вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
09 квітня 2025 рокуСправа № 912/2902/24
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Колісник Т.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/2902/24
за позовом Приватного малого підприємства "Експрес"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АБ-ЮГ"
про стягнення 797 440,00 грн,
представники:
від позивача - Юнко М.В., ордер від 18.11.2024 ВС № 1326389;
від відповідача - Захарченко І.В., ордер від 19.12.2024 ВА № 1099804.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Приватного малого підприємства "Експрес", яка містить вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "АБ-ЮГ" про стягнення 797 440,00 грн збитків, з покладенням на відповідача судових витрат.
Ухвалю від 25.11.2024 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.
05.12.2024 до суду від Приватного малого підприємства "Експрес" на виконання ухвали від 25.11.2024 надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою від 10.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/2902/24. Постановлено справу № 912/2902/24 розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 08.01.2025 на 11:00.
23.12.2024 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "АБ-ЮГ" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову повністю. Відповідач зазначає, що підстави для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків відносно ТОВ "АБ-ЮГ" відсутні, оскільки ПМП “Експрес» недоведена втрата (нестача) переданого на зберігання ТОВ "АБ-ЮГ" мазуту паливного на загальну кількість 24,92 тон. Всупереч вимогам ч. 3 ст. 623 ЦК України та ч. 3 ст. 225 ГК України ПМП “Експрес» розрахувало суму збитків за видатковими накладними від 03.11.2022, де ціна 1 т. мазуту паливного відповідає 26666,67 грн. без ПДВ. За змістом рахунків від 02.12.2024, 09.12.2024 ціна 1 т. мазуту паливного відповідає 13500,00 грн. без ПДВ, 13667,67 грн. без ПДВ, 1641667 грн. без ПДВ. Враховуючи викладене, ПМП “Експрес» не доведено розмір збитків на день пред'явлення позову.
31.12.2024 до суду від Приватного малого підприємства "Експрес" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що 26 липня 2024 року відповідач надсилає на електронну адресу позивача повідомлення: "..за мінусом по нормам щомісячних втрат упродовж 21 місяця, залишок палива реалізовано для покриття витрат за зберігання, таким чином боргу за зберігання немає і палива немає на збереженні. 0=0", про що вказано в позовній заяві. Таким чином, отримавши таке повідомлення від відповідача, позивач вимушений був звернутись до суду за захистом своїх прав. Суть відзиву зводиться до того, що позивач не поніс збитків, оскільки не забрав мазуту та відповідач категорично заперечує втрату (нестачу) мазуту. Однак, жодним чином не надає доказів на спростування такого та листа від 26.07.2024. Претензія надіслана позивачу лише після відкриття провадження у справі, та містить вимогу про внесення плати за весь час зберігання та не відповідає вимогам ч.3 ст.222 ГК України, зокрема не містить доказів наявності переданого на зберігання товару та суми, її розрахунку. Як зазначає відповідач, позивач передав йому на зберігання товар до 31.08.2024. Однак, 26.07.2024 повідомивши позивача про "… таким чином боргу за зберігання немає і палива немає на збереженні. 0=0", ТОВ "АБ-ЮГ" жодного разу не виставляло рахунків на оплату послуг зі зберігання товару, що підтверджує відсутність товару ще з липня 2024 року.
06.01.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "АБ-ЮГ" надійшли заперечення, в яких вказано, що позивачем не наведено жодного факту звернення до відповідача про видачу спірного мазуту та не наведено жодного факту оплати за зберігання такого майна. Також позивачем визнано те, що на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків вартість мазуту паливного майже вдвічі дешевша від вартості такого майна за цінами видаткових накладних від 03.11.2022. Враховуючи викладене, позивач намагається видати як відсутній мазут за договором зберігання та за рахунок відповідача відшкодувати власні комерційні прорахунки відносно зниження ціни на спірний мазут.
07.01.2025 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "АБ-ЮГ" надійшла заява про приєднання до матеріалів справи копії договору від 21.11.2024, додатку від 19.12.2024, платіжних квитанцій від 24.12.2024, 26.12.2024.
08.01.2025 суд відкрив підготовче засідання.
Протокольною ухвалою від 08.01.2025 на підставі ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву в підготовчому засіданні з розгляду справи № 912/2902/24 до 27.01.2025 на 10:00 год.
27.01.2025 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "АБ-ЮГ" надійшла заява про приєднання до матеріалів справи копії платіжної квитанції від 08.01.2025.
27.01.2025 господарський суд продовжив підготовче засідання.
Протокольною ухвалою від 27.01.2025 на підставі ст. 177, 183 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк підготовчого провадження у справі № 912/2902/24 на тридцять днів та оголошено перерву в підготовчому засіданні з розгляду справи № 912/2902/24 до 10.02.2025 на 09:00 год.
