27.02.2025 Єдиний унікальний номер 205/14661/24
Провадження № 2-о/205/33/25
27.02.2025 року м. Дніпро
Ленінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Курбанової Н.М.,
за участю секретаря Вольф В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,
заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного Фонду України, Друга Дніпровська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області,
28.10.2024 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкоємцем на час відкриття спадщини.
Заявник зазначила, що ОСОБА_2 є її сином. Вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 21.07.1987 р. ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , з 14.02.2017 р. по 16.05.2024 р. ОСОБА_2 отримав травми пов'язані із захистом Батьківщини, втратив працездатність на 70%, отримав 2 групу інвалідності, не придатний до військової служби, з виключенням з військового обліку. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . За час життя ОСОБА_2 звертався до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо призначення йому пенсії по інвалідності та з 21.03.2024 р. йому призначена пенсія по інвалідності, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Після смерті сина заявник зверталася до Другої державної нотаріальної контор Дніпропетровської області щодо відкриття спадщини та була заведена спадкова справа 72598558 (номер у нотаріуса 381/2024). 04.10.2024 р. заявник звернулася до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про виплату їй пенсії, яка недоотримана померлим сином, але їй було відмовлено, у зв'язку з відсутністю документа, який підтверджує проживання. Крім того, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомило, що недоотримана пенсія у зв'язку зі смертю пенсіонера не включається до складу спадщини. Просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 30.10.2024 року заяву окремого провадження прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Витребувано з Другої Дніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області належним чином завірену копію спадкової справи №72598558 (номер у нотаріуса 381/2024), відкритої 19.06.2024 р. після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 22.01.2025 року, викликано у судове засідання для допиту в якості свідків ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 , АДРЕСА_4 .
Заявниця ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 , надали в судовому засіданні пояснення, аналогічні викладеним у заяві, просили її задовольнити.
Представник заінтересованої особи ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, Землянухіна Н., надала суду пояснення, в яких зазначила, що звернення ОСОБА_1 від 11.09.2024 Р. до територіального органу Головного управління Пенсійного фонду України було зареєстровано відповідно до Закону України від 02.10.1996 року № 393/96-ВР “Про звернення громадян» в якому просиЛА надати роз'яснення, яким чином вона як мати померлого сина ОСОБА_2 може отримати недоотриману пенсію. Органи Пенсійного фонду України у своїй діяльності керуються нормами чинного законодавства. Відповідь надано відповідно до Закону України від 02.10.1996 року № 393/96- ВР “Про звернення громадян» листом від 02.10.2024 Р. вих. № 53781-39820/Г-01/8- 0400/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області управління обслуговування громадян відділ обслуговування громадян №4 (сервісний центр) повідомило, що за інформацією відділу перерахунків пенсій № 1, згідно із Інтегрованою комплексною інформаційною системою Пенсійного фонду України підсистеми “Звернення» її син ОСОБА_2 не зареєстрований як особа, яка зверталася за призначенням пенсії по інвалідності відповідно до Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 04.10.2024 р. ОСОБА_1 знову звернулась із зверненням відповідно до Закону України від 02.10.1996 року № 393/96-ВР “Про звернення громадян» до територіального органу Головного управління Пенсійного фонду України з питання виплати недоотриманої пенсії за померлого ОСОБА_2 . Листом від 16.10.2024 р. вих. № 56339-43100/Г-01/8-0400/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянуло звернення ОСОБА_1 відповідно до Закону України від 02.10.1996 року № 393/96-ВР “Про звернення громадян» та повідомило, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), з 21.03.2024 була призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону України від 09.04.1992 N 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідно до статті 61 Закону України від 09.04.1992 р. № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Для вирішення питання виплати недоотриманої пенсії за померлого ОСОБА_2 необхідно особисто звернутись до будь-якого відділу обслуговування громадян (сервісного центру) органу Пенсійного фонду України та надати відповідну заяву, документ, який підтверджує проживання разом із пенсіонером на день його смерті, свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника та РНОКПП заявника, а також заяву про відкриття рахунку у будь якій банківській установі. ОСОБА_1 не зверталась із відповідною заявою про виплату недоодержаної пенсії за померлого ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Просить прийняти пояснення по справі та розглянути заяву без представника управління.
Представник заінтересованої особи Другої Дніпровської державної нотаріальної контори, Циганко Є., надала суду заяву про розгляд справи у відсутності представника Другої ДДНК, відповідно до діючого законодавства та надіслала копію спадкової справи №381/2024 після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка долучена до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.
Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснили, що є сусідами заявниці, знали добре її померлого сина ОСОБА_6 . Син ОСОБА_7 повернувся з війни сильно поранений, потребував догляду за собою, мати була з ним поруч, доглядала його до дня його смерті. Весь час він проживав у неї в квартирі АДРЕСА_5 .
Судом встановлені наступні фактичні та відповідні їм правовідносини.
Згідно свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 , виданого відділом ЗАГС Ленінського району м.Дніпропетровськ 05.06.1979 р., актовий запис №1902, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батьки: ОСОБА_8 - батько, ОСОБА_1 - мати (а.с.6).
