Справа № 210/1191/25
Провадження № 2/210/762/25
іменем України
09 квітня 2025 року
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Сільченко В.Є. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька внаслідок нещасного випадку на виробництві,-
В провадженні судді перебуває вказана позовна заява. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що була дружиною ОСОБА_3 . ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_4 є їх донькою.
ОСОБА_3 перебуваючи на посаді водія автотранспортних засобів САТ-785С 136т Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» загинув під час виконання своїх трудових обов'язків в результаті нещасного випадку. Згідно висновку комісії вищевказаний нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом.
Смертю ОСОБА_3 , внаслідок нещасного випадку на виробництві позивачу було завдано глибоких моральних страждань, тому з відповідача підлягає стягненню моральна шкода. Позивач втратила батька,котрого дуже любила, який був її опорою в житті. Позивач вимушена рости без батька, згадувати жах втрати рідної людини. Життя без батька спричинили постійні хвилювання, депресію,безсоння та страшні сновидіння.
На підставі вищевикладеного просить стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок смерті батька внаслідок нещасного випадку на виробництві 600 000,00 гривень.
Ухвалою судді від 04 березня 2025 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
19 березня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_5 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити задоволенні позову ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька внаслідок нещасного випадку на виробництві в повному обсязі. Відповідач не погоджується з доводами та вимогами позивача та вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню. Зазначає, що потерпілий не дотримувався ЗУ «Про охорону праці», а саме: працівник зобов'язаний дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку та здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства. Проаналізувавши обставин, викладені в акті вбачається, що основною причиною нещасного випадку є невиконання посадових обов'язків потерпілим, невиконання вимог інструкцій з охорони праці потерпілим. Роботодавець створив належні умови праці, впливу шкідливих або небезпечних факторів на потерпілого не було, а отже відсутні порушення з боку роботодавця,які б перебували у причинному зав'язку з причинами настання нещасного випадку. Крім того, відповідач вважає суму позову необґрунтованою.
Сторони в судове засідання не викликались.
Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом встановлено, що в 2008 році між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 було зареєстровано шлюб (а.с. 16).
Від вищевказаного шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 18).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про осмерть (а.с. 19).
Згідно акту №48 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер під час обвалення та обрушення породи грунту. Причина настання нещасного випадку - невиконання посадових обов'язків, невиконання вимог інструкції з охорони праці (а.с. 20-27).
Згідно акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 22 листопада 2013 року о 17 годині 35 хвилині нещасний випадок визнано таким, що пов'язано з виробництвом (а.с. 28-39).
23 жовтня 2015 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 уклали шлюб, в зв'язку з чим ОСОБА_7 змінила прізвище на ОСОБА_9 (а.с.17).
Спір виник з приводу відшкодування моральної шкоди, завданою смертю особи, яка під час виконання своїх трудових обов'язків загинула.
Суд зазначає, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (частини перша та пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України).
Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України встановлюють, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 16 ЦК України відшкодування моральної шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів судом.
Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Згідно з вимогами статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом (частина друга статті 1167 ЦК України).
Зазначена норма встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також інших умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв'язку між такою поведінкою і завданою шкодою та вини заподіювача (крім випадків відповідальності без вини).
Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові дружині, батькам, усиновлювачам, дітям усиновленим, а також особам, які проживали з нею однією сім'єю, згідно ч.2 ст.1168 ЦК України.
Згідно частин 1, 3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Виходячи з аналізу зазначеної норми закону вбачається, що право на відшкодування моральної шкоди чоловікові, дружині, батькам, дітям, а також особам, які проживали з померлим однією сім'єю виникає у разі, якщо встановлено причинний зв'язок між смертю фізичної особи та ушкодженням здоров'я на виробництві.
Вказані підстави відповідальності ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за моральну шкоду, спричинену внаслідок загибелі ОСОБА_3 підтверджуються матеріалами справи.
Актом проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 22 листопада 2013 року о 17 годині 35 хвилині нещасний випадок визнано таким, що пов'язано з виробництвом.
Причиною загибелі потерпілого є сполучена травма голови та тулуба, яка супроводжувалась переломами кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів та ускладнилась травматичним шоком.
Суд вважає, що якщо б роботодавець, у даному випадку відповідач, забезпечив належним чином умови виконання робіт на території залізничного цеху управління залізничного транспорту транспортного департаменту, смертельний випадок, який стався з ОСОБА_10 , не мав би місця.