Однак підготовче засідання у даній справі, яке було призначене на 10.02.2025 на 09:00 год, не відбулось, оскільки надійшло повідомлення про замінування будівлі Господарського суду Кіровоградської області.
Ухвалою від 10.02.2025 господарський суд призначив підготовче засідання у справі № 912/2902/24 на 17.02.2025 на 09:30 год.
14.02.2025 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "АБ-ЮГ" надійшла заява про приєднання до матеріалів справи копії вимоги з додатками разом з роздруківкою з ел. скриньки.
17.02.2025 суд продовжив підготовче засідання.
Протокольною ухвалою від 17.02.2025 господарський суд з метою повного та об'єктивного розгляду справи задовольнив заяву відповідача від 14.02.2025 та долучив до матеріалів справи № 912/2902/24 копію вимоги з додатками разом з роздруківкою з ел. скриньки, оскільки така вимога не існувала під час подання відповідачем відзиву до суду.
Ухвалою від 17.02.2025 господарський суд закрив підготовче провадження у справі № 912/2902/24; справу № 912/2902/24 призначив до судового розгляду по суті на 07.03.2025 на 10:00 год.
06.03.2025 до суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання та надання можливості прийняти участь у судовому засіданні безпосередньо в залі засідань.
07.03.2025 господарський суд відкрив судове засідання.
У судовому засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення судового засідання.
Протокольною ухвалою від 07.03.2025 господарський суд задовольнив клопотання сторін про відкладення розгляду справи та відклав судове засідання до 20.03.2025.
19.03.2025 до господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
20.03.2025 господарський суд продовжив судове засідання.
Протокольною ухвалою від 20.03.2025 господарський суд задовольнив клопотання представника Приватного малого підприємства "Експрес" про відкладення розгляду справи від 19.03.2025 та відклав судове засідання до 31.03.2025.
31.03.2025 господарський суд продовжив судове засідання. У судовому засіданні брали участь представники сторін.
У судовому засіданні 31.03.2025 господарський суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення - 09.04.2025 10:30.
08.04.2025 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АБ-ЮГ" про стягнення витрат на правничу допомогу з додатком (Акт прийому - передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги від 21.11.2024 р. за Додатком № 912/2902/24).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.
25.09.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АБ-ЮГ" (Виконавець) та Приватним малим підприємством "Експрес" (Замовник) укладено Договір про надання послуг злиття, зберігання, розігріву та закачуванні нафтопродуктів з автоцистерн № 01/09-22 (далі - Договір), за умовами якого предметом цього договору є надання Виконавцем послуг злиття, зберігання, розігріву та закачування нафтопродуктів з автоцистерн в ємності та з автоцистерн в залізничні цистерни, а також прийому, розвантаженню, обліку, відвантаженню товарно-матеріальних цінностей, що належать Замовнику.
Послуги зазначені в п. 1.1. цього Договору Замовник зобов'язується оплатити Виконавцю в строки на умовах передбачених цим Договором (п. 1.2. Договору).
За умовами підп. 2.1.1., 2.1.2., 2.1.6. Договору Виконавець зобов'язаний: прийняти від Замовника товарно-матеріальні цінності (надалі - "ТМЦ") на зберігання, розігрів та закачування нафтопродуктів з автоцистерн в ємності та з автоцистерн в залізничні цистерни відповідно до акту прийому-зберігання товару, товарно-транспортних накладних Замовника, та забезпечити ТМЦ у цілісності та належному стані. Якщо специфіка ТМЦ не дозволяє точно визначити кількість одиниць ТМЦ, які передаються, ТМЦ передаються в упакованій тарі (ящики, контейнери, тощо). Забезпечити видачу ТМЦ Замовника його уповноваженим представникам тільки при наявності відповідного доручення та по відповідних документах: товарно-транспортна накладна, видаткова накладна або іншим документам, якщо це обумовлено цим Договором. Надавати послуги на зберігання, розігрів та закачування нафтопродуктів з автоцистерн в ємності та з автоцистерн в залізничні цистерни відповідно до заявлених замовником і узгоджених із виконавцем складських площ (з урахуванням технологічних і пожежних проходів) із розрахунку максимально використовуваної площі. Граничні норми втрат нафтопродуктів під час їх приймання, відпуску, перевантаження та розігріву затверджуються згідно норм законодавства України, а граничні норми втрат нафтопродуктів під час зберігання затверджуються на рівні 0,5% (відсотків) кількості фактичних місячних залишків продукції на підставі місячного обліку за місяць зберігання.
