Справа № 177/44/25
Провадження № 2/177/301/25
(заочне)
Іменем України
02 квітня 2025 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Березюк М. В.
за участі: секретаря Дятел К. Ю.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та виступає на стороні позивача ОСОБА_4 , про стягнення відшкодування за невиконання договору оренди, -
Представник позивача звернулася до суду з позовом, в якому просила суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму відшкодування майнової шкоди, спричиненої збитками внаслідок псування та знищення майна у дачному житловому будинку та на прилеглій земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що були передані у користування за договором оренди від 13.04.2024, а саме 32710 грн у рахунок відшкодування втрат, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням майна, речей, зелених насаджень, втрат для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також 9000 грн упущеної вигоди, тобто доходів, які особа могла б реально отримати через продовження строку дії договору оренди.
В обґрунтування позову вказано, що 13.04.2024 ОСОБА_1 уклав договір оренди житлової нерухомості з ОСОБА_3 , а саме дачі за вищевказаною адресою: АДРЕСА_1 . Договір оренди укладено на чотири місяці, тобто з 13.04.2024 по 13.08.2024, що обумовлено теплим періодом року, з можливістю продовження до настання осінньо-зимового періоду, несприятливого для користування дачею, тобто до листопада 2024 року. Орендар підтвердив житловий стан орендованого об'єкта в акті приймання-передачі, сторони погодили плату за оренду 3000 грн на місяць. Позивач зазначив, що у користування орендаря, як невід'ємна частина, передавалася земельна ділянка площею 0,0600 га з багаторічними насадженнями, зокрема 12 плодовими деревами, однолітніми сезонними рослинами, плодово-ягідними культурами, декоративними рослинами та квітами, чагарниками, у загальній кількості 50 кущів. На ділянці зростала полуниця, малина, смородина, агрус та інше.
Після укладення договору орендар сумлінно виконував умови договору оренди щодо оплати, підтримував контакт з орендодавцем із поточних питань, що виникали у зв'язку з користуванням житлом. В одній із таких розмов ОСОБА_3 повідомив про виїзд з орендованого майна на період Великодня та травневих свят для відпочинку на захід України, обіцяв повернутися до орендованого житла, але так і не повернувся. Протягом червня-липня відповідач демонстрував некоректну поведінку, допускав прострочення платежів, а в подальшому припинив спілкування з позивачем, не повернув ключі від дачного будинку, залишивши там свої речі, на звернення не реагував.
Позивач зазначав, що оскільки умови договору передбачали пролонгацію договору до листопада 2024, то розмір недоотриманої ним суми орендної плати складає 9000 грн.
31.08.2024 прибувши до дачного будинку, позивач виявив антисанітарні умови, факт псування майна, засмічення внутрішніх житлових кімнат, захаращення залишками продуктів життєдіяльності, побутовим сміттям, в будинку стояв сморід, але слідів неправомірного проникнення до будинку не було, що вказувало про доведення об'єкту оренди до такого стану саме орендарем ОСОБА_3 .
Позивач вказував, що холодильник, який був переданий в користування разом з об'єктом оренди прийшов у непридатність, адже в ньому були залишені харчі, що забезпечило розвиток плісняви, грибка, що в свою чергу викликало різкий неприємний запах, псування внутрішньої поверхні холодильника (потемніння), неможливість його використання за призначенням, а тому позивач просив стягнути з відповідача вартість холодильника «МОРА» 2021 року випуску, бувшого у використанні, в розмірі 3500 грн, ґрунтуючись на середніх цінах на подібний товар з урахуванням зносу.
Позивач вказав на значне забруднення кухонного приладдя, приведення в непридатний стан двох матраців та комплектів постільної білизни, що були забруднені сечею та блювотними масами, в повну непридатній прийшов плед, вартість якого складала 850 грн, розбито прилад зовнішнього освітлення вартістю 800 грн., загальні витрати на прибирання будинку склали 2000 грн.
Внаслідок значного забруднення будинку, приведення його в антисанітарний стан, що призвело до розпліднення та розповсюдження комах і мошок, акумулювання в будинку та на території значних об'ємів сміття, позивач був змушений займатися вивезенням сміття автомобільним транспортом, на що було понесено витрати в розмірі 1000 грн на пальне, мастильні матеріали, 1500 грн. - вартість зусиль погрузи та розвантаження сміття, а також 4200 грн на транспортні витрати по вивезенню сміття з очищеної земельної ділянки (700 грн на 6 маршрутів до звалища).
