Ухвала від 09.04.2025 по справі 920/632/24

УХВАЛА

09 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 920/632/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Картере В.І.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Літон Оіл"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 (колегія суддів у складі: Отрюх Б.В. - головуючий, Пантелієнко В.О., Сотніков С.В.)

та ухвалу Господарського суду Сумської області від 25.09.2024

у справі № 920/632/24

за заявою Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дектум-С"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Літон Оіл" 25.03.2025 подало касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 та ухвалу Господарського суду Сумської області від 25.09.2024 у справі № 920/632/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Дектум-С".

03.04.2025 до Верховного Суду надійшло заперечення ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" проти відкриття касаційного провадження за касайційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Літон Оіл".

Здійснивши перевірку касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Верховний Суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 290 ГПК України, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до п. 4 та п. 6 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено судові рішення, що оскаржуються та вимоги особи, яка подає скаргу.

Вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні кореспондуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими положеннями ст. 308 ГПК України, відповідно до яких суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті.

Аналіз положень зазначеної статті дає підстави для висновку, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію про те, які судові рішення оскаржуються та які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень.

Проте подана касаційна скарга зазначеним вимогам не відповідає.

У вступній та прохальній частині касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Літон Оіл" зазначає про оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 та ухвали Господарського суду Сумської області від 25.09.2024 у справі № 920/632/24, а в описовій скаржник зазначає про оскарження ухвали Господарського суду Сумської області від 07.10.2024, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025, в частині розгляду кредиторських вимог ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дектум-С" у розмірі 280601964,62 грн

Слід зазначити, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня ухвала Господарського суду Сумської області від 25.09.2024 у справі № 920/632/24.

Отже, вищевказані вимоги касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Літон Оіл" не можуть бути визнані такими, що відповідають п. 6 ч. 2 ст. 290 ГПК України, оскільки касаційна скарга та, зокрема, її прохальна частина не містить чітких та однозначних вимог щодо оскаржуваних судових рішень у справі.

З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у ст. 300 ГПК України, Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати вимоги особи, яка подає скаргу.

Оскільки правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги, суд звертає увагу скаржника на необхідність уточнити/конкретизувати вимоги касаційної скарги щодо оскаржуваних судових рішень у справі.

Крім того, відповідно до положень ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Зокрема, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

При цьому заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України скасування судових рішень через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати про неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування, яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, а також зазначити виключний (виключні) випадок (випадки), передбачений (передбачені) п.п. 1 - 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України щодо підстави (підстав), на якій (яких) подано касаційну скаргу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Літон Оіл", звертаючись з касаційною скаргою зазначає, що оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанції є незаконними, суди попередніх інстанцій ухвалили судові рішення з порушенням принципів змагальності та диспозитивності, що втілені у ст.ст.13, 14 ГПК України, а також принципи всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, що втілені у ст. 86 ГПК України.

Проте касаційна скарга Товариство з обмеженою відповідальністю "Літон Оіл" подана без додержання вимог щодо змісту касаційної скарги, викладених у п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, оскільки скаржник не зазначив підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень у цій справі відповідно до вимог ч. 2 ст. 287 зазначеного кодексу.

З огляду на викладене касаційна скарга Товариство з обмеженою відповідальністю "Літон Оіл" підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків шляхом уточнення вимог касаційної скарги щодо оскаржуваного судового рішення у справі №920/632/24, а також зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.

Згідно з ч. 4 ст. 174 та ч. 2 ст. 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Керуючись статями 174, 234, 235, 287, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Літон Оіл" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 та ухвалу Господарського суду Сумської області від 25.09.2024 у справі № 920/632/24 залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Літон Оіл" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду В. Картере