Замовник зобов'язаний: у разі розірвання цього Договору, що тягне за собою звільнення займаної Замовником площі ТМЦ останнього, Замовник зобов'язаний перед вивозом належних останньому ТМЦ підписати Акт виконаних робіт (послуг) що були фактично надані Виконавцем та Акт інвентаризації ТМЦ, щодо яких здійснюватиметься вивіз. У разі, хоча Договір і зберігає свою силу, але Замовник здійснює вивіз всіх ТМЦ з території Виконавця, Замовник зобов'язаний не пізніше ніж за 1 (один) робочий день до такого вивозу здійснити повний взаєморозрахунок за надані послуги. Замовник за письмовим попередженням Виконавця зобов'язаний скласти сумісно з останнім та підписувати всі складені Акти інвентаризації, щодо яких для Виконавця чинним в Україні законодавством та цим Договором встановлено обов'язків порядок складання. Складання та підписання інвентаризаційних Актів, зазначених в п. 2.2.11 цього Договору складаються за 5 (п'ять) робочих днів до моменту, коли зазначені Акти мають бути подані у відповідні структури. (підп. 2.2.11. - 2.2.14. Договору)
Відповідно до п. 3.1. - 3.3. Договору Замовник зобов'язується здійснювати оплату послуг, що надаються Виконавцям згідно виставленого рахунку та по Акту виконаних робіт, не пізніше п'яти банківських днів після виставлення рахунку за розцінками відповідно до протоколу узгодження цін. У разі, якщо Замовник здійснює оплату наданих Виконавцем послуг шляхом внесення коштів у касу Виконавця, то сума яку він повинен сплатити Виконавцю збільшується на 1% від виставленого Виконавцем рахунку. Сторони зобов'язуються проводити збірку взаєморозрахунків, зі складанням акту звірки. Акти виконання робіт по видачі зі зберігання та за зберігання за весь термін зберігання складаються в день видачі розрахований по кількості виданих нафтопродуктів. При прострочені оплати рахунку за надані Виконавцям послуги Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочки починаючи з 10 дня від моменту виставлення рахунку, з одночасним припиненням відпуску ТМЦ.
Виконавець несе відповідальність за цілісність прийнятих ТМЦ, з моменту прийому ТМЦ на склад та оформлення відповідних документів (накладних). У випадку відсутності зв'язку з представниками Замовника (ознаками чого є несплата рахунків) більше двох місяців, з метою відшкодування вартості послуг та штрафних санкцій, Виконавець має право використати ТМЦ на власний розсуд, повністю або частково, про що складається відповідний Акт інвентаризації. (п. 4.1., 4.3. Договору)
У п. 5.1., 5.3. - 5.5. Договору сторони передбачили, що цей Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31 серпня 2024 року. Дія Договору може бути продовжена або достроково припинена за згодою Сторін, про що укладається додаткова угода. У випадку невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків за Договором, інша сторона має право розірвати договір, з обов'язковим попередженням іншої сторони не менше ніж за 30 днів (не враховуючи час поштового обігу) до моменту розірвання. У разі закінчення терміну дії Договору, якщо Замовник має намір продовжити строк дії Договору або переукласти останній, Засновник не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення строку дії договору зобов'язаний письмово повідомити Виконавця.
Договір підписаний представниками та скріплений печатками сторін.
Додатком № 1 до Договору є Протокол № 1 узгодження договірної ціни.
01.11.2022 позивач придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКАС ПЕТРОЛІУМ", код ЄДРПОУ 44230614, нафтопродукти - мазут паливний 100 зольний малосірчистий низькопарафіністий на загальну кількість 24 т + 25,85 т= 49,85 т вартістю у 1594880,20 грн в т.ч. ПДВ, де вартість однієї тони нафтопродукту становить 26 666,67 грн без ПДВ. Придбання нафтопродуктів підтверджується видатковими накладними від 03.11.2022.
Позивач стверджує, що придбані у Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКАС ПЕТРОЛІУМ" 49,85 тонн нафтопродуктів були передані відповідачу на зберігання згідно Договору. Відповідач вказаного не заперечує.
Товариство з обмеженою відповідальністю "АБ-ЮГ" 27.10.2023 відвантажило/повернуло зі зберігання позивачу нафтопродукти вагою 24,42 т, що підтверджується Актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 27.10.2023 № ОУ-000056 на послугу зберігання та Актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 27.10.2023 №ОУ-000055 на послугу злиття, зберігання, розігріву та закачування мазуту паливного в автоцистерни, Товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 5. Сторони не заперечують, що позивач надані відповідачем послуги щодо нафтопродуктів вагою 24,42 т, які були повернуті зі зберігання 27.10.2023, оплатив у повному обсязі.
Станом на 28.10.2023 на зберіганні у Відповідача залишилось 25,43 тони нафтопродуктів.
26.07.2024 відповідач надіслав на електронну адресу позивача повідомлення про реалізацію залишку палива для покриття боргу за зберігання.