Крім цього, внаслідок недбалого ставлення відповідача до поливу та зрошування, підживлення рослин, знищено плодово-ягідні зелені насадження, кущі малини, полуниці, смородини, агрусу, вартість розсади яких склала 3860 грн, два дерева сорту «Білий налив» четвертого року плодоносіння, загальною вартістю 4000 грн, три дерева сорту «Ера» шостого року плодоносіння, загальною вартістю 4500 грн.
Крім цього, позивач провів роботи з вивільнення від шкідливих дикорослих трав'янистих рослин (бур'яну) площу 500 м2, вартістю робіт 3000 грн, перекопав, викорчовував посохлі дерева на площі 330 м2, вартістю робіт 3500 грн, а тому просив стягнути 6500 грн у рахунок відшкодування витрат на приведення земельної ділянки у належний стан.
У зв'язку з тим, що відповідач порушив умови договору оренди, зокрема щодо обов'язків самостійного забезпечення підтримання об'єкту у стані не гіршому ніж на момент передачі в оренду, забезпечення схоронності устаткування, утримання об'єкту відповідно до санітарних норм, проведення прибирання об'єкту, утримання майна у повній справності, позивач вважав за необхідне стягнути з відповідача вищевказані збитки.
Ухвалою суду від 07.01.2025 провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду в загальному порядку, з призначенням підготовчого засідання, з залученням до участі у справі в якості третьої особи співвласника об'єкта оренди ОСОБА_4 (а.с. 32).
Відповідач будучи користувачем системи «Електронний суд», маючи власний електронний кабінет та отримуючи в ньому судові повістки, був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в порядку визначеному законом, але до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву не подано.
Третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - ОСОБА_4 повідомлявся про дату, час та місце в порядку визначеному законом, але до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв по суті справи та з процесуальних питань не надав.
В підготовчому засіданні судом роз'яснено учасникам принципи цивільного судочинства, з'ясовано чи всі докази вони подали, чи не мають клопотань щодо витребування доказів, проведення експертиз, тощо. Ухвалою суду від 05.02.2025 підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду.
В ході судового розгляду позивач та його представник позов підтримали та просили задовольнити.
Позивач суду пояснив, що 13.04.2024, попередньо звернувшись до рієлтора, він уклав договір оренди вищевказаного дачного будинку з відповідачем. Зазначав, що мав з відповідачем усну домовленість щодо можливості продовження користування дачею до морозів, але відповідач після закінчення строку договору ключі від дачі не повернув, залишив за собою безлад, а також залишив власні речі в дачному будинку, які він досі зберігає. Прибувши до будинку після закінчення строку договору оренди, в серпні 2024 року, він виявив занедбану земельну ділянку, частково посохлі насадження, та антисанітарний стан всередині будинку, що ним фіксувалося на телефон. На ділянці був розбитий світильник, розкидане сміття з значній кількості, прийшов у непридатність холодильник в якому була залишена їжа. Все це вимагало значних зусиль для відновлення належного стану будинку та земельної ділянки, при цьому відповідач розрахувався лише за орендною платою, а завдані збитки не відшкодував. Він та його дружина ОСОБА_5 , тітка ОСОБА_6 , здійснювали прибирання будинку та земельної ділянки.
На питання суду пояснив, що дійсно мав можливість прибути на дачу раніше, оскільки інформацію про неналежний стан дачі отримував від керівництва СТ, сусідів, але таке право не реалізував, хоча додатковий примірник ключів від дачі мав. Інших клієнтів на оренду дачі, в тому числі після 13.08.2024 не мав. Також вказав, що в листуванні запитував у відповідача, чи бажає він продовжувати користування дачею, але той не відповідав.
Відповідач та третя особа без самостійних вимог заяв по суті справи та з процесуальних питань не надали, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені.
