Справа № 235/530/22
Провадження № 2/204/83/25
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
02 квітня 2025 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Чудопалової С.В.
за участю секретаря судового засідання Корягіної Р.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє представник адвокат Малькевич Наталія Володимирівна (адреса знаходження: 85300, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Центральна, буд. 149) до Покровської міської ради (адреса знаходження: 85300, Донецька область, м. Покровськ, пл. Шибанкова, буд. 11), Покровська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області( адреса:85300 Донецька обл., Покровський район, м.Покровськ, площа незалежності,11) про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,-
У жовтні 2023 року до суду надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Покровської міської ради про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, у якій прохає суд визнати за ним право власності на житловий будинок (А-1) загальною площею 45,4 кв.м.. житловою площею 32,8 кв.м., та господарські будівлі та споруди: (пг-1)-погріб, (Ж-1)-літній душ, (З-1)-вбиральня, (№6)-вигріба яма, №2-ворота, №3-огорожа, №4-огорожа, №5-колодязь, №7-свердловина за адресою: АДРЕСА_2 .
В обґрунтування позовної заяви зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 та земельна ділянка площею 0,0794 га для будівництва і обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Він як спадкоємець за законом звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини і отримав свідоцтво про право на спадщину у вигляді земельної ділянки. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.12.2021 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у вигляді житлового будинку у зв'язку з тим, що на території домоволодіння були збудовані без дозвільних документів: прибудова (а1-1), тамбур (а2-1), гараж (Д-1), сарай (Е-1). Оскільки нотаріусом позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке належало його батькові, тому його права щодо набуття спадщини порушені і захистити їх може лише в судовому порядку.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 19 жовтня 2023 року було прийнято до свого провадження цивільну справу від Красноармійського міськрайонного суду Донецької області та відкрито провадження в загальному провадженні з повідомлення (виклику) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали від 19.10.2023 року.
Ухвалою суду від 18.10.2024 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду. Ухвалою суду від 28.11.2024 за клопотанням представника позивача повернуто на стадію підготовчого провадження та замінено неналежного відповідача на належного. Ухвалою від 28.01.2025 залучено співвідповідача у справі Покровську міську раду Донецької області. . Представник позивача адвокат Малькевич Н. у судове засідання не з'явилася, однак надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.
Відповідачі Покровська міська рада Донецької області та Покровська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області у судове засідання не з'явилися про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Покровська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області скористалися правом надати відзив, у якому вважають себе неналежними відповідачами.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У судовому засіданні встановлено, що позивач є спадкоємцем за законом першої черги після смерті свого батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №977, видане 14.11.2020 року Покровським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 06.01.1988 року, де вказано Батько ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_3 (а.с. 5).
На момент смерті ОСОБА_2 був власником: житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , (1/2 частини на підставі договору дарування від 09.06.1999 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Красноарміської державної нотаріальної контори Куціновою В.І., реєстр №639, серії АВВ №887633 та 1/2 частини на підставі договору купівлі продажу від 09.03.2000 року, державним нотаріусом Першої Красноарміської державної нотаріальної контори Куціновою В.І, реєстр №180, серії АВТ №922614(а.с. 10,12).
Позивач увстановлений шестимісячний строк прийняв спадщину шляхом подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що відповідає вимогам ст.ст.1268-1270 ЦК України.
Згідно матеріалів спадкової справи №140/2020 від 07.12.2020 року, особи, які б мали право на обов'язкову частку у спадщині відсутні. Таким чином позивач є єдиним спадкоємцем та прийняв спадщину, мати позивача ОСОБА_3 , яка є дружиною спадкодавця, від прийняття спадщини відмовилася, про що свідчить її заява, наявна в матеріалах спадкової справа ( а.с.32-62). 20.12.2021 року нотаріусом було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстр №2769 ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0794 га, кадастровий номер 141320000:14:018:0855 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 6).
20.12.2021 року постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у вигляді житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , у зв'язку з відсутністю узаконення самовільно побудованих споруд, а саме, прибудова (а1-1), тамбур (а2-1), гараж (Д-1), сарай (Е-1), площа яких входить до загальної площі житлового будинку. (а.с.18).
Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати нотаріусу заяву про відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Відповідно до ст. 67 Закону України « Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування», вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають тільки у тому випадку, якщо наявні умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, а при відмові нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК визнання права є одним із способів цивільних прав та інтересів.
Якщо спадкоємець не має змоги оформити спадщину відповідно до вимог законодавства у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів, питання визначення належності цього майна має вирішуватись у судовому порядку.
Частина 1 статті 316 ЦК України передбачає, що правом власності є право особи на річ (майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ст. 317 ч.1 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може подати позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється чи не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документів, які б посвідчували його право власності.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостроєне нерухоме майно ( житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва ( створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва ( створення майна).
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання належить узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами.
Згідно довідки КП «БТІ» від 29.11.2021 року за № 1537/01-02 до 01.01.2013 року будинок АДРЕСА_2 , належав ОСОБА_2 на підставі: 1/2 частина договору дарування від 29.06.1999 року, реєстр №639 в КП «БТІ» зареєстрований 23.06.1999 року в дод.кн.38 реєстр №2879 та 1/2 частини договору купівлі-продажу від 09.03.2000 року, реєстр №180, в КП БТІ зареєстровано 20.03.2000 року в дод.кн. 38 реєстр. 2879. Загальна площа 80,3 кв. м., житлова площа 32,8 кв. м. в будинку за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 49 зворотна сторона).
За даними технічного паспорту, виготовленого станом на 26.11.2021 року, реєстраційний номер № ТШ01:1689-9403-8677-6273 з адресою: АДРЕСА_2 , значиться житловий будинок літ «А-1», прибудова «а1-1», тамбур «а2-1», погріб «пг-1», гараж «Д-1», сарай «Е-1», літній душ «Ж-1», вбиральня «З-1», вигрібна яма №6, ворота №2, огорожі №3-4, колодязь №5, свердловина №7(а.с. 13-16).
Житловий будинок літ «А-1» складається з кімнати площею 7,2 кв.м; кімнати площею 12,4 кв.м., кімнати площею 9,5 кв.м.; кімнати площею 3,7 кв.м., що становить разом житлову площу будинку 32,8 кв.м.
Загальна площа будинку літ «А-1» складається з коридору площею 3,2 кв.м.; передпокій площею 7,9 кв.м.; кімнати площею 7,2 кв.м; кімнати площею 12,4 кв.м., кімнати площею 9,5 кв.м.; кімнати площею 3,7 кв.м.; комори площею 4,7 кв.м.; кухні площею 22,1 кв.м.; санвузлу площею 9,6 кв.м., що разом загальну площу будинку становить 80,3 кв.м.
Позивачка у позовній заяві вказувала, що враховуючи, що коридор літ «а1-1» площею 3,2 кв.м.; кухня літ «а1-7» площею 22,1 кв.м.; санвузол літ «а1-8» площею 9,6 кв.м. є самовільно збудовані, а тому просить визнати право власності на житловий будинок загальною площею 45,4 кв.м. (80,3 -3,2 -22,1 -9,6).
Відповідно до технічного обстеження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , прибудова «а1-1», тамбур «а2-1», гараж «Д-1», сарай «Е-1» визнані самочинно побудовані, що підтверджується відміткою в технічному паспорті від 26.11.2021 року (а.с. 19).
Крім того, з наданого суду технічного паспорту від 26.11.2021 року вбачається, що прибудова «а1-1», тамбур «а2-1» збудовані у 2006 році, гараж «Д-1», сарай «Е-1» збудовані у 2007 році, літній душ «Ж-1», вбиральня «З-1» збудовані у 2017 ( а. с. 13-16).
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до роз'яснень, що надані у п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», розташовані на земельній ділянці поряд із житловим будинком господарсько-побутові будівлі й споруди: сараї, гаражі, літні кухні тощо відповідно до положень статей 186, 381 ЦК є приналежністю головної речі (будинку). У зв'язку із цим положення частини п'ятої статті 376 ЦК України не є підставою для визнання за власником такого житлового будинку самостійного права власності на самочинно побудовані господарсько-побутові будівлі й споруди.
