору.
1.3. ТОВ був наданий ОСОБА_1 кредит з дотриманням таких умов: тип кредиту - «кредит», сума кредиту - 24500,00 грн., мета отримання кредиту - споживчі (особисті потреби), стандартна процентна ставка - 730,00 % річних (або 2,00 % в день), строк кредитування - 360 днів.
1.4. Первісним кредитором надані ОСОБА_1 кошти в розмірі, обумовленому договором. Натомість відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання за цим договором щодо повернення коштів кредитодавцеві.
1.5. У подальшому, 24.05.2024, між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (як клієнтом) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (як фактором) укладено договір факторингу № 24/05/2024, за цим договором клієнт передає (відступає) за плату факторові належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі до згаданого договору, в тому числі - до ОСОБА_1 в межах суми 43119,98 грн..
1.6. Згодом, 25.11.2024, єдиним учасником ТОВ «ФІНАНАСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ Україна» громадянкою України ОСОБА_2 було ухвалене рішення щодо зміни найменування Товариства на ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», організаційно - правова форма юридичної особи залишена без змін; у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 44559822 зареєстрована юридична особа - ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».
1.7. Отже,ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» є правонаступником ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (як кредитора) за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 15.08.2023 № 3901450, за котрим ОСОБА_1 повинен повернути позичені кошти.
1.8. У зв'язку з неповерненням коштів ОСОБА_1 представник позивача звертається до суду за захистом порушеного права, просить стягнути з відповідача прострочену заборгованість за тілом кредиту в розмірі 24499,99 грн., заборгованість за відсотками, нараховану первісним кредитором, у розмірі 18619,99 грн., заборгованість за відсотками, нараховану новим кредитором, у розмірі 29400,00 грн. (всього 72519,98 грн.).
1.9. Позивача суд належним чином повідомив про дату, час та місце розгляду справи судом, представник позивача - адвокат Столітній М.М. під час судового розгляду справи підтримала заявлені вимоги, просила суд задовольнити позов повністю, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ 72519,98 грн. заборгованості за договором кредиту, на підтримання своєї позиції навів аргументи, аналогічні викладеним у позовній заяві.
2. Стислий виклад позиції відповідача
2.1. Відповідача ОСОБА_1 було повідомлено про дату, час та місце здійснення судових засідань у справі, відповідач брав участь у судових засіданнях особисто.
2.2. Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, частково визнав позовні вимоги ТОВ повідомив, що він дійсно отримував споживчий кредит від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на суму 24499,99 грн., водночас він з 24.02.2022 по 24.07.2024 перебував на військовій службі у лавах Збройних Сил України, на теперішній час є особою з інвалідністю внаслідок війни, про цю обставину він повідомляв і первісного кредитора і нового кредитора. ОСОБА_1 вважає, що нарахування йому відсотків кредиторами за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту є неправомірним, оскільки це суперечить положенням ч.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Таким чином, на думку відповідача, він повинен сплатити ТОВ лише основну суму кредиту, без відсотків. ОСОБА_1 на теперішній час сплатив кредитору суму 12740,00 грн., тому вважає, що позивач у разі доведеності вимог мав би отримати від відповідача кошти з розрахунку: 24500-12749= 11760 грн.. В іншій частині ОСОБА_1 вважає позовні вимоги ТОВ такими, що не підлягають задоволенню.
2.3. Під час судового розгляду справи ОСОБА_1 підтримала раніше висловлені заперечення проти майнових вимог ТОВ, задля обґрунтування своєї позиції посилався на аргументи, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.
3. Заяви (клопотання) сторін; інші процесуальні дії в справі
3.1.Ухвалою судді від 27.12.2024 позовна заява ТОВ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту на суму 72519,98 грн. прийнята до розгляду, відкрито провадження в цивільній справі, прийнято рішення про здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (з викликом сторін), призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 05.02.2025 на 13 год 00 хв.
3.2. Представник позивача ОСОБА_3 15.01.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС подав до суду клопотання щодо заміни найменування позивача в цивільній справі № 154/4449/24 з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» на ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».
3.3. Ухвалою суду від 05.02.2025 таке клопотання представника ТОВ задоволено, цією ж ухвалою відкладено розгляд цивільної справи № 154/4449/24 на 31.03.2025 на 14 год 00 хв, визнано обов'язковою участь представника позивача в судовому засіданні, продовжено строк розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до 31.03.2025.