За відсутності заперечень позивача та його представника, суд здійснює заочний розгляд справи на підставі доказів, наявних у матеріалах справи, що узгоджується з положеннями ст. 280-282 ЦПК України.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
У відповідності з положеннями ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Кожне судове рішення, в тому числі заочне рішення, має відповідати вказаним вимогам.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є співвласником земельної ділянки площею 0,600 га, з кадастровим номером 1221882200:03:001:0563 (а.с. 21, 22), що розташована в АДРЕСА_2 , яку він успадкував разом з ОСОБА_4 , після смерті батька ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 21, а.с. 9 зворот, 14).
13.04.2024 між орендодавцем ОСОБА_1 (а.с. 10), як співвласником земельної ділянки в СТ «Сонячний», та орендарем ОСОБА_3 (а.с. 12, 30), укладено договір оренди житлової нерухомості (а.с. 23-24). Відповідну до умов договору, орендодавець передав в оренду (строкове платне користування) дачу за адресою: АДРЕСА_2 , в житловому стані. Згідно п. 2 договору, об'єкт оренди передається в оренду «під житло». Сторони погодили строк оренди з 13.04.2024 по 13.08.2024, «з можливістю продовження за згодою сторін. Термін оренди може бути змінено тільки за взаємною згодою обох сторін» (п. 3 договору). Сторони погодили розмір орендної плати 3000 грн за один місяць, строки внесення платежів по договору (п. 4 договору).
При цьому позивач у судовому засіданні підтвердив той факт, що в межах строку договору - до 13.08.2024 відповідач повністю розрахувався за оренду житла.
Згідно акта приймання-здачі від 13.08.2024, відповідачу передано в оренду житлова нерухомість за адресою: АДРЕСА_1 , а також холодильник, телевізор, газова та електроплити, велосипед, насос та інструменти (а.с. 23). Даний акт не містить інформацію про передачу в користування рослинності на дачній ділянці, зокрема кількості кущів, дерев, тощо.
Відповідно до умов договору, орендар зобов'язався серед іншого, самостійно за свій рахунок забезпечувати підтримання об'єкту, що орендується в стані не гіршому ніж на момент передачі його оренду, забезпечувати схоронність інженерних мереж, устаткування тощо, утримувати об'єкт згідно санітарних норм, проводи прибирання «всієї квартири», а також безперешкодно один раз на місяць допускати на об'єкт, що орендується представника орендодавця, з метою перевірки його використання у відповідності до умов договору (п. 5 договору). Правом орендодавця було вимагати від орендаря використання об'єкта, що орендується винятково за призначенням передбаченим у розділі 2 «під житло», достроково розірвати договір у випадках передбачених договором. Пунктом 6 договору передбачено, серед іншого, що у разі заподіяння діями орендаря збитків орендодавцю, такі збитки має компенсувати орендар у повному обсязі.
Пунктом 8 договору визначено, що у випадку не передачі орендарем об'єкта оренди протягом 3 банківських днів після закінчення терміну оренди, орендодавець справі звільнити об'єкт оренди від майна орендаря, що знаходиться в ньому, і передати об'єкт в користуванні інших осіб. Обов'язок збереження майна триває 15 календарних днів з дня припинення даного договору.
Пункт 7 договору визначає, що дія договору продовжується, якщо жодна із сторін не заявить про його розірвання, але не більше максимального передбаченого законом строку.
Зі змісту акта від 31.08.2024, посвідченого головою правління СТ «Сонячний» С. Дарага, ОСОБА_8 , його дружиною ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , 31.08.2024 прибувши на дачну ділянку АДРЕСА_2 , вони виявили, що дачна ділянка була в занедбаному, захаращеному стані, декілька дерев посохло, в дачному будинку був бруд та безлад, на столі залишки їжі, брудний посуд. Повсюди розкидані банки з під пива, у ліжку та біля ліжка купа недопалків. У замкненому холодильнику - гній від залишків харчів, холодильник довелося довго відмивати. В інших кімнатах безлад. У зв'язку з чим довелося декілька разів вивозити сміття. Стан будинку, ділянки зафільмовано позивачем (а.с. 15).