Прийняття в експлуатацію таких об'єктів нерухомості має здійснюватися органами державного архітектурно-будівельного контролю.
Окрім того, суд вважає за необхідним зазначити , що згідно Порядку проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, затвердженого Наказом Міністерства Регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України 03.07.2018 року за № 158, зареєстрованого в МЮ України 28.08.2018 року за № 976/32428 для об'єктів збудованих (без оформлення дозвільних документів) у період з 05.08.1992 року до 09.04.2015 року, право власності оформляється за спрощеною процедурою шляхом реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Крім того, відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2012 року № 6 « Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України ( про правовий режим самочинного будівництва) не може бути застосовано правила статті 376 ЦК при вирішенні справ за позовами про визнання права власності на самочинно збудовані приналежності до основної речі (ганок, веранда, мансарда тощо) стосовно яких існує інший порядок введення їх в експлуатацію як господарські споруди, що віднесені до житлового будинку.
Звертаючись до суду з вказаним позовом позивач просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на майно, яке залишилось після смерті його батька ОСОБА_2 , при цьому вказав, що спадщина складається із житлового будинку та господарських споруд, до переліку яких крім іншого включені літній душ «Ж-1» та вбиральню «З-1» збудовані у 2017 році, а от же вони не можуть входить до спадкової маси та відповідно не може бути успадкованим в зв'язку з тим, що побудовано в 2017 році, що вважається самочинним та не входить до складу спадщини.
Крім того, як звернув увагу Верховний Суд (Постанова від 06 квітня 2020 року у справі №638/4159/17, провадження №61-44685св18), при розгляді справ, пов'язаних із самочинним будівництвом, слід мати на увазі, що відповідно до статті 26 Закону України «Про містобудування», спори з питань містобудування вирішуються радами у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства.
За загальним правилом, кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1ст. 15 ЦК України).
Звернення до суду з позовом з приводу самочинного будівництва має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.
Зазначена правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 18 квітня 2019 року справа № 306/2140/17, від 18 лютого 2019 року справа № 308/5988/17-ц, від 26 грудня 2018 року справа № 727/720/17, від 07 лютого 2018 року справа № 127/18746/15-ц.
Із заявленими позовними вимогами у повному обсязі погодитись не можна, оскільки відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини уходять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини. Доказів щодо узаконення ( введення до експлуатації) літній душ «Ж-1» та вбиральню «З-1» збудовані у 2017 році суду не надано, тому вимоги позивача в цій частині є необґрунтованими.
Проте, визнавши за позивачем право власності на спадковий житловий будинок без літнього душу «Ж-1» та вбиральні «З-1», останній не позбавлений можливості узаконити зазначені об'єкти у не судовому порядку.
За таких підстав суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме про визнання права власності на житловий будинок літ. «А-1», загальною площею 45,4 кв.м., житловою площею 32,8 кв.м., з господарськими будівлями і спорудами погріб літ. «пг-1», вигрібна яма №6, ворота №2, огорожі №3-4, колодязь №5, свердловина №7, за виключенням літнього душу «Ж-1» та вбиральні «З-1».
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 16, 1216-1218, 1265, 1268 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Малькевич Наталія Володимирівна до Покровської міської ради про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на житловий будинок літ. «А-1», загальною площею 45,4 кв.м., житловою площею 32,8 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , з господарськими будівлями та спорудами погріб літ. «пг-1», вигрібна яма №6, ворота №2, огорожі №3-4, колодязь №5, свердловина №7, в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКІП НОМЕР_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;
Представник позивача - адвокат Малькевич Наталія Володимирівна (адреса знаходження: 85300, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Центральна, буд. 149);
Відповідачі - Покровська міська рада Донецької області, (адреса знаходження: 85300, Донецька область, м. Покровськ, пл. Шибанкова, буд. 11, ЄДРПОУ 04052933) та Покровська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області( адреса:85300 Донецька обл., Покровський район, м.Покровськ, площа незалежності,11).
Суддя: С.В.Чудопалова