Згідно довідки №035753 про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 21.10.2024 р., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уповноважений власник, зареєстрована з 21.07.1987 р. за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7).
Згідно довідки №3703 про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 24.05.2024 р., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уповноважений власник 21/100 частини, не зареєстрована, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований з 14.02.2017 р., знятий з реєстрації 16.05.2024 р., за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.8).
Згідно довідок №7 - с/НГУ, №76-с/НГУ ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» медична (віськово-лікарська) комісія, свідоцтва про хворобу №488-с/НГУ від 14.09.2023 р., солдат військової частини НОМЕР_3 НГУ ОСОБА_2 , пройшов медичний огляд у медичній (військово-лікарській) комісії Д ТМО МВС України по Дніпропетровській області03.01.2023р., 07.03.2023 р. Діагноз і постанова військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва. Травма пов'язана із захистом Батьківщини (а.с.9, 10, 11-13).
Згідно довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати працездатності у відсотках серії 12 ААА №003760, ОСОБА_2 втратив професійну працездатність на 70 %, причина: травма, пов'язана із захистом Батьківщини, ВЛК 14.09.2023 р., підстава: акт огляду МСЕК №53 (а.с.14).
Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААГ №560897, ОСОБА_2 присвоєно 2 групу інвалідності з 21.03.2024 р. до 01.04.2026 р., причина: травма, так, пов'язана із захистом Батьківщини, не придатний до регулярної профпраці, лікування у невролога, травматолога. Дата чергового огляду 20.03.2026 р. (а.с.15)
Згідно свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_4 , виданого 16.05.2024 р. Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №1626, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 45 років (а.с.17).
Згідно витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі від 19.06.2024 р. №77381088, зареєстрована спадкова справа №72598558, у нотаріуса №381/2024, після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.18).
04.10.2024 р. заявник звернулася до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про виплату їй пенсії, яка недоотримана померлим сином (а.с.19).
Згідно відповіді ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 16.10.2024 р., ОСОБА_1 роз'яснено, що для вирішення питання виплати недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 їй необхідно особисто звернутись до будь-якого відділу обслуговування громадян (сервісного центру) органу ПФУ та надати відповідну заяву, документ, який підтверджує проживання разом із пенсіонером на день його смерті, свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника та РНОКПП заявника, а також заяву про відкриття рахунку у будь-якій банківській установі (а.с.20).
Згідно акту, складеного 18.10.2024 р. ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 та ОСОБА_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 , скріпленого їх особистими підписами, ОСОБА_2 воював та повернувся з війни інвалідом 2 групи. Він був прописаний за адресою: АДРЕСА_6 , але проживав весь час з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , та як потребував сторонньої допомоги, а мати за ним доглядала, бо сам він не міг ні вдягнутися, ні взутися, ні зварити їжу, ні помити посуд. Мати перебувала на його утриманні. Її син оформив пенсію з інвалідності, але отримати не встиг, так як ІНФОРМАЦІЯ_1 помер (а.с.21).
Судом встановлено, що заявниця є рідною матір'ю спадкодавця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок чого відкрилась спадщина на належне останньому за життя майно, що підтверджується копіями паспорту заявника та свідоцтва про його народження, копією свідоцтва про смерть, а також іншими матеріалами спадкової справи.
Судом також встановлено, що син заявниці заповіту не складав, спадкового договору не укладав, а заявник є єдиним спадкоємцем померлого, що підтверджується копіями інформаційних довідок зі спадкового реєстру, іншими матеріалами спадкової справи.
За життя померлий син заявниці був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , 27, АДРЕСА_7 , де разом із ним зареєстрованих живих осіб на момент смерті спадкодавця судом не встановлено. В свою чергу, заявниця як на момент смерті сина, так і до сьогоднішнього часу фактично мешкаєта зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та є уповноваженим власником 21/100 частини за адресою реєстрації сина: АДРЕСА_6 , АДРЕСА_8 .
Викладені обставини підтверджуються довідками про зареєстровані місця проживання заявниці та її сина, копією паспорту заявниці, а також матеріалами спадкової справи.
19.06.2024 року заявниця звернувся до Другої дніпровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття всього майна, належного померлому, в зв'язку із чим державним нотаріусом в той же день заведено спадкову справу.
В той же час, судом достеменно встановлено, що померлий ОСОБА_2 , через травми, пов'язані із захистом Батьківщини, що зумовило 70% втрати працездатності, встановив інвалідність ІІ групи, не міг обслуговувати себе після повернення з війни і до моменту смерті за станом здоров'я, за своїм рішенням фактично мешкав за адресою матері: АДРЕСА_1 , де заявниця здійснювали догляд за спадкодавцем, а останній утримував її до моменту смерті.
Правовідносини, які виникли між учасниками справи, врегульовані нормами Конституції України, ЦК України, Закону України «Про нотаріат», Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (в редакції, чинній на момент відкриття спадщини), Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі Порядок).