3.4. Крім того, одночасно з поданням позовної заяви 13.11.2024 представник ТОВ ОСОБА_3 заявив клопотання про витребування доказів у АТ «Ощадбанк» - інформації щодо підтвердження факту належності платіжної картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 та про підтвердження факту зарахування 15.08.2003 на цю картку коштів у сумі 24500,00 грн. від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА». У судовому засіданні 31.03.2025 відповідач ОСОБА_1 визнав факт отримання ним від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 24500,00 грн.. Згідно з ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. З огляду на це, представник позивача відмовився від раніше поданого ним клопотання щодо витребування доказів від АТ «Ощадбанк», така відмова прийнята судом, оскільки суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності обставин отримання кредиту ОСОБА_1 ..
3.5. Представник позивача ОСОБА_3 31.03.2025 подав до суду клопотання щодо забезпечення його участі в судових засіданнях у справі № 154/4449/24 із застосуванням засобів відеоконференції (поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів). Ухвалою судді 31.03.2025 таке клопотання задоволено.
4. Фактичні обставини, встановлені судом; докази, надані сторонами в справі
4.1. Згідно зі ст.4 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд відповідно до ст. 13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
4.2. Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатись як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ст.81 ЦПК України); обставини, що мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
4.3. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч.1 ст. 82 ЦПК України).
4.4. Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановив такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини.
4.5. Первісний кредитор ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» є юридичною особою, зареєстрованою в установленому законом порядку, є фінансовою установою (свідоцтво Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 26.02.2020), має ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів).
4.6. Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 15.08.2023 був укладений договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3901450. За цим договором відповідач отримав від ТОВ кредит в обумовленому розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності та взяв на себе зобов'язання повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом згідно з умовами договору. ТОВ надало ОСОБА_1 кредит з дотриманням таких умов: тип кредиту - «кредит», сума кредиту - 24500,00 грн., мета отримання кредиту - споживчі (особисті потреби), стандартна процентна ставка - 730,00 % річних (або 2,00 % в день), строк кредитування - 360 днів. Факт укладення вказаного договору визнається самим відповідачем, цей договір підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора Т486, надісланого на номер мобільного телефону ОСОБА_1 .. Факт ознайомлення відповідача з обчисленням загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором підтверджено підписом одноразовим ідентифікатором Т486, відображеним на тексті Додатку № 1 до договору від 15.08.2023, на Паспорті споживчого кредиту.
4.7. Умови надання ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» кредитів також відображені в локальному нормативному акті Товариства - Правилах надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту (нова редакція, затв. наказом директора ТОВ від 08.05.2023 № 36-ОД).
4.8. Згідно з довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 31.05.2024 № 574-3105 між вказаним Товариством та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» був укладений договір на переказ коштів від 12.03.2019 № ФК-П-19/03-01, на підставі цього договору 15.08.2023 було успішно перераховано кошти на платіжну карту клієнта НОМЕР_1 на суму 24500,00 грн..
4.9. Зі змісту розрахунку заборгованості за договором № 3901450 від 15.08.2023 вбачається, що станом на 24.05.2024 існувала заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на загальну суму 55859,99 грн., позичальником сплачено кошти на суму 12740,01 грн., залишок несплаченої заборгованості - 43119,98 грн..
4.10. У подальшому, 24.05.2024, між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (як клієнтом) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (як фактором) укладено договір факторингу № 24/05/2024, за цим договором клієнт передає (відступає) за плату факторові належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі до згаданого договору, в тому числі - до ОСОБА_1 в межах суми 43119,98 грн.. Фактор сплатив клієнту кошти у розмірі, обумовленому договором факторингу, що підтверджено копіями платіжних інструкцій від 30.05.2024 № 410, від 30.05.2024 № 412, від 31.05.2024 № 418. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 24.05.2024 о 17 год 03 хв в особистих кабінетах усіх боржників була розмішена інформація щодо відступлення права вимоги за кредитними договорами (повідомлення заступника директора ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» А. Зінюка від 27.05.2024).
4.11. Позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» є юридичною особою, зареєстрованою в установленому законом порядку, внесеною до державного реєстру фінансових установа, основні види діяльності: «64.99 - Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення); 64.19 - Інші види грошового посередництва; 64.91 - Фінансовий лізинг; 64.92 - Інші види кредитування».
4.12. Згодом, 25.11.2024, єдиним учасником ТОВ «ФІНАНАСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ Україна» громадянкою України ОСОБА_2 було ухвалене рішення щодо зміни найменування Товариства на ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», організаційно - правова форма юридичної особи залишена без змін; у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 44559822 зареєстрована юридична особа - ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».
