Справа № 199/5427/24
(2/199/359/25)
Іменем України
04.03.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі головуючого судді - Авраменка А.М.,
при секретарі судового засідання - Циганок К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
11 липня 2024 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська звернулась позивач із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого послалась на те, що вона є донькою відповідача у справі, однак знаходиться на повному утриманні своєї матері та потребує матеріальної допомоги, оскільки продовжує навчання на денній формі навчання Дніпровського державного медичного університету. Позивач вважає, що відповідач має можливість надавати їй матеріальну допомогу, проте відповідач аліменти не сплачує. За викладених підстав позивач звернулась до суду із даним позовом, в якому просить суд стягувати з відповідача на її користь та на її утримання аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на час навчання до досягнення нею 23 років.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2024 року витребувано у Міністерства соціальної політики України інформацію з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відносно сторін позовної заяви.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2024 року позовну заяву було прийнято та відкрито провадження у цивільній справі, яку призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач в судове засідання не з'явилась, проте направила до суду клопотання про розгляд справи у її відсутність, де також підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином. Натомість направив до суду відзив на позов, зазначивши, що позовні вимоги не визнає та просить задовольнити їх частково ? шляхом стягнення аліментів у твердій грошовій сумі 1514 гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для працездатної особи на час навчання ОСОБА_1 до досягнення 23 років. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що позовні вимоги не підкріплені відповідними доказами витрат позивача на придбання літератури, проїзду до навчального закладу, харчування, придбання одягу, тощо. Крім того, відповідач має на утриманні малолітніх доньок - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та непрацездатну дружину - ОСОБА_5 , а тому не має можливості сплачувати аліменти на утримання повнолітньої доньки в заявленому розмірі.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.
Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що позивач є донькою відповідача, на момент звернення до суду досягла 18 років, проживає разом із матір'ю та перебуває на її утриманні. Вказані обставини підтверджуються копією свідоцтва про народження, копією паспорта позивача, довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Також судом встановлено, що позивач є студенткою денної форми навчання 1 курсу медичного факультету Дніпровського державного медичного університету, що підтверджується копією довідки №976 від 08 липня 2024 року з місця навчання.
Окрім того, як встановлено судом в ході розгляду справи у відповідності до ст.82 ч.1 ЦПК України і не спростовується матеріалами справи позивач потребує матеріальної допомоги у зв'язку із продовженням навчання, а відповідач належним чином цього не здійснює.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами СК України.
Так, відповідно до ст.18 СК України кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Способом захисту сімейних прав та інтересів зокрема є примусове виконання добровільно не виконаного обв'язку.
Статтею 198 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Згідно ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Положеннями ст.200 ч.1 СК України визначено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 СК України.
Відповідно до ст.182 ч.1 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст.200 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Нормою ст.191 СК України в контексті положень ст.201 СК України встановлено, що аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх взаємозв'язку та сукупності, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.
Аналізуючи встановлені судом на підставі зазначених доказів фактичні обставини спірних правовідносин в контексті наведених вище норм діючого законодавства, суд приходить до висновку, що стягнення аліментів на утримання сина/дочки, які продовжують навчання є одним із способів захисту їх інтересів, забезпечення одержання ними коштів, необхідних для їх життєдіяльності, оскільки на період навчання повнолітні син/дочка зазвичай не мають самостійного і достатнього заробітку та потребують матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх сина/дочку, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв'язку (усиновлення); досягнення дочкою/сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину). При встановленні потреби в утриманні повнолітнього сина/дочки суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють їх дохід, обов'язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати. Наведені правові висновки суду узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду у постановах від 06 серпня 2018 року по справі №748/2340/17, від 25 лютого 2020 року по справі №521/4397/17, від 01 квітня 2020 року по справі №521/16268/18, від 20 травня 2020 року по справі №635/1139/17, від 17 червня 2020 року по справі №761/10510/17, від 04 серпня 2020 року по справі №489/100/18.
Стосовно спірних правовідносин сторін у даній цивільній справі, то в ході її розгляду судом достеменно встановлено, що позивач є рідною донькою відповідача, яка на момент подання позову та розгляду справи досягла повноліття і продовжує навчання, у зв'язку із чим вочевидь потребує матеріальної допомоги обох своїх батьків. Разом з тим, коштів/доходу самої лише матері позивача не вистачає, а тому є потреба в наданні матеріальної допомоги позивачу і з боку відповідача, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволення, однак частково.
Частковість задоволення позову полягає у тому, що позивачем не надано доказів на підтвердження рівня її витрат, який зумовлює необхідність стягнення аліментів саме в розмірі 1/4 від доходу відповідача, а також не надано доказів можливості надання батьком матеріальної допомоги (аліментів) позивачу у вказаному в позові розмірі. Крім того, позивач просить суд стягувати аліменти в частці від заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що суперечить вимогам ч.1 ст.200 СК України, оскільки нижня межа розміру аліментів передбачена лише при їх стягнення на утримання дитини (особи до 18 років), а не на утримання повнолітньої дочки/сина, які продовжують навчання. Також, суд враховує наявність у відповідача двох малолітніх дітей, дружини та стягнення аліментів на їх утримання відповідно до рішення Селидівського міського суду Донецької області №242/3451/14-ц від 14 листопада 2014 року і судового наказу Петроштравенського міського суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2024 року №186/2117/24. Щодо форми стягнення аліментів суд зауважує відповідачу, що з огляду на положення ч.3 ст.181, ч.1 ст.200 СК України та ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, а кошти на утримання дитини (аліменти) за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Тобто вибір форми стягнення аліментів (частка чи тверда сума) є прерогативою позивач у справі.
Керуючись положеннями ст.264 ч.1 п.7, ст.430 ч.1 п.1 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання даного рішення суду про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, враховуючи положення ст.ст.133, 141 ЦПК України та приймаючи до уваги, що позивач на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за даною категорією справ, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.18, 182, 190, 191, 199-201 СК України, ст.ст.5, 12, 13, 19, 76-82, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280-282, 289, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - задовольнити частково.
Стягувати зі ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти в розмірі 1/9 частки від усіх видів доходу (заробітку) платника аліментів на утримання останньої, щомісячно, починаючи з 11 липня 2024 року і до досягнення повнолітньою донькою двадцяти трьох років або до завершення навчання (в залежності від того, яка подія настане першою).
У задоволенні іншої частини позовних вимоги - відмовити.
У порядку розподілу судових витрат по справі стягнути зі ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.
Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.М. Авраменко