65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"09" квітня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1374/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Пінтеліної Т.Г.розглянувши заяву Керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області (вхідний № 2-520/25 від 07.04.2025р.) в інтересах держави в особі Позивача-1 :Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради (проспект Свободи,2, с.Доброслав, Одеський район, Одеська область, 67500, код ЄДРПОУ 44082496) та
Позивача-2 : Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області (проспект Свободи, 1, с. Доброслав, Одеський район, Одеська область, 67500, код ЄДРПОУ 04378652)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ" (вул. Південна, 27,м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 38017969)
про забезпечення позову
07.04.2025р. до Господарського суду Одеської області через підсистему Електронний суд надійшла позовна заява Керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради та Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 3 536 081,16 грн..
Разом з позовною заявою від Керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області надійшла заява про забезпечення позову.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1-2 ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до ст.136 ГПК України є правом суду.
За змістом ч.2 ст.136 ГПК України підставами для вжиття судом заходів для забезпечення є обставини, що свідчать про істотне ускладнення або навіть унеможливлення виконати рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду, у разі невжиття таких заходів.
Господарський суд, оцінивши надані докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.
Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).
Згідно з ч.4 ст.137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/ іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/4669/21).
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 910/12404/21).
Окрім того, Верховний Суд неодноразово у своїх постановах звертав увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
До того ж, за обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач, звернувшись до суду із відповідною заявою, має доводити недоцільність чи не співмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 06.10.2022 у справі № 905/446/22).
У постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у cправі № 905/448/22 також звернуто увагу на те, що у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Пунктом 1 ч.1 ст.137 ГПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Отже, аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Правові позиції Верховного Суду в питаннях забезпечення позову зводяться до того, що господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.10.2018 у справі № 913/257/18).
Суд зазначає, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони/ зобов'язання відповідача вчиняти певні дії.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд керується тим, що у випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, позаяк це рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Як на підставу позовних вимог прокурор посилається на те, що Опрацюванням електронної системи закупівель «Prоzorro» окружною прокуратурою встановлено, що Управлінням освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської селищної ради (далі - УОКТМС) проведено відкриті торги з особливостями на закупівлю робіт за ДК 021:2015: 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи (доступно за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-06- 23-012688-a).
Предметом закупівлі визначено капітальний ремонт системи опалення для підготовки проведення опалювального сезону опорного закладу освіти «Доброславський ліцей» Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області за адресою: 67500, Одеська область, Одеський район, смт Доброслав, проспект 40-річчя Визволення, буд. 10, з очікуваною вартістю 9 352 000,00 грн.
Джерелом фінансування закупівлі у відповідності з формою річного плану закупівель на 2023 рік, опублікованою в електронній системі «Prоzorro» 23.06.2023, визначено місцевий бюджет.
За результатом проведених публічних торгів між УОКТМС (далі - Замовник), з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» (далі - Підрядник), з іншої сторони, разом - Сторони, укладено договір № 143/Р від 14.07.2023 (далі - Договір), предметом якого визначено капітальний ремонт системи опалення для підготовки проведення опалювального сезону опорного закладу освіти «Доброславський ліцей» Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області за адресою: 67500, Одеська область, Одеський район, смт Доброслав, проспект 40-річчя Визволення, буд. 10 за ДК 021:2015: 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи.
Відповідно до п. 2.2. договірна ціна є динамічною і складає 9 327 474,36 (дев'ять мільйонів триста двадцять сім тисяч чотириста сімдесят чотири гривні тридцять шість копійок), у тому числі ПДВ 1 554 579,06 грн.
Пунктом 4.2. Договору встановлено строк виконання робіт згідно з Графіком (Додаток №2) - до 30.08.2023. Підрядник має право виконати роботи достроково.
