за результатами розгляду заяви про грошові вимоги
08 квітня 2025 року Справа № 915/862/24
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.
за участі секретаря судового засідання Дюльгер І.М.
та представників:
керуючий реструктуризацією: арбітражний керуючий Пляка С.В.
заявник та боржник відсутні
розглянувши у судовому засіданні заяву гр. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 )
про грошові вимоги до боржника у сумі 55 013 420,00 грн
у справі № 915/862/24 про неплатоспроможність фізичної особи, у якій:
боржник: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ),
керуючий реструктуризацією: арбітражний керуючий Пляка Сергій Валерійович (адреса для листування: а/с № 8, м. Миколаїв, 54017)
встановив:
Господарським судом Миколаївської області розглядається справа про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ). Провадження у справі про неплатоспроможність боржника відкрито ухвалою суду від 06.08.2024, цією ж ухвалою введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_2 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією призначено арбітражного керуючого Пляку С.В., указано порядок та строк заявлення кредиторами грошових вимог до боржника та ін. Попереднє засідання у справі призначено на 01 жовтня 2024 року.
Задля виявлення кредиторів боржника на офіційному сайті Вищого господарського суду України 08.08.2024 оприлюднено оголошення за № 73794 із зазначенням строку заявлення вимог.
22.08.2024 до Господарського суду Миколаївської області надійшла гр. ОСОБА_1 (вх. № 10093/24 від 22.08.2024) про грошові вимоги кредитора до боржника, у якій заявник просить визнати грошові вимоги до боржника у загальному розмірі 55 013 420 грн. та 6056,00 грн. - судовий збір за подання даної заяви про визнання грошових вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс), подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Ухвалою від 27.08.2024 суд прийняв до розгляду указану заяву та призначив її розгляд на 01.10.2024, керуючого реструктуризацією зобов'язав надати повідомлення про результати розгляду заяви.
Попереднє засідання 01.10.2024 не відбулося, ухвалою суду від 11.10.204 сторін повідомлено про призначення попереднього засідання на 04.11.2024.
Ухвалою від 04.11.2024, занесеною до протоколу судового засідання, попереднє засідання відкладено на 03.12.2024.
Ухвалою від 03.12.2024, занесеною до протоколу судового засідання, попереднє засідання відкладено на 20.01.2025.
Ухвалою від 20.01.2025, занесеною до протоколу судового засідання, попереднє засідання відкладено на 11.03.2025.
Ухвалою від 11.03.2025, занесеною до протоколу судового засідання, попереднє засідання за клопотанням заявника (кредитора) відкладено на 08.04.2025.
У судовому засіданні присутній керуючий реструктуризацією.
Заявник та боржник, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, до суду не з'явилися, причин неявки не повідомили, заяв про перенесення розгляду заяви про грошові вимоги не заявляли. Слід зазначити, що заявнику ухвала надіслана на адресу, зазначену ним у заяві про грошові вимоги, проте повернута до суду з відміткою про «адресат відсутній за вказаною адресою. Боржнику ухвала доставлена до Електронного кабінету ЄСІТС.
Разом з тим, суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності заявника та боржника справи, оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду заяви про грошові вимоги, а тому неявка представників не перешкоджає розгляду даної заяви.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. В розрізі даної статті законодавець здійснює класифікацію кредиторів по категоріям, а саме: забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Проаналізувавши положення ч. 1 ст. 45, ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства, суд дійшов висновку, що законодавцем покладено обов'язок доказування наявності кредиторських вимог у справі про неплатоспроможність саме на кредитора. До такого обов'язку також належить подання сукупності документів, які дозволять суду переконатися в обґрунтованості грошових вимог кредитора. А неподання такої сукупності документів може мати наслідком відмову суду у визнанні спірних вимог кредитора.
Під час розгляду заявлених грошових вимог, суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (аналогічна позиція наведена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
В судовому засіданні 08.04.2025 судом було підписано вступну та резолютивну частини ухвали.
Виходячи з вимог положень КУзПБ у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. При цьому суд досліджує надані кредитором письмові докази, встановлює підстави виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характер та зміст та розмір.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, з'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд встановив, що заборгованість гр. ОСОБА_2 виникла в результаті порушення ним договірних зобов'язань перед гр. ОСОБА_1 в частині повернення позичених коштів у визначений строк.
Так, 06.04.2015 між ОСОБА_1 (позикодавцем) та ОСОБА_2 (позичальником) укладено договір позики (надалі по тексту - Договір).
Згідно з п. 1 Договору ОСОБА_1 передає у власність ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 55 000 000 грн., далі - сума позики, а ОСОБА_2 зобов'язується повернути ОСОБА_1 суму грошових вказану суму у визначений цим Договором строк.
Згідно п.2. Договір не передбачає нарахування процентів або надання будь-яких компенсацій як сплати за використання позики.