За обставин справи моральна шкода потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їхніх сімей, відшкодування такої шкоди не охоплюється страховими виплатами (частина сьома статті 36 Закону № 1105-ХІV).
Право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці встановлено ч.4 ст.43 Конституції України.
Згідно частин 1, 3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Виходячи з аналізу ст. 153 КЗпП України, що право на відшкодування моральної шкоди чоловікові, дружині, батькам, дітям, а також особам, які проживали з померлим однією сім'єю виникає у разі, якщо встановлено причинний зв'язок між смертю фізичної особи та ушкодженням здоров'я на виробництві.
Вказані підстави відповідальності ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за моральну шкоду, спричинену внаслідок загибелі ОСОБА_3 , судом встановлені в повному обсязі.
Факт заподіяння моральної шкоди позивачеві у зв'язку з втратою близької людини встановлено. Зокрема, позивач в зв'язку з втратою батька переживає сильні душевні страждання. Позивач вимушена рости без батька, згадувати жах втрати рідної людини. Життя без батька спричинили постійні хвилювання, депресію,безсоння та страшні сновидіння.
Суд також констатує, що втрата життєвих зв'язків позивача з рідною людиною є прямим причинним зв'язком між шкодою та протиправною поведінкою відповідача.
Дослідивши представлені суду докази, суд вважає, що відповідач є особою, що має понести відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди позивачу, оскільки вина підприємства у нещасному випадку зі смертельним наслідком, що стався з працівником підприємства відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» встановлена належними та допустимими доказами.
Щодо тверджень представника відповідача про необгрунтваності суми позву суд зазначає наступне.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Оскільки, нормативно-правовими актами України не встановлено розмір компенсації моральної шкоди, відшкодування якої здійснюється на підставі статей 1167, 1168 ЦК України, розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, визначається судом відповідно до наданих доказів та фактичних обставин справи.
Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнали позивачі у справі, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням обставин, що мати втратила рідного сина, залишилися без його турботи і піклування, суд вважає за можливе стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди у зв'язку зі смертю рідного сина, грошові кошти на користь ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 у розмірі 500 000,00 грн.
Визначаючи розмір моральної шкоди у розмірі 500 000,00 грн., суд виходить із того, що сам факт загибелі ОСОБА_3 беззаперечно свідчить про те, що його донька відчуває від цього негативні наслідки морального та психологічного характеру. Вона втратила близьку людину і таку втрату не можливо відновити, що призвело до порушення нормальних життєвих зв'язків позивача і потребує додаткових зусиль для організації свого життя.
Враховуючи ступінь фізичних і моральних страждань позивача, їх тривалість і тяжкість, незворотність втрати, наслідків, що наступили, виходячи, з міркувань розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що стягненню з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь позивача у відшкодування моральної шкоди, завданої загибеллю батька, підлягає 500 000,00 грн., що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які позивач пережив та переносить на теперішній час.
Позивач є донькою померлого ОСОБА_3 , а відтак є особою, яка переносить тяжкі моральні страждання, назавжди позбавлена можливості спілкування з рідною людиною, позбавлена можливості отримувати піклування та допомогу від рідного батька, незворотність втрати завдає їй моральні страждання.
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Положенням ст.141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову - на відповідача.
Пленум Верховного Суду України у постанові від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру.
Позивачі подали позов про відшкодування моральної шкоди та визначили її у грошовому вимірі, тому позовна вимога є майновою.
Отже, з урахуванням положення, п.п.1 п.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,0 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року.
З огляду, на суму стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 5000,00 грн..
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.153, 237-1 КЗпП України, ст. 23 ЦК України, ст.ст. 12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька внаслідок нещасного випадку на виробництві задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», код ЄДРПОУ 24432974, місцезнаходження: 50095, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 1 на користь ОСОБА_1 , яка є законним представником неповнолітньої дитини ОСОБА_2 500 000,00 (п'ятсот тисяч) гривень в рахунок відшкодування морально шкоди, завданої внаслідок смерті батька внаслідок нещасного випадку на виробництві, без урахування податків, зборів та інших платежів.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», код ЄДРПОУ 24432974, місцезнаходження: 50095, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 1 на користь держави судові витрати в розмірі 5000,00 (п'ять тисяч) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду складено та підписано 09 квітня 2025 року.
Суддя: В. Є. Сільченко