Разом з тим, п.п. 4.4.-4.5. Договору передбачено право Сторін ставити питання про продовження строків виконання робіт по цьому Договору у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних, затримки фінансування за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у Договорі. При виникненні необхідності внесення зміни до раніше узгоджених Сторонами строків виконання робіт, сторона, що ініціює зміну, повідомляє про це іншу сторону протягом 10 днів. При досягненні Сторонами згоди щодо такої зміни, Сторонами укладається додаткова угода до Договору, якою затверджуються зміни до Графіку або нова редакція Графіка, або додатковий Графік виконання робіт.
Окружною прокуратурою встановлено, що 29.08.2023 Сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору № 143/Р від 14.07.2023, якою пункт 4.2. викладено у наступній редакції: « 4.2. Строк виконання робіт встановлюється згідно з Графіком (додаток № 2) до 13.10.2023, Підрядник має право виконати роботи достроково». Підставою внесення зазначених змін визначено виникнення об'єктивних обставин, що унеможливлюють виконання робіт у визначені строки без конкретизації змісту.
Листом УОКТМС від 10.02.2025 № 95/01-15 окружну прокуратуру повідомлено про відсутність документів, що підтверджують виникнення об'єктивних обставин для продовження додатковою угодою № 1 строку виконання робіт за договором № 143/Р від 14.07.2023.
За тотожною підставою 13.10.2023 Сторонами укладено додаткову угоду № 2 до Договору, якою строк виконання робіт встановлено до 01.11.2023. Листом УОКТМС від 27.01.2025 № 61/01-12 установлено, що підставою для внесення зазначених змін є об'єктивні обставини, що унеможливлюють виконання робіт у визначені строки, зазначені в листі ТОВ «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» від 11.10.2023 № 149, за змістом якого підрядник стикнувся з необхідністю виконання додаткових робіт, вартість яких перевищує погоджену договірну ціну, та виконання яких можливе лише після коригування існуючого проєкту.
Пунктом 5.3.23. договору № 143/Р від 14.07.2023 встановлено, що підрядник зобов'язаний протягом 2-х робочих днів повідомити замовника про обставини, що призвели до необхідності виконання додаткових робіт, не врахованих кошторисною документацією, та подати пропозиції з відповідними розрахунками.
Листом УОКТМС від 10.02.2025 № 95/01-12 окружну прокуратуру повідомлено про відсутність повідомлення ТОВ «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» щодо вказаних обставин, а також про відсутність відповідних пропозицій, підтверджених розрахунками.
Разом з тим, листом УОКТМС від 14.02.2025 № 117/01-12 на запит окружної прокуратури надано належним чином засвідчені копії документів, підтверджуючих вжиття всупереч п. 4.4. Договору заходів, направлених на внесення змін до проєктно кошторисної документації, що призводять до збільшення встановленої договірної ціни.
Поміж іншого, у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» роботи з проєктування зумовлюють необхідність у проведенні відповідної процедури закупівлі. Опрацюванням інформаційно-телекомунікаційної системи «Prоzorro» окружною прокуратурою не встановлено оголошень з проведення закупівлі, спрощеної/переговорної закупівлі коригування існуючого проєкту.
Змін до договору № 143/Р від 14.07.2023 в частині проведення додаткових робіт та збільшення договірної ціни за результатами не внесено.
Додатковою угодою № 3 від 01.11.2023 п. 4.2. у зв'язку з виникненням об'єктивних обставин, що унеможливлюють виконання робіт у визначені строки, викладено у наступній редакції: « 4.2. Строк виконання робіт встановлюється згідно з Графіком (додаток № 2) до 25.12.2023, Підрядник має право виконати роботи достроково».
Листом УОКТМС від 27.01.2025 № 61/01-12 установлено, що підставою для внесення зазначених змін є об'єктивні обставини, що унеможливлюють виконання робіт у визначені строки, зазначені в листі ТОВ «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ» від 31.10.2023 № 153, за змістом якого гідравлічні випробування є тривалим процесом, який потребує значну кількість часу і зумовлює продовження строку виконання робіт за договором.