Згідно п.3. Позика надається у розмірі 55 000 000 грн., шляхом передачі готівкою Позичальникові.
Згідно з п. 5 Договору строк повернення ОСОБА_1 позики - до 06 квітня 2022 року. Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.
У визначений Договором строк Позичальник в порушення умов Договору не повернув Позиколавцю отримані грошові кошти в повному обсязі, а саме - 55 000 000,00 грн.
07.04.2022 ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 з вимогою про повернення в десятиденний термін з моменту отримання вимоги грошових коштів в розмірі 55 000 000,00 грн.
У відповідь на указану вимогу Позичальник листом від 06.05.2022 повідомив про визнання боргу у вказаній сумі та указав про відсутність коштів для повернення отриманої позики.
06.04.2023 Позикодавець вдруге звернувся до ОСОБА_2 з вимогою про повернення в десятиденний термін з моменту отримання вимоги грошових коштів в розмірі 55 000 000,00 грн. Однак, відповіді та/або грошових коштів так і не отримав.
З метою повернення суми позики 23.08.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики в розмірі 55 000 000,00 грн.
За результатом розгляду справи, зважаючи на визнання позову відповідачем, рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва 25.03.2024 у справі № 490/8044/23 позов про стягнення боргу за договором позики задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики № 06/04/2015 від 06.04.2015 року в розмірі 55 000 000 грн та 13 420 грн судового збору.
Рішення в апеляційному порядку не оскаржене, а отже набуло чинності 25.04.2024.
З огляду на вищевикладене, заборгованість ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 за договором позики в розмірі 55 000 000,00 грн. є безспірною. До того ж, згідно указаного рішення з боржника стягнуто судові витрати у сумі 13420,00 грн.
Отже, заявлені ОСОБА_1 вимоги у загальному розмірі 55013420,00 грн є безспірними, визнаними керуючим реструктуризацією і підтверджені судовим рішенням, копію якого додано до матеріалів заяви.
Станом на час розгляду заяви, вищезазначена заборгованість не погашена.
Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
З огляду на наведене, перевіривши здійснені кредитором розрахунки заборгованості та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що заявлені кредиторські вимоги у розмірі 55013420,00 грн (з яких 55 000 000,00 грн - сума позики, 13420,00 грн - судові витрати позовного провадження) документально і нормативно обґрунтовані, підтверджуються матеріалами заяви кредитора, та правомірно визнані керуючим реструктуризацією боржника, отже є такими що підлягають визнанню та внесенню до реєстру вимог кредиторів в черговості визначеній ч. 4 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства.
Кредиторські вимоги ОСОБА_1 виникли до порушення провадження у справі про неплатоспроможність боржника, є конкурсними та не забезпеченими заставою майна боржника, заявлені у визначений с. 45 КУзПБ строк.
Відповідно до приписів Кодексу України з процедур банкрутства, за результатами розгляду заяв про грошові вимоги господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Ураховуючи встановлене та відповідно до ст. 122, 45 Кодексу України з процедур банкрутства, суд вважає грошові вимоги банку належним чином обґрунтованими, відповідно ці вимоги підлягають визнанню у повному обсязі.
Разом з тим, згідно з частиною 2 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність, зокрема, витрати на оплату судового збору, відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Кредитором за подання до господарського суду заяви з вимогами до боржника згідно квитанції № 0.0.3837830465.1 від 21.08.2024 сплачено судовий збір за звернення до суду із заявою про грошові вимоги в розмірі 6056,80 грн., а тому вказані витрати мають бути відшкодовані до задоволення вимог кредиторів.
Стосовно черговості задоволення вимог кредиторів суд зазначає, що порядок задоволення вимог кредиторів у справі про неплатоспроможність визначено статтею 133 Кодексу України з процедур банкрутства. Згідно з ч. 4 цієї статті, вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
З урахуванням положень ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства суд вважає, що визнані судом вимоги ОСОБА_1 мають задовольнятися у такій черговості:
- позачергові вимоги: 6056,00 грн (судовий збір);
- вимоги другої черги: 55013420,00 грн (сума позики та судові витрати позовного провадження);
Керуючись ст. 1, 45-47, 122, 133, Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 233-235 ГПК України, суд
1. Задовольнити заяву ОСОБА_1 про грошові вимоги кредитора до боржника.
2. Визнати грошові вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у розмірі 55013420,00 грн.
3. Зобов'язати керуючого реструктуризацією боргів боржника включити визнані судом вимоги ОСОБА_1 у розмірі 55013420,00 грн та понесені витрати по сплаті судового збору за подання заяви про грошові вимоги у розмірі 6056,00 грн. до реєстру вимог кредиторів боржника - фізичної особи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) відповідно до вимог ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвала набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Повний текст ухвали складений та підписаний 09.04.2025.
Суддя Т.М. Давченко