"01" квітня 2025 р.
м. Київ
Справа № 911/3083/23
Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Василець О.М., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Камелія-PR» про стягнення судових витрат у справі
за первісним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Камелія-PR» (07455, Київська область, Броварський район, село Княжичі, вулиця Слави, будинок 25, код ЄДРПОУ 32183781)
про стягнення заборгованості за непереданий товар за договором купівлі продажу № PR-312
та за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Камелія-PR» (07455, Київська область, Броварський район, село Княжичі, вулиця Слави, будинок 25, код ЄДРПОУ 32183781)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення заборгованості за договором купівлі продажу № PR-312,
за участю представників:
позивача: Кобилецького В'ячеслава Вікторовича;
відповідача: Чорного Олега Аркадійовича,
Господарський суд Київської області за наслідками розгляду справи №911/3083/23 прийняв рішення про відмову в первісному позові та часткове задоволення зустрічного позову. Питання про стягнення витрат на правову допомогу, що понесені позивачем за зустрічним позовом не вирішувалось.
Через систему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області 21.03.2025 від представника позивача за зустрічним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Камелія-PR» (далі ТОВ «Камелія-PR») надійшло клопотання про стягнення судових витрат разом із доказами понесення таких судових витрат та ухвалення додаткового рішення, в якій ТОВ «Камелія-PR» просило покласти на відповідача за зустрічним позовом - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 ) витрати на правничу допомогу адвоката у справі в розмірі 37000,00 грн.
Частиною 1 ст. 221 ГПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно ч. 2 цієї ж статті заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Приписами ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України встановлено, зокрема: суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Ухвалою суду від 24.03.2025 було призначено засідання з розгляду клопотання ТОВ «Камелія-PR» на 01.04.2025 на 12:30.
У судове засідання з'явилися представники сторін, заслухавши виступ яких, суд прийняв додаткове рішення виходячи з наступного.
Представником ТОВ «Камелія-PR» долучено до справи копію договору про надання правової допомоги № 17/10/23 від 17.10.2023, що був укладений між ТОВ «Камелія-PR», як клієнтом, та Адвокатським бюро «Чорного О.А.» (далі Адвокатське бюро). Окрім того представником ТОВ «Камелія-PR» долучені акт приймання-передачі наданих послуг від 20.03.2025 до вказаного договору та платіжна інструкція №7713 від 20.03.2025.
Відповідно до пункту 1.1. означеного договору, клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання здійснювати представництво клієнта у місцевих судах, у апеляційних судах та у Верховному суді під час розгляду цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, справ про адмiнiстративнi правопорушення, а також під час розгляду окремих категорій справ - у вищих спеціалізованих судах.
Пунктом 2.1. договору сторони узгодили, вapтicть правової допомоги, що надається на підставі цього договору, умови, порядок та строки оплати, з урахуванням обсягу часу і роботи; ступеню складності та новизни правових питань; додаткового відсотку винагороди за реальний виграш справи визначається за домовленістю сторін у акті прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), який є невід'ємною частиною договору.
Так, згідно з пунктом 1 згаданого вище акту приймання-передачі наданих послуг, Адвокатське бюро надало, а клієнт прийняв юридичні послуги (правову допомогу) щодо представлення клієнта в судах у судових провадженнях по справі № 911/3083/23. При цьому в згаданому пункті 1 акту наведений перелік підпунктів (1.1. - 1.22.) зі змісту яких випливає, що сторони зазначили перелік чергових засідань, що відбувались під час розгляду справи, з коротким описом процесуальних дій та із посиланням на відповідні ухвали суду.
Пунктом 2 вказаного акту сторони погодили, що згідно з п. 2.1. договору вартість послуг за цим актом складає 37000 (тридцять сім тисяч) грн 00 коп.
В пункті 3 акту йдеться про те, що відповідно до п. 2.1. договору оплата здійснюється по факту наданих послуг після підписання даного акту приймання-передачі наданих послуг в якому зафіксовано і узгоджена загальна вартість робіт.
Факт оплати клієнтом послуг відповідно до умов договору та згідно з означеним актом приймання-передачі наданих послуг від 20.03.2025 підтверджується платіжною інструкцією №7713 від 20.03.2025 на суму 37000 грн.
Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частинами 4, 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Так, ціна первісного позову ФОП ОСОБА_1 у справі, що розглядалася судом, та у задоволенні якого судом відмовлено, становить 196500 грн, а ціна зустрічного позову ТОВ «Камелія-PR» становить 193108 грн (який був задоволений судом частково, на суму 91004 грн) та при цьому, виходячи з умов договору, гонорар Адвокатського об'єднання встановлений у фіксованому розмірі - 37000 грн.
Відповідно до положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Суд приймає до уваги те, що представник ТОВ «Камелія-PR» за час розгляду справи належним чином здійснював представництво інтересів клієнта, мав сталу позицію щодо спору, подав ряд заяв по суті спору: відзив на первісну позовну заяву, заперечення на відповідь на відзив на первісний позов, зустрічний позов та відповідь на відзив на зустрічний позов, а крім того - заяву про долучення оригіналів документів із зразками підписів для проведення експертизи та додаткові пояснення. Крім того, представник ТОВ «Камелія-PR» прийняв участь у засіданнях 18.12.2023, 08.01.2024, 10.01.2024, 15.01.2024, 16.01.2024, 29.01.2024, 30.01.2024, 26.06.2024, 08.10.2024, 27.01.2025, 11.03.2025 та 18.03.2025.
За змістом статті 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд констатує, що з огляду на те, що зустрічний позов було задоволено частково, та враховуючи, що розмір грошових вимог, що були задоволені судом складає лише 47,126% від суми, яка заявлялась до стягнення то в контексті положень ст. 129 ГПК пропорційно має бути і зменшено розмір витрат на правову допомогу.
Провівши розрахунки суд констатує, що розмір витрат на правову допомогу, що є пропорційним розміру позовних вимог задоволених за зустрічним позовом, становить - 17436,62 грн.
Водночас, застосовуючи єдиний підхід до вирішення питання про судові витрати у справі № 911/3083/23 суд наголошує, що рішенням від 18.03.2025 під час розподілу між сторонами сплаченого судового збору, як за подання первісного позову та і за подання зустрічного позову, такий судовий збір у повному розмірі було покладено на ФОП ОСОБА_1 , незважаючи на часткове задоволення зустрічного позову.
При цьому судом застосовано положення частини 9 статті 129 ГПК України, де закріплено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Судом у рішенні вказано, що оскільки спір виник з неправильних дій сторони ФОП ОСОБА_1 , а також з огляду на зловживання останньою процесуальними правами, що виразилось у введенні в оману суду та іншого учасника спору щодо непідписання нею документів, суд вважав за необхідне всі витрати зі сплати судового збору у даній справі, покласти на ФОП ОСОБА_1 .
Дотримуючись послідовно вказаної позиції, суд констатує, що у порядку частини 9 статті 129 ГПК України на ФОП ОСОБА_1 мають бути покладені витрати ТОВ «Камелія-PR» на професійну правничу допомогу без урахування принципу пропорційності.
Суд констатує, що необхідність звернутись за правовою допомогою у ТОВ «Камелія-PR» виникла саме з підстав подання первісного позову ФОП ОСОБА_1 .
Водночас, оскільки первинний спір виник з неправильних дій сторони ФОП ОСОБА_1 , а також з огляду на зловживання останньою процесуальними правами, що виразилось у введенні в оману суду та іншого учасника спору щодо непідписання нею документів, що призвело до тривалого затягування розгляду спору з підстав проведення експертизи у справі, суд вважає за необхідне покласти на ФОП ОСОБА_1 витрати понесені ТОВ «Камелія-PR», як в межах первісного позову так і зустрічного в розмірі 25000 грн не застосовуючи принцип пропорційності, що на думку суду буде співмірним складності справи та буде враховувати встановлений судом факт зловживань процесуальними правами з боку ФОП ОСОБА_1 , та буде узгоджуватися з наданою суду дискрецією, закріпленою положеннями частини 9 статті 129 ГПК України.
Відтак, в контексті вказаного припису статті 129 ГПК України, суд відзначає, що покладення на ФОП ОСОБА_1 понесених з боку ТОВ «Камелія-PR» витрат на професійну правничу допомогу в обсязі 25000 грн - відповідатиме принципам співмірності, розумності, пропорційності та справедливості.
Керуючись ст.ст. 129, 221, 233, 236 - 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Камелія-PR» про стягнення судових витрат у справі задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Камелія-PR» (07455, Київська область, Броварський район, село Княжичі, вулиця Слави, будинок 25, код ЄДРПОУ 32183781) 25000 грн витрат на правову допомогу.
В решті відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.
Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 09.04.2025.
Суддя А.Ф. Черногуз