ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.04.2025Справа № 910/15498/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП»
до Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «Ю.ЕС.АЙ»
про стягнення 65000 грн
Без виклику представників сторін
У грудні 2024 року Приватне акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «Ю.ЕС.АЙ» про стягнення 65000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 11.09.2021 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки «Land Rover Range Rover», власником якого є ТОВ ФК «Агро-Лідер-Україна». Вказана ДТП сталась з вини водія автомобіля марки «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 . Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_1 , застрахована у ТДВ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «Ю.ЕС.АЙ» згідно полісу №ЕР-202091875, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 65000 грн
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, для подання відповіді на відзив та заперечення (якщо такі буде подано) - протягом 5 днів з дня отримання відзиву та/або відповіді, для подання третіми особами письмових пояснень з приводу заявлених вимог - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали. Визначено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання .
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 23.12.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда (Володимира Івасюка), буд. 4, корпус 6-А.
Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв'язку на адресу суду без вручення ТДВ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «Ю.ЕС.АЙ» з відміткою про те, що адресат відсутній за вказаною адресою.
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, відповідач мав право та можливість ознайомитись з ухвалою суду від 23.12.2024 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «Ю.ЕС.АЙ» в установлений судом строк відзиву на позовну заяву не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.
Положеннями ч.9 ст.165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між ТДВ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «Ю.ЕС.АЙ» (далі - Страховик) та ФК «Агро-Лідер-Україна» (далі - Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту/Преміум №07/107-70-005770/21 від 08.04.2021 (далі - Договір) щодо автомобіля «Land Rover Range Rover» д.н.з. НОМЕР_2 , в тому числі за страховим ризиком - ДТП.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01.11.2021 у справі №369/13434/21 встановлено, що 11.09.2021, близько 08 години 45 хвилин, на автодорозі М05, Київ-Одеса, 19 км. + 300 м. водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_1 , при перестроюванні не надав перевагу в русі автомобілю «Land Rover» д.н.з. НОМЕР_2 , що рухався в попутному напрямку по тій смузі на яку мав намір перестроїтися та скоїв з ним зіткнення. В наслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.10.3ПДР, за що передбачена відповідальність згідно ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01.11.2021 у справі №369/13434/21 ОСОБА_1 визнано винуватим за ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Також в матеріалах справи наявна відповідь від Національної поліції України №3021256398155250.
11.09.2021 страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання події (КАСКО).
04.10.2021 позивачем складено страховий акт №210000458489 від 29.09.2021 згідно якого суму страхового відшкодування становить 65000 грн.
Також, позивачем до матеріалів справи додано, зокрема, виставлений СТО (ФОП Шкільнюк Тетяна Олександрівна ) рахунок на оплату №1025 від 13.09.2021 на суму 65000 грн, розрахунок суми страхового відшкодування до справи №210000-458489 від 29.09.2021.
На підставі складеного акту №210000458489 від 29.09.2021 позивач виконуючи свої зобов'язання за Договором, перерахував суму страхового відшкодування у розмірі 65000 грн на рахунок СТО, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією №ЗР092960 від 04.10.2021.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно зі статтями 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування».
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника. Відповідно заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.
Отже, з огляду на положення ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», підставою для набуття позивачем права вимоги щодо виплати страхового відшкодування (в порядку заміни кредитора в зобов'язанні) є факт фактичної виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування.
Таким чином, до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» перейшло в межах виплаченої суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно із ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_1 , застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-202091875 у ТДВ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «Ю.ЕС.АЙ».
З наявного в матеріалах справи Витягу з інформаційної бази Моторного (транспортного) страхового бюро України вбачається, що поліс обов'язкового страхування №ЕР-202091875 був чинний на момент скоєння ДТП - 11.09.2021.
Враховуючи викладене, особою, відповідальною за завдані власнику автомобіля марки «Land Rover Range Rover» д.н.з. НОМЕР_2 збитки у межах передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності в даному випадку є відповідач.
Відповідно до приписів пункту 35.1 статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) (п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Таким чином, враховуючи викладене, для отримання страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування повинні подати страховику за договором обов'язкового страхування заяву на виплату страхового відшкодування у порядку, передбаченому п. 35.1. ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
При цьому, враховуючи положення ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик зобов'язаний не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Як вбачається з положень п. 37.1.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Отже, право кредитора (потерпілого) на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів узятих на себе зобов'язань не є безумовним, а пов'язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП.
При цьому зазначений у пункті 37.1.4 статті 37 вказаного Закону строк є присічним і поновленню не підлягає. Тому саме річний строк звернення із заявою про виплату страхового відшкодування є припинювальним і з його спливом у страховика настає право на відмову у виплаті страхового відшкодування.
Судом встановлено, що дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль марки «Land Rover Range Rover» д.н.з. НОМЕР_2 сталася 11.09.2021.
Тож, позивач, як новий кредитор, з метою реалізації свого права на отримання страхового відшкодування за полісом №ЕР-202091875, повинен був у строк до 12.09.2022 подати страховику за вказаним полісом - ТДВ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «Ю.ЕС.АЙ» заяву на виплату страхового відшкодування.
В той же час, матеріли справи не містять доказів звернення позивача чи потерпілої особи до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування протягом одного року з дня ДТП
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 08.04.2025
Суддя Я.В. Маринченко