ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.04.2025Справа № 910/977/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, ідентифікаційний код 00100227)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИЧНИЙ СЕРВІС УКРАЇНИ» (03131, м. Київ, шосе Столичне, буд. 103, корп. 1, ідентифікаційний код 45041639)
про стягнення 6 925 693,81 грн.
за участі представників сторін:
від позивача: Бондарекно О.О.
від відповідача: Новіцький Є.Ю.
До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИЧНИЙ СЕРВІС УКРАЇНИ» про стягнення 6 925 693,81 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії № 2513-01024 від 10.08.2023, за врегулювання небалансів електричної енергії в період листопад 2024, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 981 613,66 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку. Крім того, позивач в порядку ст. 625 ЦК України нарахував до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 5 433 371,52 грн та 3% річних у розмірі 510 708,63 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2025 на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» було залишено без руху.
06.02.2025 через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якої позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 03.02.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/977/25, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.03.2025.
Протокольними ухвалами від 05.03.2025 та від 19.03.2025 підготовче засідання відкладалося відповідно на 19.03.2025 та 09.04.2025.
25.03.2025 через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» від позивача надійшли заяви про збільшення розміру позовних вимог однакові за змістом.
У судовому засіданні 09.04.2025 представник позивача підтримав заяву про збільшення позовних вимог та просив суд прийняти до розгляду.
Розглянувши заяву про збільшення розміру позовних вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.2 ч. 2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Частиною 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц зазначила, що в разі надходження до суду такої заяви суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
Оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, статтею 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Водночас, під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може вважатися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі № 925/186/194.17.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц зробила висновок, зокрема, про те, що: «як збільшення або зменшення розміру позовних вимог потрібно розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви. Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами».
Висновки з приводу того, що неправомірно висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви також наведені у пункті 4.16 постанови Верховного Суду від 09.07.2020 року у справі №922/404/19.
Верховний Суд у постанові від 26.11.2024 у справі №910/15342/23 зазначив, що одночасна зміна підстав і предмета позову є тоді, коли фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом. Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Подібні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 13.08.2024 у справі № 914/3080/20.
При цьому об'єднання позовних вимог відповідно до частини першої статті 173 Господарського процесуального кодексу України можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після відкриття провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.
За змістом позовної заяви в первинній редакції, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за врегулювання небалансів електричної енергії за листопад 2024 року, а також нараховано до стягнення інфляційні втрати у розмірі 5 433 371,52 грн та 3% річних у розмірі 510 708,63 грн.
Водночас, за змістом заяви про збільшення позовних вимог позивачем пред'явлено вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 76 760 512,1 грн, яка складається із з суми заборгованостей за лютий 2025 - 69 626 748,70 грн та листопад 2023 (Коригування) - 7 133 763,41 грн, тобто заявлено нові вимоги щодо стягнення заборгованості за інший період, які не були заявлені у даній справі та не розглядалися судом.
Крім цього, також пред'явлено вимогу про стягнення 3% річних у сумі 64 726,90 грн, розрахованих за несвоєчасно оплачені небаланси за січень 2025 року.
Суд відзначає, що стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, внаслідок прострочення оплати відповідачем заборгованості за розрахункові період січень 2025, незважаючи на те, що вказана заборгованість виникла із одного Договору, однак жодним чином не пов'язана із вимогами про стягнення заборгованості врегулювання небалансів електричної енергії за листопад 2024 та становить самостійний предмет позову щодо стягнення саме таких сум і обґрунтовується самостійними доказами на обґрунтування (фактичними підставами) для їх стягнення (акти приймання-передачі послуг, розрахунки платежів прогнозованої вартості послуг, періоди прострочення та періоди нарахування відповідних сум).
Означена правова позиція за схожих обставин викладена в постанові Верховного суду в постанові від 26 листопада 2024 року у справі № 910/15342/23.
Отже, з аналізу вищенаведеної заяви вбачається, що позивачем доповнено позовні вимоги новими вимогами про стягнення заборгованості у розмірі 76 760 512,1 грн, яка складається із з суми заборгованостей за лютий 2025 та листопад 2023 та 3% річних у сумі 64 726,90 грн, розрахованих за несвоєчасно оплачені небаланси за січень 2025 року, які не були заявлені при подачі позову.
Як було зазначено вище, збільшено може бути одну і ту саму вимогу, яка була заявлена в позовній заяві та неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття до розгляду вказаної заяви Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
Керуючись ст. 46, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» у прийнятті заяв від 25.03.2025 про збільшення позовних вимог у справі №910/977/25.
Ухвала набирає законної сили 09.04.2025 та оскарженню не підлягає.
Суддя Л. Г. Пукшин