ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.04.2025Справа № 910/14854/24
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Мандриченка О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін,
справу № 910/14854/24
За позовом Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк";
до фізичної особи - підприємця Пузиревського Святослава Івановича;
про стягнення 143 813,96 грн.
Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просить суд стягнути з фізичної особи - підприємця Пузиревського Святослава Івановича заборгованість за кредитним договором "Кредит "всеБІЗНЕС" № 7377306739 від 20.06.2023 станом на 27.11.2024 включно в розмірі 143 813,96 грн, з яких 115 313,96 грн за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 71 563,96 грн та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 43 750,00 грн та 28 500,00 грн простроченої заборгованості за комісією.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/14854/24; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
04.02.2025 від фізичної особи - підприємця Пузиревського Святослава Івановича надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позову.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
20.06.2023 між Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" (далі - позивач, банк, кредитор) та фізичною особою-підприємцем Пузиревським Святославом Івановичем (далі - відповідач, позичальник, клієнт) було укладено кредитний договір "Кредит "всеБізнес" № 7377306739 (надалі - договір, кредитний договір), за допомогою системи "Інтернет Банкінг" шляхом укладення в електронному вигляді та підписання електронним цифровим підписом.
Факт укладення кредитного договору з боку позичальника підтверджується Протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 18.04.2024, відповідно до якого файл Dogovir_vseBusiness_7377306739.pdf, що містить кредитний договір, підписаний з боку фізичної особи - підприємця Пузиревського Святослава Івановича 14:29:20 20.06.2023.
Відповідно до п.1.1.1.-1.1.7. договору, сума кредиту складає 150 000,00 гривень, строк кредитування - до 20 червня 2025 включно, комісійна винагорода за надання кредиту - 1%, комісійна винагорода за обслуговування кредиту - 1,9 % від суми кредиту за один місяць користування кредитом, процентна ставка за користування кредитом та на прострочену суму кредиту - 0,00001% річних, цільове використання кредиту - на придбання основних засобів та/ або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності позичальника.
Згідно п. 1.1.8. договору, типові умови кредитування в рамках кредитного договору "Кредит "всеБІЗНЕС", укладеного в Системі ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ DIGITAL BUSINESS АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК", що розміщуються на інтернет-сайті банка (за електронною адресою: https:// www.pumb.ua/) та є невід'ємною частиною Договору.
Згідно з п. 1.4. договору, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки, зазначені в наведеному в договорі графіку платежів. Згідно графіка позичальник має, починаючи з 20.07.2023, щомісячно не пізніше 20 числа місяця до 20.06.2025 сплачувати суму у розмірі 9 100,00 грн, з яких на погашення основної суми (тіла) кредиту по 6 250,00 грн та на погашення комісії по 2 850,00 грн щомісячно. Загальна сума, яка має бути сплачена позичальником на погашення кредиту складає 218 400,00 грн., з яких 150 000,00 грн на погашення основної суми (тіла) кредиту та 68 400,00 грн на погашення комісії.
Цей договір складається з даного документа та типових умов. З моменту укладення договору Типові умови стають його невід'ємною частиною. Банк має право в будь-який час вносити зміни до Типових умов, повідомляючи про це позичальника як передбачено Типовими умовами. Підписанням договору позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з договором та Типовими умовами, умови договору та Типових умов позичальнику відомі та зрозумілі. Укладаючи договір, позичальник приймає на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно позичальника, рівно як і банк бере на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно банку (п. 5.1. договору).
У відповідності до п. 3.5. Типових умов, надання кредиту відбувається шляхом перерахування кредитних коштів із позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, зазначений в п. 1.1.5. договору, в строки зазначені в п.2.2. договору (з урахуванням умов п.2.3. договору).
Згідно з п. 5.1. Типових умов позичальник зобов'язаний повернути кредит в розмірах і строки, зазначені в договорі.
На виконання умов договору позивач виконав свої зобов'язання за договором, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 150 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією N TR.67572581.75984.29514 вiд 20 червня 2023 р., призначення платежу: «Зарахування на поточний рахунок кредитних коштiв за договором № 7377306739 від 20/06/2023 за позикою Фiзична особа-пiдприємець Пузиревський Святослав Іванович», сума: 148 500,00 грн.
Крім того, кредитні кошти були надані на сплату комісії за надання кредиту в розмірі 1 500,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією N TR.67572581.75983.29514 вiд 20 червня 2023 року, призначення платежу: «Оплата комiсiї за рахунок кредитних коштiв за договором №7377306739 від 20/06/2023 за позикою Фiзична особа-пiдприємець Пузиревський Святослав Іванович». Також факт видачі кредиту та користування кредитом підтверджується випискою з рахунку.
Згідно п. 5.1. Типових умов позичальник зобов'язаний повернути кредит в розмірах і строки, зазначені в договорі.
Відповідно до умов договору за користування кредитом та його обслуговування за період з 20.12.2023 (дата виникнення заборгованості) по 27.11.2024 нарахована комісія у сумі 28500 грн.
Також на дату звернення прострочена заборгованість за тілом кредиту складає 71 563,96 грн.
