ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
08.04.2025Справа № 910/3957/25
Суддя Мандриченко О. В., розглянувши
позовну заяву Корпорації "РУ МЬЮЗІК ІНК" (RU Music Inc.)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо"
про стягнення 20 000,00 грн, -
Корпорація "РУ МЬЮЗІК ІНК" (RU Music Inc) звернулася до Господарського суду міста Києва із позовом, в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" збитки в сумі 20 000,00 грн, що складають витрати на правничу допомогу.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на наступне.
Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.
Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття "обмеження основоположних прав і свобод" від прийнятого у законотворчій практиці поняття "фіксація меж самої сутності прав і свобод" шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац другий пункту 10 мотивувальної частини).
При цьому, як слідує зі змісту рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 № 9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.
Так, в силу статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Статтею 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. Найвищим судом у системі судоустрою є Верховний Суд. Систему судоустрою складають: 1) місцеві суди; 2) апеляційні суди; 3) Верховний Суд.
Згідно з частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.
В основу визначення підвідомчості покладено два критерії: суб'єктний склад правовідносин і характер діяльності суб'єктів (характер спірного правовідношення).
Відповідно до першого критерію господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Підвідомчість справ загальним і господарським судам визначається законодавством.
Відповідно до частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду, та справи у спорах щодо продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків; 3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; 4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; 5) справи у спорах щодо фінансових інструментів, зокрема щодо цінних паперів, в тому числі пов'язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов'язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах; 6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами, клопотаннями органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності; 8) справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; 9) справи щодо процедури превентивної реструктуризації; 10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; 11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті; 12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (власників), учасника (учасників), акціонера (акціонерів) такої юридичної особи, поданим в її інтересах; 13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами; 14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою; 15) інші справи у спорах між суб'єктами господарювання; 16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець; 17) справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства; 18) справи у спорах щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів власників облігацій, що виникають між адміністратором за випуском облігацій та емітентом облігацій та/або особами, які надають забезпечення за такими облігаціями; 19) справи у спорах щодо оскарження рішення зборів власників облігацій. Терміни "особа, яка надає забезпечення", "збори власників облігацій" вживаються у цьому Кодексі у значенні, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки". 20) справи у спорах між організацією водокористувачів та її членом або власником (користувачем) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, включеної до території обслуговування відповідної організації водокористувачів, щодо набуття чи припинення членства в такій організації водокористувачів, укладання, зміни, розірвання, виконання організацією водокористувачів договорів, додаткових угод та іншої документації, яка відповідно до умов договору є його невід'ємною частиною, умов надання послуг організацією водокористувачів, визнання недійсними правочинів, вчинених організацією водокористувачів, а також щодо визначення території обслуговування організації водокористувачів; справи у спорах між власниками меліоративних систем або мереж та водокористувачами щодо умов забору, доставки води та її відведення; 21) справи про ліквідацію страховика або кредитної спілки за позовом Національного банку України відповідно до статті 110 Цивільного кодексу України.
Подання позовної заяви за правилами Господарського процесуального кодексу України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб'єктної юрисдикції справ відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України.
Спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, якщо: спір не є підвідомчим господарському суду, тобто предмет спору не охоплюється статтею 20 Господарського процесуального кодексу України; спір за предметною ознакою підвідомчий господарському суду, але одна зі сторін не може бути учасником господарського процесу, а її право чи інтерес не підлягають судовому захисту у господарському суді.
В межах поданої до суду позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача збитки в сумі 20 000,00 грн, що складають витрати на правничу допомогу, з огляду на наступне.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 03.10.2024 у справі № 757/44048/24-ц відмовлено у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" Ляпкало Алли Іванівни про забезпечення позову до подачі позову до суду.
Позивач вважає, що звернення ТОВ "Фінансова компанія Інвест-Кредо" з заявою про забезпечення позову до Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/44048/24-ц щодо забезпечення та накладення арешту на 100% впливу засновника Корпорації "РУ МЬЮЗІК ІНК" без належних правових підстав було неправомірним, з огляду на що в останнього виникла необхідність звернутися до адвоката Глівінського Анатолія Івановича.
Так, 06.03.2025 між позивачем та адвокатом Глівінським Анатолієм Івановичам було укладено усний правочин про надання правничої допомоги, що стосується захисту 100% впливу засновника Корпорації "РУ МЬЮЗІК ІНК", а згодом вказаним адвокатом було підготовлено та направлено відповідні звернення до Печерського районного управління поліції ГУ НП в місті Києві (10.03.2025) та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" (11.03.2025 та 14.03.2025).
У подальшому, 14.03.2025 Корпорація сплатила на розрахунковий рахунок адвоката Глівінського А.І. грошові кошти в сумі 20 000,00 гривень в якості оплати правничої допомоги.
З огляду на наведене, позивач зауважує, що в результаті неправомірних дій Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" були порушенні права та інтереси позивача, які призвели до витрат, які понесені Корпорацією "РУ МЬЮЗІК ІНК" (RU Music Inc.) для відновлення свого порушеного права, а саме витрати на правничу допомогу у сумі 20 000,00 гривень, які були зараховані на розрахунковий рахунок адвоката Глівінського А.І.
Отже, з поданої позовної заяви вбачається, що фактично предметом позовних вимог є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" коштів, які були сплачені Корпорацією "РУ МЬЮЗІК ІНК" адвокату Глівінському А.І. для надання правничої допомоги після вчинення відповідачем неправомірних дій, які, на думку позивача, полягали у поданні до Печерського районного суду міста Києва заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви (судова справа № 757/44048/24-ц).
Суд зазначає, що зазначений спір жодним чином не підпадає під перелік справ, що відносяться до юрисдикції господарських судів, який визначено у статті 20 Господарського процесуального кодексу України.
Додатково суд зауважує, що даний спір не виник при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності; не є спором щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; спір не містить ознак корпоративного спору; справа не містить ознак спору з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
Також суд враховує, що позивачем у позовній заяві не наведено жодних обґрунтувань щодо підсудності даного спору господарському суду.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Враховуючи встановлені обставини, з огляду на зміст статей 4, 20 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною шостою статті 175 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Суд звертає увагу позивача, що згідно пункту 1 частини третьої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно положень частини першої, другої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Як вже зазначалось, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 03.10.2024 у справі № 757/44048/24-ц відмовлено у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" Ляпкало Алли Іванівни про забезпечення позову до подачі позову до суду.
Таким чином, суд зауважує, що вказаний спір належить до юрисдиції місцевого районного суду (Печерського районного суду міста Києва) для розгляду в межах розподілу між сторонами судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, у конкретній судовій справі, у порядку статей 133, 137 Цивільного процесуального кодексу України.
Враховуючи вищенаведене у сукупності, керуючись ст.ст. 20, 162, 175, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити Корпорації "РУ МЬЮЗІК ІНК" (RU Music Inc.) у відкритті провадження у справі.
2. Роз'яснити заявнику, що даний спір віднесено до юрисдикції місцевого районного суду в порядку цивільного судочинства, з урахуванням висновків суду, наведених у даній ухвалі.
Відповідно до частини другої статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О. В. Мандриченко