Одним із кваліфікаційних критеріїв, визначених тендерною документацією, встановлено наявність аналогічного досвіду, що підтверджено учасником закупівлі - ТОВ "СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ" шляхом подання, зокрема актів приймання виконаних будівельних робіт. Погоджуючи строки виконання робіт за договором, суб'єкт господарювання повинен реально оцінювати власний виробничий потенціал у сукупності з необхідним часом виконання конкретних робіт.
У подальшому, 22.12.2023, у зв'язку з виникненням об'єктивних обставин, що унеможливлюють виконання робіт у визначені строки, додатковою угодою № 4 до Договору Сторони дійшли згоди про встановлення строків виконання робіт до 01.03.2024, який додатковою угодою № 5 від 25.12.2023 фактично залишено без змін.
Листом УОКТМС від 27.01.2025 № 61/01-12 визначено, що підставою для укладення додаткової угоди № 5 від 25.12.2023 слугувало повідомлення ТОВ «СПЕЦ КЛІМАТ КОНТРОЛЬ» від 24.12.2023 № б/н про невнесення організацією-проектантом змін до проєктно-кошторисної документації, що перешкоджає виконанню робіт у встановлений строк. Строк виконання робіт продовжено до 01.03.2024 додатковою угодою № 4, укладеною до отримання УОКТМС вищезазначеного листа ТОВ «СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ».
Констатуючи продовження строку виконання робіт до 01.03.2024 додатковою угодою № 4, який фактично додатковою угодою № 5 залишено без змін, з урахуванням вищенаведеного обґрунтування недопустимості ініціювання продовження строку виконання зобов'язань, що призводить до збільшення договірної ціни, відсутності повідомлення підрядником про обставини, що призвели до необхідності виконання додаткових робіт, не врахованих кошторисною документацією, окружною прокуратурою не встановлено належних підстав для зміни істотних умов договору.
Разом з тим, супровідним листом УОКТМС від 10.02.2025 № 95/01-12 окружну прокуратуру повідомлено про відсутність документів, що підтверджують виникнення об'єктивних обставин для продовження додатковою угодою № 4 від 22.12.2023 строків виконання робіт за Договором.
Додатковою угодою № 6 від 01.03.2024, у зв'язку з виникненням об'єктивних обставин, що унеможливлюють виконання робіт у визначені строки, п. 4.2. викладено у наступній редакції: « 4.2. Строк виконання робіт встановлюється згідно з Графіком виконання робіт - до 01.08.2024, Підрядник має право виконати роботи достроково».
Вищевказаним листом УОКТМС від 10.02.2025 повідомлено про відсутність документального підтвердження об'єктивних обставин, що спричинили продовження строків за додатковою угодою № 6 від 01.03.2024.
Додатковою угодою № 7 від 25.12.2024 до договору № 143/Р від 14.07.2023 Сторони дійшли згоди зменшити вартість договору на 146 049,56 грн та викласти п. 2.2. у новій редакції: «Договірна ціна є динамічною і складає 9 181 424,80 (дев'ять мільйонів сто вісімдесят одна тисяча чотириста двадцять чотири гривні вісімдесят копійок). Інші умови Договору № 143/Р від 14.07.2023 залишаються незмінними.
За змістом п. 4.7. Договору фактичний термін закінчення робіт по окремим об'єктам (обсягам, етапам, видам робіт) визначається датою підписання Замовником акту приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в з додатками, підтвердженого довідкою про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3.
Останній акт приймання виконаних будівельних робіт за Договором підписано Замовником 30.07.2024. Звіт про виконання договору в електронній системі закупівель відсутній.
За повідомленням УОКТМС від 02.01.2025 № 6/01-12 капітальний ремонт системи опалення для підготовки проведення опалювального сезону опорного закладу освіти «Доброславський ліцей» Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області за адресою: 67500, Одеська область, Одеський район, смт Доброслав, проспект 40-річчя Визволення, буд. 10 здійснено у повному обсязі.
Платіжними інструкціями, наданими УОКТМС на запит окружної прокуратури, встановлено повну оплату за договором № 143/Р від 14.07.2023.
