ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.04.2025Справа № 910/1739/25
Суддя Господарського суду міста Києва Привалов А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників
справу № 910/1739/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ЛІЗИНГ"
до проТовариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТБИЛДИНГГРУПП" стягнення 360 999,67 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ЛІЗИНГ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТБИЛДИНГГРУПП" про стягнення 360 999,67 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором №200625-1/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 25.06.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2025 відкрито провадження у справі №910/1739/25, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. При цьому, суд зобов'язав відповідача подати відзив на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 14.02.2025 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Євгена Коновальця, 36Д, м. Київ, 01133, проте до суду повернувся конверт з ухвалою суду з відміткою: "за закінченням терміну зберігання".
Згідно зі ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлявся належним чином.
Суд також зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 року у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18, від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20 та від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22.
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 14.02.2025 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Інших доказів на підтвердження своїх вимог, окрім наявних в матеріалах справи, позивачем суду не надано.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
25.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (за договором - лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СМАРТБИЛДИНГГРУПП" (за договором - лізингоодержувач) було укладено Договір фінансового лізингу №200625-1/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу.
Об'єкт лізингу - телескопічний самохідний колісний навантажувач САТ. Загальна вартість предмету лізингу з ПДВ становить 1 710 000,00 грн (п. 4 договору лізингу).
Строк лізингу - 60 місяців. Максимальний термін передачі, з врахуванням положень додатку "Загальні умови", 24.08.2020. Місце передачі: м. Вишневе, вул. В Чорновола, 37. Мінімальний строк для дострокового придбання (з дати передачі) - 12 місяців. Гранична дата сплати авансованого лізингового платежу - 03.07.2020 (п. 5.6 договору лізингу).
Додатком до договору фінансового лізингу № №200625-1/ФЛ-Ю-А від 25.06.2020 є загальні умови договору.
Відповідно до п. 1.1 загальних умов договору, лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування предмет лізингу, найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску, ціна одиниці, кількість, вартість і загальна вартість якого на момент укладення договору наведені в додатку "специфікація", а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору. По закінченню строку лізингу, до лізингоодержувача переходить право власності на предмет лізингу згідно умов та на підставі цього Договору (за виключенням випадків, передбачених договором та/або законодавством). Найменування фінансової операції: фінансовий лізинг.
Пунктом 1.2 загальних умов договору передбачено, що строк користування лізингоодержувачем предметом лізингу (строк лізингу) складається з періодів (місяців) лізингу зазначених в додатку "Графік сплати лізингових платежів" до договору та починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі предмета лізингу, але в будь-якому випадку не може бути менше одного року.
Остаточна загальна вартість предмета лізингу - вартість предмета лізингу вказана в акті, або в останньому по даті акті коригування вартості предмета лізингу, направленому лізингодавцем лізингоодержувачу (п. 2.1.5 загальних умов договору).
Згідно з п. 2.1.7 загальних умов договору, число сплати - це число (порядковий номер дня у відповідному календарному місяці) сплати чергових лізингових платежів кожного календарного місяця, яке визначається згідно п. 2.1.7.1 загальних умов договору.
Відповідно до п. 2.1.7.1 загальних умов договору, числом сплати є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання двадцяти календарних днів до дати підписання акту. (Наприклад: дата підписання сторонами акту - 25 липня 2018 року. Черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується 14 серпня 2018 року. Наступні чергові лізингової платежів - кожного 14 числа календарного місяця протягом усього строку лізингу). В разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці (наприклад, якщо числом сплати є 31-ше число, а у календарному місяці 30-ть днів), платіж сплачується у останній робочий день відповідного календарного місяця.
Як установлено у п. 2.4 загальних умов договору, якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, лізингоодержувач зобов'язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому вихідному (святковому та ін.) дню.
Згідно з п. 2.7 загальних умов договору, у разі, якщо лізингоодержувач прострочить сплату лізингових платежів, на підставі ст.625 ЦК України лізингоодержувач зобов'язується сплачувати проценти річних, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочення протягом всього періоду існування простроченої заборгованості. Сторони домовились, що такі проценти в бухгалтерському обліку відносяться на винагороду (комісію) лізингодавцю за отриманий в лізинг предмет лізингу, у зв'язку із чим розмір винагороди (комісії) лізингодавцю за отриманий в лізинг предмет лізингу збільшується на суму таких сплачених процентів.