4.13. Отже,ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» є правонаступником ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (як кредитора) за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 15.08.2023 № 3901450, за котрим ОСОБА_1 повинен повернути позичені кошти.
4.14. Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 3901450 від 15.08.2023, складеним представником позивача, ТОВ (як правонаступником первісного кредитора у відповідних правовідносинах) були нараховані ОСОБА_1 за період з 24.05.2024 по 22.07.2024 відсотки за користування кредитом на суму 29400,00 грн., цю суму позивач просить стягнути з відповідача.
4.15. Відповідач ОСОБА_1 з 24.02.2022 по 24.07.2024 перебував на військовій службі у лавах Збройних Сил України, на теперішній час є особою з інвалідністю внаслідок війни, що підтверджено записами у військовому квитку серії НОМЕР_2 , виданому 27.04.2016 ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим 16.10.2024 Управлінням соціального захисту населення Володимирської РДА.
5. Оцінка суду
5.1. Вирішуючи заявлені позивачем вимоги по суті, суд виходить з такого.
5.2. Як передбачено ст.11 Цивільного кодексу (ЦК) України, підставою виникнення цивільних правовідносин є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
5.3. Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК.
5.4. Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
5.5. Відповідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.
5.6. Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
5.7. Відповідно до ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
5.8. Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
5.9. Норми ч.5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII (зі змінами) передбачають, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
5.10. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
5.11. На підтвердження існування договірних відносин між ОСОБА_1 (як позичальником) та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (як первісним кредитором) позивачем у справі були надані договір від 15.08.2023 про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3901450, Додаток № 1 до цього договору (обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором), “паспорт споживчого кредиту» (документ, в якому містяться інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, інформація та контактні дані кредитодавця, порядок повернення кредиту тощо). Договір, додаток № 1 до нього, підписані відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Т486. Відповідач у справі не оспорює факту укладення між ним та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» кредитного договору, отримання нею позичених коштів на суму 24500,00 грн.. Як убачається з матеріалів справи, перерахування коштів у сумі, визначеній умовами кредитного договору, первісним кредитором здійснювалось на реквізити банківської картки, котру ОСОБА_1 зазначив у заявці на отримання кредиту. Належних та допустимих доказів на спростування зазначеного матеріали справи не містять.
5.12. Отже, суд вважає доведеним той факт, що між ОСОБА_1 та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виникли зобов'язання із договору кредиту, відповідач отримав кошти в розмірі 24500,00 грн., однак свої зобов'язання щодо повернення коштів за цим договором виконував не у повному обсязі.
5.13. Згідно з п.1 ч.1 ст. 512 ЦПК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
5.14. Як встановлено судом, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» є правонаступником первісного кредитора ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (новим кредитором) у правовідносинах за договором від 15.08.2023 про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3901450. Такий висновок ґрунтується на змісті договору факторингу від 24.05.2024 № 24/05/2024, укладеного між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (як клієнтом) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (як фактором), цей договір передбачає відступлення за плату первісним кредитором новому кредиторові права вимоги до третіх осіб - боржників, у тому числі до ОСОБА_1 ..
5.15. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Оскільки між сторонами існують договірні правовідносини щодо отримання кредиту, позичальником не виконані у повному обсязі зобов'язання перед кредитодавцем (первісним кредитором), кошти, отримані в кредит, в обумовлений строк відповідачем добровільно повернуті лише частково, новий кредитор (як правонаступник ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА») має право на отримання від позичальника ОСОБА_1 простроченої заборгованості за кредитом.
5.16. Пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості до ОСОБА_1 , позивач, крім заборгованості за кредитом, просить стягнути з відповідача заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.
5.17. Проте положення ч.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (зі змінами) передбачають, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, не нараховуються штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
5.18. Як установлено судом, відповідач ОСОБА_1 з 24.02.2022 по 24.07.2024 був мобілізований на військову службу для відсічі збройної агресії російської федерації проти України, перебував на військовій службі у лавах Збройних Сил України, на теперішній час є особою з інвалідністю внаслідок війни. Споживчий кредит від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» внаслідок укладення договору від 15.08.2023 № 3901450 відповідач отримав, перебуваючи на військовій службі у лавах Збройних Сил України, безпосередньо беручи участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України. Згаданий кредит за своєю сутністю не належить до категорії кредитів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду та/або автомобіля, кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії.