На думку прокурора, додаткові угоди №№ 1-6 до договору № 143/Р від 14.07.2023 укладено в порушення ст. 5, ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та вимог підпункту 4 п. 19 Особливостей, що є підставою для визнання останніх недійсними відповідно до ст. ст. 16, 203, 215 ЦК України.
З огляду на вищевказане, прокурор звернувся із позовом до господарського суду Одеської області про визнання недійсними додаткових угод №№ 1-6 до договору № 143/Р та про стягнення з відповідача загальної суми штрафних санкцій за договором №143/Р від 14.07.2023 складає 3 536 081,16 грн..
У заяві про забезпечення позову прокурор просить накласти арешт на грошові кошти відповідача, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову у межах суми позовних вимог.
Виконання в майбутньому судового рішення у даній справі, за позовом Керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області про стягнення 3 536 081,16 грн. у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежатиме від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, тому застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти, безпосередньо пов'язане із предметом позову.
Надаючи оцінку доводам позивача щодо можливості застосування обраного позивачем заходу забезпечення позову, суд звертається до правової позиції Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21.
У цій постанові суд касаційної інстанції виснував, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язано з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості.
Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини третя статті 13 ГПК України).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Суд враховує, що заходи забезпечення позову, виконуючи роль гарантії виконання судового рішення з конкретним предметом спору, водночас не повинні припиняти чи іншим чином негативно впливати на діяльність сторони зобов'язання чи інших осіб.
Проте, у заявлений прокурором спосіб забезпечення позову і в межах суми спору, що є предметом стягнення у справі № 916/1374/25, законні права відповідача не порушуються.
Арешт на грошові кошти, який накладається судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, має на меті подальше звернення стягнення на них в разі задоволення позову.
Відповідний спосіб забезпечення позову не порушує балансу інтересів сторін, а є законним тимчасовим заходом до результатів вирішення спору, спрямованим на забезпечення гарантії виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Таким чином, у даному випадку, застосування судом обраного заходу забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів заявника.
Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 року у справі «Продан проти Молдови» Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов'язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.
Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає позиції Європейського суду зазначеній вище.
Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/4669/21).
За таких обставин, суд вважає вимоги заяви позивача про забезпечення позову обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу ТОВ "СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ", які знаходяться на рахунках відповідача в банківських або інших фінансово-кредитних установах у межах суми позову у розмірі 3 536 081,16 грн.
Відповідно до вимог п.6 ч.1 ст.139 ГПК України, заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
За умовами ст.141 ГПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом.
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник в порядку зустрічного забезпечення. Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.
Заявником у поданій заяві зазначається про відсутність підстав для вжиття зустрічного забезпечення.
Водночас, за змістом диспозитивної норми статті 141 ГПК України пред'явлення особі, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, вимог забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), є правом, а не обов'язком господарського суду (наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.07.2018 по справі № 916/2851/17 та від 26.11.2018 у справі № 904/2925/18), так само як і питання зустрічного забезпечення може бути вирішено судом в ухвалі про зустрічне забезпечення позову, винесеній за результатами розгляду клопотання відповідача про зустрічне забезпечення, що відповідає принципу змагальності сторін, закріпленому статтею 13 цього Кодексу.
Відтак, у даному випадку не зазначення в даній ухвалі про вирішення питання зустрічного забезпечення не можна вважати процесуальним порушенням, оскільки з метою захисту своїх прав відповідач не позбавлений можливості звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення.
У постанові Верховного Суду № 910/7029/21 від 18.10.2021 зазначено, що «умовоюзастосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення».
При цьому, постановою Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 встановлено, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Окрім того, у разі звернення із позовом про стягнення грошових коштів, саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить в суду позивач, зокрема і ту обставину, що застосовані заходи забезпечення позову створять перешкоди його господарській діяльності. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2023 у cправі №904/1934/23.
Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (п. 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).
У відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Суд зазначає щодо співмірності заходів забезпечення позову, накладення арешту як на кошти, так і на майно ТОВ "СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ" не матиме наслідком подвійного забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна), і не суперечить вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення із заявленими позовними вимогами. У випадку недостатності коштів позивач матиме гарантію того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.
При цьому обраний вид забезпечення позову (арешт коштів та майна відповідача в межах заявленої суми позовним вимог) не призведе до невиправданого обмеження майнових прав ТОВ "СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ", оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Крім того, у разі задоволення позовних вимог, відповідач матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.02.2024 у справі № 906/952/23.
Ефективний захист права держави у спірних правовідносинах безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач нерухоме майно у власності, оскільки вибуття такого майна може породити нові реєстраційні дії щодо нього та призведе до необхідності звернення з новим позовом.
Отже, необхідність вжиття заходів забезпечення позову в даному випадку зумовлена обґрунтованим припущенням, що з урахуванням предмета спору, невжиття таких заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог прокурора, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів, адже можливість ТОВ "СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ" у будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає співмірним та адекватним заходом забезпечення позову у даному випадку буде накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ "СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ" та знаходяться на всіх рахунках в банківських або інших фінансово-кредитних установах, а також на майно, яке належить останньому, сукупно у межах суми позову, яка складає 3 536 081,16 грн, лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.
Отже, заява прокурором про забезпечення позову відповідає вимогам ч.1 ст.139 ГПК України.
Вищенаведене, на переконання суду, свідчить про те, що обраний заявником захід забезпечення позову - накладення арешту саме на кошти, які знаходяться на рахунках відповідача, розмір яких обмежується ціною позову, є обґрунтованим, адекватним та співмірним заходом забезпечення позову заявленим позовним вимогам.
Накладення арешту на кошти у межах спірної суми забезпечить збалансованість інтересів сторін, не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки надасть можливість виконати рішення, у разі задоволення позову, та не призведе до втручання у господарську діяльність відповідача, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо користування цими коштами відповідачем задля запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позову.
За даних обставин, беручи до уваги позицію Верховного Суду, наявність зв'язку між конкретними заходами забезпечення позову (накладення арешту на грошові кошти в межах ціни позову) та предметом позовних вимог (стягнення грошових коштів) та співмірність вказаних заходів забезпечення позову і предмету позову, а також відповідність обраного заходу забезпечення позову ст. 136-137 ГПК України, суд задовольняє заяву позивача про забезпечення позову.
Поряд із цим, суд зазначає, що заходи забезпечення позову є тимчасовими, такими, що вживаються до вирішення спору. У випадку встановлення судом необґрунтованості вимог позивача, відповідач не позбавлений можливості звернутись із обґрунтованим клопотанням про скасування заходів забезпечення позову; так само такі заходи можуть бути скасовані судом навіть до фактичного вирішення спору, якщо судом буде встановлено необґрунтованість їх подальшого збереження.
Відповідно до ч.6 ст.140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст.136-137, 139-140, 196, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області (вхідний № 2-520/25 від 07.04.2025р.) про забезпечення позову у справі № 916/1374/25 задовольнити повністю.
2. Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ" (вул. Південна, 27,м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 38017969) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову у межах суми позовних вимог на загальну суму 3 536 081,16 грн.
3. Накласти арешт на нерухоме майно, яке належить Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ" (вул. Південна, 27,м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 38017969), у межах суми позову 3 536 081,16 грн, лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.
4. Дана ухвала відповідно до ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом. Строк пред'явлення ухвали про забезпечення позову до примусового виконання становить три роки.
5. Сторонами у виконавчому провадженні за даною ухвалою є:
Стягувач: Доброславська окружна прокуратура Одеської області (вул. Центральна, 85, с. Доброслав, Одеський район, Одеська область, 67500, код ЄДРПОУ 03528552)
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ-КЛІМАТ-КОНТРОЛЬ" (вул. Південна, 27,м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 38017969)
6. Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
7. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набрала чинності 09.04.25 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання законної сили ухвали Господарського суду Одеської області.
Суддя Пінтеліна Тетяна Георгіївна