Справа № 202/13573/24
Провадження № 2/0203/695/2025
08 квітня 2025 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Іваницької І.В.,
за участю секретаря судового засідання Кочевської В.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
25.12.2025 до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська на підставі ухвали Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19.11.2024 про передачу справи для розгляду за підсудністю надійшли матеріали вищезазначеної цивільної справи.
Подана позовна заява обґрунтована тим, що 20.10.2018 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено шлюб. Після реєстрації шлюбу прізвище позивачки було змінено на ОСОБА_4 . Від шлюбу сторони не мають дітей. Спільне життя з відповідачем не склалося, у зв'язку з різними поглядами на життя та відсутністю взаємопорозуміння, втратою почуття кохання та поваги один до одного. На сьогоднішній день сім'я розпалася остаточно та відновити подружні стосунки неможливо, сторони не проживають разом з 20.11.2022, мають окремий бюджет та спільного господарства не ведуть.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2024 року, цивільну справу було розподілено головуючому судді Іваницькій І.В., яка передана канцелярією суду - 30.12.2024 року.
На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України 06 січня 2025 року ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від Міністерства соціальної політики України витребувано інформацію з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на виконання якої 11 лютого 2025 року листом Міністерства соціальної політики України за вих. № 3079/0/290-25/19 від 07.02.2025 повідомлено, що станом на 17.01.2025 інформація стосовно запитуваної особи відсутня в ЄІБД ВПО.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, який визначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. 11.03.2025 від позивачки до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, причину неявки суду не повідомив.
Частинами першою, другою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав, тому відповідно до частини 8 статті 178 Цивільного процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
08.04.2025 у судовому засіданні суд постановив ухвалу про розгляд справи у заочному порядку.
Справу розглянуто без фіксування звукозаписувальними технічними засобами на підставі частини 2 статті 247 ЦПК.
Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно з частиною 2 статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
За правилами, встановленими частиною 1 статті 21 Сімейного кодексу України , шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Частиною 1 статті 24 Сімейного кодексу України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За приписами частин 3, 4 статті 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до статті 112 СК шлюб може бути розірвано, якщо подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим та протирічить інтересам одного з них, або інтересам їхніх дітей.
Таким чином, у розумінні норм сімейного законодавства, добровільність шлюбу є однією з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, у якому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Згідно з частиною 3 статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється шляхом його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду у відповідності зі статтею 110 цього Кодексу.
За правилами, встановленими статтею 112 Сімейного кодексу України , суд з'ясовує фактичні взаємовідносини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, приймає до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інших обставин життя подружжя. Суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило би інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають суттєве значення.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 20.10.2018. Шлюб зареєстрований Виконавчим комітетом Гірницької міської ради м. Селидове Донецької області, актовий запис №41, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 20.10.2018). Від шлюбу сторони не мають дітей.
Сторони припинили шлюбні стосунки та ведення спільного господарства з 20.11.2022, не мають наміру поновлювати відносини, сім'я носить виключно формальний характер.
Спору щодо спільно нажитого майна між сторонами не встановлено. Підстав для надання сторонам строку для примирення судом також не встановлено.
З урахуванням зазначених вище обставин та положень законодавства, враховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя та збереження шлюбу між сторонами, який може будуватись лише на паритетних засадах, є неможливим та протирічить їх інтересам, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Враховуючи, що позивачка просила після розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_4 », суд вважає за можливе задовольнити її клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 56, 112, СК України, ст. ст. 2, 4, 5, 10-13, 76-81, 211, 223, 247, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 та яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), зареєстрований 20 жовтня 2018 року Виконавчим комітетом Гірницької міської ради м.Селидове Донецької області, актовий запис №41, розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище позивачки залишити як « ОСОБА_4 ».
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем, третьою особою в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини заочного рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І.В. Іваницька