ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.04.2025Справа № 910/4424/25
Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Октава Девелопмент"
про забезпечення позову до подання позовної заяви
Товариство з обмеженою відповідальністю "Октава Девелопмент" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах суми позову (53 195 938,65 грн) на грошові кошти, все рухоме та нерухоме майно, яке буде виявлено виконавцем в ході примусового виконання рішення про забезпечення позову та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД".
Як зазначає заявник, ним було сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" попередню оплату за Договором купівлі-продажу майнових прав №30/12/21 від 30.12.2021 у розмірі 53 196 938,65 грн. Водночас, Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" умови Договору №30/12/21 не були виконані, у зв'язку з чим заявник має намір звернутися з позовом про стягнення з продавця попередньої оплати у розмірі 53 196 938,65 грн.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" провадить збиткову діяльність, не отримуючи при цьому прибутків, а його власний капітал зменшується щороку і наразі становить (мінус) 208 925 600,00 грн. При цьому, поточні зобов'язання товариства перевищують його активи більше ніж на сто мільйонів гривень. Зважаючи на викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" накопичує борг, який не спроможне обслуговувати, а відтак не матиме змоги виконати рішення суду у справі про стягнення попередньої оплати, за умови невжиття заходів забезпечення позову.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Октава Девелопмент" про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
За приписами частин 1, 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Забезпечення позову - це по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
У заяві про забезпечення позову вказано про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" умов укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу майнових прав №30/12/21 від 30.12.2021 в частині виконання зобов'язань з передачі товару. Відтак заявник зазначає про намір звернутися до суду з відповідним позовом про стягнення попередньої оплати у розмірі 53 196 938,65 грн.
Під час вирішення питання забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21 та від 26.09.2022 у справі №911/3208/21.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Верховний Суд у постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22 зазначив, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів, є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду в разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.
Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього сумах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
Як вказувалось судом вище, в обґрунтування вжиття заходів забезпечення позову заявник зазначає, що необхідність вжиття таких заходів зумовлена збитковістю Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД", відсутністю у нього прибутків та постійним зменшенням свого власного капіталу.
На підтвердження цього заявником надано фінансову звітність Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" за 2020 - 2024 роки, зі змісту якої вбачається збитковість товариства у кожному зі звітних періодів, постійне зниження власного капіталу та перевищення розміру поточних зобов'язань над розміром власних активів.
Окрім того, заявник вказує на грубе порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" строків здійснення будівництва приміщень, майнові права на які були предметом Договору №30/12/21 від 30.12.2021.
За наявності таких обставин, суд дійшов висновку, що застосування обраного заявником заходу забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" або інших осіб, які не є учасниками цього судового процесу, не призведе до втручання у звичайну діяльність останнього, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо розпорядження майном, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у поновленні порушеного права заявника у разі звернення до суду з відповідним позовом та задоволення позовних вимог.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08.01.2024 у справі №910/152/23.
Частиною четвертою статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/ іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (постанова Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).
Судом встановлено співмірність обраного заявником заходу забезпечення позову з розміром позовних вимог, що мають бути в подальшому заявлені, оскільки останній просить накласти арешт на майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" в межах суми позову - 53 196 938,65 грн.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про можливість застосування заходів забезпечення позову шляхом одночасного накладення арешту як на грошові кошти, так і на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД", але саме у межах суми, яка була б достатньою для відповідного стягнення, у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів.
Необхідності в зустрічному забезпеченні суд не вбачає, оскільки відсутні підстави вважати, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" будуть завдані збитки у зв'язку із вжиттям заходів забезпечення позову.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Октава Девелопмент" про забезпечення позову до подання позовної заяви задовольнити.
2. Вжити заходи забезпечення позову, а саме накласти арешт в межах 53 195 938,65 грн:
2.1 на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" (Україна, 04176, місто Київ, Набережно-Рибальська дорога, будинок 3, офіс 6-7; ідентифікаційний код: 40039630) та знаходяться на всіх рахунках зазначеного товариства в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, банках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову;
2.2 на рухоме майно, яке буде виявлено виконавцем в ході примусового виконання ухвали про забезпечення позову та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" (Україна, 04176, місто Київ, Набережно-Рибальська дорога, будинок 3, офіс 6-7; ідентифікаційний код: 40039630);
2.3 на нерухоме майно, яке буде виявлено виконавцем в ході примусового виконання ухвали про забезпечення позову та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" (Україна, 04176, місто Київ, Набережно-Рибальська дорога, будинок 3, офіс 6-7; ідентифікаційний код: 40039630).
3. Ухвала про забезпечення позову відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" має силу виконавчого документу, набирає законної сили з моменту її підписання (09.04.2025) та може бути пред'явлена до виконання у строк до 09.04.2028 включно.
4. Стягувачем у виконавчому провадженні за цією ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Октава Девелопмент" (Україна, 03057, місто Київ, вулиця Бродських Сім'ї, будинок 31-33; ідентифікаційний код: 44596534).
Боржником у виконавчому провадженні за цією ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріверсайд Девелопмент ЛТД" (Україна, 04176, місто Київ, Набережно-Рибальська дорога, будинок 3, офіс 6-7; ідентифікаційний код: 40039630).
5. Ухвала може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Нечай