Матеріалами справи також підтверджується, що відповідач свої зобов'язання по погашенню кредиту у повному обсязі не виконав, грошові кошти згідно умов договору не повернув.
Доказів протилежного відповідачем до суду не подано.
Положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Так, статтею 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Цивільний кодекс України, крім обов'язку належного виконання зобов'язання, встановлює також принцип своєчасності його виконання: згідно з ч. 1 ст. 530 цього Кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Враховуючи вище вказане, позивачем було прийняте рішення вимагати дострокового повернення окрім простроченої заборгованості також і залишку по тілу кредиту.
Позивач з метою досудового врегулювання спору 28.02.2024 направив відповідачу вимогу про погашення простроченої заборгованості за кредитним договором, однак такі вимоги були залишена відповідачем без відповіді та задоволення в повному обсязі.
За доводами позивача, спір у справі виник внаслідок неналежного виконання договору відповідачем в частині повернення кредитних коштів, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у 143 813,96 грн, з яких: - 115 313,96 грн сума кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 71 563,96 грн та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 43 750,00 грн; - 28 500,00 грн прострочена заборгованість за комісією.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Відповідно до положень ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
У відповідності до норм статті 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтями 73, 74Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як встановлено судом, позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 150 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією N TR.67572581.75984.29514 вiд 20 червня 2023 р., призначення платежу: «Зарахування на поточний рахунок кредитних коштiв за договором № 7377306739 від 20/06/2023 за позикою Фiзична особа-пiдприємець Пузиревський Святослав Іванович», сума: 148 500,00 грн.
Крім того, кредитні кошти були надані на сплату комісії за надання кредиту в розмірі 1 500,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією N TR.67572581.75983.29514 вiд 20 червня 2023 року, призначення платежу: «Оплата комiсiї за рахунок кредитних коштiв за договором №7377306739 від 20/06/2023 за позикою Фiзична особа-пiдприємець Пузиревський Святослав Іванович». Також факт видачі кредиту та користування кредитом підтверджується випискою з рахунку.
Згідно з п. 1.4. договору, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки, зазначені в наведеному в договорі графіку платежів. Згідно графіка позичальник має, починаючи з 20.07.2023, щомісячно не пізніше 20 числа місяця до 20.06.2025 сплачувати суму у розмірі 9 100,00 грн, з яких на погашення основної суми (тіла) кредиту по 6 250,00 грн та на погашення комісії по 2 850,00 грн щомісячно. Загальна сума, яка має бути сплачена позичальником на погашення кредиту складає 218 400,00 грн., з яких 150 000,00 грн на погашення основної суми (тіла) кредиту та 68 400,00 грн на погашення комісії.
Однак, відповідач порушив договірні зобов'язання в частині своєчасного повернення кредитних коштів, у зв'язку із чим, у відповідача виникла заборгованість за кредитом в розмірі 143 813,96 грн, що також підтверджується долученим до позовної заяви позивачем детальним розрахунком заборгованості станом на 27.11.2024.
Суд вказує, що відповідач у відзиві на позовну заяву стверджує, що ним було сплачено більшу частину кредитних коштів, однак, станом на день винесення рішення, відповідних доказів до матеріалів справи не долучено.
Суд зазначає, що право на дострокове стягнення передбачено Типовими умовами, що розміщені на інтернет-сайті Банку (за електронною адресою: https:// www.pumb.ua/) та є невід'ємною частиною кредитного договору.
Так, відповідно до п. 4.1. Типових умов, кожна з перелічених нижче подій повинна тлумачитись як несприятлива подія, зокрема: (1) несплата позичальником будь-якої суми, що належить до сплати на користь Банку згідно з договором/Типовими умовами, у передбачений ними строк, та/або невиконання або неналежне виконання позичальником будь-яких інших обов'язків за договором та/або за іншими договорами, укладеними між Сторонами.
Відповідно до п. 4.2. Типових умов, у випадку виникнення будь-якої несприятливої події, Банк набуває право вимагати від позичальника достроково повернути виданий позичальникові кредит, а позичальник зобов'язаний, незважаючи на положення п.1.1.3., п.1.4. договору, виконати таку вимогу Банку і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті позичальником на користь Банку згідно з договором, в строк не пізніше 7 (семи) банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги. У разі невиконання позичальником зазначеної вимоги банк має право здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунків позичальника в порядку, встановленому договором та типовими умовами, для погашення боргових зобов'язань позичальника.
Таким чином, доказів на підтвердження сплати відповідачем заборгованості за кредитним договором у вищевказаному розмірі, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Враховуючи те, що сума заборгованості за Кредитним договором договір "Кредит "всеБізнес" № 7377306739 від 20.06.2023 належним чином доведена, документально підтверджена та відповідачем не заперечується, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 143 813,96 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України прокладаються на відповідача.
Враховуючи зібрані докази по справі, пояснення представників сторін та керуючись статтями 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Пузиревського Святослава Івановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, ідентифікаційний код 14282829) заборгованість у розмірі 143 813 (сто сорок три тисячі вісімсот тринадцять) грн 96 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Мандриченко