В ході судового засідання свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які є родичами позивача та приймали участь у прибиранні будинку 31.08.2024, кожна окремо підтвердила перебування будинку в занедбаному, антисанітарному стані, приведення у непридатний стан холодильника, в якому були залишені продукти, що згнили, пошкодження ліхтаря та плету. Так, свідок ОСОБА_5 вказала, що в дачному приміщенні 31.08.2024 було дуже брудно, на кухні були залишені недоїдки їжі, що зіпсувалася, в кімнатах розкидані пляшки з під пива, недопалки. Для приведення будинку та території дачі в належний стан, зокрема вивезення накопиченого сміття, знадобилося ряд ходок (7-10) автомобільним транспортом. Пояснила, що вони з чоловіком мали інших комплект ключів, отримували від сусідів повідомлення про занедбаність дачі, але туди не приїздили, оскільки їхати до дачі з міста 25-40 хв.
Свідок ОСОБА_6 пояснила, що знала про те, що племінник ОСОБА_5 здав в оренду батьківську дачу, де вона раніше бувала неодноразово. 31.08.2024 поїхавши на дачу разом з родиною ОСОБА_10 , вона виявила занедбаний стан будинку, всюди брудний посуд, з залишками їжі, сморід, пліснява, розкидані пляшки, недопалки. Відкривши холодильник вона відчула страшний сморід, панелі холодильника потемніли, їх навіть не вдалося відмити, плафон на вулиці розбитий, лавки пошкоджені. Для здійснення прибирання вони придбавали ряд миючих засобів, вона допомагала в прибиранні власною працею. Вказувала, що точної кількості дерев та кущів на дачі не знає, бачила посохлу смородину, ягоди вишні, полуниця та малина була в бур'яні, квіти в'ялі та посохлі, деякі дерева посохли, на деяких посохли деякі гілки.
Жоден зі свідків не обізнаний з текстом договору оренди від 13.04.2024, свідок ОСОБА_5 навіть не бачила орендарів, а ОСОБА_6 перебувала на дачі в день підписання договору оренди, але його зміст, умови їй не відомі.
Зі скриншотів листування між сторонами в додатку «Вайбер», що було оглянуто судом в оригіналі з телефону позивача, слідує, що 12.08.2024 - в переддень припинення обумовленого в письмовому договорі строку оренди, позивач надіслав повідомленні відповідачу про те, що строк договору закінчився та запитав, чи останній бажає його продовжувати (а.с. 16). 13.08.2024 позивач надіслав повідомлення відповідачу вказавши (констатувавши), що оренда закінчилася, просив повернути ключі від будинку та дачну ділянку в стані на початок оренди. Позивач вказав, що орендну плату нараховуватиме за той час, поки ключі знаходитимуться у відповідача (а.с. 16 зворот). 16.08.2024, 17.08.2024 позивач з'ясовував у відповідача час повернення дачі (а.с. 17 зворот), 18.08.2024 - констатував закінчення оренди (а.с. 17 зворот, 20 зворот).
У відповідь на вказані повідомлення, 19.08.2024 відповідач повідомив, що у зв'язку з призовом, він буде намагатися передати ключі засобами поштового зв'язку, пропонував перерахувати кошти за приведення дачі до ладу (а.с. 18 зворот -19).
В подальшому, 22.0 -29.08.2024 позивач вимагав від відповідача передати ключі, мотивуючи тим, що на вихідних має поїхати на дачу (а.с. 19 зворот - 20).
Вказане листування свідчить про те, що жодна із сторін не мала наміру продовжувати строк оренди, сам позивач вимагав повернення дачі, ключів від будинку, відповідач не надавав згоди на продовження договору оренди, а тому аналізуючи зміст договору, суд приходить до висновку, що сторонами не було досягнуто домовлено щодо продовження строку дію договору оренди від 13.04.2024, після спливу погодженого сторонами строку, тобто після 13.08.2024.
Доводи позивача про те, що нібито сторони мали усну домовленість, при укладенні договору, про його продовження до морозів, суд розцінює критично, оскільки вказане суперечить змісту договору оренди, що містить чіткий строк оренди до 13.08.2024. Суду не надано доказів досягнення між сторонами згоди щодо продовження строку дії договору, як те визначено в п. 3 договору, а зміст листування між сторонами свідчить про відсутність такої домовленості.