Відповідно до п. 5.2.1 загальних умов договору, лізингоодержувач зобов'язаний щоквартально (не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення відповідного звітного кварталу) письмово інформувати лізингодавця про стан та адресу базування предмета лізингу шляхом направлення лізингодавцю звіту у формі встановленою додатком "Довідка" до договору. В разі настання з предметом лізингу подій, які мають ознаки страхового випадку лізингоодержувач зобов'язаний негайно, але в будь-якому випадку не пізніше 24 годин з моменту настання таких подій письмово та засобами електронного зв'язку інформувати про це лізингодавця шляхом направлення йому звіту у формі, встановленій додатком "Довідка" до договору.
У відповідності до п. 6.6. Загальних умов Договору Лізингодавець має право у односторонньому порядку відмовитись від Договору (розірвати Договір) та вилучити предмет лізингу у випадках, передбачених пунктами 6.1.1.-6.1.4 Загальних умов Договору, зокрема, у випадку, якщо Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 (тридцяти) календарних днів з дня настання строку платежу, встановленого в цьому Договорі.
Пунктом 6.6.1. Загальних умов Договору передбачено, що Лізингодавець надсилає Лізингоодержувачу повідомлення про відмову від Договору (його розірвання) та вилучення Предмета лізингу із зазначенням строку та місця його передачі Лізингодавцю в межах України. Лізингоодержувач зобов'язаний за свій рахунок, протягом строку встановленому в повідомленні про вилучення Предмета лізингу, повернути Предмет лізингу Лізингодавцю
Відповідно до п. 7.1 загальних умов договору, лізингоодержувач несе наступну відповідальність за порушення своїх обов'язків:
- п. 7.1.1 - за порушення обов'язку з своєчасної сплати платежів, передбачених даним договором та/або чинним законодавством України - сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочення, та відшкодовує всі збитки, завдані цим лізингодавцеві, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування такої пені за прострочення сплати платежів, передбачених цим договором та/або чинним законодавством України, припиняється через двадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися;
- п. 7.1.2. - якщо лізингоодержувач та/або інші особи, яким Об'єкт лізингу може бути надано лізингоодержувачем у тимчасове користування, не повернули об'єкт лізингу або повернули його невчасно, зокрема у випадках вилучення об'єкта лізингу у відповідності до даного Договору або чинного законодавства України, лізингоодержувач сплачує на вибір Лізингодавця: неустойку у розмірі подвійної суми лізингового платежу, який необхідно було сплатити Лізингоодержувачу в останньому періоді лізингу, який передує періоду невиконання Лізингоодержувачем обов'язку по поверненню Об'єкту лізингу, в розрахунку за кожен день такого невиконання - за весь час невиконання; або лізингоодержувач сплачує лізингодавцю договірну санкцію (неустойку) у розмірі 1 (один) відсоток Остаточної загальної вартості Об'єкта лізингу, за кожен день прострочення повернення Об'єкта лізингу;
- п.7.1.3. - за порушення п. 5.2. Загальних умов Договору лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю сплачує у розмірі 1 (один) відсоток Остаточної загальної вартості Предмета лізингу, за кожен та будь-який випадок зазначеного порушення. Сторони погодили, що даний штраф є визначеною грошовою сумою, яка не змінюється (після встановлення Остаточної загальної вартості Предмету лізингу) протягом строку дії Договору..
Пунктом 7.2 загальних умов договору передбачено, що у випадках, передбачених п. 6.1.7 загальних умов, або у разі прострочення виконання зобов'язання за п. 2.3 загальних умов договору понад 30 (тридцяти) календарних днів, лізингодавець має право відмовитися від договору (розірвати договір) та нарахувати неустойку (договірну санкцію) у розмірі нарахованого за договором авансованого лізингового платежу. Сума коштів від фактично сплаченого авансованого лізингового платежу підлягає зарахуванню в рахунок погашення неустойки (договірної санкції), нарахованої згідно умов цього пункту загальних умов.