Зважаючи на наведене, позивач вважає, що йому завдано збитків у розмірі вартості нафтопродуктів - мазуту паливного 100 зольного малосірчистого низькопарафіністого, на загальну кількість 24,92 тон, де вартість однієї тони нафтопродукту становить 26 666,67 грн без ПДВ, що дорівнює 797 440,00 грн в т.ч. ПДВ (664 533,42 грн + 132 906,68 грн ПДВ), що і стало підставою для звернення до суду з позовом.
Натомість відповідач категорично заперечує втрату (нестачу) переданого на зберігання мазуту паливного на загальну кількість 24,92 тон, стверджує, що Приватне мале підприємство “Експрес» не забрало залишок мазуту паливного та не внесло плату за весь фактичний час його зберігання.
20.12.2024 представник відповідача надіслав позивачу електронного листа з претензією від 20.12.2024, в якій викладено вимогу негайно забрати залишок мазуту паливного та внести плату за весь фактичний час його зберігання.
Вирішуючи спір, господарський суд враховує наступні норми права.
Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.
Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.
Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання (ч. 1 ст. 938 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 946 Цивільного кодексу України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.
Статтею 948 Цивільного кодексу України передбачено, що поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.
Зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості (ч. 1 ст. 949 Цивільного кодексу України).
За нормами ст. 950-951 Цивільного кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.
Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.
Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.
Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:
1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості;
2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.
За змістом ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорення. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
У частині 2 ст. 22 Цивільного кодексу України визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Поряд з цим, згідно з ч. 1, 2 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України).
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення не настає відповідальності з відшкодування збитків.
При цьому, протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Позивач у даній справі не наводить складу цивільного (господарського) правопорушення, не зазначає у чому полягає протиправна поведінка, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками, вина відповідача.
На підтвердження втрати (нестачі) переданих на зберігання нафтопродуктів позивач посилається на електронний лист відповідача від 26.07.2024, в якому вказано, що за мінусом по нормам щомісячних втрат упродовж 21 місяця, залишок палива реалізовано для покриття витрат за зберігання, таким чином боргу за зберігання немає і палива немає на збереженні.
Однак господарський суд ставиться критично до такого доказу, оскільки електронний лист не містить ім'я, прізвища та підпису особи, яка його надіслала. Не відповідає такий документ і вимогам до первинного документу бухгалтерського обліку, а також не підтверджує рух товарно-матеріальних цінностей чи здійснення господарської операції.
Інших доказів втрати (нестачі) переданих на зберігання нафтопродуктів позивач не надав.
Також позивач не повідомив суд про вжиття ним заходів для отримання залишку нафтопродуктів із зберігання як до 26.07.2024, так і після, відмову відповідача повернути товар зі зберігання, тощо.
Згідно з п. 4.3. Договору у випадку відсутності зв'язку з представниками Замовника (ознаками чого є несплата рахунків) більше двох місяців, з метою відшкодування вартості послуг та штрафних санкцій, Виконавець має право використати ТМЦ на власний розсуд, повністю або частково, про що складається відповідний Акт інвентаризації.
У матеріалах справи відсутні докази оплати Замовником рахунків за зберігання залишку нафтопродуктів, відсутній також і Акт інвентаризації, який би підтверджував використання Виконавцем ТМЦ на свій розсуд.
Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, позивачем не доведено понесення ним збитків у розмірі 797 440,00 грн, спричинених втратою речі, переданої на зберігання.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.94 року серія A, № 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див.рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
З огляду на встановлені обставини, всі інші доводи та міркування сторін не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому з урахуванням принципу процесуальної економії не потребують детальної відповіді суду.
Отже, на підставі повного, всебічного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів та встановивши усі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 797 440,00 грн задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У судовому засіданні 31.03.2025 представники сторін заявили про подання доказів про понесення судових витрат на надання правничої (правової) допомоги у строки, встановлені ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
08.04.2025 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АБ-ЮГ" про стягнення витрат на правничу допомогу з додатком (Акт прийому - передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги від 21.11.2024 р. за Додатком № 912/2902/24).
Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати та встановити відповідачу строк для надання до суду доказів щодо розміру понесених ним судових витрат.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 17.04.2025 о 09:00 год.
Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Кіровоградської області за адресою: 25022, м. Кропивницький, вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, в залі суд. засідань № 316.
Явка в судове засідання учасників справи та їх представників не є обов'язковою.
Відповідачу протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду подати докази щодо розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.
Повідомити учасників справи, що ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати Приватному малому підприємству "Експрес" та його уповноваженому представнику Юнко М.В., Товариству з обмеженою відповідальністю "АБ-ЮГ" до електронних кабінетів у системі "Електронний суд".
Повне рішення складено 09.04.2025.
Суддя О.Л. Бестаченко