Доводи позивача, з посиланням на п. 7 договору, про нібито пролонгацію договору, суд розцінює критично, оскільки зміст листування між сторонами свідчить про відсутності згоди на продовження (пролонгацію) договору, сам позивач вказав про припинення договору та необхідність повернення ключів від дачі. Доводи позивача в листуванні про нарахування плати за весь час користування ключами від дачі, суд розцінює критично, оскільки вони не ґрунтуються на умовах договору. В даному випадку, позивач міг захистити своє правом реалізуючи п. 8 договору, оскільки маючи запасні ключі від дачі, що визнано ним та про що вказували свідки, він має можливість звільнити дачу від речей відповідача, змінити замок та вимагати стягнення вартості його заміни, але такі вимоги перед судом не заявлено.
Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене ( упущена вигода).
Оскільки суд дійшов висновку, про не продовження строку договору оренди, перед судом не доведено факт наявності підстав для стягнення 9000 грн в якості упущеної вигоди, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині безпідставні. На питання суду позивач зазначав, що інших клієнтів на оренду дачної ділянки, після 13.08.2024 він не мав, він мав інший примірник ключів від дачі, а отже не був позбавлений можливості передати дачу в користуванні інших осіб після 13.08.2024, отримати дохід, але вільно реалізуючи свої цивільні права, він такі дії не вчиняв. Тобто, неотримання позивачем доходу від передачі дачі в оренду після 13.08.2024, не залежало від поведінки (дій, бездіяльності) відповідача, а залежало виключно від бажання позивача реалізувати таке право, зокрема шляхом звільнення дачі від речей відповідача, як те визначено в п. 8.1. договору оренди та передачі в оренду іншим особам, з відшкодуванням за рахунок відповідача збитків завданих приведенням дачі в належний стан.
Решту своїх позовних вимог, на суму 32710 грн, позивач обґрунтовує тим, що неналежним виконанням умов договору з боку відповідача, позивачу було завдано збитків, на загальну суму 32710 грн.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, серед інших, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є зокрема втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 2 Постанови Пленуму ВС України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Отже, для покладення на певну особу обов'язку по відшкодуванню шкоди, необхідним є доведення факту протиправної поведінки певної особи, заподіянні шкоди, перебування у причинному зв'язку протиправної поведінки особи та завданої шкоди, а також наявність вини особи.
За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В даній категорії справ позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування, а відповідач має спростувати такі доводи і довести відсутність вини, факту заподіяння шкоди (збитків), законність своїх дій.
Перед судом доведено той факт, що відповідачу в користування було передано дачу АДРЕСА_1 в СТ «Сонячний», «під житло». Умови договору оренди не містять жодних умов про обов'язок відповідача щодо догляду за рослинністю на дачній ділянці, її поливу, удобрення, тощо. При цьому, в силу п. 5 договору, позивач мав право приїздити на дачу, для контролю її стану, здійснювати полив рослинності. Суду не надано належних та допустимих доказів існування між сторонами домовленості про те, що відповідач зобов'язаний доглядати за рослинами на дачній ділянці, здійснювати їх полив, прополювання бур'яну, тощо. Згідно умов договору, дачна ділянка, з розміщеним на ній будинком передавалася саме під житло, тобто для проживання.
Перед судом належними та допустимими доказами не підтверджено ні факту існування на час передачі дачі в оренди заявленої позивачем у позові кількості саджанців ягід полуниці, малини, смородини та агрусу, на загальну суму 3860 грн., ні їх знищення внаслідок протиправних дій відповідача. Перед судом не доведено ні факт існуванні, ні факт знищення внаслідок протиправних дій відповідача 5 дорослих дерев яблунь, на загальну суму 8500 грн (а.с. 45). При перегляді наданого суду відеозапису встановлено, що на ділянці позивача наявна певна кількість дерев, при цьому одні з них, є досить зеленими, пишними, відповідно сезону (серпень 2024), при цьому є й дерева геть посохлі, а є такі, що мають на одній засохлій гілці. При цьому, на запитання суду про те, чому стан дерев на одній ділянці різний (позивач у позові обґрунтовував посохлість дерев бездіяльністю відповідача, який їх не поливав), останній повідомив, що йому не відомо, чому частина дерев засохла, а інші досить буйні, що свідчить про те, що доводи позивача про знищення дерев через бездіяльність відповідача, є лише припущенням, з метою збільшення суми до відшкодування. Згідно норм ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Більш того, як вказувала у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 (тітка позивача), в серпні 2024 частина дерев мала плоди, скільки дерев було посохло, точно сказати не могла.