5.19. Наведене дозволяє дійти висновку про те, що нарахування первісним та новим кредитором процентів за користування кредитом відповідачеві ОСОБА_1 у період з 15.08.2023 по 22.07.2024 є неправомірним та суперечить вимогам закону.
5.20. Зі змісту розрахунків, наданих стороною позивача, вбачається, що позовні вимоги, заявлені ТОВ до ОСОБА_1 , складаються із заборгованості за основним боргом (сумою кредиту), суми заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитором, суми заборгованості за процентами, нарахованими новим кредитором. Правильність наданих стороною позивача розрахунків відповідач не оспорює, не надає доказів задля можливого спростування таких розрахунків.
5.21. Відтак, правомірно нарахована сума заборгованості за договором від 15.08.2023 № 3901450 становить 24500,00 грн.. Водночас ОСОБА_1 за час існування кредитних правовідносин між ним та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» здійснив сплату коштів на користь кредитора у розмірі 12740,01 грн.. Ця обставина визнається обома сторонами справи, підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 24.05.2024, складеним ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА».
5.22. З огляду на це, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути основну суму боргу за кредитним договором від 15.08.2023 № 3901450 у розмірі 11759,99 грн. (з розрахунку: 24500,00-12740,01=11759,99), оскільки задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача процентів за користування кредитом суперечитиме закону. Тому позовні вимоги ТОВ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню.
6. Розподіл судових витрат між сторонами
6.1. Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
6.2. Сторона позивача заявила про наявність понесених судових витрат, котрі складаються зі сплаченої суми судового збору, в розмірі 2422,40 грн., що підтверджено копією платіжної інструкції від 14.11.2024 № 3718 про перерахування коштів через АТ «Перший Український міжнародний банк».
6.3. Крім того, сторона позивача стверджує про наявність понесених нею витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.. На підтвердження таких витрат позивачем надані до суду: копія договору від 17.07.2024 № 17/07-2024, укладеного між ТОВ та адвокатом Столітнім М.М.; копія заявки на виконання доручення до вказаного договору від 13.10.2024 № 5569 про надання адвокатом Столітнім М.М. послуг професійної правничої допомоги в цивільному судочинстві; копія акта приймання - передачі виконаних робіт від 13.11.2024 № 5569; копія рахунку на оплату від 13.11.2024 № 5569-13/11/2024 на суму 10000,00 грн.; копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 9422/10, виданого 18.09.2020 Радою адвокатів Київської області; копія ордера серії АІ № 1743540 від 13.11.2024 на надання правничої допомоги.
6.4. Відповідач ОСОБА_1 не повідомляв про наявність понесених ним судових витрат у цивільній справі № 154/4449/24.
6.5. Загальні правила розподілу судових витрат між сторонами визначені положеннями ст. 141 ЦПК України. Так, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
6.6. Оскільки рішенням суду від 31.03.2025 у справі № 154/4449/24 вимоги майнового характеру ТОВ до ОСОБА_1 , заявлені на суму 72519,98 грн., були задоволені частково, в межах стягнення з відповідача суми 11759,99 грн., то з урахуванням вимог пропорційності суд стягує з відповідача на користь позивача понесені витрати щодо сплати судового збору в розмірі 392,82 грн..
6.7. З огляду на положення ст. 141 ЦПК України, з урахуванням часткового задоволення вимог позивача на суму 11759,99 грн., з використанням критерію пропорційності витрат, суд стягує з ОСОБА_1 на користь ТОВ понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1596,80 грн..
Керуючись ст. 3,11,13,15,16,207,509,512,514,526,527,530,639,1054 Цивільного кодексу України, ст. 3,4,5,10,12,13,19,133,141,258,259,264,265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» на підставі договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 15.08.2023 № 3901450 кошти 11759 (одинадцять тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять) гривень 99 копійок основної суми боргу.
У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за процентами за користування кредитними коштами - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» понесені стороною позивача витрати щодо сплати судового збору в розмірі 392 (триста дев'яносто дві) гривні 82 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» понесені стороною позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1596 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто шість) гривень 80 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після спливу встановленого законом строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано жодним з учасників справи.
У разі подання апеляційної скарги будь-ким з учасників справи рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст цього рішення суду виготовлений 02.04.2025.
Учасники справи:
1)позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 44559822, юридична адреса: вул. Загородня, буд. 15, оф. 118/2, м. Київ, Україна, поштовий індекс 03150);
2)відповідач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ; зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ).
Головуючий у справі суддя А.Є. Бєлоусов