Так, відповідно до ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
За змістом ст.ст.293, 315 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, перелік яких визначений ст.315 ч.1 ЦПК України. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
За змістом норм ст.ст.1216, 1217, 1258, 1261 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно положень ст.1220, 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.3 ст.46 ЦК України). Аналогічні положення щодо прийняття спадщини внаслідок постійного проживання зі спадкодавцем передбачені підпунктом 3.21 пункту 3 глави 10 розділу II Порядку.
Відповідно до ст.ст.1269, 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Положеннями ст.67 Закону України «Про нотаріат» визначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім'я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.
Нормою ст.68 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна. Аналогічні положення містить п.4.1 глави 10 розділу ІІ Порядку.
Підпунктом 3.22 п.3 глави 10 розділу II Порядку передбачено, що у разі відсутності у паспорті спадкоємця, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.
Відповідно до ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Згідно ст.ст.2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік. Реєстрація внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції. Громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
За змістом ст.ст.76, 89, 95, 294 ЦПК України при розгляду судом цивільної справи доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3)показаннями свідків. Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ст.319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази як кожен окремо, так і в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.
Аналізуючи встановлені судом на підставі таких доказів фактичні обставини в контексті наведених норм законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість поданої заяви і необхідність її задоволення, ґрунтуючи своє рішення на наступному.
Юридичні факти - це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин. Однак не всі життєві обставини є юридичними фактами. Життєві факти (обставини) стають юридичними фактами внаслідок визнання їх такими державою і закріплення в законі. У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Статтею 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які підлягають розгляду судом у порядку окремого провадження. Даний перелік не є вичерпним, і у судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Наведена правова позиція суду узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року по справі №320/948/18, Верховного Суду у постановах від 17 листопада 2021 року по справі №759/3119/16-ц, від 26 листопада 2021 року по справі №263/877/21, від 08 грудня 2021 року по справі №543/271/20, 23 грудня 2021 року по справі №554/1618/21, від 24 грудня 2021 року по справі №935/1386/20, від 26 січня 2022 року по справі №568/310/21, від 26 січня 2022 року по справі №282/976/20, листом Верховного Суду України від 01 січня 2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення».
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04 березня 2021 року по справі №521/19930/19.
Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. До таких висновків дійшов Верховний Суду у постанові від 12 листопада 2020 року по справі №750/12880/19.
Відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою ст.1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом. Аналогічні правові висновки містять у постановах Верховного Суду від 10 січня 2019 року по справі №484/747/17, від 01 липня 2020 року по справі №222/1109/17, від 21 жовтня 2020 року по справі №643/16216/17, від 10 листопада 2021 року по справі №759/19779/18, від 07 червня 2022 року по справі №175/4514/20.
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року No 2262-ХII (надалі - Закон No 2262).
Відповідно до статті 61 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.05.2023 по справі No420/288/21.
Порядок подання відповідною особою заяви про виплату недоодержаної пенсії, її форма, а також перелік необхідних документів визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року No 3-1 (далі - Порядок No3-1).
Відповідно до пункту 3 Порядку No3-1 така заява подається заявником до органу, що призначає пенсію. Згідно з пунктом 9 Порядку No3-1 разом із заявою про виплатунедоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подаються такі документи: 1) свідоцтво про смерть пенсіонера; 2) документи, що підтверджують належність членів сім'ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника; 3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім'ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника).
Стосовно обставин правовідносин учасників даної цивільної справи, то судом за наслідками розгляду справи по суті на підставі аналізу змісту наявних у справі доказів, в контексті приведених вище положень законодавства, правових висновків та усталеної судової практики підтверджено дійсність викладених заявником в обґрунтування його вимог за заявою фактичних обставин, необхідних для задоволення такої заяви окремого провадження.
Зокрема, в судовому засіданні знайшли підтвердження ті обставини, що заявниця є матір'ю та єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_2 , яка хоча і була зареєстрована за іншою, ніж померлий адресою, однак з часу його повернення з війни без зміни реєстрації свого місця проживання внаслідок отримання ним травм, пов'язаних із захистом Батьківщини, що зумовило 70% втрати працездатності, другу інвалідність, не можливість обслуговувати себе, син фактично мешкав разом із матір'ю до моменту його смерті, оскільки потребував постійного догляду та проживав за адресою своєї матері.
За таких обставин, враховуючи, що встановлення заявленого юридичного факту необхідно заявнику для подальшого підтвердження прийняття спадщини, а отже належного оформлення своїх спадкових прав, а саме для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, отримання виплат недоотриманої пенсії, відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», приймаючи до уваги, що встановлення цього юридичного факту не пов'язано із подальшим вирішенням спору про право, оскільки заявник є єдиним спадкоємцем, враховуючи відсутність у заявника можливості встановити даний юридичний факт в позасудовому порядку, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність вимог заяви окремого провадження, а отже і про можливість її задоволення.
У відповідності до ст.294 ч.7 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 211, 263-265 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарг подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Дата складання повного тексту рішення 03.03.2025 р.
Суддя Курбанова Н.М.
Відомості про учасників справи:
Заявник:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_9
заінтересовані особи:
Головне управління Пенсійного Фонду України, ЄДРПОУ 21910427, 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, б.26
Друга Дніпровська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 02890937, 49128, м.Дніпро, вул.Метробудівська, б.1