Згідно з п. 8.1 загальних умов договору, сторони звільняються від відповідальності у разі затримки виконання зобов'язання або невиконання своїх обов'язків за договором, якщо вказані затримки чи невиконання виникли внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). До обставин непереборної сили належать: війна, страйки, пожежі, вибухи, повені та інші стихійні лиха, які безпосередньо впливають на виконання сторонами їх обов'язків за договором.
Сторони зобов'язані письмово, не пізніше 10 (десяти) діб з моменту настання обставин непереборної сили, повідомити одна одну про настання таких обставин, якщо вони перешкоджають належному виконанню цього договору. Підтвердженням настання обставин непереборної сили є виключно офіційне підтвердження таких обставин Торгово-промисловою палатою України (п. 8.2 загальних умов договору).
Даний договір набирає чинності (вважається укладеним) після його підписання сторонами (в т.ч. обов'язкового підписання сторонами додатків "Загальні умови договору", "Специфікація", "Довідка", "Страхування", "Акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності на Предмет лізингу", "Графік сплати лізингових платежів", "Технічний асістанс", "Поняття нормального зносу", "Акт огляду" до договору).
Пунктом 10.9 загальних умов договору передбачено, що усі повідомлення, вимоги та інша кореспонденція направляються поштою рекомендованим або цінним повідомленням, чи кур'єрською доставкою з повідомленням про вручення. В разі, якщо лізингоодержувач змінить місцезнаходження (для фізичних осіб - адресу реєстрації) та/або фактичну адреси (які вказані у договорі) та не повідомить про такі зміни у порядку, визначеному цим договором, усі повідомлення та інша кореспонденція, направлена лізингодавцем на адреси лізингоодержувача, зазначені у цьому договорі вважаються належним чином направлена лізингодавцем та отриманими лізингоодержувачем. При цьому достатнім доказом направлення сторонами одна одній повідомлень, вимог та іншої кореспонденції є розрахунковий документ (касовий чек) про направлення рекомендованого повідомлення.
Додатком до договору фінансового лізингу №200625-1/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 25.06.2020 сторонами узгоджено "Графік сплати лізингових платежів", у якому визначено періоди лізингу, лізингові платежі, розмір відшкодування (компенсації) частини вартості предмета лізингу, в т.ч. ПДВ 20% у кожен період лізингу, винагороду (комісію) лізингодавця за отриманий в лізинг предмет лізингу, без ПДВ, та загальний лізинговий платіж, в т. ч. ПДВ 20%.
Специфікацією до договору лізингу, яка є додатком до договору фінансового лізингу №200625-1/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 25.06.2020, передбачено, що предметом лізингу є телескопічний самохідний колісний навантажувач САТ, 2015 року випуску, ціна без урахування податку на додану вартість 1 425 000,00 грн.
Таким чином, остаточна загальна вартість предмету лізингу, як вже зазначалось, згідно акту прийому-передачі майна від 28 серпня 2020 р. становить 1 813 742,05 грн з урахуванням ПДВ.
Як убачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов'язання та передав у користування відповідачу предмет лізингу на підставі підписаного 28 серпня 2020 року сторонами Акту прийому-передачі майна.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач, усупереч взятим на себе за Договором зобов'язань, щодо своєчасної сплати лізингових платежів, виконав їх не у повному обсязі, внаслідок чого з 17 вересня 2024 року по 17 грудня 2024 року за ним виникла заборгованість у розмірі 98 492,60 грн., а саме: з 16.09.2024 (49 період лізингу) виникла заборгованість у розмірі 1 917,56 грн.; з 16.10.2024 (50 період лізингу) виникла заборгованість у розмірі 32 810,38 грн.; з 15.11.2024 (застосовується п.2.7.1 Загальних умов Договору лізингу, оскільки 16.11.2024 - вихідний день (51 період лізингу)) виникла заборгованість в розмірі 32 346,35 грн.; з 16.12.2024 (52 період лізингу) виникла заборгованість в розмірі 31 418,31 грн.
У зв'язку з наявною у відповідача заборгованістю по сплаті лізингових платежів, яка перевищує 30 днів, керуючись ч. 2 ст. 7 пп. 3, 4 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг», п. 6.6.1 Загальних умов Договору, ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» направило ТОВ "СМАРТБИЛДИНГГРУП" повідомлення про розірвання договору лізингу за вих. № 3550-ТФП від 18.12.2024 та повернення об'єкту лізингу у строк до 27.12.2024, яке було отримано представником відповідача.