Беручи до уваги викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3860 грн збитків знищенням плодово-ягідних рослин, а також 8500 грн як збитків завданих знищення дерев, не підлягають до задоволення як недоведені перед судом, адже перед судом не доведено сукупність обов'язкових елементів деліктного зобов'язання: шкоди, протиправності дій відповідача, його вини та причинного зв'язку між шкодою та діями (бездіяльністю) винної особи.
З цих же підстав суд приходить до висновку про безпідставність вимог про стягнення з відповідача витрат на вивільнення земельної ділянки від шкідливих дикорослих рослин на суму 3000 грн, на перекопування, викорчовування посохлих дерев, зорошування на суму 3500 грн, адже договір оренди не містить обов'язку відповідача проводити такі роботи. Відповідно перед судом не обґрунтовано обов'язок виконання відповідачем таких робіт в період договору оренди (квітень-середина серпня), його вини у їх невиконанні, шкоди завданої таким не виконанням та причинного зв'язку між ними.
Однак, суд вважає обґрунтованими та доведеними перед судом, факт порушення відповідачем умов договору оренди в частині забезпечення підтримання об'єкту, що орендується в стані не гіршому ніж на момент передачі його оренду, забезпечувати схоронність інженерних мереж, устаткування тощо, утримувати об'єкт згідно санітарних норм, проводи прибирання житла. Так, показаннями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , письмовими доказами: актом, фотознімками та відеоаписами доведено той факт, що після закінчення строку договору оренди, відповідач не привів об'єкт у належний стан, будинок був у жахливому, антисанітарному стані, всюди розкидані речі, забруднена постільна білизна, залишені залишки продуктів харчування, в тому числі в холодильнику, що привело його в неестетичний стан. Крім цього, були знищено ліхтар, плед (додатки в системі «Електронний суд»). Такий стан речей у будинку, захаращеність його сміттям, захаращеність сміттям території будинку, безумовно вимагали робіт з прибирання, вивезення сміття, а тому суд розглядаючи справу за принципами змагальності, беручи до уваги доведеність позивачем факту нанесення збитків приведенням будинку у непридатний для житла стан, засміченням земельної ділянки, за відсутності заперечень відповідачем даних обставин, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача в частині стягнення збитків завданих зіпсуттям холодильника - 3500 грн., пледа - 850 грн, розбиттям ліхтаря - 800 грн, витрат на прибирання будинку - 2000 грн, витрати на вивіз сміття з будинку та земельної ділянки 6700 грн (а.с. 45), на загальну суму 13850 грн.
Приблизно така сума збитків (12000 грн) повідомлялася відповідачу у листуванні представника позивача з ним у месенджері «вайбер» (а.с. 25-27). Відповідно суд приходить до висновку про штучне завищення позивачем суми збитків до 41710 грн (а.с. 45), яка необґрунтована та не доведена перед судом належними і допустимими доказами.
Оцінивши всі вищевказані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково на суму 13850 грн. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають як необґрунтовані та не доведені перед судом.
Позивачем сплачено судовий збір при зверненні до суду на суму 1211,20 грн (а.с. 13). Оскільки позов задоволено частково, то в силу ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 402,24грн у рахунок відшкодування витрат на сплату судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (13850 грн задоволена частина вимог х 100 % /41720 грн сума позовних вимог заявлена = 33,21 % задоволених вимог; 1211,20 грн сума сплаченого позивачем судового збору х 33,21 % / 100% = 402,24 грн).
Керуючись ст. ст. 10-13, 76-81, 89, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та виступає на стороні позивача ОСОБА_4 , про стягнення відшкодування за невиконання договору оренди- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) 13850 (тринадцять тисяч вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок у рахунок відшкодування збитків завданих невиконанням умов договору оренди.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 402 (чотириста дві) гривні 24 копійки.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та подання апеляційної скарги на заочне рішення, може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених процесуальним законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено 09.04.2025.
Суддя М.В. Березюк