Справа № 203/569/25
Провадження № 2/0203/903/2025
31 березня 2025 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Іваницької І.В.,
за участю секретаря судового засідання Кочевської В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення,
24.01.2025 до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська року надійшли матеріали вищезазначеної позовної заяви.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем надаються послуги з водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , де відповідальним квартиронаймачем є ОСОБА_1 , якому відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , за яким станом на 31.12.2024 обліковується заборгованість в сумі 26 708, 10 грн, що утворилась за період з березня 2015 року по грудень 2024 року. Посилаючись на вказані обставини, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення в сумі 29 344, 58 грн, з яких: 26 708, 70 грн - сума основного боргу; 298, 26 грн - сума 3 % річних та 2 337, 62 грн - сума інфляційного збільшення, нараховані у відповідності до ч.2 ст.625 ЦПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2025, цивільну справу №203/569/25, провадження № 2/0203/903/2025, було розподілено головуючому судді Іваницькій І.В., яка передана канцелярією суду - 29.01.2025.
Відповідно до ч. 8 ст.187 ЦПК України, з метою визначення підсудності, через підсистему «Електронний суд» зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо місця реєстрації відповідача - ОСОБА_1 , за результатами якого отримано відповідь №1073613 від 29.01.2025, згідно якої адреса реєстрації відповідача: АДРЕСА_2 .
31.01.2025 ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від Міністерства соціальної політики України витребувано інформацію з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відносно відповідача, на виконання якої 11.02.2025 листом Міністерства соціальної політики України за вих. 3377/0/290-25/19 від 11.02.2025 повідомлено, що станом на 11.02.2025 в ЄІБД ВПО інформація щодо запитуваної особи відсутня.
Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.02.2025 було відкрито провадження у справі та на підставі п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з викликом сторін та їх представників.
Представник позивача у судові засідання не з'явився, у позовній заяві виклав клопотання про розгляд справи без його участі, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечує.
Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позов до суду не надав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, причину неявки суду не повідомив.
З урахуванням викладених вище обставин на підставі ст.ст.280, 287, 288 ЦПК України, розгляд справи проведено в заочному порядку. Враховуючи, що сторони у судове засідання не з'явились, справа розглянута без фіксування судового засідання технічними засобами, згідно ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст.13 Закону України №1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Згідно з п.5 ч.3 ст.20 Закону України №1875-IV споживач зобов?язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Пунктом 5 ч.1 ст.1 Закону України №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги», що набрав чинності 10.12.2017 року та введений в дію з 01.05.2019 року, визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст.ст.7,9 Закону України №2189-VIII визначено обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Частиною 3 ст.9 вказаного Закону також встановлено, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Пунктом 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою КМУ №630 від 21.07.2015 року, визначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Згідно ст.22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначених норм законодавства споживачі зобов?язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічні правові позиції викладені у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 року у справі №6-2951цс15 та постанові Верховного Суду від 14.02.2018 року №61-2498св18.
Судом встановлено, що Комунальним підприємством «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради надаються послуги з водопостачання і водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , де відповідальним квартиронаймачем є ОСОБА_1 , якому відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Згідно довідки про склад сім'ї за вказаною вище адресою незареєстрованим уповноваженим власником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 та розрахунку заборгованості за останнім за період з березня 2015 року по грудень 2024 року обліковується заборгованість за спожиті послуги в сумі 26 708, 70 грн.
Враховуючи вищенаведені обставини та положення діючого законодавства, не надання відповідачем відзиву із запереченнями проти позову та доказів на спростування позовних вимог, суд вважає обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача зазначеної вище заборгованості.
Правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене, правовідносини, які склались між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч.1 ст.509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин, що виникли між сторонами, на них поширюється дія ч.2 ст.625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання.
В зв'язку з цим, суд також вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню і позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 2 337, 62 грн та трьох відсотків річних в сумі 298, 26 грн, нарахованих у відповідності до ч.2 ст.625 ЦПК України.
Таким чином, позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі, стягнувши з відповідача заборгованість по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення в сумі 29 344, 58 грн, з яких: 26 708, 70 грн - сума основного боргу; 298, 26 грн - сума 3 % річних та 2 337, 62 грн - сума інфляційного збільшення.
Такі висновки судом зроблені відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України з урахуванням правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові КЦС від 10 жовтня 2019 року у справі №205/1460/15-ц, провадження № 61-13198св19.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, враховуючи результати розгляду справи, слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 3 028,00 грн.
Керуючись ст.ст.13, 20 Закону України №1875-IV «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 1, 7, 9 Закону України №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 509, 526, 610, 612, 625 ЦК України, ст.22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», ст.ст. 2, 4, 5, 10-13, 76-81, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263-268, 280, 281 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 03341305, адреса: 49101, м.Дніпро, вул.Троїцька, буд.21а) заборгованість по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення в загальному розмірі 29 344, 58 грн (двадцять дев'ять тисяч триста сорок чотири гривні п'ятдесят вісім копійок), з яких: сума основного боргу - 26 708, 70 грн (за період з березня 2015 року по грудень 2024 року), інфляційне збільшення - 2 337, 62 грн (за період з липня 2018 року по січень 2022 року), 3% річних - 298, 26 грн (за період з липня 2018 року по січень 2022 року), а також судовий збір в сумі 3 028,00 грн.
Заочне рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченомуст.ст.273, 289 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 08.04.2025.
Суддя І.В. Іваницька