Отже, позивач просить стягнути з відповідача 98 492,60 грн - простроченої заборгованості за лізинговими платежами, а також нараховані за порушення виконання зобов'язань за договором пеню в розмірі 3000,18 грн; річні проценти - 3000,18 грн, інфляційні втрати - 2 582,82 грн, штраф за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна - 72 549,68 грн та 181 374,21 грн. - неустойки за неповернення об'єкта лізингу, а разом - 360 999,67 грн.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався та позовні вимоги не оспорив.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Частина 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Як було установлено вище, згідно з п. 2.1.7 загальних умов договору, число сплати - це число (порядковий номер дня у відповідному календарному місяці) сплати чергових лізингових платежів кожного календарного місяця, яке визначається згідно п. 2.1.7.1 загальних умов договору.
Відповідно до п. 2.1.7.1 загальних умов договору, числом сплати є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання двадцяти календарних днів до дати підписання акту. (Наприклад: дата підписання сторонами акту - 25 липня 2018 року. Черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується 14 серпня 2018 року. Наступні чергові лізингової платежів - кожного 14 числа календарного місяця протягом усього строку лізингу). В разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці (наприклад, якщо числом сплати є 31-ше число, а у календарному місяці 30-ть днів), платіж сплачується у останній робочий день відповідного календарного місяця.
Як встановлено у п. 2.4 загальних умов договору, якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, лізингоодержувач зобов'язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому вихідному (святковому та ін.) дню.
Додатком до договору фінансового лізингу №200625-1/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 25.06.2020 сторонами узгоджено "Графік сплати лізингових платежів", у якому визначено періоди лізингу, лізингові платежі, розмір відшкодування (компенсації) частини вартості предмета лізингу, в т.ч. ПДВ 20% у кожен період лізингу, винагороду (комісію) лізингодавця за отриманий в лізинг предмет лізингу, без ПДВ, та загальний лізинговий платіж, в т. ч. ПДВ 20%.
28.08.2020 сторонами складено та підписано Акт прийому-передачі предмета лізингу в користування за договором №200625-1/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 25.06.2020, відповідно до якого, лізингодавець передав предмет лізингу, а саме телескопічний самохідний колісний навантажувач САТ, 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 1 813 742,05 грн з ПДВ.
Однак, судом встановлено, що відповідач своєчасно не сплатив лізингові платежі за період з 17 вересня 2024 року по 17 грудня 2024 року, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 98 492,60 грн., а саме: з 16.09.2024 (49 період лізингу) виникла заборгованість у розмірі 1 917,56 грн.; з 16.10.2024 (50 період лізингу) виникла заборгованість у розмірі 32 810,38 грн.; з 15.11.2024 (застосовується п.2.7.1 Загальних умов Договору лізингу, оскільки 16.11.2024 - вихідний день (51 період лізингу)) виникла заборгованість в розмірі 32 346,35 грн.; з 16.12.2024 (52 період лізингу) виникла заборгованість в розмірі 31 418,31 грн.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Проте, матеріали справи не містять, а відповідачем, у свою чергу, не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів, у розумінні ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження повернення предмету лізингу за договором та сплату заборгованості за лізинговими платежами за період з 17 вересня 2024 року по 17 грудня 2024 року, відтак позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в розмірі 98 492,60 грн підлягають задоволенню.
Крім того, за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором лізингу позивачем здійснено нарахування пені в розмірі 3000,18 грн; річні проценти - 3000,18 грн, інфляційні втрати - 2 582,82 грн, штраф за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна - 72 549,68 грн та 181 374,21 грн. - неустойки за неповернення об'єкта лізингу.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Частиною 1 статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до статті 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно з частиною 1 статті 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
Умовами п. 7.1.1 договору лізингу за порушеним обов'язку з своєчасної сплати платежів передбачених даним договором та/або чинним законодавством України - лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочки, та відшкодувати всі збитки, завдані цим лізингодавцеві, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування даної пені за прострочення сплати платежів, передбачених даним договором та/або чинним законодавством України, припиняється через дванадцять місяців, від дняколи сплата мала відбутися.
Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 3000,18 грн пені.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з п. 2.7 загальних умов договору, у разі якщо лізингоодержувач прострочить сплату лізингових платежів, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України сторони погодили, що лізингодавець має право нарахувати, а лізингодавець зобов'язується сплатити проценти річних, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочення протягом всього періоду існування простроченої заборгованості.
Отже, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та проценти річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунків інфляційних втрат та процентів річних, суд дійшов висновку, що вони є арифметично вірними, відтак, позовні вимоги у цій частині також підлягають задоволенню.
Окрім того, згідно п. 5.2.1. Загальних умов Договору лізингу лізингоодержувач зобов'язаний щоквартально (не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення відповідного звітного кварталу) інформувати Лізингодавця про стан та адресу базування Предмета лізингу шляхом направлення звіту у формі встановленою в Додатку «Довідка» до Договору.
Проте, відповідач, порушуючи умови Договору лізингу, жодного разу не здійснив таке інформування.
Згідно п.7.1.3. Загальних умов Договору Лізингоодержувач за порушення п.5.2. Загальних умов Договору Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю сплачує у розмірі 1 (один) відсоток Остаточної загальної вартості Предмета лізингу, за кожен та будьякий випадок зазначеного порушення. Сторони погодили, що даний штраф є визначеною грошовою сумою, яка не змінюється (після встановлення Остаточної загальної вартості Предмету лізингу) протягом строку дії Договору.
Пунктом 2.1.5 Загальних умов Договору визначено, що Остаточна загальної вартості Предмету лізингу - вартість Предмету лізингу, вказана в Акті або в останньому по даті акті коригування вартості Предмету лізингу, направленому Лізингодавцем.
Остаточна загальна вартість предмету лізингу згідно акту прийому-передачі майна від 28 серпня 2020 року становить 1 813 742,05 грн.
Таким чином, штраф за неподання звітності за квартал складає 1% від вартості майна, у свою чергу, позивач здійснено нарахування штрафу за чотири квартали 2024 року, а саме: 1 813 742,05 грн. (вартість майна)* 1% *4 = 72 549,68 грн.
Крім того, на підставі п. 7.1.2. Загальних умов Договору, позивачем за період з 27.12.2024 по 05.01.2025 нарахована неустойка за несвоєчасне повернення об'єкту лізингу, розмір якої становить 181 374,21 грн.
Отже, з огляду на встановлення судом факту порушення відповідачем договірних зобов'язань за Договором лізингу, умови якого сторонами погоджені під час його підписання, враховуючи відсутність доказів сплати відповідачем простроченої заборгованості за лізинговими платежами, а також доказів повернення Об'єкта лізингу у визначений строк та неповідомлення позивача про стан та адресу базування Об'єкту лізингу, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно здійснено нарахування інфляційних втрат у розмірі 2582,82 грн, річних процентів - 3000,18 грн, пені - 3000,18 грн, штрафу за неповідомлення про стан та адресу базування об'єкта лізингу - 72 549,68 грн та неустойки в розмірі 181374,21 грн за невчасне повернення об'єкту лізингу, розрахунки яких судом перевірено та визнано арифметично вірними.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких підстав, суд, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ЛІЗИНГ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТБИЛДИНГГРУПП" про стягнення 360 999,67 грн підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТБИЛДИНГГРУПП" (вул. Євгена Коновальця, буд. 36-Д, м. Київ, 01133; код ЄДРПОУ 40416280) на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (вул. Ярославів Вал, буд. 13/2, літера Б, м. Київ, 01054; код ЄДРПОУ 33880354) заборгованість за лізинговими платежами у розмірі 98 492 грн 60 коп. інфляційні втрати - 2582 грн 82 коп., проценти річних - 3000 грн 18 коп., пені - 3000 грн 18 коп., штрафу за неповідомлення про стан та адресу базування об'єкта лізингу - 72 549 грн 68 коп., неустойки за невчасне повернення об'єкту лізингу в розмірі 181 374 грн 21 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 332,00 грн.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано: 09.04.2025.
Суддя А.І. Привалов